16 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 689/2143/23
Провадження № 33/820/11/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 червня 2024,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Роз'яснено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
За постановою суду, ОСОБА_1 19.08.2024 об 11 годині 20 хвилин в смт. Ярмолинці, по вулиці Мічуріна, 85, керував транспортним засобом - автомобілем БМВ 318, р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, під відеозапис нагрудної камери поліцейського у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. Зазначає, що він не був відсторонений від керування транспортним засобом. На думку апелянта, працівник поліції, при складанні протоколу, грубо порушив вимоги національного законодавства України. Переконує, що дійсно на місці зупинки транспортного засобу він не бажав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки бажав пройти такий в медичному закладі, і наполягав на тому, щоб у нього відібрали необхідні аналізи слини, сечі або крові, проте правоохоронці його в лікарню не доставили. Вказує, що під час складання протоколу, стосовно нього, не було залучено жодних свідків. Звертає увагу, що він мобілізований та на даний час перебуває на лікуванні і реабілітації у військовому госпіталі в Дніпропетровській області після отриманого поранення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , належним чином, повідомлений про час та місце розгляду справи, за допомогою СМС-повідомлення, на отримання якого від дав згоду (а.с.9) клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин, уважаю за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки перешкод такого розгляду, визначених ст. 268 КУпАП немає.
У відповідності до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з приписами до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Зі змісту вказаної норми закону слідує, що проходження такого огляду є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 405520 від 19 серпня 2023 року слідує, що ОСОБА_1 19 серпня 2023 року об 11 годині 20 хвилин в смт. Ярмолинці Хмельницького району, по вулиці Мічуріна, 85, керував транспортним засобом - автомобілем БМВ 318, р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, під відеозапис нагрудної камери поліцейського, у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими суддею по справі.
За даними рапорту ст. інспектора ВнП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Венгрова Н.О. слідує, що 19.08.2023 відбулося ДТП в смт. Ярмолинці, по вул. Мічуріна за участі автомобіля БМВ 318, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно з висновком лікаря КНП «Ярмолинецька БПЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 19.08.2024, - ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, свою відмову засвідчив підписом.
З пояснень свідка ОСОБА_2 , іншого учасника ДТП, слідує, що він 19.08.2024 припаркував свій автомобіль Geep Comppas д.н.з. НОМЕР_3 поблизу будівельного магазину. Близько 11 год перебував на території магазину та почув як з великою швидкістю рухається легковий автомобіль BMW та здійснює поворот праворуч, безпосередньо в напрямку його припаркованого автомобіля та здійснює зіткнення з передньою його частиною. Після чого він зателефонував на лінію 102 та викликав працівників поліції. У водія автомобіля BMW ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим поліцейські, які прибули на виклик запропонували, останньому, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці події, однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. Після чого був доставлений до медичної установи.
Матеріали справи містять розписки про роз'яснення прав і обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП та про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу підписані ОСОБА_1 .
У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції
З даних відеозаписів вбачається, що працівники поліції приїхали на місце ДТП. Біля потрощеного легкового автомобіля BMW перебуває ОСОБА_1 , за даними перевірених у нього документів, останній каже, що вже вживав спиртне після дорожньо-транспортної пригоди. На запитання поліцейського у очевидця подій, чи ОСОБА_1 в автомобілі на момент пригоди був сам, і чи вживав алкогольні напої після ДТП, свідок відповідає, що - він був один, та після пригоди спиртного не вживав. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на місці події, за допомогою приладу Драгер - той відмовляється, та надає згоду пройти огляд в медичній установі. В подальшому, відображено складання адміністративних матеріалів працівником поліції в присутності ОСОБА_1 під час якого, останній, стверджує, що вживав спиртні напої після вчинення ДТП.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи.
Ці обставини спростовують, наведенні в апеляційній скарзі, твердження ОСОБА_1 та дають підстави дійти висновку про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Суд обґрунтовано прийшов до висновку, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також наголошує на тому, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, однак, такі доводи не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки вони не впливають на факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до Розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів регламентовано Розділом III вищевказаної Інстукції.
Аргументи апелянта про те, що він не був доставлений до медичної установи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються наявним в матеріалах справи висновком лікаря КНП «Ярмолинецька БПЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 19.08.2024, яким зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Означений висновок лікаря відповідає вимогам розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, тому відсутні правові підстави визнавати недійсним висновок лікаря.
Щодо відібрання у ОСОБА_1 біологічного середовища (сечі, слини, крові) то такого здійснено не було, так як, останній, від проходження огляду, в медичній установі відмовився.
Окрім того, відповідно до вказаної Інструкції, порядок та методику проведення дослідження визначає лікар, а не особа, яка проходить огляд. Тому, останній зобов'язаний був пройти огляд у запропонований лікарем спосіб.
Отже, апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає, а протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Посилання ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції порушено вимоги законодавства щодо оформлення матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність свідків відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки диспозицією ст. 266 КУпАП визначено, що свідки залучаються лише у випадку неможливості фіксації технічними засобами відмови водія від проходження огляду, у встановленому законом порядку, проте відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку зафіксована за допомогою технічного засобу - нагрудної камери поліцейського, тобто у відповідності ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавства України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України.
Згідно з положеннями ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Підстави для застосування аналогії закону відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України (як найбільш наближеної норми права) для вирішення питання про зупинення провадження у справі про адміністративні правопорушення, відсутні, так як положеннями КУпАП передбачені випадки коли допускається зупинення строку розгляду таких справ.
Так, згідно ч. 4 статті 277 КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). При цьому адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його вчинення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (частина 4 статі 38 КУпАП).
Натомість за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення (частина 6 статті 38 КУпАП).
Зазначені вище положення дають можливість розглянути питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП у суттєво збільшені строки поряд із загальними строками накладення адміністративного стягнення, передбаченими частиною 2 статті 38 КУпАП.
Тобто КУпАП врегульовані питання зупинення провадження в адміністративних справах шляхом надання можливості суду зупиняти провадження, в окремо визначених категоріях справ, у конкретно передбачених випадках і законодавцем не віднесено до таких справ ті, що стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, зокрема із зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 підстав (на період проходження особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період).
Частиною 3 ст. 268 КУпАП передбачено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, а також письмового висловлення своєї позиції.
Посилання ОСОБА_1 на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,
Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М.Кулеша