ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
18 червня 2010 року 11:42 справа № 2а-5804/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасульки О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: Рекашова А.М.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не надано належної відповіді на звернення від 1 березня 2010 року, що в свою чергу є порушенням пункту 6 частини 1 статті 18 Закону України «Про звернення громадян»від 2 жовтня 1994 року № 393/96-ВР (надалі Закон № 393/96-ВР). В зв'язку з зазначеним просив суд задовольнити позов та зобов'язати відповідача надати належну відповідь на звернення від 1 березня 2010 року.
В судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем надано письмові заперечення проти позовної заяви: Департаментом державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України перевірено факти, викладені у зверненні ОСОБА_1 та 26 березня 2010 року надано повну та обґрунтовану відповідь заявникові. У зв'язку з зазначеним Департамент державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
До Міністерства Юстиції України 1 березня 2010 року звернувся ОСОБА_1 із заявою про притягнення винних осіб до відповідальності, забезпечення у судове засідання явки представників відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та надання документів, витребуваних ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 2а-12615/09/1670 за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та Головного управління юстиції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Департаментом державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України листом від 26 березня 2010 року надано повну та обґрунтовану відповідь ОСОБА_1 у термін, визначений Законом № 393/96-ВР.
Проте в судовому засіданні позивачем неодноразово зазначалось щодо порушення відповідачем вимог Закону № 393/96-ВР: надання неналежної відповіді на його звернення з порушенням строку, встановленого нормами зазначеного вище закону.
Суд з такими твердженнями позивача не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2007 року № 549/к, основним завданням Департаменту є організація виконання рішень суддів та інших органів.
Абзацом 3 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що Департамент здійснює керівництво органами державної виконавчої служби та контроль за їх діяльністю.
Частиною 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, -невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 стосувалось територіального органу, а саме - Головного управління юстиції України у Київській області, тому розгляд зазначеного звернення перебувало на розгляді в Департаменті державної виконавчої служби протягом місяця, як це й передбачено Законом № 393/96-ВР.
Департаментом державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України листом від 26 березня 2010 року позивача повідомлено, що у зв'язку з систематичною неявкою у судові засідання заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, вирішується питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Одночасно повідомлено ОСОБА_1, що після визначення судом дати наступного судового засідання явку представника Головного управління юстиції у Київській області буде забезпечено.
Крім того, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов'язано Головне управління юстиції України у Київській області забезпечити постійний контроль та належну організацію представництва інтересів державної виконавчої служби в судових органах України.
Суд зазначає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-12615/09/2670 стосується прав та обов'язків іншого органу, іншої юридичної особи, а не Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому відповідач не вправі та не в змозі безпосередньо виконувати вимоги, зазначені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 2а-12615/09/2670, оскільки відповідно до Положення Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснює контроль та зобов'язує відповідні підвідомчі йому територіальні органи вчиняти певні дії, про що й повідомлено ОСОБА_1 листом від 26 березня 2010 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачеві надано повну та обґрунтовану відповідь на його звернення, а права на отримання відповіді у відповідності до статті 18 Закону № 393/96-ВР не порушено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.М. Клименчук
Повний текст постанови складено та підписано 22 червня 2010 року.