Постанова від 08.06.2010 по справі 2а-3374/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 червня 2010 року 11:42 № 2а-3374/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Власенкової О.О., суддів Вєкуа Н.Г., Шейко Т.І., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі -позивач)

до відповідачаКабінету Міністрів України (далі -відповідач)

провизнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 05

березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг

поштового зв'язку», зобов'язання вчинити дії

від позивача:ОСОБА_1 (паспорт)

від відповідача:Андреєва О.Г. (за довіреністю)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в останній редакції якого просив:

- визнати постанову Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку»за відсутністю в Правилах надання послуг поштового зв'язку умови надсилання рекомендованого листа з описом вкладення такою, що не відповідає Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»;

- зобов'язати Кабінет Міністрів України привести оскаржувану постанову у відповідність до вимог частин 9, 14 статті 9, частин 2 статті 13, частини 6 статті 19, частини 4,7,9 статті 23, частини 1 статті 24, частини 3 статті 28, частини 1 статті 29, частини 1 статті 34, частини 1 статті 36, частини 1 статті 37, частини 1 статті 42, частини 2 статті 45, частини 1, 9 статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»шляхом доповнення цієї постанови умовами надіслання рекомендованого листа з описом вкладення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»визначено право юридичних та фізичних осіб-підприємців надсилати до державного реєстратора кореспонденцію рекомендованим листом з описом вкладення. Однак, всупереч названому Закону, Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України, такий вид поштового відправлення не передбачено.

Відповідач щодо позову заперечив, обґрунтовуючи тим, що оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України узгоджується з положеннями Закону України «Про поштовий зв'язок», який є спеціальним у сфері поштового зв'язку. Наголошував, що має місце колізія положень Законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»та «Про поштовий зв'язок».

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 10 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2009 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку»(далі -оскаржувана постанова).

Названі Правила поширюються на всіх суб'єктів (юридичних та фізичних осіб), які користуються поштовими послугами. Позивач як фізична особа, а також як фізична особа -підприємець, що здійснює адвокатську діяльність, (довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 01 лютого 2008 року № 527/08), також користується послугами поштового зв'язку, а отже є суб'єктом правовідносин, у яких застосовується оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України.

Відповідно до договору про надання правової допомоги адвокатом від 25 березня 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та позивачем, останній зобов'язувався надати ОСОБА_3 правову допомогу у вигляді консультацій, підготовки документів від імені клієнта та подання документів до органу реєстрації для реєстрації фізичної особи -підприємця.

На виконання вказаного договору та відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»позивач намагався направити рекомендованим листом з описом вкладення до державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області документи ОСОБА_3 для реєстрації його фізичною особою -підприємцем.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України на підставі пояснень позивача судом встановлено, що оператором поштового зв'язку відмовлено у прийнятті рекомендованого листа з описом вкладення з огляду на те, що Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України не містять такого виду поштового відправлення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 113 Конституції України та частини 1 статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 117 Конституції України, якій кореспондує стаття 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до вказаних положень Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України»акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України та підписуються Прем'єр-міністром України.

Таким чином, оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом підзаконного характеру.

У справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень, у тому числі нормативно-правових актів, адміністративні суди перевіряють їх на відповідність критеріям, встановленим частиною 3 статті 2 КАС України.

Лише у разі встановлення невідповідності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень цим критеріям відповідно до частини 8 статті 171 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Згідно з положеннями частини 8 статті 171 КАС України суд також визнає нормативно-правовий акт нечинним.

За результатами перевірки оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України суд дійшов висновку, що вона відповідає критеріям, встановленим частиною 3 статті 2 КАС України, що обґрунтовується наступним.

Законом України «Про поштовий зв'язок»від 04 жовтня 2001 року, який набрав чинності 31 жовтня 2001 року, визначено правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також врегульовано відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їх послуг.

