ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/45415.11.10
За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
ДоКомунального підприємства «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА «ТАТАРКА»Шевченківської районної у м. Києві ради
Третя особа,
Прояка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради
розірвання договору № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 14.10.2010 р.
Від відповідача: Тащева А.М., дов. № 356 від 04.12.2009 р.
Від третьої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА «ТАТАРКА»Шевченківської районної у м. Києві ради про розірвання договору № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р.
Ухвалою суду від 27.09.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/454 та призначено її розгляд на 01.11.2010 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 26.10.2010 р. від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів у справі, яке суд задовольнив та залучив відповідні докази до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.11.2010 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що Комунальне підприємство «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА «ТАТАРКА»Шевченківської районної у м. Києві ради не є належним відповідачем у даній справі, у зв'язку з чим просив залучити до участі у справі відповідачем -Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, мотивуючи це тим, що 01.09.2010 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради та Комунальним підприємством «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА «ТАТАРКА»Шевченківської районної у м. Києві ради укладено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 102 від 24.03.2010 р., відповідно до пункту 1.2. якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради не надає відповідачу повноважень щодо здійснення інтересів у відносинах за надані комунальні послуги в досудовому та судовому порядку.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив, оскільки відповідачем не надано належних доказів, які б обґрунтовували доцільність задоволення клопотання про залучення у справі відповідачем Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зокрема, не доведено того, що зазначена особа є стороною за договором № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р.
Проте, суд за власною ініціативою залучив Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки судове рішення у даній справі може зачіпати права та інтереси зазначеного підприємства.
Враховуючи наведене, з метою залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, суд відклав розгляд даної справи № 37/454 до 15.11.2010 р.
У судовому засідання 15.11.2010 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 12.11.2010 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою юрисконсульта І категорії.
Судом у судовому засіданні 15.11.2010 р. клопотання відповідача розглянуто та відмовлено в його задоволенні зв'язку з тим, що нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін в суді. Проте відповідач не скористався наданим йому правом та не направив свого іншого представника.
Представник відповідача у судове засідання 15.11.10 р. не з'явився.
Представник третьої особи також у дане судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона-2) та Комунальним підприємством «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА «ТАТАРКА»Шевченківської районної у м. Києві ради (сторона-1) 01 квітня 2007 року був укладений договір № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, відповідно до умов якого сторона-1 зобов'язалася здійснювати нарахування на користь виробників послуг за спожиті стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку 1 до договору.
Пунктом 5.1 даного договору встановлено, що цей договір діє з моменту укладення до 31.03.2008 р.
Згідно з пунктом 5.4. договору про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 71, у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з нехтуванням відповідачем обов'язків стосовно якісного надання послуг та відповідно до пунктів 5.1. і 5.4. договору, яким встановлено, що він діє до 31 березня 2008 року і у разі закінчення його дії і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
У зв'язку з цим, 01.04.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист вих. № С-189, у якому повідомив про бажання розірвати дію договору № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р. на підставі пункту 5.4. даного договору.
Проте в місячний термін відповіді від відповідача на заяву про розірвання договору позивач не отримав.
Враховуючи наведене, позивач просить суд розірвати договір № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р., укладений між Комунальним підприємством «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА «ТАТАРКА»Шевченківської районної у м. Києві ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Пунктами 5.1. і 5.4. договору № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників встановлено, що він діє до 31 березня 2008 року і у разі закінчення його дії і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Положеннями вищенаведених пунктів договору № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників та нормами законодавства передбачена можливість автоматичної пролонгації договору в разі відсутності заперечень (заяви) як зі сторони-1, так зі сторони-2. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Підставою для продовження відносин за договором № 71 про нарахування та збір платежів є їх мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю вимог до іншої сторони про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.
При цьому, у разі наявності заперечень однієї зі сторін договору проти його продовження, договір вважається припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Судом встановлено, що спочатку строк дії договору був встановлений до 31.03.2008 р. У зв'язку з відсутністю заперечень сторін строк дії договору було продовжено до 31.03.2010р. Позивач після закінчення строку дії вказаного договору --01.04.2010 р. подав відповідачу листа вих. № С-189 (вхід. № С-189 від 01.04.2010), у якому повідомив про бажання розірвати (припинити) дію договору № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р. на підставі пункту 5.4. даного договору.
За таких обставин суд приходить до висновку, що договір № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено -31.03.2010 р.
При цьому позивач просить розірвати договір № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Крім того, суд відзначає, що нормами чинного законодавства України передбачено можливість розірвання лише чинного правочину.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на те, що станом на день прийняття судом рішення у даній справі договір № 71 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007 р. припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, вимоги позивача про його розірвання судом визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 629, 631, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.