Справа № 203/4960/22
Провадження № 2/0203/115/2024
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
23 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участі секретаря Погрібного О.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Марченко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду у загальному провадженні цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «РадаБанк» про розірвання договору купівлі-продажу валютних цінностей, зобов'язання повернути придбаний виріб та зобов'язання сплатити (повернути) грошові кошти за придбання виробу, -
У грудні 2022 року позивач звернулася через суд з позовом на предмет захисту її прав як споживача з вимогами:
1)розірвати договір купівлі-продажу валютних цінностей, укладений між ОСОБА_2 та АТ «АБ «Радабанк» згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року;
2)зобов'язати ОСОБА_2 повернути АТ «АБ «Радабанк» придбаний згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року виріб (метал), з урахуванням виявлених істотних недоліків товару (фальсифікований, такий що не відповідає заявленим якісним характеристикам);
3)зобов'язати АТ «АБ «Радабанк» сплатити (повернути) ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 161000,00 грн., сплачені ОСОБА_2 на користь банку згідно квитанції №12/27014/18249 від 27 березня 2020 року.
В обґрунтування таких вимог позивач посилалась на те, що 27 березня 2020 року у відділенні № 12 АТ АБ «Радабанк», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 26, вона придбала за 161 000 грн. банківський метал (золото) Австралійського монетного двору Перта, зливок мірний вагою 100 грамів (3,215 унцій), на підтвердження чого відповідачем їй видана квитанція № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року, після чого вона помістила цей зливок в особистий сейф, доступ до якого мала лише вона. Після початку у 2022 році повномасштабного вторгнення рф на територію України, розглядаючи можливість виїзду за межі України для евакуації позивач вирішила підготувати особисті речі та детально дослідити питання декларування, в тому числі дорогоцінних металів, проте виявила, що саме цей зливок банківського металу (золота) є занадто легким, що підтвердилося зважуванням за даними якого вага склала 28,3495 грамів (1 унція), у зв'язку з чим вона письмово звернулася до АТ АБ «Радабанк» із проханням провести службове розслідування відносно працівників банку та відшкодувати їй збитки, за результатами чого банк повідомив, що золотий зливок придбавався 27 березня 2020 року, тоді як позивач звернулася до банку 23 червня 2022 року, протягом цього терміну зливок зберігався за межами приміщення банку і представлений з пошкодженою упаковкою (з надписом «VOID», тобто з ознаками розкриття), тому банк в такому випадку не несе відповідальність за схоронність придбаного золотого зливку. Зважаючи на такі обставини, позивач вважає, що працівниками банку були вчинені шахрайські дії та реалізовано зливок, який за своїми характеристиками не відповідає параметрам, що вказані в квитанції № 12/27014/18249 (банківський метал (золото), зливок мірний 100 грамів (3,215 унцій)), тобто має істотні недоліки та є фальсифікованим, на підставі чого, посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 708 ЦК України, Закон України «Про валюту і валютні операції» вона звернулась із цим позовом.
02 липня 2024 року позивач подала заяву про зміну підстав заявлено позову (т.2 а.с.40-45), в якій посилаючись на висновки комплексної судової трасологічної експертизи, яким встановлено, що основу матеріалу об'єкта дослідження (металевого бруска (зливка) становить купрум, маркувальні дані вказані на упаковці Австралійського монетного двору Перта не відповідають дійсним товарним характеристикам металевого бруску (зливку), що знаходиться в цій упаковці, позивач остаточно просила суд:
1) розірвати договір купівлі-продажу валютних цінностей, що укладений між позивачем та АТ АБ «Радабанк» згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року;
2) зобов'язати позивача повернути АТ АБ «Радабанк» придбаний згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року виріб (метал), з урахуванням виявлених істотних недоліків товару (фальсифікований, такий, що не відповідає заявленим якісним характеристикам;
3) зобов'язати АТ АБ «Радабанк» сплатити (повернути) позивачу грошові кошти в сумі 161 000 грн., що сплачувалися позивачем на користь АТ АБ «Радабанк» згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 26 грудня 2022 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень, проте з потребою у сприянні в поданні доказів позивачу з витребуванням ряду доказів, зокрема у АТ АБ «Радабанк», що надані відповідачем 02 лютого 2023 року.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2023 року задоволені клопотання обох сторін та зазначену цивільну справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
02 лютого 2023 року від представника АТ АБ «Радабанк» надійшов відзив на позовну заяву в первісній редакції, а 24 липня 2024 року - відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову, в яких відповідач позов не визнав в повному обсязі, та на спростування доводів позивача посилався на невідповідність позовної заяви вимогам до змісту, оскільки одна з вимог заявлена позивачкою самою до себе, а також на недоведеність позовних вимог про реалізацію банком фальсифікованого золотого зливку. Так, операція купівлі-продажу 27 березня 2020 року о 13:18:22 год. у відділенні № 12 АТ АБ «Радабанк», (м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 26), зливку мірного золотого (XAU) вагою 100,00 гр./3,215 ун., кількість 1 шт., за курсом 1 610 грн. на суму 161 000 грн. проведена працівниками відділення банку у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: від клієнта ОСОБА_2 отримано грошові коши в сумі 161 000 грн., а клієнту передано банківський метал - карбований золотий зливок вагою 100 гр. Австралійського монетного двору Перта (The Perth Mint's) у спеціальній упаковці. Усі карбовані зливки цього виробника мають карбовану версію зареєстрованого знаку монетного двору Перта LBMA (The Perth Mint's LBMA) (стилізований логотип монетного двору у вигляді лебедя на передній частині та зображення кенгуру на зворотній частині), поставляється в блістерній упаковці, що захищена від відкриття. Натомість, більше ніж через два роки після купівлі спірного золотого зливку та зберігання поза межами приміщення банку, позивач звернулася до банку з приводу невідповідності зливку заявленій на упаковці вазі, за результатами чого проведено службове розслідування, яке не виявило жодних порушень та підстав для прийняття повернення зливку та відшкодування його вартості, натомість виявило наявність у наданому для огляду клієнтом зливку ознак пошкодження оригінальної упаковки банківського металу, що свідчить про доступ до банківського металу сторонніх осіб (окрім виробника), що в свою чергу унеможливлює встановлення походження зливку. При цьому, саме виробник гарантує вагу та чистоту своєї продукції (золотих зливків), про що зазначається на сайті виробника. Окрім цього, Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 1, передбачає операцію сторно, тобто повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі відмови клієнта від валютно-обмінної операції, натомість позивач, після придбання зливку не зверталася з приводу порушення цілісності пакування або будь-якої іншої невідповідності задля здійснення операції сторно у вказаному порядку і строк, а звернулася до банку через більше ніж два роки. Так само й у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» позивач не зверталася до банку із вимогою про обмін товару неналежної якості протягом 14 днів. Крім того, жодна з проведених інвентаризацій/ревізій за період з 11 березня 2020 року по 08 травня 2020 року включно, нестачі/надлишки, а також невідповідність залишків переліку (пересортування) банківських металів (золоті зливки) не виявила. Більш того, позивачем під час здійснення купівлі банківського зливку претензії щодо невідповідності будь-якого з параметрів, заявленим на упаковці, зливку та у квитанції дійсним, не висловлювались а отже клієнтом встановлена така відповідність безпосередньо в момент здійснення такої операції. 27 березня 2020 року позивач одночасно здійснювала дві операції купівлі золотих зливків однієї ваги, а отже очевидна невідповідність ваги двох одночасно придбаних зливків, на думку представника відповідача, безспірно була б помічена позивачем. Крім цього, карбовані золоті зливки виробника The Perth Mint упаковуються дуже щільно, не допускаючи вільного руху зливку всередині упаковки (прозора частина), проте представлений позивачем екземпляр зливку упакований не щільно та вільно рухався в середині упаковки. Зважаючи на сукупність вказаних обставин, золотий зливок, інформація про який наводиться позивачем у позові, не є зливком The Perth Mint та не міг бути проданий банком, тому представник відповідача наполягала на відмові у позові в повному обсязі.