15 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 689/1855/24
Провадження № 22-ц/820/104/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 689/1855/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Заслухавши доповідача перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення зі сплати аліментів за період 03 серпня 2023 року по 01 серпня 2024 року в сумі 34 047 грн 70 коп.
На обґрунтування свого позову позивачка вказувала, що згідно виконавчого листа № 689/1989/23, виданого 28 серпня 2023 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
07 листопада 2023 року було відкрито виконавче провадження ВП №73204005, однак відповідач не виконує батьківські обов'язки в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка на сьогодні є непогашеною. Відповідно до формули нарахування пеустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, визначеної в постанові Великої Палати Верховного Суду, загальна сума пені складає 66 788,26 грн., однак вона не може бути більше розміру заборгованості по аліментах. Тому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 34 047,70 грн.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 03 серпня 2023 року по 01 серпня 2024 року в сумі 4044 грн 60 коп.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог щодо стягнення 30 003 грн 10 коп пені за несвоєчасну сплату аліментів. Посилається, що сума заборгованості по аліментах станом із 03 серпня 2023 року по 01 серпня 2024 року становить 34047 грн 70 коп, відмовляючи в повному задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 01 серпня 2024 року розмір заборгованості, відповідно до довідки з ДВС становить 4044 грн 60 коп, тому розмір пені має становить таку ж суму. Вказаний висновок суду апелянтка вважає помилковим, оскільки впродовж часу із 03 серпня 2023 року по 01 серпня 2024 року у відповідача була заборгованість зі сплати аліментів і тому розмір пені обраховувався за кожен місяць відповідно до кількості днів прострочення, а не тільки за останній місяць як послався суд у своєму рішенні.
Тому з огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, апелянтка просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року в частині не задоволених позовних вимог і ухвалити нове судове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не більше 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно постанови головного державного виконавця Ярмолинецького відділу ДВС у Хмельницькому районі ЦМУМЮ ( м Київ) Хоптяр Т.В. від 07 листопада 2023 року відкрито виконавче провадження № 73204005.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданої Ярмолинецьким відділом ДВС у Хмельницькому районі ЦМУМЮ ( м Київ) відповідач з 03.08.2023 року до 01.05.2024 року взагалі не сплачував, нараховані аліменти, загальна заборгованість за даний період склала 26691,4 грн і лише 01.06.2024 відповідач сплатив дану заборгованість повному обсязі.
Також позивач 01.06.2024 року, тобто вчасно, сплатив аліменти за травень в сумі 3248,3 грн., за червень 2024 року в сумі 3248,3 грн та частково за липень 2024 року в сумі 64 грн.
01 липня 2024 року ОСОБА_2 сплачено аліменти за липень 2024 року в сумі 2 388 грн аліментів, за нарахованих в сумі 3248,3 грн,, а тому розмір заборгованості по аліментам за липень 2024 року склав 860 грн 30 коп, яку він мав сплатити до 01.08.2024 року, але станом на 22.08.2024 року - час подачі позову, не сплатив.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України)
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Статтею 71 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно із ч.ч.1, 3, 4, 8 статті 71 цього Закону, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказана правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 надала суду обрахунок розміру пені за прострочення сплати аліментів за період з 03 серпня 2023 року по 01 серпня 2024 року, згідно якого розмір пені становить 66 788 грн 26 коп, однак враховуючи суму боргу по аліментах, яка становить 34047 грн 70 коп, просила стягнути з відповідача на свою користь вказану суму коштів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на ч. 1 ст. 196 СК України стягнув з відповідача на користь позивачки 4 044 грн 60 коп пені по аліментах, відповідно до розміру заборгованості на час подання позову за довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданої Ярмолинецьким відділом ДВС у Хмельницькому районі ЦМУМЮ ( м Київ).
Однак такий висновок суду не є цілком обґрунтованим.
Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів; розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %; при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць.
Таким чином, пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Так правова позиція вказана Верховним Судом в постановах від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21, від 09 листопада 2022 року в справі № 754/4461/21
Як вбачається з довідки-розрахунку від 19 серпня 2024 року, наданої Ярмолинецьким відділом ДВС у Хмельницькому районі ЦМУМЮ ( м Київ) відповідач з 03.08.2023 року до 01.05.2024 року взагалі не сплачував, нараховані аліменти, загальна заборгованість за даний період склала 26691,4 грн.
Лише 01.06.2024 позивач сплатив дану заборгованість повному обсязі.
Також позивач 01.06.2024 року, тобто вчасно, сплатив аліменти за травень в сумі 3248,3 грн., за червень 2024 року в сумі 3248,3 грн та частково за липень 2024 року в сумі 64 грн.
01 липня 2024 року ОСОБА_2 сплачено аліменти за липень 2024 року в сумі 2 388 грн аліментів, за нарахованих в сумі 3248,3 грн,, а тому розмір заборгованості по аліментам за липень 2024 року склав 860 грн 30 коп, яку він мав сплатити до 01.08.2024 року, але станом на 22.08.2024 року - час подачі позову, не сплатив.
За серпень позивачу було нараховано аліменти в сумі 3248,3 грн., які він мав сплатити до 01.09.2024 року, однак, оскільки позов подано 22.08.2024 року, то на час подання позову обов'язок сплати аліментів за серпень 2024 року ще не настав, то дана заборгованість не підлягає врахуванню при визначені розміру пені.
Відтак, позивачка у відповідності до ст. 196 СК України має право на отримання пені за несплату відповідачем аліментів з його вини від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення в даному випадку за період з 03.08.2023 року по 01.06.2024 року (повне погашення заборгованості за вказаний період) та за період з 01 серпня 2024 року по 22 серпня 2024 року (період виникнення заборгованості по аліментам за липень 2024 року до дату подачі позову),
Звертаючись до суду з позовом, позивачка навела власний розрахунок пені, однак наведений позивачкою розрахунок по пені не відповідає нормам сімейного законодавства та правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, оскільки позивачкою здійснено розрахунок пені в межах 365 днів прострочення.
З урахуванням викладеного вище та згідно з встановленою методикою пеню за прострочення аліментів слід нараховувати наступним чином:
За період з 03 серпня 2023 року по 01 червня 2024 року:
за серпень 2023 року: нараховані аліменти 2575 грн (з 01.09.2023 по 01.06.2024) х 274 днів х1%= 7055 грн 50 коп;
за вересень 2023 року: нараховані аліменти 2833 грн (з 01.10.2023 по 01.06.2024 ) х 244 днів х 1%= 6912 грн 52 коп;
за жовтень 2023 року: нараховані аліменти 2833 грн ( 01.11.2023 по 01.06.2024 року) х 213 днів х1%= 6034 грн 29 коп.;
за листопад 2023 року: нараховані аліменти 2833 грн ( 01.12 по 01.06.2024 року) х 183 днів х1% = 5184 грн 39 коп;
за грудень 2023 року: нараховані аліменти 2833 ( 01.01.2024 по 01.06.2024 року) х 152 днів х1% = 4306 грн 16 коп;
за січень 2024 року: нараховані аліменти 3196 грн ( 01.02.2024 по 01.06.2024 року) х 123 днів х1%=3931 грн 08 коп;
за лютий 2024 року: нараховані аліменти 3196 грн ( 01.03.2024 по 01.06.2024 року) х 92 днів х1%= 2940 грн 32 коп;
за березень 2024 року: нараховані аліменти 3196 грн ( 01.04.2024 по 01.06.2024 року) х 62 днів х1%=1981 грн 52 коп;
за квітень 2024 року: нараховані аліменти 3196 грн ( 01.05.2024 по 01.06.2024 року) х 31 днів х1%= 990 грн 76 коп;
за травень 2024 року: нараховані аліменти 3248 грн, однак відповідачем 01 червня 2024 року визначену суму аліментів сплачено, тому пеня не нараховується.
Загальний розмір розмір пені за період з 03 серпня 2023 року по 01 червня 2024 року склав - 39 336 грн 54 коп
За липень 2024 року нараховані аліменти 3248 грн 30 коп, при цьому боржником сплачено 2388 грн, сума боргу 860 грн 30 коп (01.08 по 22.08.2024 року (день подачі позову ) х 22 днів х1%=189 грн 20 коп. Таким чином, за період з 01.07.2024 року по 01.08.2024 року розмір пені складає - 189 грн 20 коп.
Отже, судом першої інстанції при вирішенні даного спору не враховано, що при нарахуванні пені, потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується та має нараховуватись за період від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення.
Всього пеня за прострочення аліментів за 2023 - 2024 роки складає за період з 03 серпня 2023 року по 01 червня 2024 року 39 336 грн 54 коп,. за період з 01.08 по 22.08.2024 року - 189 грн 20 коп, але з врахуванням норми ч. 1 ст. 196 СК України щодо обмеження розміру неустойки 100 % заборгованості, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня за період з 03 серпня 2023 року по 01 червня 2024 року в сумі 26691,4 грн (сума боргу станом на 01.06.2024 року) і 189,20 грн пені нарахованої за період з 01.08.2024 року по 22.08.2024 року.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути загальну суму пені в розмірі 26880,6 грн за прострочення сплати аліментів.
З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позов задоволено частково в розмірі 79% від ціни позову, позивач звільнена від сплати судового збору, то з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 956 грн. (26880,6х100/34047,7 - ціна позову=79%х1211.2) та за подачу апеляційної скарги в сумі 1435, 27 грн ( 1211,20х150%=1816,80х79%), а в загальній сумі 2391, 27 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з за період з 03 серпня 2023 року по 01 червня 2024 року та за період з 01.08.2024 року по 22.08.2024 року в загальній сумі 26880,6 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 2391, 27 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 січня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова