10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"18" листопада 2010 р. Справа № 10/507
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Феськовій М.Ю. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Дякова С.Н. - представника за довіреністю від 15.11.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма
"Інтер'єр", м. Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "17" серпня 2010 р. у справі № 10/507 (суддя Прядко О.В.)
за позовом Комунального підприємства "Житомирбудзамовник", м. Житомир
до Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр", м. Житомир
про стягнення 32 448,43 грн.,
У квітні 2010 року Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр" про стягнення 32 448,43 грн. заборгованості за будівельні матеріали (а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.08.2010р. у справі № 10/507 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 32 448,43 грн. боргу за будівельні матеріали (а.с.72-73).
Вважаючи, що вищевказане рішення прийнято з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та з неправильним застосування норм матеріального і процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти новий судовий акт, яким в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.76-78).
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що господарський суд першої інстанції:
- не встановив, що будівельні матеріали, а саме: металоконструкції в кількості 6,624 т та блоки ФСБ 9-4-6 - 21 000 шт. на загальну суму 69 804,48 грн., відповідач не отримував;
- належним чином не врахував, що акт звірки розрахунків та вимога про сплату коштів відповідачу не направлялась;
- не залучив до участі у даній справі інших учасників, що співпрацювали на будівельному майданчику в м. Житомирі в межах вулиць Радонової, ЛЕП, пров. Шумського у 2006 - 2007 р.р., а саме: ТОВ "Під-ключ" та ТОВ "ЕНЕРГІЯ", які фактично отримали вищевказані будівельні матеріали;
- безпідставно з посиланням на статтю 509 Цивільного кодексу України зазначив, що між сторонами виникли правовідносини, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 11 ЦК України, оскільки на вищевказаному будівельному майданчику будівельно-монтажні роботи виконували ТОВ "Під-ключ", ТОВ "ЕНЕРГІЯ" та інші суб'єкти підприємницької діяльності, відтак практично відсутня можливість встановити, кому фактично були передані будівельні матеріали на суму 69 804,48 грн.;
- необґрунтовано послався на статті 525 і 526 ЦК України, оскільки у даній справі необхідно застосовувати частину 3 статті 215 та статті 216,218 ЦК України.
Позивач передбаченим статтею 96 ГПК України правом надіслання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представник відповідача 18.11.2010р. надав Житомирському апеляційному господарському суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи через його участь у іншому судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Враховуючи приписи статті 101 ГПК України про межі перегляду справ у апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія відхиляє заявлене вищевказане клопотання та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на підставі усної домовленості між сторонами КП "Житомирбудзамовник" 28.04.2007р. поставив ПП "РБФ "Інтер'єр" будівельні матеріали, а саме: металоконструкції в кількості 6,624 т та блоки ФСБ 9-4-6 - 21 000 шт., на загальну суму 69 804,48 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000006 від 28.04.2007р. та довіреністю серії ЯМВ № 393998 від 27.04.2007р. (а.с.8).
У зв'язку з неотриманням позивачем коштів за передані будівельні матеріали, останній відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з листом-вимогою № 184 від 26.05.2010р., в якому, з урахуванням взаємозаліку розрахунків між сторонами, просив сплатити заборгованість у розмірі 32 448,43 грн. (а.с.34).
Проте відповідач даний лист залишив без задоволення.
Вважаючи, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за отримані будівельні матеріали належним чином не виконав, КП "Житомирбудзамовник" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ПП "РБФ "Інтер'єр" про стягнення 32 448,43 грн. боргу.
Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки відповідач всупереч нормам чинного законодавства з позивачем не розрахувався, стягнення з нього 32 448,43 грн. боргу є обґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити таке.
Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 32 448,43 грн. заборгованості за будівельні матеріали.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 3 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що між позивачем та відповідачем не укладався письмовий договір та строк оплати поставлених будівельних матеріалів сторонами письмово не узгоджено, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про застосування до вказаних правовідносин статті 530 ЦК України.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з невнесенням відповідачем оплати за будівельні матеріали, у відповідача перед позивачем з урахуванням взаємозаліку розрахунків між сторонами, виникла заборгованість в розмірі 32 448,43 грн.
Докази, які б свідчили про погашення заборгованості перед позивачем в сумі 32 448,43 грн., в матеріалах справи відсутні.
Частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, стягнення місцевим господарським судом з відповідача на користь позивача 32 448,43 грн. боргу є правомірним.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення на шість місяців згідно із заявою № 81 від 17.08.2010р., оскільки вказані відповідачем обставини не підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.
Відтак, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Посилання скаржника на неотримання ним будівельних матеріалів на загальну суму 69 804,48 грн. не заслуговує на увагу, оскільки, як вбачається з книги обліку довіреностей ПП РБФ "Інтер'єр", довіреність серії ЯМВ № 393998 від 27.04.2007р., видана на ім'я Машевського В.Л., була використана саме на отримання товару за видатковою накладною № РН-0000006 від 28.04.2007р. (67-68).
Твердження апелянта про ненаправлення йому акта звірки розрахунків та вимоги про сплату коштів є безпідставним, оскільки в матеріалах справи знаходиться копія фіскального чеку № 1839 від 26.05.2010р., який свідчить про направлення ПП РБФ "Інтер'єр" листа № 184 від 26.05.2010р., в якому КП "Житомирбудзамовник" повідомило про направлення акта звірки розрахунків станом на 25.05.2010р. та просило терміново погасити суму заборгованості в розмірі 32 448,43 грн. (а.с.34).
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеним та не є підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Тому рішення господарського суду Житомирської області від 17.08.2010р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 17 серпня 2010 року у справі №10/507 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер'єр", м. Житомир - без задоволення.
2. Справу №10/507 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.:1 - до справи, 2 - позивачу,3 - відповідачу,4 - в наряд.