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року за клопотанням представника позивача у зазначеній цивільній справі призначено комплексну судову трасологічну експертизу та експертизу матеріалів, речовин та виробів, проведення якої доручалося експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бакаріуса» (67117, вул. Залютинська, 8, м. Харків) та на час проведення цієї експертизи провадження у справі зупинялося. Зазначена експертиза проведена 26 квітня 2024 року та 08 травня 2024 року матеріали цивільної справи повернуті до суду, після чого, за ухвалою суду від 10 травня 2024 року провадження у справі відновлено.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року прийнято заяву про зміну предмета позову, подану представником позивача Шпаковою Т.С. в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»,
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2024 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
В судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали позовні вимоги в редакції позову від 02 липня 2024 року, наполягаючи на їх задоволенні з наведених у позовній заяві підстав. Окрім цього, позивач в судовому засіданні пояснила, що 27 березня 2023 року у відділенні банку АТ КБ «Радабанк» в м. Новомосковськ вона придбала наступні золоті зливки: один 100 гр., два по 50 грамів та три по 20 грамів та після придбання вказаних зливків зберігала їх, як і зливок, 100 гр., що придбала трохи раніше головному відділенні цього банку, вдома в особистому сейфі, доступ до якого має лише вона і ключі від сейфу завжди перебувають у позивача і нікому не передаються. Після повномасштабного вторгнення рф на територію України позивач вирішила перевірити золоті зливки та виявила, що один із зливків, що придбаний нею згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року, перебуває в упаковці та не щільно до неї прилягає. Після цього, вона зв'язалася із працівником банку та поцікавилася чи повинна бути такою упаковка, на що представник банку відповіла, що упаковка не повинна мати такий зовнішній вигляд та золотий зливок повинен щільно прилягати до упаковки, що в подальшому стало підставою для звернення позивача до відділення банку із заявою про проведення службового розслідування стосовно працівників банку, які здійснили продаж дорогоцінного металу. На момент покупки золотих зливків позивач візуально не помітила, щоб будь-яка упаковка була пошкоджена або ж, щоб виріб не щільно прилягав до упаковки. Безпосередньо у відділенні банку позивач не перевіряла та не просила зважити на контрольно-вимірювальному приладі придбані зливки. Вважає, що працівники банку ввели її в оману та здійснили продаж підробленого зливку.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, викладених у відзиві, а також додатково пояснила, що у всіх відділеннях АТ АБ «Радабанк» проводяться ревізії/інвентаризації. За результатами проведених ревізій, за період з 11 березня 2020 року по 08 травня 2020 року включно, тобто в період коли позивачем було придбано золоті зливки у відділенні банку № 12 АТ КБ «Радабанк» в м. Новомосковськ, нестачі/надлишки, а також невідповідність залишків переліку (пересортування) банківських металів (золоті зливки) не виявлялися (відсутні). Також представник відповідача зазначила, що згідно вимог чинного законодавства не вимагається встановлення контрольно-вимірювальних приладів у відділеннях банку для зважування придбаних дорогоцінних металів, з підстав того, що золоті зливки є поштучним товаром, проходять митний контроль по відповідній документації та кожен окремо має серію та номер, що зазначається на упаковці.
Суд, вислухавши усні пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, перевіривши доводи позивача в межах заявлених вимог, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року про здійснення валютно-обмінної операції із торгівлі банківськими металами з фізичною поставкою ОСОБА_2 27 березня 2020 року о 13:18:22 год. придбала зливок мірний золотий (XAU) вагою 100,00 гр./3,215 ун. в кількості 1 шт. за курсом 1 610 грн. на загальну суму 161 000,00 грн. Зазначена операція продажу банківського металу виконана працівниками відділення № 12 АТ АБ «Радабанк», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 26 (а.с. 14 том № 1).
22 червня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до голови правління АТ КБ «Радабанк» з письмовою заявою про проведення службового розслідування та відшкодування сплачених коштів за реалізований неналежної якості товар (зливок), обґрунтовуючи вимоги тим, що після придбання 27 березня 2020 року у відділенні № 12 АТ КБ «Радабанк», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 26, зливків 100 гр., 50 гр., 20 гр., 20 гр., які зберігала в особистому сейфі, виникла необхідність в оформленні відповідних документів для можливого вивезення дорогоцінних металів за межі України через воєнні дії та обстріли з боку рф на території України, проте в ході ретельного огляду банківських металів для складання опису і звірки з квитанціями, нею виявлено, що зливок придбаний за квитанцією 12/27014/18249 не відповідає вазі у 100 гр. а важить лише 1 унцію. При цьому, до заяви ОСОБА_2 додавалися фото та відео зливку, а також квитанція (а.с. 15 том № 1).
