Справа № 168/1044/24 Провадження №33/802/88/25 Головуючий у 1 інстанції:Малюта А. В.
Доповідач: Клок О. М.
15 січня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Таровської А.А., захисника Панасюка І.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Панасюка І.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Старовижівського районного суду від 11 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ст.ст.122-4, 124, ч.2 ст.126 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ст.ст.122-4, 124, ч.2 ст.126 КУпАП, та на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 (три тисячі чотириста) гривень.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 22.09.2024 о 18:00 год в с. Дубечне по вул. Соборності Ковельського району Волинської області, керуючи мотоциклом «Geon-X-Line-250», без д.н.з., який не зареєстрований в установленому законом порядку, не маючи права керування транспортним засобом, не був уважним, відволікся від керування у дорозі, при зустрічному роз'їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Volksvagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався на зустріч. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. При цьому, ОСОБА_1 залишив місце ДТП, до якої був причетний.
Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п. 2.1 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.126 КУпАП, п.п.2.3 (б), 11.1, 13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП, п.2.9 (в), ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.6 ст.121 КУпАП, п.2.10 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Панасюк І.І. вважає судове рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає про те, що судом фактично було перейнято на себе функцію обвинувачення та не надано повної й належної правової оцінки доказам.
Судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_3 та помічника чергового відділу поліцейської діяльності №1 (смт. Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Матвійчука А.Б. та клопотання про витребування із відділу поліцейської діяльності інформації та даних, що мають значення для справи. Окрім того, було проігноровано клопотання захисника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та здійснено розгляд справи за його відсутності, чим порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист. Також сторона захисту наголошує, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, як помилково зазначено у постанові, не визнавав. Зазначає, що після настання ДТП водії дійшли двосторонньої згоди, що не мають один до одного претензій ні морального, ні матеріального характеру, тож обоє залишили місце події. Більше того, за наявності ряду травм, ОСОБА_1 потребував негайного доставлення в медзаклад. Звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №331818 та схема місця ДТП були складені наступного дня, коли мала місце подія, а саме 23.09.2024, відповідно на місці були відсутні не лише транспортні засоби, а й сліди ДТП. Також у схемі місця дорожньої події не зазначено спеціального засобу, за допомогою якого проводились вимірювання відстаней, в подальшому внесених до схеми ДТП, а у протоколах про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП не зазначено жодного свідка чи потерпілого. У свою чергу схема пригоди вже була складена за участі ОСОБА_4 та за відсутності іншого неповнолітнього учасника події та його законного представника.
Посилаючись на вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову судді, в частині визнання винним та накладення стягнення за ст.122-4 та ст.124 КУпАП, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, змінити постанову в частині накладеного штрафу за ч.6 ст. 121 та ч.2 ст.126 КУпАП на захід впливу - передачу під нагляд матері.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Панасюка І.І., законного представника ОСОБА_2 , які скаргу підтримали з підстав викладених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Дані вимоги Закону в повному обсязі суддею першої інстанції при розгляді справи дотримані не були.
Як вбачається з матеріалів справи, у ній міститься клопотання адвоката Панасюка І.І. про участь в судовому засіданні на 09:00 год 11.12.2024 в режимі відеоконференції, яке надійшло на адресу суду у день розгляду справи.
Проте, суд першої інстанції у задоволенні такого клопотання відмовив розцінивши його як намагання затягування розгляду справи та зловживання сторонами своїми процесуальними правами і 11.12.2024 розглянув справу у відсутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Панасюка І.І., чим, на переконання апеляційного суду, порушив передбачене законодавством право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист.
Оскільки суддя першої інстанції при розгляді справи порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст.268 КУпАП, тобто допустив порушення норм процесуального права, то оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.
За положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки вину за ч.6 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 визнав повністю, не оспорює, тож її доведеність підтверджується матеріалами справи та не потребує додаткової перевірки.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №331818 від 23.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.3(б), 11.1, 13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП, а відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №331737 від 23.09.2024, - порушення п.2.10 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.
