Справа № 203/3364/24
Провадження № 2/0203/1407/2024
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
31 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого судді Колесніченко О.В., розглянувши у спрощеному порядку у письмовому провадженні в м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2024 року позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ), за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно розпорядженню Голови Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 внаслідок припинення роботи Іллічівським районним судом м. Маріуполя з об'єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, продовженого до 07 лютого 2025 року, з підстав прострочення зобов'язання за договором пред'явив в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 63 124,47 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 15 липня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4469217 про надання споживчого кредиту у розмірі 19 000 грн., строком на 30 дні. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит у визначеному розмірі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , у той час як відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредитних коштів не виконав.
25 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25-05/2022, згідно з умовами якого позивачу були відступлені права грошової вимоги за вказаним кредитним договором № 4469217 від 15 липня 2021 року до відповідача у розмірі 60 810 грн., що складається з наступного: 19 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 41 810 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, за прострочення відповідачем зобов'язання позивачем нараховано інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 1 954,61 грн., а також 3% річних за цей же період в розмірі 359,86 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 4469217 від 15 липня 2021 року, інфляційні втрати та 3% річних в загальному розмірі 63 124,47 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 10 липня 2024 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 15 липня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 4469217, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 строком на 30 днів кредит в розмірі 19 000 грн. у безготівковій формі шляхом зарахування у день укладення договору грошових коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування цим кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сторони узгодили, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору про надання споживчого кредиту (а.с. 18-22, 23, 40, 66-73).
Зарахування коштів на картку відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ТОВ «Авентус Україна» від 06 червня 2022 року за вих. № 2023, з якої вбачається, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» успішно проведено операції по зарахуванню коштів згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08 липня 2020 року, в тому числі й на картку відповідача № НОМЕР_1 в сумі 19 000 грн. (а.с. 39, 43-46).
Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача (а.с. 83-85).
Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилася заборгованість в загальному розмірі 60 810 грн., що складається з наступного: 19 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 41 810 грн. - сума заборгованості за користування кредитом (а.с. 30-38).
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
25 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25-05/2022, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги зокрема до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4469217 в загальному розмірі 60 810 грн., що також підтверджується витягом з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу, і про що повідомлявся ОСОБА_1 (17, 74-82).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4469217 від 15 липня 2021 року станом на в загальному розмірі 60 810 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з нього на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 1 954,61 грн., а також 3% річних за цей же період в розмірі 359,86 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач 28 березня 2024 року уклав з адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною договір про надання правової допомоги № 28/03-2024, повноваження якого підтверджуються свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/3145 від 18.05.2023 та ордером серії АІ № 1636327, що згенерований на підставі цього договору (а.с. 42, 54-56, 57).
Із наявного в матеріалах звіту від 25 червня 2024 року позивачем за договором про надання правничої (правової) допомоги № 28/03-2024 понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Городніщевою Є.О., що пов'язані із розглядом зазначеної цивільної справи, в розмірі 10 000 грн., зокрема за: 1) збір та аналіз доказів і документів для подання цієї позовної заяви; 2) складання позовної заяви; 3) подання позовної заяви, сплата яких підтверджується платіжною інструкцією № 5445 від 26 червня 2024 року (а.с. 27, 41).
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 274 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитом договором № 4469217 від 15 липня 2021 року в розмірі 63 124,47 грн. (шістдесят три тисячі сто двадцять чотири гривні 47 коп.), що складається з основного боргу в розмірі 19 000 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 41 810 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 954,61 грн., три відсотки річних в розмірі 359,86 грн., а також судові витрати в розмірі 4 922,40 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні 40 коп.), що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене і підписане 06 січня 2024 року.
Суддя О.В. Колесніченко