16 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5181/23
Провадження № 33/820/4/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Цугеля А.В., Плюти В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.05.2024,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Позбавлено ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави, судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
За постановою суду, 17 грудня 2023 року близько 14 год. 52 хв., по вул. Просвіти, 2, у м. Шепетівка Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки, зі згоди ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, за допомогою технічного приладу «DRAGER» ALKOTEST 6810 з результатом - 2,19 % проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт зазначає, що він є військовослужбовцем та постійно перебуває в зоні активних бойових дій на території Херсонської області, є командиром підрозділу, керівництво військової частини не відпускало його покидати позиції і не виконувати накази командування. 15.05.2024, за день до розгляду справи, ним було направлено клопотання про відкладення судового засідання із долученням довідки з військової частини. Однак суд першої інстанції розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист, що призвело до упередженого та необ'єктивного розгляду справи та наслідком стало винесення незаконної постанови. Вважає, що місцевим судом не враховано та не перевірено усіх дійсних обставин справи, безпідставно зроблено висновок про вчинення ним правопорушення, в порушення вимог ст. 280 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, уважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, в своїй заяві від 14.05.2025 просив розглядати справу у його відсутність.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд першої інстанції дослідивши та проаналізувавши, належним чином, докази у справі прийшов до обгрунтованого та належним чином мотивованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дані правопорушення та прийняте по справі рішення.
Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Апеляційною інстанцією не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що в результаті огляду, проведеного поліцейським за допомогою технічного засобу, було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки результат тесту становив 2,19 % проміле і останній погоджувався з даним результатом, про що свідчить його власноручний підпис у роздруківці чеку приладу Драгер.
Відповідно до вимог п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з положеннями ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Зі змісту доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення.
Однак, такі твердження апелянта спростовуються дослідженими судом першої та апеляційної інстанції доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 121859 від 17.12.2023 слідує, що 17 грудня 2023 о 14 год. 52 хв., по вул. Просвіти, 2, у м. Шепетівка Хмельницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки, зі згоди ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, за допомогою технічного приладу «DRAGER» ALKOTEST 6810 з результатом - 2,19 % проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується і іншими доказами, зокрема:
- результатом тесту №66 від 17.12.2023, здійсненого за допомогою Алкотестеру «Драгер-6810», яким у ОСОБА_1 зафіксовано стан сп'яніння із результатом 2,19% проміле;
- розписками про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу газоаналізатора Драгер Алкотест 6810 та роз'ясненням прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким він направлявся до медичної установи Шепетівської БП лікарні, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, останній, відмовився.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова, результат огляду 2,19 % проміле від підпису у якому він відмовився;
З переглянутого судом першої та апеляційної інстанцій відеозаписом події зафіксовано розмову працівників поліції з ОСОБА_1 , якому повідомлено явні ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки, на що водій погодився, продувши у прилад Драгер, результат показав - 2.19 % проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився та вирішив пройти огляд у медичному закладі. Однак, прибувши із поліцейськими до КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та від підпису у документах.
На думку апеляційного суду, наданий відеозапис, на якому зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_1 , з'ясування обставин для складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські, об'єктивно доводить факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису ОСОБА_1 не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
В матеріалах справи відсутні, ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є неприйнятними.
Не спроможними є посилання ОСОБА_1 на порушення його права на захист у зв'язку з розглядом справи без його участі, виходячи з наступного.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з матеріалами справи вона перебувала у провадженні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з 26 грудня 2023 року, призначалась до розгляду п'ять разів із значними проміжками часу, зокрема, на 15.01.2024, 20.02.2024, 21.03.2024, 16.04.2024, 16.05.2024. Відкладення відбувалися у зв'язку з поданими ОСОБА_1 клопотаннями про відкладення розгляду справи через проходження ним військової служби.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'являвся, повідомлявся про судові засідання шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку на адресу його проживання та SMS повідомленнями. Судом першої інстанції двічі було роз'яснено ОСОБА_1 можливість його участі в режимі відеоконференцзв'язку, з власних технічних засобів та/або залучення до участі у справі захисника, який би здійснив захист його інтересів, а також можливість надати до суду письмові пояснення по суті обвинувачення, аналогічно поданим клопотанням про відкладення розгляду справи. Окрім того, ОСОБА_1 роз'яснено, що в поряду ст. 268 КУпАП його участь не є обов'язковою.
Проте, не зважаючи на дані обставини ОСОБА_1 в черговий раз подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, який вважав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який такі дії розцінив як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому обґрунтовано не вбачав підстав, в черговий раз, (вшосте) відкладати розгляд справи, врахувавши, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесені до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника та його захисника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
В апеляційній інстанції поновленні права ОСОБА_1 , він мав право приймати участь в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, однак ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Всі інші доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять.
Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб'єктивними, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
На переконання суду доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.05.2024 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М. Кулеша