Справа № 761/3552/24
Провадження № 1-кс/761/2917/2024
16 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить: надати тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю вилучення їх копій (здійснити їх виїмку), які перебувають у володінні ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до документів, що містять інформацію про усі видані перепустки для відвідування ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 14.08.2023 року, 28.11.2023 року, 09.12.2023 року та 12.12.2023 року із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові осіб, яким надавались перепустки, місць їх роботи, номерів посвідчень, підстав для відвідування ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (із наданням завірених належним чином копій таких документів), часу, коли перепустка видана, часу реального заходу у ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по магнітній картці, а також часу, коли такі особи покинули територію ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по магнітній картці.
Клопотання мотивоване тим, що ТУ ДБР здійснюється досудове розслідування у КП №62023100120000020 (об'єднане КП №62023100120000020 та КП №62023100120000095), які стосуються численних порушень прав ОСОБА_4 під час затримання 02.03.2022 року.
У даному провадженні ОСОБА_4 є потерпілим та він повідомив про відвідування його у СІЗО у вказані дні співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та здійснення на нього тиску. Він зазначив, що саме вказані працівники здійснювали його незаконне затримання та викрадення з його помешкання 02.03.2022 року. Відтак, сторона потерпілого вважає за необхідно отримати дозвіл на отримання інформації про вказаних осіб, а тому із посиланням на вимоги ст..ст.20, 22, 85, 93, 159-163 КПК України адвокат звернувся із вказаним клопотанням до суду у зв'язку з необхідністю збирання доказів.
В судове засідання адвокат ОСОБА_5 не з'явилася, разом з тим через канцелярію суду подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, у якій зазначила, що клопотання підтримує в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Особа, у володінні якої знаходяться речі та документи, до яких планується отримати доступ, була оповіщена в установленому законом поряду, представника до суду не направила, причини неприбуття у судове засідання не повідомила.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом вказаної особи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Кримінального процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Статтею 7 Кримінального процесуального Кодексу України передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Так, за правилами ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором..
Відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Вичерпний перелік прав і обов'язків потерпілого передбачено статтями 56 та 57 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право: 1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом; 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування; 3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; 4) заявляти відводи та клопотання; 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла; 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг; 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження; 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом; 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження; 12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала); 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом; 14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
Також під час досудового розслідування потерпілий має право: 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 3) подавати докази на підтвердження своєї заяви; 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування (ч. 2 ст. 56 КПК України).
Тобто, статтею 56 КПК України не передбачено право потерпілого на самостійне звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів під час досудового розслідування.
У постанові Верховного Суду у складі першої судової палати Касаційного кримінального суду від 16.09.2021 справа № 757/12634/20-к зроблено висновок, що потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права надавати такий дозвіл. Під час досудового розслідування потерпілий може лише ініціювати питання про тимчасовий доступ до речей і документів перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому ст. 220 КПК.
Таким чином, оскільки під час досудового розслідування потерпілий не є стороною кримінального провадження, а є учасником кримінального провадження, вимоги клопотання не можуть бути предметом розгляду слідчого судді, оскільки потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів під час досудового розслідування, а слідчий суддя відповідно не має права надати дозвіл на вказаний захід забезпечення кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі «Скорик проти України» від 08.01.2008).
За таких обставин, наявність визначених у процесуальному законі вимог щодо суб'єкта звернення до суду із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (тимчасовий доступ до речей і документів) не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя і порушенням конституційних прав, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що потерпілий має право ініціювати питання про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, а також у випадку відмови звернутися до слідчого судді в порядку оскарження рішення, дій чи бездіяльність слідчого, прокурора (ст.303 КПК України).
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 159 - 164 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1