12 липня 2024 року за вих. № 2169-1/31/2022 АТ АБ «Радабанк» повідомило клієнта, що відповідно до квитанції № 12/27014/18249 про здійснення валютно-обмінної операції від 27 березня 2020 року ОСОБА_2 придбано зливок мірний вагою 100 грамів в кількості 1 шт., який поставлено Монетним двором м. Перте, Австралія (PERTH MINT). Банком зазначено, що із заявою про компенсацію вартості зливку через невідповідність ваги, зазначеній на упаковці, фактичній вазі зливку, ОСОБА_2 звернулася 23 червня 2022 року, тобто з часу придбання зливку минуло більше двох років. Протягом цього терміну зливок зберігався за межами приміщень банку, отже банк не несе відповідальність за схоронність. Умови зберігання зливку, порядок доступу до місця зберігання та наявність/відсутність можливості доступу сторонніх осіб до місця зберігання, банку не відомі. При цьому, протягом усього часу співпраці з PERTH MINT заяви від клієнтів щодо невідповідності ваги, зазначеної на упаковці, фактичній вазі зливку, жодного разу до банку не надходили. Більш того, зливок, який наданий на дослідження ОСОБА_2 мав пошкоджену упаковку, а саме надпис VOID на упаковці по периметру зливка свідчить про розкриття упаковки, оскільки Монетний двір PERTH MINT використовує для захисту від підробок саме такий вид упаковки, при розкриванні якої з'являється надпис VOID. Враховуючи вищевикладене, а також те, що наданий зливок знаходиться в пошкодженій упаковці та сплинув встановлений законодавством строк для здійснення операції сторно, банком відмовлено ОСОБА_2 в поверненні вартості зливку (а.с. 18-19 том № 1).
17 серпня 2022 року за вих. № 3024-1/31/2022 АТ АБ «Радабанк» повідомлялося ОСОБА_2 про те, що запитувана інформація щодо банківського металу, зокрема, виду металу, номеру та серії упаковки (за наявності), ваги зливку, проби найменування виробника та інше, зазвичай зазначається на захисній упаковці, яка і є сертифікатом. Оскільки карбовані зливки мають карбовану версію зареєстрованого монетного двору Перта (The Perth Mint's) та поставляються у захищеній від пошкодження упаковці, паперовий сертифікат виробником не надається (а.с. 20-21 том № 1).
Окрім іншого, Національним банком України за вих. № 14-0004/74044 від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено, що нормативно-правовими актами Національного банку України не передбачено здійснення відповідних перевірок за зверненнями (скаргами) фізичних осіб (а.с. 22-24 том № 1).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Особливості захисту прав споживачів фінансових послуг визначаються відповідними законами.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг.
Банк надає фізичним та юридичним особам послуги з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та безготівковій формі з одночасним зарахуванням валютних цінностей на їх рахунки відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» (стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).
Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
Пунктом 11 ч.1 ст. 1 цього ж Закону визначено, що торгівля валютними цінностями - операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів - із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів - без фізичної поставки).
Статтею 6 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що торгівля валютними цінностями здійснюється на валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках. Структура валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України з урахуванням вимог ч. 5 ст. 4 цього Закону. Торгівля валютними цінностями здійснюється виключно через уповноважені установи, які отримали ліцензію на таку діяльність відповідно до ст. 9 цього Закону.
Так, Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затверджене Постановою НБУ № 1 від 02 січня 2019 року, встановлює структуру валютного ринку України, загальний порядок та умови торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України.
За визначенням п.12 ч.2 розділу І «Загальні положення» цього Положення - операція сторно - операція з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі відмови клієнта від валютно-обмінної операції.
