10 листопада 2010 року Справа №12/1686
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Луговій І.В., Кадусі Н.В. за участю представників сторін: позивача -Бурби Л.В. за довіреністю, відповідача -Розе Ю.Г. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 89787 грн. 53 коп.,
Позивач - Державна екологічна інспекція в Черкаській області, звернулась в суд з позовом до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних державі наднормативним (без дозволу) викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період 4-х місяців 2009 року та березень - 09.04.2010 року, у розмірі 89787 грн. 53 коп. та судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд їх задовольнити.
Відповідач подав письмовий відзив на позов і письмові доповнення до нього (а.с. 28-29, 46). Із відзиву і пояснень представника відповідача в суді слідує, що позов відповідач не визнав і в його задоволенні просив суд відмовити з мотивів незаконності здійсненої позивачем перевірки, відсутності в його діях ознак вміненого правопорушення та неправильності визначення розміру шкоди.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позову відмовляє з наступних підстав.
09.04.2010 року держінспекторами з ОНПС Черкаської області Гуріною І.О. і Горєвим В.М. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. Під час перевірки було, зокрема, встановлено, що в с. Келеберда по вул. Шевченка розміщена пилорама (деревообробна дільниця), яка налічує 5 верстатів -ЛД-125, ЦМЕ-3Б, СФ-6, СФАЗ-1, ШлЗЦ-2 та належить відповідачу. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу, чим порушено ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
На вимогу перевіряючих відповідач надав довідку від 09.04.2010 року про найменування і марку використовуємих станків та час їх роботи (а.с. 7).
За результатами перевірки працівниками позивача складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.04.2010 року, протокол № 002299 від 09.04.2010 року про адміністративне правопорушення стосовно відповідача, а постановою № 001986 від 12.04.2010 року останнього притягнуто на підставі, в тому числі і ст. 78 КУпАП, до адміністративної відповідальності у виді штрафу (а.с. 4-6).
Згідно з постановою головного державного виконавця відділу ДВС Канівського міськрайонного управління юстиції від 03.08.2010 року виконавче провадження з примусового виконання постанови № 001986 від 12.04.2010 року закінчене у зв'язку зі стягненням суми штрафу(а.с. 32).
12.03.2010 року позивачем направлено відповідачу припис за № 82 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, проведеної 09.04.2010 року, в якому, зокрема, приписано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в строк до 10.09.2010 року, який вручено відповідачу 17.04.2010 року (а.с. 36-37).
На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064, позивачем по інформації, наданій відповідачем, розрахунковим методом здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період 4-х місяців 2009 року та березень - 09.04.2010 року. Згідно з розрахунком, збитки від наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферу від деревообробної дільниці складають 89787 грн. 53 коп. Розрахунок позивачем здійснено на підставі даних Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, ВАТ «УкрНЦТЕ», Донецьк-2004 (а.с. 9, 57). Правильність розрахунку в засіданні суду підтвердила представник позивача Гуріна І.О., яка його здійснювала.
Працівники позивача Гуріна І.О. і Горєвий В.М. крім того, кожен окремо, в своїх поясненнях в засіданні суду підтвердили правильність своїх висновків, викладених в акті перевірки від 09.04.2009 року та пояснили, що найменування і марку верстатів -ЛД-125, ЦМЕ-3Б, СФ-6, СФАЗ-1, ШлЗЦ-2 та час їх роботи ними було встановлено зі слів довірених осіб відповідача, потім ця інформація була підтверджена довідкою останнього, іншого документального підтвердження відповідачем не надавалось.
Із повідомлення першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 23.04.2010 року № 1916/04 слідує, що документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від відповідача не надходили (а.с. 8).
Із листа Канівського міжрайонного прокурора № 07/1-644 від 08.04.2010 року, наказу № 62 від 09.04.2010 року і направлення № 295 начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області (позивача) вбачається, що проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем було здійснено позивачем за завданням прокурора у зв'язку з перевіркою звернення гр. ОСОБА_2 (а.с. 33-35). За наслідками перевірки прокурором порушене провадження про адміністративне правопорушення відносно відповідача (а.с. 52, 53).
Вимога суду, викладена в ухвалі від 16.09.2010 року, про надання документів, підтверджуючих дійсні найменування і марку обладнання деревообробного цеху відповідача, останнім не виконані у зв'язку з відсутністю таких. Згідно з поясненнями представника відповідача в засіданні суду, найменування і марка верстатів, зазначені в акті перевірки і довідці та час роботи верстатів не відповідають дійсності, верстати саморобні, купувались відповідачем без документів, зазначена інформація надавалась за пропозицією перевіряючих без пояснення можливих наслідків її використання.
За змістом ст.ст. 68 ч. 4, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст.ст. 11 ч. 5, 33 ч. 1, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я; особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 11, 1166 ч. 2 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі; особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.
З огляду на вищенаведене слідує, що позивач заявив позов про відшкодування позадоговірної шкоди, спричиненої викидом забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Юридичною підставою відповідальності відповідача в даному випадку має бути наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення винної сторони до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Факт заподіяння спірної шкоди відповідачем позивачем підтверджується актом перевірки від 09.04.2010 року, постановою № 001986 від 12.04.2010 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, поясненнями представників позивача, відповідач своєї вини в її заподіянні не визнає.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (належність і допустимість доказів).
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року N 1524 (далі - Положення про Мінприроди), Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань, зокрема, охорони навколишнього природного середовища та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки. Згідно з абзацом 4 пункту 4 Положення, одним із основних завдань Мінприроди є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
При цьому, згідно з пунктом 6 Положення, Мінприроди здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що належать до сфери його управління.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Черкаській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007 року N 55, Державна екологічна інспекція в Черкаській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.
Спеціальним законодавчим актом - Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»- визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 4 ч. 4 абз.4 названого Закону, виключно законами встановлюється спосіб здійснення державного нагляду (контролю). Статтею 6 цього ж Закону визначений вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів. Цією ж статтею передбачається, що проведення позапланових заходів можливе на підставі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 затверджено Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів. Пункт 6 Порядку також містить посилання на цю статтю 6 Закону в якості підстави для здійснення позапланового державного контролю, а також пунктами 1.4., 4.11., 4.14. цього Порядку передбачено, що акт перевірки -це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання; перевірка проводиться за оригіналами або належним чином оформленими копіями документів, наданими керівником або уповноваженою ним особою суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється перевірка; не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.
Згоди центрального органу виконавчої влади (Міністерства охорони навколишнього природного середовища України чи Державної екологічної інспекції) на проведення позапланової перевірки відповідача позивач не мав, навпаки, за наслідками розгляду скарги відповідача Головним Державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища вимоги позивача щодо сплати збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від деревообробного верстата (пилорами) визнані неправомірними (а.с. 47-49).
Крім того, до акту перевірки позивачем включено непідтверджену інформацію щодо найменування і марки деревообробних верстатів відповідача та часу їх роботи. Наслідком використання позивачем цієї інформації при здійсненні розрахунку розмірів збитків є неправильність самого розрахунку.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд за обставин даної справи вину відповідача у вчиненні спірного правопорушення визнає недоказаною, правових підстав для стягнення з відповідача збитків за завдану шкоду у розмірі 89787 грн. 53 коп. не вбачає, заперечення відповідача проти позову визнає обґрунтованим і йому надає перевагу, позов -безпідставним, недоказаним і в його задоволенні відмовляє.
Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, від сплати яких прокурор і позивач звільнені, не стягуються.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Черкаській області до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 89787 грн. 53 коп., - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.
Повний текст рішення складено і підписано 15.11.2010 року.
Суддя В.М. Грачов