ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
28 квітня 2010 року 18:14 справа № 2а-13833/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасульки О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомсуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
доголовного управління контролю за благоустроєм міста Києва Київської міської державної адміністрації
про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до суду з позовом до головного управління контролю за благоустроєм міста Києва Київської міської державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно винесено припис від 7 вересня 2009 року № 08147 та від 28 вересня 2009 року № 09652, якими пропонувалось знести самовільно розміщені конструкції та надати дозвільну документацію на проведення робіт. Позивач вважає такі дії відповідач не законними, оскільки позивач за власні кошти здійснював благоустрій території, а також згідно умов договору розміщено каркас металоконструкції.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем порушено статтю 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»та пункт 8.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реєстрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства надається за заявою замовника управлінням державного архітектурно-будівельного контролю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 1 липня 2009 року уклав договір користування та благоустрою території по вулиці С.Крушельницької, 2,4 з ТОВ «САМПА».
На виконання даного договору розмішено каркас металоконструкції на даній території, що підтверджується додатком № 1 до договору 13/09 від 12 липня 2009 року та актом прийому виконаних робіт від 3 серпня 2009 року.
Після розміщення каркасу металоконструкцій, позивачем отримано припис від 7 вересня 2009 року № 08147 та від 28 вересня 2009 року № 09652, якими пропонувалось знести самовільно розміщені конструкції та надати дозвільну документацію на проведення робіт.
Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки він звертався до Дарницької РДА у місті Києві з заявою на отримання дозвільної документації на розміщення каркасу металоконструкцій та отримання земельної ділянки, однак надати заяву не має можливості, оскільки вона подано в одному екземплярі до Дарницької РДА у місті Києві. Тому такі дії відповідача є передчасними та незаконними.
Суд не може погодитись з твердженнями позивача про незаконне винесення припису з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»визначено, що на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку.
Згідно пункту 8.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реєстрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства надається за заявою замовника управлінням державного архітектурно-будівельного контролю.
До заяви додаються такі документи і матеріали, як: рішення Київради про надання земельної ділянки для будівництва або розпорядження Київської міської державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; затверджена в установленому порядку проектна документація (у т.ч. для реєстрації -будівельний генеральний план, паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка); комплексний висновок (позитивний) служби «Київдержекспертиза»або для проектів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України, - центральної служби Держбуду України «Укрінвестекспертиза»; розпорядчий документ про затвердження проекту будівництва; документ, що засвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, передбаченою для будівництва, а у разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємств - копія документа, що посвідчує право власності на будинок (споруду), або письмова згода власника на проведення робіт; наказ генеральної підрядної організації про призначення виконроба; наказ генерального проектувальника про ведення авторського нагляду; наказ замовника про ведення технічного нагляду; загальний журнал робіт; журнал авторського нагляду; договір підряду на будівництво між замовником та генеральним підрядником по об'єктах, що будуються за рахунок коштів державного бюджету, міського, районних у м. Києві бюджетів; копія договору або довідки щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва
Відповідно до пункту 8.2.1 Правил забудови міста Києва, після отримання дозволу в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт за зверненням замовника Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва видає ордер на порушення благоустрою, зокрема на розробку котлованів, траншей, на роботи з вертикального планування території, інші земляні роботи, встановлення обмежувальних огорож. Зазначені роботи, що виконуються без ордера на порушення благоустрою, вважаються самовільними і підлягають зупиненню.
У разі виявлення уповноваженими працівниками Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва самовільно встановлених елементів благоустрою його власнику виноситься припис з вимогою надати дозвільну документацію на ці об'єкти, а в разі ненадання документів -з вимогою про усунення порушень шляхом проведення демонтажу, пункт 20.2.11 даних Правил.
Також, суд звертає увагу на те, що основним завданням Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва відповідно до Положення про Головне управління, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 січня 2007 року № 7/668, є контроль за дотриманням встановленого порядку утримання і експлуатації об'єктів міської інфраструктури, правомірність їхнього розміщення та благоустрою територій; контроль за дотриманням нормативного санітарно-технічного стану будівельних робіт.
На виконання повноважень, передбачених Правилами благоустрою міста Києва та Положенням про Головне управління, Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва було винесено приписи № 08147 від 7 вересня 2009 року та № 09652 від 28 вересня 2009 року з пропозицією надати проектно-дозвільну документацію на проведення будівельних робіт, а у разі відсутності необхідної документації -демонтувати самовільно встановлену огорожу.
Судом, встановлено, що позивачем не надано жодного документа, передбаченого чинними нормативно-правими актами, що дають право на проведення будівельних робіт.
Згідно статті 376 Цивільного кодексу України, нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Позивачем не було надано документів, що підтверджують право власності або користування земельної ділянки, на якій проводиться будівельні роботи, дозвіл на проведення будівельних робіт, затверджений проект.
Відповідно до Земельного кодексу України земельні ділянки можуть перебувати у громадян та юридичних осіб на правах власності, правах користування або правах земельного сервітуту.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволені позову відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук
Постанова складена в повному обсязі та підписана 30 квітня 2010 року.