Справа № 159/8068/24
Провадження № 2-а/159/30/25
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
13 січня 2025 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лесика В.О.,
з участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
03.12.2024 ОСОБА_1 , через свого представника звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 -1 КУПАП.
В обґрунтування заявленого позову вказав, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 25.11.2024 він був притягнутий до адміністративною відповідальності за вказаним Законом за нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання повістки.
Вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати з таких підстав.
20.11.2024 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, однак працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 склали відносно нього протокол, а в подальшому притягнули до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В протоколі та відповідній постанові вказано, що 04.10.2024, під час дії особливого періоду, йому було надіслано повістку поштовим зв'язком. Днем отримання повістки є 13 жовтня 2024 року, оскільки наявна відмітка в поштовому повідомленні про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.12.2024 на 11 годину.
В ході оформлення протоколу про адміністративне правопорушення він надав пояснення про неотримання повідомлення, оскільки 13.10.2024 перебував у закладі вищої освіти Луцького інституту розвитку людини, студентом якого він являється.
25.11.2024 була винесена постанова, яку в той же день він отримав. З наведених підстав просить постанову скасувати, як незаконну.
Ухвалою від 05.12.2024 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву.
Відзиву на позов подано не було, відповідачем надіслано документи, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач не з'явився, представник надав письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов просить задовольнити.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено наступні фактичні обставини по справі.
Так відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що позивачу 04.10.2024 було надіслано повістку поштовим зв'язком про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 годину 14.10.2024. У поштовому відправленні наявна відмітка про отримання повістки 13.10.2024, однак позивач на виклик не з'явився, вчинивши тим самим правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У протоколі від 20.10.2024 зазначено пояснення ОСОБА_1 в якому він вказав, що повідомлення про повістку не отримував. Також не отримував будь-якого сповіщення в електронному форматі.
Рапортом старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджено, що рекомендований лист про виклик ОСОБА_1 було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою (адресат відсутній за вказаною адресою), що підтверджено відповідним поштивим відправленням.
Про те, що позивач навчається у вищому навчальному закладі з 01.09.2024 на денній формі навчання в місті Луцьку підтверджено відповідною довідкою навчального закладу.
Отже, в ході судового розгляду встановлено, що позивач повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановленому законом порядку не отримував на час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частина 1 ст. 210-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).
Відповідно до примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни, зокрема, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Пунктом 40 Порядку передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі вручення повістки, особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
У ході судового розгляду встановлено, що на підтвердження здійснення виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем надано повістку та рекомендоване повідомленян про вручення поштового відправленняФ119, з якого вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу ОСОБА_1 04.10.2024 була надіслана повістка про виклик, однак повідомлення було повернуте без вручення з письмовою відміткою «адресат відсутній за місцем проживання».
Тобто, відповідачем не надано жодних доказів вручення позивачу виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024.
Також, доказів ведення відеофіксації із застосуванням технічних приладів під час вручення повістки позивачу відповідачем також не надано, посилань на здійснення такої відеофіксації не наведено.
На підставі викладеного, враховуючи вимоги п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату.
Крім того, суд звертає увагу на те, що при складанні 20.10.2024 протоколу № 2363 ОСОБА_1 пояснив, що він не був обізнаний про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024 та на 13.10.2024, повісток не отримував, оскільки перебував у навчальному закладі м. Луцька.
При цьому, ОСОБА_1 02.08.2024 зарахований як студент до відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти «Відкритий університет розвитку людини «Україна» Луцького інституту розвитку людини».
19.09.2024 ОСОБА_1 пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 та отримав відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації до 07.02.2025.
При складання протоколу, ОСОБА_1 повідомляв у письмових поясненнях та зауваженнях при складанні протоколу, що він перебував в АДРЕСА_1 , повістку не отримував та не був обізнаний про конкретний час, місце та дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 при складанні протоколу. При цьому, Закон дозволяє з'являтися до ТЦК пізніше з поважних причин. У позивача були обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк, а відповідач не довів, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.
Відповідно до ст. 243 КАС України, датою ухвалення рішення, ухваленого у відсутності учасників справи є дата складання повного рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 72-77, 139, 241, 242, 246, 255, 271, 286 КАС України,
Позов задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення № 2363 від 20.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - скасувати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Головуючий:В. О. Лесик