Номер провадження: 11-кп/813/900/25
Справа № 495/6325/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.09.2021 року в кримінальному провадженні №12019160240000472 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
Оскарженою ухвалою закрито кримінальне провадження №12019160240000472 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з тим, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що оскільки з моменту початку досудового розслідування і до теперішнього часу жодній особі у цьому кримінальному провадженні не повідомлялося про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, жодна особа не затримувалася за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, щодо жодної особи не складалося повідомлення про підозру, обвинувальний акт не передавався до суду, та з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, 04.03.2021 року минув встановлений п.2 ч.1 ст. 49 КК України строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, що на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю.
Не погоджуючись з ухвалою суду, потерпіла ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12019160240000472 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з тим, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, потерпіла вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не враховано, що органу досудового розслідування відома особа, якою було скоєно кримінальне правопорушення, однак слідчим та прокурором не вжито заходів для повного та швидкого досудового розслідування кримінального провадження.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, ухвала суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржена.
Судовий розгляд в суді апеляційної інстанції, у відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК), проведено за відсутності учасників кримінального провадження, які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не заявляли.
Разом з тим, потерпіла ОСОБА_5 подала заяву про розгляд апеляційної скарги без її участі, просила її задовольнити.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої ухвали, судом були створені всі умови для реалізації права потерпілої ОСОБА_5 та прокурора на доступ до правосуддя.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Положеннями ч.1 ст.404 КПК передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.1 ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями п.3-1 ч.1 ст.284 КПК визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до абз.4 ч.4 ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
З матеріалів провадження вбачається, що 05.08.2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12019160240000472 від 04.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою суду першої інстанції клопотання прокурора задоволено та кримінальне провадження закрито на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.
Апеляційний суд не погоджується з таким рішенням місцевого суду щодо існування підстав для задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, з огляду на таке.
З фабули відомостей, внесених до ЄРДР за №12019160240000472 від 04.03.2019 року вбачається, що 04.03.2019 року, ОСОБА_5 звернулась до правоохоронного органу із заявою про те, що 04.03.2019 року, приблизно о 13:00 год., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_5 ..
Цього ж дня за заявою ОСОБА_5 до ЄРДР за №12019160240000472 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.125 КК України (а.п.3).
На переконання колегія суддів, зміст заяви ОСОБА_5 зобов'язував орган досудового розслідування провести розслідування щодо перевірки відомостей можливої причетності до вчинення кримінального правопорушення особи, на яку вказувала заявник - ОСОБА_7 , та у разі не встановлення причетності вказаної особи до протиправних дій, прийняти процесуальне рішення в порядку п.п. 1, 2 ч.1 ст.284 КПК України.
Разом з цим, органом досудового розслідування, незважаючи на те, що заява ОСОБА_5 містила відомості щодо можливого вчинення кримінального правопорушення конкретною особою, було ініційовано питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст.284 КПК, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про існування підстав для закриття кримінального провадження №12019160240000472 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК.
У судове засідання апеляційного суду прокурор не з?явився, тобто не скористався правом надання додаткових обґрунтувань щодо поданого клопотання про закриття кримінального провадження.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в даному кримінальному провадженні досудове розслідування фактично не здійснювалося, оскільки належні та ефективні заходи, спрямовані на розкриття вказаного кримінального правопорушення, зокрема в частині перевірки відомостей щодо можливої причетності конкретної особи, на яку вказувала заявник в заяві про вчинення злочину.
З огляду на вищенаведене, ініціювання прокурором клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК, суперечить вимогам закону, та на думку колегії суддів, може розцінюватися як неприкрита спроба приховати невиконання уповноваженими особами органу досудового розслідування своїх обов'язків та відсутність процесуального контролю прокурора за проведенням досудового розслідування, за рахунок ініціювання прокурором прийняття судового рішення про закриття кримінального провадження, без законних на це підстав, що не відповідає положенням ст.ст. 2, 7, 36 КПК.
Аналогічна позиція викладена в постанові Другої судової палати ККС у складі Верховного Суду від 23.02.2021 року (справа №397/42/20; провадження №51-5156км20).
Згідно п.4 ч.1 ст.407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та постановити нову.
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ч.1 ст.412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12019160240000472 від 04.03.2019 року на підставі на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.09.2021 року, якою закрито кримінальне провадження №12019160240000472 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про закриття на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінального провадження №12019160240000472 від 04.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4