Постанова від 21.05.2010 по справі 2а-4814/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

21 травня 2010 року 13:10 справа № 2а-4814/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі Пасульки О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб

Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: не з'явився,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_1. Позивач своєчасно і в повному обсязі сплачує рахунки за житло та комунальні послуги. Позивач вказує на, що на звернення до комунального підприємства «Господар»та відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з проханням зареєструвати його за місцем проживання, але йому було відмовлено.

Представником позивача під час судового розгляду позовні вимоги підтримано.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за відсутності представника ВГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2007 року № 2-4022/07 р., яким зустрічний позов ОСОБА_3 до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, комунального підприємства «Господар», треті особи: ВГІРФО Дарницького району міста Києва, органу опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою та зобов'язання видати ордер і зареєструвати за місцем постійного проживання задоволено частково. Визнано право за ОСОБА_3 право користування жилим приміщенням-квартирою АДРЕСА_1. В решті позову відмовити.

Крім того, рішенням Дарницького районного суду міста Києва встановлено, що на підставі ордеру, довідки, розпорядження в 1970 році на ім'я ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_5 та його сина ОСОБА_6 був виданий ордер на вселення в двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5. в спірній квартирі з 1985 року став проживати ОСОБА_6, який був наймачем цієї квартири, а 16 грудня 2004 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідно до свідоцтва та рішення ОСОБА_3 одружений та має неповнолітнього сина ОСОБА_7 і є рідним племінником померлого ОСОБА_6І,, який інших рідних в місті Києві не мав.

Згідно довідки та пояснень ОСОБА_3, останній з 2001 року став працювати в компанії ДПФ «Екотехніка-М», яка розташована в місті Києві, а проживати став в спірній квартирі разом з ОСОБА_6

Повідомленнями ОСОБА_3 у 2003 та 2004 роках проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 отримував інформацію про свій стан рахунків за послуги стільникового зв'язку.

Також, Дарницьким районним судом міста Києва встановлено, що ОСОБА_3 після смерті проживав в зазначеній квартирі, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Крім того, в 2004 році ОСОБА_6 дав свою згоду на реєстрацію в спірну квартиру ОСОБА_3, але останній не встиг у грудні 2004 року зареєструватись, так-як 16 грудня 2004 року ОСОБА_6 помер, а його похованням займався ОСОБА_3, що підтверджується договором та талоном реєстрації.

Після смерті ОСОБА_6, в спірній квартирі залишився проживати зі своєю сім'єю ОСОБА_7 оскільки іншого житла в місті Києві він на мав, а в 2006 році ОСОБА_7 з метою отримання закордонного паспорта тимчасово зареєструвався у місті Ржищев Київської області.

Позивач сплачує житлово-комунальні послуги, проте на свою заяву про реєстрацію свого місця проживання та місця проживання дружини та неповнолітньої дитини отримано відмову від відповідача з посиланням на те, що реєстрація буде здійснена після надання рішення суду щодо реєстрації за вище вказаною адресою гр. ОСОБА_3

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених конституцією.

Згідно статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11 грудня 2003 року № 1392-ІV передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до статті 3 даного Закону вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати; реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться: у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан. Вільний вибір місця проживання обмежується щодо: осіб, які не досягли 16-річного віку; осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення, що полягає у відмові реєстрації місця проживання позивачки.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки дії відповідача обмежують конституційне право позивача на вільний вибір місця проживання. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти повинні їй відповідати.

Керуючись статтями 2, 9, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Зобов'язати Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб РУ ГУ МВС України Дарницького району міста здійснити реєстрацію ОСОБА_3 за фактичним місцем проживання в будинку АДРЕСА_1

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук

Попередній документ
12430007
Наступний документ
12430009
Інформація про рішення:
№ рішення: 12430008
№ справи: 2а-4814/10/2670
Дата рішення: 21.05.2010
Дата публікації: 26.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: