"13" січня 2025 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/4/25
Номер провадження: 2/150/16/25
13 січня 2025 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., отримавши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Чернівецька селищна рада про встановлення факту родинних відносин,-
На розгляд суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Чернівецька селищна рада про встановлення факту родинних відносин.
Заявниця у поданій заяві посилається на те, що у свідоцтві про народження сина заявника - ОСОБА_2 , по батькові сина зазначено як « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 . Заявник є особою з інвалідністю 2 групи та потребує стороннього догляду. Син звернувся до Чернівецької селищної ради щодо отримання акту встановлення факту здійснення догляду за заявником, але в документах, які подавалися було виявлено зазначену помилку. Тому заявник звернувся до суду для встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , а саме, що заявник являється його рідним батьком.
Суд, дослідивши матеріали, надані до заяви про встановлення акту, дійшов висновку про відмову у відкритті провадженні у справі за наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Такі ж висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19), від 04 жовтня 2024 року у справі № 752/5665/23 (провадження № 61-13064св23).
При зверненні до суду з цією заявою заявник посилається на те, що при видачі свідоцтва про народження його сина, повноважними органами ДРАЦСу, було допущено помилку у написанні по батькові сина, яке вказано як « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 ». На разі ця помилка не дає заявнику можливості отримати акт щодо встановлення здійснення постійного догляду. Втім, матеріалами справи не підтверджено звернення заявника до Чернівецької селищної ради з відповідною заявою та наявності відмови селищної ради у видачі відповідного акта.
В той же час суд зауважує, що внесення змін, виправлень до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 та належить до компетенції відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Доказів того, що заявник чи його син зверталися до органів ДРАЦСу з метою виправлення помилки, суду надано не було.
В свою чергу, відмова відповідного органу у задоволенні заяви щодо внесення виправлення у свідоцтво про народження сина заявника, може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.
Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08.11.2019 у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 у справі № 370/2598/16-ц.
За таких обставин, слід відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5 , заінтересована особа ОСОБА_6 про встановлення факту реєстрації шлюбу.
Керуючись ст.ст. 260, 353 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Чернівецька селищна рада про встановлення факту родинних відносин.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи, яким ухвала не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН