Справа № 699/1974/24
Номер провадження № 1-кп/699/54/25
07.01.25 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за відсутності учасників судового провадження у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене 22.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255380000124
за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первомайськ Смерніховського району Сахалінської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
На розгляд до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024255380000124 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_4 , яка складена за участю захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_4 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає; згоден з встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин. Також у заяві вказано про його обізнаність стосовно того, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин. Обвинувачений повідомив про свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі, просив призначити йому покарання у виді штрафу.
У вказаній заяві захисник ОСОБА_5 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_4 , згоду останнього з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду ОСОБА_4 на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Ураховуючи, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України в обвинувальному акті прокурор виклав клопотання про розгляд цього кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Положеннями частин 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно з загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , захист якого здійснює адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних проступків беззаперечно визнав в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Отже, обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції. З огляду на викладене суд, керуючись приписами ст.ст. 381-382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначає встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовому звані «солдат» в невстановлений у ході дізнання день та час, з метою отримання можливості керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, через мережу Інтернет замовив у невстановленої дізнанням особи виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 . Для цього ОСОБА_4 через мережу Інтернет надав вказаній особі фотокартку з власним зображенням, зразок власного підпису, які необхідні для виготовлення вказаного документа, повідомив свої персональні дані, чим вчинив пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою. У подальшому в невстановлений час, перебуваючи у приміщенні відділення № 1 TOB «Нова Пошта», що розташоване за адресою: вул. Героїв Майдану 12а, м. Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області, отримав поштове відправлення від невстановленої в ході дізнання особи з виготовленим на його замовлення підробленим посвідченням водія НОМЕР_1 від 30.07.2022 з дозволом на керування транспортними засобами категорій «В», «С», виданим на його ім'я Територіальним сервісним центром 8044. Після чого з літа 2022 року ОСОБА_4 почав використовувати зазначений підроблений документ під час керування транспортними засобами на території України. 22.07.2024 близько 06 год. 40 хв., ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «ДЕО ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Київ-Знам'янка, 142 км. в адміністративних межах м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Черкаського районного управлінні поліції у Черкаській області для перевірки документів. На вимогу співробітника поліції діючи умисно, усвідомлюючи можливість настання наслідків, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, достеменно усвідомлюючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 30.07.2022 на ім'я ОСОБА_4 , з відкритими категоріями «В», «С», виготовлене неналежним уповноваженим суб'єктом та є фіктивним, усупереч вимогам до п. 2.1, 2.4 розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, з метою введення в оману працівника поліції щодо наявності в нього права керування легковим автомобілем, використав шляхом надання працівникам поліції сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Черкаського районного управлінні поліції у Черкаській області, завідомо підроблене посвідчення водія, бланк якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-24/10683-ДД від 31.07.2024, не відповідає бланкам посвідчення водія, які перебувають в офіційному обігу, чим використав завідомо підроблений документ.
Отже, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив такі кримінальні правопорушення:
- передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою;
- передбачене ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
У обвинувальному акті зазначено, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у ході досудового розслідування не встановлено. Ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати такі обставини, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Сторона обвинувачення зазначає про наявність щирого каяття обвинуваченого та його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставин, що пом'якшують покарання.
Що стосується щирого каяття слід зазначити таке. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 199/6365/19. Під час судового розгляду судом не встановлено наявності такої обставини, як щире каяття обвинуваченого.
Разом із тим, ураховуючи обставини справи, суд погоджується з наявністю такої обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Призначаючи покарання суд керується тим, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків. Також суд враховує, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно, визнав свою винуватість.
Суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з огляду на що вважає достатнім призначення такого покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) грн;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
З урахуванням приписів ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Суд дійшов висновку, що саме такий захід впливу на засудженого є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався та суд не вбачає підстав для його застосування.
Процесуальні витрати в межах кримінального провадження становлять 2271,84 грн та підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 349, 368, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) грн ;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2271,84 (дві тисячі двісті сімдесят одна грн 84 коп) грн за проведення експертизи № СЕ-19/124-24/10683-ДД від 31.07.2024.
Знищити речові докази, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12024255380000124, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , від 30.07.2022, з відкритими категоріями «В» та «С».
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити (направити) негайно після його ухвалення обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1