Провадження № 1-кп/932/690/24
Справа № 233/2991/24
13 січня 2025 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника (в режимі відеоконференції)ОСОБА_4
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №62024050010000924, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коломия Івано-Франківської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, радіотелефоніства 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , сержанта, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,-
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №62024050010000924 відносно ОСОБА_5 за ч.4 ст.402 КК України.
Під час судового засідання прокурор вважав за доцільне продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави на підставі п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, так як обвинувачений, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному
провадженню, а також продовжити вчинювати нові кримінальні правопорушення.
Заперечував проти клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання чи домашній арешт.
Обвинувачений просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на особисте зобов'язання, чи домашній арешт, з урахуванням його стану здоров'я, а також відсутності доказів існування заявлених прокурором ризиків. Також в попередньому суді всі свідки допитані, все досліджено, він наміру переховуватися не має. Крім того, прокурором не надано доказів, що він буде переховуватись від суду, і навіть, якщо він таку спробу вчинить, то тим самим вчинить більш тяжке кримінальне правопорушення, а це не в його інтересах.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки є всі підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки заявлені прокурором ризики не доведені, він посилається на вірогідність їх існування, але це не обґрунтування ризиків, а тому вони лише є припущенням прокурора.
Вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в умовах гауптвахти обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів, суд, вислухавши думку учасників судового процесу, приходить до висновку щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Так, станом на 13 січня 2025 року, строк тримання під вартою в умовах гауптвахти обвинуваченого ОСОБА_5 спливає, судовий розгляд по справі триває, докази в повному обсязі не досліджені, свідки не допитані.
При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.
Крім того, при запровадженому військовому стані, ОСОБА_5 з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі встановлення його винуватості судом, може вчинити спробу переховуватися на тимчасово окупованих територіях України або умисно скористатися численною евакуацією населення України з зони бойових дій або наближеної до неї, до інших територій України.
Також, судом враховано й те, що обвинувачений зареєстрований за межами міста Дніпра, що також дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_5 може без перешкод залишити місце мешкання з метою ухилення від суду, тим самим перешкоджати розгляду справи, а тому доводи сторони захисту в цій частині не приймаються.
Крім того, враховуючи стадію судового провадження, коли судовий розгляд справи триває, свідки не допитані, а докази не досліджені, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_5 впливу на свідків, місце проживання яких йому відоме, у зв'язку із чим підстави для зміни йому запобіжного заходу також відсутні.
Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою в умовах гауптвахти, суд, враховує дані про особу обвинуваченого, характер та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке свідчить про відсутність у ОСОБА_5 стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, а також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суд враховує характер кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в умовах гауптвахти і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків та їх необґрунтованість, судом не приймаються, оскільки при розгляді клопотання встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою в умовах гауптвахти ОСОБА_5 та наявність обґрунтованих ризиків, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу стороною захисту не наведено.
Доводи щодо стану здоров'я, як підстава відмови, не приймається, оскільки даних про неможливість утримуватися в умовах гауптвахти, відсутні.
Позиція сторони захисту щодо вже проведеного допиту свідків та дослідження матеріалів справи, як підстава зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання, судом не приймається, оскільки на підставі рішення Вищої Ради правосуддя від 10.10.2024 №2994/0/15-24 змінена територіальна підсудність судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі Бабушкінському райсуду м.Дніпропетровська, а відтак судовий розгляд цієї справи розпочинається з почату, тобто зі стадії підготовчого судового розгляду.
Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, а відтак застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі особисте зобов'язання чи домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, зміст ч. 4 ст. 183 КПК України не містить категоричної заборони визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , покладає вирішення цього питання на суд, наділяючи його правом як визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні, так і не визначати.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24.09.2024 року ОСОБА_5 визначено суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. 00 коп.
Суд вважає, що вказаний розмір раніше визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_5 відповідає обставинам інкримінованого кримінального правопорушення, даним про його особу, і є достатньою мірою гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а тому суд вважає за необхідне залишити розмір застави без змін.
На підставі викладеного, суд, вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 196-197, 331, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити застосування щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, тобто до 13 березня 2025 року, включно.
Розмір раніше визначеної застави у сумі 60 560 гривень 00 копійок - залишити без змін.
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання, домашній арешт.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись з місця свого перебування без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню з приводу обставин кримінального провадження.
Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - 2 (два) місяці з дня її внесення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на них обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Ухвала може бути оскаржена в передбаченому Законом порядку.
Головуючий суддя ОСОБА_1