Справа № 159/7924/24
Провадження № 2-а/159/26/25
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
07 січня 2025 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лесика В.О.,
з участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Самулевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
25.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 14.11.2024 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень, оскільки він як військовозобов'язаний без поважних причин в особливий період не перебував на військовому обліку до 04.11.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого проживання.
Вважає таку постанову незаконною та просить її скасувати з наступних підстав.
В оскаржуваній постанові не зазначено конкретно норми законодавства, за порушення яких він повинен нести адміністративну відповідальність.
Він знаходився на військовому обліку за місцем своєї реєстрації та постійного місця проживання в селі Вільшани Харківського району Харківської області, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Так як він є батьком, що самостійно виховує та отримує дитину, ІНФОРМАЦІЯ_7 була надана відстрочка від призиву на військову службу до 10.11.2024. У зв'язку з частими обстрілами території на якій він проживав та погіршенням психологічного стану здоров'я, ще на початку вересня 2024 року ним було прийнято рішення про переїзд на проживання в місто Ковель Волинської області.
Разом зі своїм одинадцятирічним сином, був зареєстрований в місті Ковель, як внутрішньо переміщена особа. Через декілька днів, до нього зателефонувала матір, яка залишалась проживати в Харківській області та повідомила про погіршення її здоров'я, а тому він змушений був залишити сина із знайомими і виїхати за місцем проживання матері, де проживав декілька тижнів. Оскільки термін відстрочки від призиву на військову службу закінчувався, він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 та повідомив, що змінив місце свого проживання, та має намір подати заяву про продовження відстрочки від призиву на військову службу. Працівники місцевого ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовили у прийняті такої заяви та порекомендували звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 за новим місцем проживання разом із заявою про взяття на військовий облік.
04.11.2024 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 та подав заяву про взяття на військовий облік і надання відстрочки від призиву на військову службу, проте працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а в подальшому постанову про накладення адміністративного стягнення.
З наведених підстав просить постанову скасувати, як незаконну.
04.12.2024 було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.
Відповідачами відзив на позов не подано, а надіслано клопотання про приєднання до матеріалів справи відповідних документів.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх задовольнити з підстав, вказаних в ньому.
Суд, заслухавши позивача та його представника, показання свідка і дослідивши надані судом матеріали справи приходить до висновку про безпідставність заявленого позову.
Судом встановлені наступні фактичні обставини по справі.
ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП так як він, станом на 04.11.2024, як військовозобов'язаний, без поважних причин, в особливий період, не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 за задекларованим місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки управління соціального захисту виконавчого комітету Ковельської міської ради, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа з 02.09.2024.
Із заявою про взяття на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 позивач звернувся лише 04.11.2024 та надав пояснення про те, що він не знав про необхідність стати на військовий облік, так як мав відстрочку від призову на військову службу.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 підтвердила, що позивач з початку вересня 2024 року проживає у її будинку в місті Ковелі. Не заперечувала, що у зв'язку із хворобою матері позивач на декілька тижнів їздив у Харківську область, залишивши з нею малолітню дитину.
Аналізуючи наведені вище докази слід прийти до висновку, що позивач без поважних причин не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 станом на 04.11.2024, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.
Приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абз. 2 пп. 1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Додатком 2 вказаного порядку визначено також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 Правил, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме: будучи військовозобов'язаним, станом на 04.11.2024 не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим порушив Правила військового обліку, передбачені абз.1 п.п.1 п.1 додатку 2 Постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Постанова, яка оскаржена, є правомірною, обвинувачення сформульовано у відповідності з законом, вина позивача є доведеною.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оскільки ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним, без поважних причин, в особливий період, не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем проживання, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 120 КУпАП.
Враховуючи наведене,позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу правопорушення, а відтак постанова про притягнення позивача до адмінвідповідальності є правомірною та підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 72-77, 139, 241, 242, 246, 255, 271, 286 КАС України,
У позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 2162 від 14.11.2024 - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
пеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 13.01.2025.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄРДПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий:В. О. Лесик