13 січня 2025 рокусправа № 380/21886/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (07455, Київська область, Броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км; код ЄДРПОУ 38012976) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002683; № UA209230/2024/002676;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100426/2 від 16.08.2024; № UA209000/2024/100423/2 від 16.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Відповідач позов не визнав, 19.11.2024 за вх.№85652 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.
20.11.2024 за вх.№85926 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просить суд позов задовольнити повністю. Зазначив, що позивачу було надано докази у підтвердження вартості перевезення. Будь-яких інших витрат, окрім зазначених у довідці про транспортні витрати, пов'язаних з транспортуванням, експедируванням, навантаженням позивач не поніс. Послуги страхування під час перевезення товару морським транспортом експедитором не надавались. Вважає, що довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження транспортних витрат. Наведені у відзиві доводи не спростовують суті позовних вимог.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
29.03.2024 року між ТОВ « 100 ШИН+ » (покупець) та «SHANDONG DEEMAX RUBBER TECHNOLOGY CO.,LTD, Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100SH - DEEMAX 2024 від 29.03.2024, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини, виробник: «SHANDONG DEEMAX RUBBER TECHNOLOGY CO.,LTD» у кількості та по цінам, вказаним у комерційному інвойсі, що є невід'ємною частиною договору.
Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі.
Сума контракту визначається згідно Інвойсу, умови поставки визначаються згідно Інвойсу.
Сторони узгодили поставку товару партіями.
Відповідно до комерційного інвойсу № CR20240122-UKR-1 від 06.06.2024 сторони узгодили поставку на партію товару. Загальна кількість товару в партії складає 203 штуки, загальна вартість товару на умовах FOB (QINGDAO) становить 26188,00 Доларів США.
Декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230075480U0 від 16.08.2024, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
1)Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230075480U0 від 16.08.2024, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:
- пакувальний лист №Б/Н від 06.06.2024;
- рахунок-проформа №CR20240122-UKR від 29.03.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №CR20240122-UKR-1 від 06.06.2024;
- коносамент №BW24050396 від 06.06.2024;
- автотранспортна накладна №P014893 від 14.08.2024;
- сертифiкат про походження товару №24C3702H5621/00002 від 06.06.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3583 від 12.08.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №KL014893 від 12.08.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Б/Н від 14.08.2024;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Б/Н від 06.06.2024;
- розрахунок ціни (калькуляція) №CR20240122-UKR-1 від 06.06.2024;
- зовнішньоекономічний договір №100SH-DEEMAX2024 від 29.03.2024;
- договір (контракт) про перевезення №20240812/2 від 12.08.2024;
- договір (контракт) про перевезення №ТЕО38012976 від 21.11.2023;
- інші некласифіковані документи №11 від 06.06.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №425820240000604499 від 06.06.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209230075480U0 від 16.08.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100426/2 від 16.08.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100426/2 від 16.08.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:
- умови поставки згідно інвойсу FOB QINGDAO. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені покупцем на митні (формальності) процедури у порту призначення а також страхування вантажу при переміщенні товару морським видом транспорту;
- відповідно Загальної примітки "Використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку" Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ, для цілей Угоди митна адміністрація кожного члена використовує інформацію, підготовлену в спосіб, сумісний із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку в країні, які є доречними для відповідної статті. Документ "довідка про транспортні витрати" від 12.08.2024 б/н не є бухгалтерським документом та не може вважатися належним документом, що підтверджує митну вартість;
- відповідно до вимог п. 4.2 договору купівлі продажу від 29.03.2024 №100SH-DEEMAX2024 визначено, що термін доставки товару зі складу Продавця в порт вивезення складає 30 днів з моменту розміщення Замовлення. Разом з тим даний документ декларантом не надано митному органу;
- відповідно до вимог п.1.2 договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.11.2023 № ТЕО38012976 визначено, що істотні умови договору встановлюються у Заявці, яка є його невід'ємною частиною. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 1 слугувала МД № UA204150/2024/002401 від 09.07.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 222,78 дол США за шт.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002683.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100426/2 від 16.08.2024.
2) Відповідно до комерційного інвойсу № CR20240122-UKR-2 від 06.06.2024 сторони узгодили поставку на партію товару. Загальна кількість товару в партії складає 204 штуки, загальна вартість товару на умовах FOB (QINGDAO) становить 26368,00 Доларів США.
Декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230075272U0 від 15.08.2024, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230075272U0 від 15.08.2024, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:
- пакувальний лист №Б/Н від 06.06.2024;
- рахунок-проформа №CR20240122-UKR від 29.03.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №CR20240122-UKR-2 від 06.06.2024;
- коносамент №BW24050397 від 06.06.2024;
- автотранспортна накладна №P014770 від 13.08.2024;
- сертифiкат про походження товару №24C3702H5621/00003 від 06.06.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3584 від 12.08.2024;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №14549 від 12.08.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №KL014770 від 12.08.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Б/Н від 14.08.2024;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Б/Н від 06.06.2024;
- розрахунок ціни (калькуляція) №CR20240122-UKR-2 від 06.06.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №100SH-DEEMAX 2024 від 29.03.2024;
- договір (контракт) про перевезення №20240812/2 від 12.08.2024;
- договір (контракт) про перевезення №ТЕО38012976 від 21.11.2023;
- інші некласифіковані документи №12 від 06.06.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №425820240000604506 від 06.06.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
На виконання вимоги відповідача позивачем було надано документи, які були подані разом із митною декларацією.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209230075272U0 від 15.08.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100423/2 від 16.08.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100423/2 від 16.08.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:
- умови поставки згідно інвойсу FOB QINGDAO. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортноекспедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені покупцем на митні (формальності) процедури у порту призначення а також страхування вантажу при переміщенні товару морським видом транспорту;
- відповідно Загальної примітки "Використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку" Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ, для цілей Угоди митна адміністрація кожного члена використовує інформацію, підготовлену в спосіб, сумісний із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку в країні, які є доречними для відповідної статті. Документ "довідка про транспортні витрати" від 14.08.2024 б/н не є бухгалтерським документом та не може вважатися належним документом, що підтверджує митну вартість;
- відповідно до вимог п. 4.2 договору купівлі продажу від 29.03.2024 №100SH-DEEMAX2024 визначено, що термін доставки товару зі складу Продавця в порт вивезення складає 30 днів з моменту розміщення Замовлення. Разом з тим даний документ декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п.1.2 договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.11.2023 № ТЕО38012976 визначено, що істотні умови договору встановлюються у Заявці, яка є його невід'ємною частиною. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 1 слугувала мд № UA204150/2024/002354 від 05.07.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 206,09 дол США за шт; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002676.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100423/2 від 16.08.2024.
Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями відповідача, тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частинами п'ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).
Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, щодо заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15, від 15 травня 2018 року № 809/1260/17.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, подано до митного оформлення Львівської митниці митні декларації №24UA209230075480U0 та №24UA209230075272U0 у яких визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару надано разом із митною декларацією №24UA209230075480U0: пакувальний лист №Б/Н від 06.06.2024; рахунок-проформа №CR20240122-UKR від 29.03.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №CR20240122-UKR-1 від 06.06.2024; коносамент №BW24050396 від 06.06.2024; автотранспортна накладна №P014893 від 14.08.2024; сертифiкат про походження товару №24C3702H5621/00002 від 06.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3583 від 12.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №KL014893 від 12.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Б/Н від 14.08.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Б/Н від 06.06.2024; розрахунок ціни (калькуляція) №CR20240122-UKR-1 від 06.06.2024; зовнішньоекономічний договір №100SH-DEEMAX2024 від 29.03.2024; договір (контракт) про перевезення №20240812/2 від 12.08.2024; договір (контракт) про перевезення №ТЕО38012976 від 21.11.2023; інші некласифіковані документи №11 від 06.06.2024; копія митної декларації країни відправлення №425820240000604499 від 06.06.2024.
Разом із митною декларацією №24UA209230075272U0 позивачем було подано: пакувальний лист №Б/Н від 06.06.2024; рахунок-проформа №CR20240122-UKR від 29.03.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №CR20240122-UKR-2 від 06.06.2024; коносамент №BW24050397 від 06.06.2024; автотранспортна накладна №P014770 від 13.08.2024; сертифiкат про походження товару №24C3702H5621/00003 від 06.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3584 від 12.08.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №14549 від 12.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №KL014770 від 12.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №Б/Н від 14.08.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Б/Н від 06.06.2024; розрахунок ціни (калькуляція) №CR20240122-UKR-2 від 06.06.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №100SH-DEEMAX 2024 від 29.03.2024; договір (контракт) про перевезення №20240812/2 від 12.08.2024; договір (контракт) про перевезення №ТЕО38012976 від 21.11.2023; інші некласифіковані документи №12 від 06.06.2024; копія митної декларації країни відправлення №425820240000604506 від 06.06.2024.
Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено невідповідність складових митної вартості.
У зв'язку з чим Львівська митниця, надсилала декларанту пропозицію, відповідно до частини третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема: 1)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі -продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.
Відтак, слід прийти до висновку, що Львівська митниця, направляючи електронне повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Однак, на вимогу митного органу декларантом не подано документів, які б спростовували розбіжності.
Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.
Так, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару по митній декларації №24UA209230075480U0 було встановлено такі розбіжності:
- умови поставки згідно інвойсу FOB QINGDAO. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені покупцем на митні (формальності) процедури у порту призначення а також страхування вантажу при переміщенні товару морським видом транспорту;
- відповідно Загальної примітки "Використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку" Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ, для цілей Угоди митна адміністрація кожного члена використовує інформацію, підготовлену в спосіб, сумісний із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку в країні, які є доречними для відповідної статті. Документ "довідка про транспортні витрати" від 12.08.2024 б/н не є бухгалтерським документом та не може вважатися належним документом, що підтверджує митну вартість;
- відповідно до вимог п. 4.2 договору купівлі продажу від 29.03.2024 №100SH-DEEMAX2024 визначено, що термін доставки товару зі складу Продавця в порт вивезення складає 30 днів з моменту розміщення Замовлення. Разом з тим даний документ декларантом не надано митному органу;
- відповідно до вимог п.1.2 договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.11.2023 № ТЕО38012976 визначено, що істотні умови договору встановлюються у Заявці, яка є його невід'ємною частиною. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару по митній декларації №24UA209230075272U0 було встановлено такі розбіжності:
- умови поставки згідно інвойсу FOB QINGDAO. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортноекспедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені покупцем на митні (формальності) процедури у порту призначення а також страхування вантажу при переміщенні товару морським видом транспорту;
- відповідно Загальної примітки "Використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку" Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ, для цілей Угоди митна адміністрація кожного члена використовує інформацію, підготовлену в спосіб, сумісний із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку в країні, які є доречними для відповідної статті. Документ "довідка про транспортні витрати" від 14.08.2024 б/н не є бухгалтерським документом та не може вважатися належним документом, що підтверджує митну вартість;
- відповідно до вимог п. 4.2 договору купівлі продажу від 29.03.2024 №100SH-DEEMAX2024 визначено, що термін доставки товару зі складу Продавця в порт вивезення складає 30 днів з моменту розміщення Замовлення. Разом з тим даний документ декларантом не надано митному органу;
- відповідно до вимог п.1.2 договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.11.2023 № ТЕО38012976 визначено, що істотні умови договору встановлюються у Заявці, яка є його невід'ємною частиною. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.
Отже, відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Крім цього, надані позивачем документи для митного оформлення товару усупереч вимогам статті 254 Митного кодексу України не були перекладені українською мовою.
Відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Львівська митниця скерувала позивачу вимогу про переклад документів, однак, така не була виконана, у зв'язку із чим, врахувати відомості, які містяться в документах, складених іноземною мовою митний орган не міг.
Відтак, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.
Суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявлену вартість; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано у повному обсязі витребуваних документів; були наявні суперечності щодо поданих документів які підтверджували транспортно-експедиційних послуг. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару у зв'язку з відсутністю у наданих декларантом документах відомостей про об'єктивні й достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору (за першим методом), у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару для розмитнення за основним методом, де є необхідність підтвердження як транспортно-експедиційних послуг (вартості) так і витрат по перевезенню товару. Контрактом визначено умови поставки товару - за умовами поставки відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець. Усі витрати і ризики з доставки товару до порту призначення, перевантаження і транспортування на склад, а також митного оформлення, лягають на покупця. Отже позивач зобов'язаний належними доказами підтвердити видатки по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, зберіганню товару.
Крім цього, слід вказати про те, що обов'язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 у справі № 804/16271/15, 16 вересня 2022 року у справі №804/2708/18, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.
Суд враховує висновки Верховного Суду по справі № 520/22458/23 від 02.05.2024 при розгляді даної справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенням про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною четвертою статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.
За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв'язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати відомості про об'єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу їх в повному обсязі не надав.
За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів в повному обсязі на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.
Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100426/2 від 16.08.2024 слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД №UA204150/2024/002401 від 09.07.2024 де вартість такого товару становить 222,78 дол США за кг (даного виду товару).
Також, зі змісту оскаржуваного рішення №209000/2024/100423/2, судом встановлено, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 1 слугувала МД №UA204150/2024/002354 від 05.07.2024 де вартість такого товару становить 206,09 дол США за кг (даного виду товару).»
Суд вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митних декларацій, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Долучений зовнішьноекономічний договір вартості товару не містить, графи митної декларації декларантом, а саме місце країни призначення не зазначено, країна походження не вказана у декларації.
З огляду на встановлені судом обставини справи, так як надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
За положеннями статі 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна