79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.10.10 Справа № 14/115
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Процика Т.С.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія»Рівненської міської ради від 09.09.10р. №02-02/1159
на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.09.10р.
у справі №14/115
за позовом Дочірньої компанії (далі ДК) «Газ України»Національної акціонерної компанії (далі НАК) «Нафтогаз України», м.Київ
до відповідача Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія»Рівненської міської ради, м.Рівне
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 24274405,24 грн.
за участю представників
від позивача -Працьовита С.М. -представник (дов. у справі);
від відповідача -не з'явився (належно повідомлений).
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 13.10.10р.
Сторони належним чином повідомленні про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.09.10р. у справі №14/115 (суддя Марач В.В.) частково задоволено позов ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія»Рівненської міської ради та стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 19512283,38 грн., пеню в сумі 989696,64 грн., інфляційні в сумі 2072887,10 грн., три відсотки річних в сумі 709841,48 грн. В задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 989696,64 грн. відмовлено.
Рішення судом в частині задоволених позовних вимог мотивовано ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 258, 509, 526, 549-551, 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором №06/08-1787-БО-28 від 29.09.08р., який укладений між сторонами, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість в сумі 19512283,38 грн., на яку правомірно нараховано інфляційні в розмірі 2072887,10 грн. та три відсотки річних в розмірі 709841,48 грн.
Також, суд першої інстанції, керуючись ст.83 ГПК України та ст.551 ЦК України, враховуючи часткове виконання відповідачем зобов'язання по оплаті заборгованості, тяжкий майновий стан підприємства, у зв'язку із значною несплатою заборгованості населенням, бюджетними та іншими організаціями за послуги теплопостачання, і що як наслідок призвело, до неможливості в повному обсязі розрахуватися за природний газ, зменшив розмір пені, нарахованої позивачем в сумі 1979393,28 грн., на 50 відсотків, стягнувши з відповідача лише 989696,64 грн. пені.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі Комунальне теплопостачальне підприємство «Комуненергія»Рівненської міської ради оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджуючи, що з поданого позивачем розрахунку не вбачається та є не зрозумілим, яка саме сума індексується та за яким методом проведено розрахунок; суд не проаналізував зміст положень ч.2 ст.9 ЦК України, ст.7, ч.2 ст.175 ГК України, не вказав, яка правова природа стягнень відсотків та інфляційних втрат, а від-так, чи підлягають вони віднесенню до господарських санкцій Господарським кодексом України.
Апелянт вважає, що неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, є підставою в даному випадку для скасування оскаржуваного рішення суду і просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача 2072887,10 грн. Збитків від інфляції та 709841,48 грн. Трьох відсотків річних.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, так як розрахунок збитків внаслідок інфляційних процесів, наведений позивачем в позовній заяві, відповідає вимогам закону, порядок нарахування інфляційних збитків є вірним та не може нараховуватись іншим чином, тобто індекс інфляції розраховується не за кожен день в місяці, а в середньому за місяць.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подала позов про стягнення на її користь з Комунального теплопостачального підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради заборгованості за поставлений природний газ в сумі 19 512 283, 38 грн., пені в сумі 1 979 393, 28 грн., інфляційні в сумі 2 072 887, 10 грн. та три відсотки річних в сумі 709 841, 48 грн.
02.09.10р. судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.08р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Комунальним теплопостачальним підприємством "Комуненергія" Рівненської міської ради укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/08-1787-БО-28, згідно умов якого позивач зобов'язується передати відповідачу протягом січня - вересня 2009 року природний газ, а відповідач повинен прийняти та оплатити поставлений природний газ.
Сторони у договорі визначили (п.6.1), що оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 цього ж Кодексу).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання (передав відповідачу протягом січня - вересня 2009 року природний газ на загальну суму 21 257 416, 56 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу), а відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 1 745 133, 18 грн., в результаті чого у нього рахується заборгованість в сумі 19512283,38 грн.
Відповідач не заперечує факт отримання від позивача протягом січня - вересня 2009 року природного газу на загальну суму 21 257 416, 56 грн. і визнає позов в частині 19512283,38 грн. основної заборгованості. В цій частині рішення суду не оскаржується.
В апеляційній скарзі апелянт оскаржує рішення суду лише в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, не погоджуючись з розрахунком позивача. Свій контр розрахунок відповідач не провів.
Згідно п.7.2 договору за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов'язаний сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до п.7.10 договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції з'ясовано, що облікові ставки НБУ з 29.12.09 по 08.06.10 складала 10,25 %, подвійна - 20,5 %, тобто за кожен день нараховується 0,0562 %; з 08.06.10 по 29.06.10 складала 9,5 %, подвійна - 19 %, тобто за кожен день нараховується 0.0520 %.
Відповідні індекси розраховуються, починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур'єр».
За загальним правилом при нарахуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс розраховується в середньому за місяць; сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період у урахуванням поточного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
З наявного у справі розрахунку позивача інфляційних нарахувань вбачається, що позивачем враховано вищенаведені норми матеріального права, умови договору і вірно здійснено нарахування інфляційних в сумі 2072887,10 грн. та трьох відсотків річних в сумі 709841,48 грн.
Крім того, позивачем правомірно здійснено нарахування до стягнення з відповідача і пені за період прострочення з 29.12.2009 року по 29.06.2010 року (182 дні) в сумі 1 979 393,28 грн., яку місцевий господарський суд у відповідності до ст.83 ГПК України зменшив на 50 відсотків.
Стягнення пені в сумі 989696,64 грн. апелянтом не оскаржується.
Таким чином, оскаржуване рішення суду прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 02.09.10р. у цій справі -без змін.
2. Судові витрати покласти на Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія»Рівненської міської ради.
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України згідно ст.ст.107-110 ГПК України.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя О.С.Скрипчук
суддя Т.С.Процик
Постанова підписана 05.11.2010р.