справа № 380/21747/23
13 січня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача від 30 грудня 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України) у справі № 380/21747/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26 вересня 2023 року, поданої на виконання вимог ухвали судді від 20 вересня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої станом на 01 січня 2021 року від 17 квітня 2023 року № С/6236, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії 35% від посадового окладу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та рішення Міністра оборони України від 27 січня 2021 року № 248/612 для перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 19 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови КМ України від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМ України від 30 серпня 2017 року № 704, також про розмір процентної надбавки за вислугу років, про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та премії у розмірі не менше ніж 35% посадового окладу для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2021 основного розміру пенсії.
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 грн 60 коп.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення у довідці від 17 квітня 2023 року № С/6236 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% та премії у розмірі 10%.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.
31 грудня 2024 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява від 30 грудня 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України).
Указана заява мотивована тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 380/21747/23 відповідач повторно видав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2021 року із зазначенням у такій довідці надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% та премії у розмірі 10%, що не відповідає мотивувальній і резолютивній частині вказаного судового рішення. Отже, відповідач не виконав в повному обсязі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 380/21747/23. У зв'язку з цим, у разі невиконання (на думку позивача) судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України, зокрема статтею 382 цього Кодексу.
З огляду на вказане просить суд:
1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/21747/23.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Львівського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/21747/23.
3. Заяву про встановлення судового контролю розглянути за відсутності заявника (його представника).
Вирішуючи заяву представника позивача від 30 грудня 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України), суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом частини першої статті 382 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Своєю чергою, норми статті 287 КАС регулюють особливості провадження у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; норми статей 382-382-3 визначають порядок подання та розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; норми статті 383 КАС України унормовують особливості визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Тобто, наведеними нормами законодавець установив різні види (правові форми) здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, однією із яких є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання.
Звернувшись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, представник позивача не обґрунтувала та не навела мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Водночас аналіз положень абзацу першого частини першої статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Утім, як слідує із матеріалів заяви, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 380/21747/23 відповідач видав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2021 року із зазначенням у такій довідці надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% та премії у розмірі 10%, однак з розмірами таких надбавки та премії позивач фактично не погоджується.
З наведеного суд висновує, що позивач фактично не погоджується із діями, вчиненими відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 380/21747/23, яке набрало законної сили.
Своєю чергою, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду є однією із форм судового контролю та регламентовано положеннями статті 383 КАС України, частиною першої якої передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У зв'язку з наведеним у задоволенні заяви представника позивача від 30 грудня 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України) належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача від 30 грудня 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України) - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 13 січня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.