Названим Законом Кабінет Міністрів України зобов'язано прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

На виконання Закону України «Про поштовий зв'язок»постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, якою затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (далі -Правила).

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України у зв'язку зі змінами в законодавстві України, зокрема, із затвердженням Указом Президента України від 21 червня 2006 року № 564 Бухарестської всесвітньої поштової конвенції, виникла необхідність у внесенні змін до Правил, приведенні їх норм у відповідність до вимог чинного законодавства.

У зв'язку з викладеним оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України затверджено нові Правила надання послуг поштового зв'язку та визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку».

Отже, оскаржувана постанова видана Кабінетом Міністрів України в межах повноважень, наданих йому законом.

Стосовно цієї обставини позивач в судовому засіданні не заперечував, окрім того, зазначив про відсутність зауважень щодо дотримання відповідачем установленої процедури та способу прийняття оскаржуваної постанови, оскільки єдиною підставою для визнання постанови незаконною вважає її невідповідність Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»у зв'язку з відсутністю в Правилах умов надсилання рекомендованого листа з описом вкладення, що передбачено цим Законом. Разом з тим зауважував, що цей Закон прийнятий та набув чинності пізніше, ніж Закон України «Про поштовий зв'язок»і містить окремі положення, які відповідач не врахував при виданні оскаржуваного акту.

Названими позивачем положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(ч.9,14 ст.9, ч.2 ст.13, ч.6 ст.19, ч.4, 7, 9 ст.23, ч.1 ст.24, ч.3 ст.28, ч.1 ст.29, ч.1 ст.34, ч.1 ст.36, ч.1 ст.37, ч.1 ст.42, ч.2 ст.45, ч.1, 9 ст.47) передбачено, зокрема, право юридичних та фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців надсилати до державного реєстратора відповідні документи рекомендованим листом з описом вкладення.

Аналіз цих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»в сукупності з оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України дає підстави суду дійти висновку про відсутність в постанові умов надсилання засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з описом вкладення. Однак, суд вважає, що ця обставина не є доказом незаконності постанови. При цьому суд виходить із такого.

Нормативно-правовий акт -це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Під час розгляду справи про визнання незаконним нормативно-правового акту -постанови Кабінету Міністрів України адміністративний суд у відповідності до завдань адміністративного судочинства перевіряє оскаржувану постанову на відповідність закону з метою унеможливлення врегулювання суспільних відносин цим актом усупереч закону.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів.

З огляду на відсутність в оскаржуваній постанові Кабінету Міністрів України положень щодо надіслання рекомендованого листа з описом вкладення суд дійшов висновку, що цей акт не врегульовує суспільні відносин всупереч Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», а тому не порушує права та інтереси позивача.

За таких обставин вимога позивача про визнання незаконною оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України є необґрунтованою та не може бути задоволена судом.

Водночас не підлягає задоволенню судом вимога про зобов'язання відповідача привести оскаржувану постанову Кабінету Міністрів України у відповідність до вказаних вище положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», які передбачають надіслання юридичними особами, фізичними особами та фізичними особами -підприємцями рекомендованих листів з описом вкладення.

Наведене обґрунтовується тим, що за висновком суду суспільні відносини, безпосередньо врегульовані законом, не потребують додаткового врегулювання підзаконними актами, в тому числі нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

При цьому суд вважає, що за умови відмови оператором поштового зв'язку у прийнятті у відповідної особи рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення всупереч положенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» такі дії можуть бути предметом оскарження в установленому законодавством порядку.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Головуюча суддя О.О. Власенкова

судді Н.Г.Вєкуа

Т.І.Шейко

Постанову у повному обсязі виготовлено та підписано 15 червня 2010 року.

Попередній документ
12429997
Наступний документ
12429999
Інформація про рішення:
№ рішення: 12429998
№ справи: 2а-3374/10/2670
Дата рішення: 08.06.2010
Дата публікації: 26.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:; Кабінетом Міністрів України