Пунктами 2.3(б), 11.1, 13.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N? 1306 передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Відповідно до п.2.10 (а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов?язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
За змістом ст.124 КУпАП об?єктивна сторона цього правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а за ст.122-4 КУпАП, - у залишенні водіями транспортних засобів місця ДТП, до якої вони причетні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, які йому інкримінуються за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП не визнає.
Проте, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених адміністративних проступків, стверджується належним чином дослідженими та оціненими судом доказами, яким надана вірна правова оцінка, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення від 23 вересня 2024 року серії ААД № 331737, серії ААД № 331738, серії ААД № 331818, серії ААД № 331739; рапортом працівника поліції від 22 вересня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; фототаблицями; схемою місця ДТП; відгуком-характеристикою та довідкою від 23.09.2024, складеними поліцейським СРПП ВПД №1 (с. Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капралом поліції Бортніком Ю.А.
Доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки він через отримані травми потребував термінової доставки до медичного закладу, а також зважаючи, що водії дійшли двосторонньої згоди, що не мають один до одного претензій ні морального, ні матеріального характеру, тож обоє залишили місце події, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, покинув місце події. Крім того, ОСОБА_1 , маючи таку можливість, свідомо відмовився від виклику швидкої медичної допомоги на місце транспортної пригоди, а залишив його, що призвело у подальшому до складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№331737 від 23.09.2024.
Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №331818 та схема місця ДТП були складені наступного дня, коли мала місце подія (подія відбулася о 18:00 год 22.09.2024, процесуальні документи, а саме протокол про адміністративне правопорушення та схему місця ДТП, складено 23.09.2024 о 16:25 та 13:59-14:11 год відповідно), критично оцінюються апеляційним судом з огляду на наступне.
З аналізу ст.254 КУпАП слід зробити висновок, що фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з рапорту працівника поліції, наявного в матеріалах справи, про подію стало відомо лише 22.09.2024 о 22:10 год, коли на лінію «102» від ОСОБА_3 надійшло повідомлення про ДТП, яке трапилося о 18:00 год 22.09.2024. На місці пригоди у поліцію ніхто з учасників не телефонував. Таким чином, працівниками поліції не було порушено чинного законодавства, адже усі процесуальні документи, якими було зафіксовано адміністративне правопорушення, були складені не пізніше 24 годин з моменту виявлення правопорушника у відповідності до ч.2 ст.254 КУпАП.
Що стосується не зазначення за допомогою якого вимірювального приладу зроблені заміри відстаней на схемі ДТП, суд звертає увагу, що для розгляду адміністративної справи має значення чи призвело це до занесення до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та до схеми невідповідних даних у вигляді недостовірних замірів, відображених в них.
Слід зазначити, що апелянт про це не стверджує, а тільки вказує про не зазначення вимірювального приладу в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Окрім того, доводи апеляційної скарги, що у протоколах про адміністративні правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП відсутні відомості щодо потерпілих, є неспроможними, оскільки незазначення відомостей про потерпілого у протоколі про адміністративне правопорушення, по-перше, на правильність кваліфікації протиправних дій ОСОБА_1 не вплинула, по-друге, не є перешкодою для правильного вирішення справи у сукупності із іншими доказами у справі.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта не спростовують факт дорожньо-транспортної події, яка мала місце, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ст.122-4 та ст.124 КУпАП, шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова судді на підставі п.3 ч.8 ст.294 КУпАП підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121 та ч.2 ст.126, ст.124 та ст.122-4 КУпАП.
Водночас, відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
З протоколів про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 вбачається, що адміністративні правопорушення, передбачені ч.6 ст.121, ст. ст.122-4, 124, ч.2 ст.126 КУпАП вчинені були 22.09.2024. Оскільки за наслідками апеляційного розгляду оскаржувана постанова судді скасовується з прийняттям нової відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, а також враховуючи ту обставину, що на час розгляду справи Волинським апеляційним судом - 15.01.2025 закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП. У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Панасюка І.І. на постанову судді Старовижівського районного суду від 11 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Старовижівського районного суду від 11 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити нову.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ст.ст.122-4, 124, ч.2 ст.126 КУпАП.
Провадження в даній справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду О.М. Клок