Відповідно до пп.3 п.31 розділу ІV цього Положення суб'єкт ринку розміщує в касі банку, небанківської установи, їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці таку інформацію: повідомлення про обов'язковість здійснення касиром операції сторно протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі звернення клієнта з відмовою від здійсненої валютно-обмінної операції за умови наявності квитанції про здійснення валютно-обмінної операції/документа, який друкується РРО та застосовується для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій.
Крім того, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене Постановою НБУ № 2 від 02 січня 2019 року встановлює, зокрема, порядок та особливості проведення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (операції з банківськими металами з фізичною поставкою та/або валютно-обмінні операції).
Відповідно до п. 25 розділу ІІІ Положення про здійснення операцій із валютними цінностями - банк, небанківська установа здійснюють операцію сторно протягом 15 хвилин після проведення валютно-обмінної операції в разі звернення клієнта з відмовою від раніше здійсненої валютно-обмінної операції за умови пред'явлення клієнтом, наданого банком, небанківською установою, першого примірника квитанції/розрахункового документа РРО.
Згідно ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 6 вказаного Закону продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
За визначенням п.12 ч.1 ст. 1 Закону істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
За визначенням пункту 27 ч.1 ст. 1 вказаного Закону фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Відповідно до пп.1 абз.2 ч.1 ст. 8 вказаного Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно ч. 1 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно зі статтею 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов'язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов'язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов'язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений частиною другою статті 679 ЦК України обов'язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до частини першої статті 679 ЦК України покладається на нього.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 591/2641/20.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Так, на виконання вимог ухвали суду експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надано висновок № 22594/22595/22736 від 26 квітня 2024 року за результатами проведення комплексної судової трасологічної експертизи, експертизи матеріалів, речовин та виробів та товарознавчої експертизи, згідно якого:
1) цілісність наданої на дослідження упаковки банківського металу Австралійського монетного двору Перта (The Perth Mint's) з позначками «Gold Content» 3.215 troy oz; Fineness: 99,99 %, Minimum Gross Weight; Bar Number CO 10387» після первинного упакування порушувалась. Ковпак упаковки на ділянці секції, в якій розміщений металевий злиток, піддавався частковому відділенню від підкладки та повторному запакуванню. Встановити період часу, в який відбувалось порушення цілісності упаковки, не надалося можливим, внаслідок відсутності науково розроблених методик;
2) основу матеріалу об'єкта дослідження (металевого бруска (злитка)), на якому на лицьовій стороні міститься позначка: «Pure Gold 1 OUNCE», на звороті якого зображено кенгуру, що знаходиться на упаковці Австралійського монетного двору Перта (The Perth Mint's) з позначками «Gold Content» 3.215 troy oz; Fineness: 99,99 %, Minimum Gross Weight 100.010g; Bar Number CO 10387», становить купрум (мідь). Крім купруму у складі матеріалу об'єкта дослідження міститься (якісний та кількісний вміст елементів): цинк, нікол (нікель), аурум (золото) та аргентум (срібло);
3) маса наданого на дослідження об'єкта становить 30,820 г.;
4) реквізити маркування на об'єкті дослідження суперечливі, які не кореспондуються між собою, відрізняються позначеннями ваги та одиницями виміру, не відповідають оригінальній продукції банківських металів з назвою «Золотий зливок Пертського монетного двору 100 г (виробник -Perth Mint)» стосовно сплаву металу, ваги, розмірам;
5) маркувальні дані на упаковці Австралійського монетного двору Перта (BAR NUMBER CO 10387, а саме «Gold Content» 3.215 troy oz; Fineness: 99,99 %, Minimum Gross Weight; Bar Number CO 10387» не відповідають дійсним товарним характеристикам «металевого бруску (злитку), що знаходиться в цій упаковці, на якому на лицьовій стороні міститься позначка «PURE GOLD 1 OUNCE», на звороті якого зображено кенгуру (а.с. 2-13 том № 2).
Тобто, в судовому засіданні знайшов підтвердження той простий факт, що пред'явлений позивачкою зливок не належить до зливків банківського металу - золота, не важить 100,00 гр., а його пакування від виробника Австралійського монетного двору Перта має сліди переховування розкриття упаковки.
