Справа № 569/25318/24
1-кс/569/400/25
14 січня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 42024181110000049 від 17.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України,, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, що було вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку 10.01.2025 в приміщенні ВСП "Рівненський фаховий коледж НУБіП України", за адресою: м.Рівне, вул. Коперника, 44.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , будучи на посаді декана юридичного факультету приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука», отримав неправомірну вигоду в сумі 850 доларів США від ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення особи, уповноваженої на виконання функцій держави щодо вступу до навчального закладу та подальшого успішного складання сесії.
10.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 (справа №569/25318/24, 1-кс/569/85/25) було проведено обшук за адресою: м. Рівне, вул. Коперника, 44, в приміщенні ВСП "Рівненський фаховий коледж НУБіП України", в ході якого вилучено:
- наказ від 29.08.2024 №232-СК «Про зарахування на навчання» з додатками на 7 арк.;
витяг з ЄДЕБО на 1 арк.;
2 фотокартки розміром 3х4;
заява форми № Н-1.01.2.2 на 1 арк.;
кольорова копія військово-облікового документа на 2 арк.;
копія картки платника податків ОСОБА_6 (№ НОМЕР_1 ) на 1 арк.;
копія паспорта громадянина України ОСОБА_6 (МЮ415491) на 2 арк.;
копія атестата про повну загальну середню освіту ОСОБА_6 на 1 арк.;
оригінал договору про надання освітніх послуг закладу фахової передвищої освіти № 8-22-О від 29.08.2024 укладений зі ОСОБА_6 на 1 арк.;
витяг з додатку «Резерв+» на 1 арк.;
витяг з реєстру територіальної громади на 1 арк.;
копія посвідчення №22 про приписку до призовної дільниці ОСОБА_6 на 2 арк..
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту майно, що було вилучене 10.01.2025 в приміщенні ВСП "Рівненський фаховий коледж НУБіП України", за адресою: м.Рівне, вул. Коперника, 44, перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об'єктом, що зберігло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025180000000001 від 01.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
10.01.2025 в ході проведення обшуку в приміщенні ВСП "Рівненський фаховий коледж НУБіП України", за адресою: м.Рівне, вул. Коперника, 44, було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке постановою слідчого від 10.01.2025 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
Згідно із ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 10.01.2025 в приміщенні ВСП "Рівненський фаховий коледж НУБіП України", за адресою: м.Рівне, вул. Коперника, 44, з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на на майно, яке було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку в приміщенні ВСП "Рівненський фаховий коледж НУБіП України", за адресою: м.Рівне, вул. Коперника, 44, що полягає у забороні права відчуження, розпорядження та користування на наступні документи:
- наказ від 29.08.2024 №232-СК «Про зарахування на навчання» з додатками на 7 арк.;
витяг з ЄДЕБО на 1 арк.;
2 фотокартки розміром 3х4;
заява форми № Н-1.01.2.2 на 1 арк.;
кольорова копія військово-облікового документа на 2 арк.;
копія картки платника податків ОСОБА_6 (№ НОМЕР_1 ) на 1 арк.;
копія паспорта громадянина України ОСОБА_6 (МЮ415491) на 2 арк.;
копія атестата про повну загальну середню освіту ОСОБА_6 на 1 арк.;
оригінал договору про надання освітніх послуг закладу фахової передвищої освіти № 8-22-О від 29.08.2024 укладений зі ОСОБА_6 на 1 арк.;
витяг з додатку «Резерв+» на 1 арк.;
-витяг з реєстру територіальної громади на 1 арк.;
-копія посвідчення №22 про приписку до призовної дільниці ОСОБА_6 на 2 арк.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -