Справа № 159/8538/24
Провадження № 1-кп/159/260/25
13 січня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Середнє Ужгородського району Закарпатської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 18.05.2012 Радехівським районним судом Львівської області за п. 4 ч. 2 ст. 115, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 304, ст. 70 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнений 25.03.2022 у зв'язку з повним відбуттям вказаного покарання, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 383, ч.2 ст.384 КК України (кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024030550001583 від 12.11.2024),
ОСОБА_4 , 04 листопада 2024 року, о 12 год. 30 хв., перебуваючи на першому поверсі КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об'єднання» Ковельської міської ради Волинської області, розташоване по вул. Олени Пчілки, 4 в м. Ковель Волинської області, звернувся до старшого дізнавача сектору дізнання Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції ОСОБА_6 , що наділений законом правом на здійснення досудового розслідування та діючи умисно, протиправно, письмово, будучи попереджений під підпис про кримінальну відповідальність згідно статті 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, достовірно розуміючи, що поширені ним відомості не відповідають дійсності, письмово повідомив вказану службову особу про вчинення щодо нього розбійного нападу, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, в ході якого заволоділи його майном, а саме грошовими коштами в розмірі 19000 гривень та мобільним телефоном «Infinix Smart» ІМЕІ НОМЕР_1 , а йому були спричинені тілесні ушкодження. Вказані відомості ОСОБА_4 зазначив у заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 04 листопада 2024 року.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 04 листопада 2024 року, в період часу з 17 год. 27 хв. по 18 год. 18 хв., під час досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12024030550001549 від 04.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що здійснювалось слідчим відділом Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, за адресою м. Ковель, вул. Незалежності, 119А, будучи під час допиту попередженим слідчим СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України про завідомо неправдиве показання потерпілого під час провадження досудового розслідування і засвідчивши це попередження особистим підписом у протоколі допиту потерпілого, реалізовуючи власний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, дав показання як потерпілий про вчинення щодо нього розбійного нападу, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, в ході якого заволоділи його майном, а саме грошовими коштами в розмірі 19000 гривень та мобільним телефоном «Infinix Smart» ІМЕІ НОМЕР_1 , а йому були спричинені тілесні ушкодження, усвідомлюючи, що вказані відомості є неправдивими, так як і наявність в нього вказаного майна та те, що він був безпосередньо потерпілим від вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення (злочину), поєднаному з обвинуваченням в особливо тяжкому кримінальному правопорушенні (злочині), ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 383 Кримінального кодексу України.
Своїми умисними діями, які виразились у завідомо неправдивому показанні потерпілого наданому органу, що здійсняє досудове розслідування, поєднаному з обвинуваченням в особливо тяжкому кримінальному правопорушенні (злочині), ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь визнав повністю. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях (злочинах), погодився з кваліфікацією вчиненого ним діянь, а інші учасники кримінального провадження не мають жодних заперечень щодо встановлених обставин, при цьому позиція учасників кримінального провадження є добровільною, суд вважає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення і винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 383, ч.2 ст. 184 КК України, тобто у завідомо неправдивому повідомленні органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення (злочину), поєднаному з обвинуваченням в особливо тяжкому кримінальному правопорушенні (злочині) та у завідомо неправдивому показанні потерпілого наданому органу, що здійсняє досудове розслідування, поєднаному з обвинуваченням в особливо тяжкому кримінальному правопорушенні (злочині).
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
До обставини, що обтяжують покарання суд відносить рецидив злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, яке виявилося в тому, що обвинувачений усвідомив протиправність своєї поведінки.
Суд враховує також те, що обвинувачений раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, посередньо характеризується за місцем проживання, а також його стан здоров'я, який відповідно до медичної документації потребує тривалого лікування.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього є підстави для застосування ст.75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 383, ч.2 ст.384 КК України, і призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 383 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два роки);
-за ч. 2 ст. 384 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два роки).
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - цілодобовий домашній арешт.
Скасувати арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11.11.2024 та ухвали слідчого судді від 12.11.2024 в рамках даного кримінального провадження.
Речові докази у справі, а саме:
-натільну сумку чорного кольору марки «Feilong», мобільний телефон марки «Росо», ІМЕІ НОМЕР_2 , які передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - повернути ОСОБА_4 ;
-оптичний диск «НР» 200Mb з відеозаписом розмов лінії «103», документи, надані ПТ «Ломбард гарант Імперіал ОСОБА_8. і компанія», які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд відповідно до положень ч.3 ст.349КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Головуючий:ОСОБА_1