В свою чергу, в судовому засіданні встановлено та визнано позивачкою, що при придбанні банківського зливку за квитанцією № 12/27014/18249 27 березня 2020 року вона не перевіряла та не бачила ні очевидної невідповідності пакування зливку, що полягала б у явній нещільності зливку в упаковці (вільний рух виробу в упаковці), ні порушень цілісності упаковки, ні її візуальну відмінність від інших придбаних зливків цього виробника в аналогічному пакуванні іншої ваги, хоч мала реальну можливість вчинити такі дії, оскільки як вона стверджувала у судовому засіданні - вважала, що достатнім є придбання банківського металу в офіційній установі банку. Тим самим, позивач визнала своє власне недбальство, як форму необережної вини, через відсутність мінімально необхідної обачності, яка вимагалася в обстановці купівлі банківських металів від розсудливого споживача, що покладає на неї відповідальність за помилку в предметі і в мотивах купівлі-продажу.
Так само, позивач не зверталась до працівників банку з жодними вимогами щодо невідповідності придбаного товару, хоч недоліки порушеної упаковки є явними, тобто не прихованими, як і не зверталась на предмет надання їй контрольно-вимірювального приладу, зокрема, в порядку ч.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно, позивач не зверталася після придбання зливку з вимогою проведення операції сторно протягом 15 хвилин з часу здійснення операції купівлі-продажу. Натомість, як встановлено судом у відділенні банку міститься інформаційний стенд з викладеною відповідно до пп.3 п.31 розділу ІV Положення про структуру валютного ринку України.
Доводи сторони позивача про те, що відділення не обладнано контрольно-вимірювальним приладом не спростовують висновків суду про те, що про надання позивачці такого приладу вона не заявляла, на жодні явні недоліки пакування зливку не вказувала. Крім того, станом на день проведення операції купівлі-продажу спірного зливка діючі нормативно-правові акти, в тому числі банківського регулятора - Нацбанку не містять норми про обов'язкове обладнання усіх без виключення відділень банків, що здійснюють продаж банківських металів, контрольно-зважувальними приладами. Посилаючись на виявлену недовагу зливку масою в одну унцію замість трьох, позивачка не вказувала на використання нею для цього спеціального зважувального приладу і місце його розташування, а вказала на виявлену невідповідність маси зливку у порівнянні з іншими купленими зливками, що свідчить на користь наявної в неї можливості і здатності виявити невідповідність маси спірного зливку у день купівлі, не відходячи від каси банку.
При цьому, згідно наданих відповідачем ряду актів ревізій, в тому числі каси на кінець операційного дня (10.02.2020, 08.05.2020), раптової (11.03.2020) в період з 10 лютого 2020 року по 08 травня 2020 року нестачі/надлишки, невідповідність зливків переліку (пересортування) банківських металів (золоті зливки) у відділенні № 12 АТ «АБ «Радабанк» (м. Новомосковськ) не виявлялися (відсутні).
За даними службового розслідування, затвердженого головою Правління АТ «АБ «Радабанк» Грігель А.В. від 27 червня 2022 року, дослідженого в судовому засіданні та витяг з якого долучено до матеріалів справи (т.2 а.с.164), золотий зливок масою 1 унція знаходився у відділенні № 12 (м. Новомосковськ) з 27 квітня 2018 року (переміщений із каси відділення № 8 м. Київ) до 16 січня 2019 року (переміщений із відділення № 12 до відділення № 2). До придбання 27 березня 2020 року золотих зливків ОСОБА_2 відділення № 12 (м. Новомосковськ) підкріплювалося 13 грудня 2019 року двома зливками золота масою 100 гр. у бух.обліку банку переміщення зливків з каси МВ провела завідувач операційної каси ОСОБА_3 , у відділення № 12 зливки прийняла завідувачка каси ОСОБА_4 . Інших підкріплень до 27 березня 2020 року не було.
Як відомо за твердженням самої позивачки, банківські зливки, в тому числі придбаний 27 березня 2020 року за квитанцією № 12/27014/18249, позивач зберігала в особистому сейфі в своїй квартирі АДРЕСА_1 , охорона якої здійснюється на підставі договору про надання послуг охорони № 6099 від 23 січня 2014 року, укладеного між ПП «Гуард-Безпека» та ОСОБА_2 .
Складовою цього договору став Додаток № 2 - Акт обстеження і введення в експлуатацію засобів охоронної сигналізації та Додаток № 3 - Список відповідальних осіб та інформація відносно об'єкта охорони, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.144-148). У пункті 5 Додатку № 3 до договору № 6099 зазначені прізвища, імена, по батькові осіб, які мають доступ до об'єкту, та контактні телефони, а саме, окрім самої ОСОБА_2 вказані ще дві особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що спростовує доводи позивачки про відсутність доступу до квартири, де розташований сейф, у сторонніх третіх осіб, окрім неї самої та її дочки.
При цьому, інших належних, допустимих та достатніх доказів того, що з 27 березня 2020 року і щонайменше до 22 червня 2022 року до зливку, стосовно якого заявлено позовні вимоги, не мали доступ сторонні особи, і що зливок мав наведені істотні недоліки (щонайменше візуальні недоліки пакування) до передачі їй касиром у відділенні банку, позивачкою не надано і в судовому засіданні такі обставини не встановлені, тоді як відповідачем надані акти ревізій за період з 10 лютого 2020 року по 08 травня 2020 року за даними яких нестачі/надлишки, невідповідність зливків переліку (пересортування) банківських металів (золоті зливки) у відділенні № 12 АТ «АБ «Радабанк» (м. Новомосковськ) не виявлялися (відсутні).
Твердження позивачки про те, що працівники відділення № 12 АТ КБ «Радабанк» звільнені після інциденту із золотим зливком, що проданий позивачці, спростовується наданими представником відповідача доказами, з яких вбачається, що працівники банку цього відділення звільнені за власним бажанням у різні періоди (т.2 а.с.154-155) та за результатами службового розслідування не встановлено порушень з боку працівників банку (а.с. 162-165 том № 2).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За встановлених обставин в ході судового розгляду не знайшли підтвердження належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами згідно вимог ст. ст. 77-80 ЦПК України обставини того, що саме банком 27 березня 2020 року переданий товар (банківський метал - золотий зливок) з істотним недоліком, сфальсифікований, оскільки під час передачі товару позивач, маючи об'єктивно реальну можливість в ході звичайного огляду виявити очевидні недоліки пакування, за відсутності будь-яких перешкод, вказаного не зробила, про будь-які недоліки не заявляла: ні протягом встановленого часу для проведення операції сторно, ні в подальшому більше ніж два роки зберігання товару поза приміщенням банку, у зв'язку з чим на балансі ймовірностей більш вірогідна версія відповідача про підміну позолоченим муляжом проданого золотого зливку вже після фізичної поставки останнього позивачці, коли до неї вже перейшли від банка всі пов'язані з цим ризики, аніж версія позивачки про її помилку в предметі з вини банківських службовців, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору, зобов'язання банка сплатити кошти в сумі 161 000,00 грн. відсутні.
Щодо пред'явленої ОСОБА_2 позовної вимоги про зобов'язання її повернути АТ АБ «Радабанк» придбаний згідно квитанції № 12/27014/18249 від 27 березня 2020 року виріб (метал), з урахуванням виявлених істотних недоліків товару (фальсифікацій, такий, що не відповідає заявленим якісним характеристикам), суд зазнає, що така вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Фактично, позивачем пред'явлена позовна вимога самої до себе, що суперечить правовій конструкції позову, а також нормам цивільного судочинства та меж змагальності сторін, при цьому вимог про зобов'язання відповідача (банку) прийняти товар не заявлялося. Зазначене узгоджується з правовим висновком, вкладеним в постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 686/23977/18.
Судові витрати у відповідності до ч. 7 ст. 141 ЦПК України належить віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 206, 209, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ОСОБА_2 в задоволенні її позову до Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «РадаБанк» про розірвання договору купівлі-продажу валютних цінностей, зобов'язання повернути придбаний виріб та зобов'язання сплатити (повернути) грошові кошти за придбання виробу - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 02 січня 2025 року.
Суддя О.В. Колесніченко