Справа № 496/4570/24
Провадження № 2/496/2343/24
16 грудня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на користь акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором року у розмірі 33350,69 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 06.04.2020 року ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання позики ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОФІЛЬ", підписанням Заяви-приєднання № 9968025 підтвердив, що акцептує Публічну пропозицію ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОФІЛЬ", яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: casharing.com.ua, в повному обсязі. Згідно Договору про надання позики № 9968025 від 06.04.2020 року Відповідачу надано позику у формі споживчого кредиту на наступних умовах: на оплату товарів та/або робіт/ послуг у Партнерів зазначених у Заяві-приєднання до договору. Кредитні кошти надаються протягом 3-х робочих днів з моменту укладання Договору у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок продавця товарів та/або робіт/послуг. Процентна ставка, відсотків річних: 0.0001%, тип процентної ставки: фіксована. 21.12.2021 року між ТОВ «ФК Профіль» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №21122021 предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах. Позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 9968025 від 06.04.2020 року. Через те, що відповідач не виконав своїх обов'язків по сплаті заборгованості за вказаним кредитним договором представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 28 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 18).
Відповідачка у судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, також в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до частин 3, 4, 11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 20, 23-24), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
Судом, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено у судовому засіданні, 06.04.2020 року ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання № 9968025, тим самим між ТОВ «Фінансова компанія «Профіль» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання позики № 9968025, згідно якого позичальнику було надано позику у формі споживчого кредиту у розмірі 20212,5 грн., строком на 12 місяців, з фіксованою процентною ставкою 0,0001%, що підтверджується: заявою-анкетою № 9968025 на приєднання до Договору про надання позики, паспортом споживчого кредиту (досліджено в системі «Електронний суд»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
21.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Профіль» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №21122021. Згідно умов цього договору ТОВ «ФК «Профіль» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 9968025 від 06.04.2020 року на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуто права вимоги до Відповідача, що підтверджується: копією Договору Факторингу № 21122021 від 21.12.2021 року, витягом з Реєстру боржників № 1 до Договору Факторингу № 21122021 від 21.12.2021 року (досліджено в системі «Електронний суд»).
В порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 21.12.2021 року за нею існує заборгованість в сумі 33350,69 грн., з яких: 20212,5 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 13138,19 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (досліджено в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник належним чином прийняті на себе зобов'язання по договору не виконував, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність» та умов кредитного договору.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, згідно із частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
На підставі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 9968025 від 06.04.2020 року у загальному розмірі 33350,69 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідачка не виконує взяті на себе зобов'язання та підлягають судовому захисту.
При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення справи.
Так, на підтвердження надання правничої допомоги у розмірі 6 000,00 грн., до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.04.2024 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем; додаткова угода № № 0013674011937 до Договору про надання правничої допомоги 42649746 від 24.06.2024 року, укладена між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, в якому зазначено надання правових послуг, а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», тривалістю 1,5 години на суму 2250,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, позивач, тривалістю 3 година на суму 3000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази), тривалістю 1 година на суму 750,00 грн.
Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.
Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 611, 1054 ЦК України, ст. ст. 9, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 282-284, 287, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: Київська область, м.Бровари, а/с 897, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором №9968025 від 06.04.2020 року у розмірі 33350,69 грн., з них:
- 20212,5 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
- 13138,19 грн. - сума заборгованості за відсотками;
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: Київська область, м.Бровари, а/с 897, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО 300346):
-судовий збір у розмірі 2422,40 грн.;
-витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмір 6000,00 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І.М. Горяєв
З урахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, яке було виготовлено 14 січня 2025 року.