Справа № 450/974/24 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Провадження № 22-ц/811/2150/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
30 грудня 2024 року м.Львів
Справа № 450/974/21
Провадження №22ц/811/2150/24
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, ухвалене у м.Пустомити 10 червня 2024 року у складі суддіКукси Д.А. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
5 березня 2024 року представник позивача звернувся до суду з цим позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №22037000278835 від 22 січня 2020 року у розмірі 66 849,42 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22 січня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №22037000278835, згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 49 600 грн. строком на 36 місяців з оплатою процентів у розмірі 0,001% річних за строкову заборгованість. Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку. Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 1 березня 2024 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 66 849,42 грн. яка складається з: 49 698,19 грн. - залишок простроченого кредиту; та 17 151,23 грн. - залишок прострочених комісій, що вбачається з виписок з особового рахунку відповідача та розрахунку заборгованості за кредитним договором. 12 липня 2023 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 12/07/23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження АТ «Банк Кредит Дніпро» (ціна продажу) за плату, а АТ «Банк Кредит Дніпро» відступає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників. 29 січня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №29/01/24-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до відповідача за кредитним договором. Згідно з реєстром боржників від 29 січня 2024 року до договору факторингу № 29/01/24-01 від 29 січня 2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 66 849,42 грн.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №22037000278835 від 22 січня 2020 року у загальному розмірі 66 849,42 грн., яка складається з 49 698,19 грн. - залишок простроченого кредиту; 17 151,23 грн. - залишок прострочених комісій. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржує ОСОБА_1 . Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує, що 29 січня 2024 року ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «Ейс» уклали договір факторингу №29/0124-01, відповідно до умов якого, ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ ФК «Ейс» до нього (відповідача) за кредитним договором. Зазначає, що договорів факторингу йому ніхто не надсилав та не повідомляв про зміну кредитора. Враховуючи наведене, відповідач не знав кому необхідно сплачувати заборгованість та не мав реквізитів рахунку для повернення кредиту.
11 липня 2024 року на адресу Львівського апеляційного суду від позивача, надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначено, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що 22 січня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №22037000278835, згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 49 600 грн. строком на 36 місяців з оплатою процентів у розмірі 0,001% річних за строкову заборгованість. Кінцева дата повернення кредиту - 22 січня 2023 року. Цільове призначення - на споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 22 січня по 21 листопада 2020 року - 3% від суми кредиту, з 22 листопада 2020 року по 21 серпня 2021 року - 2,5 % від суми кредиту, з 22 серпня 2021 року по 21 травня 2022 року - 1,5% від суми кредиту, з 22 травня 2022 року по 22 січня 2023 року - 0,925% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом - 56% річних.
Згідно з п. 5 паспорта споживчого кредиту платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів - обов'язкових платежів в сумі не менше 2 365,92 грн.
Дата та розмір обов'язкового платежу зазначається в графіку платежів, що викладені в розділі 4 договору.
АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 49 600 грн., встановленому договором, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 22 січня 2020 року по 11 листопада 2024 року.
До моменту підписання кредитного договору відповідач ознайомився та погодився з умовами Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб (далі - УДБО), Тарифами Банку, Публічним договором (офертою) АТ «Банк Кредит Дніпро» та іншою інформацією за відповідною банківською послугою, що містяться в УДБО та оприлюднені на Офіційному сайті банку та у його відділеннях.
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відтак, виписки за особовими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц).
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити.
До такого правового висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 16 вересня 2020 року при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.
Умовами кредитного договору сторони встановлюють зобов'язання позичальника здійснювати повернення кредиту частинами (обов'язковими щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором (п. 5 паспорта споживчого кредиту, п. 4. кредитного договору). Мінімальна сума обов'язкового платежу визначається умовами кредитного договору (2 365,92 грн.).
Заборгованість відповідача розрахована відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 6-1 прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» позивач та інші кредитори неустойку, штрафи та пеню за кредитним договором не нараховували.
Кредитор надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, який разом з виписками з особового рахунку підтверджують виникнення заборгованості через невиконання зобов'язань та їх розмір за кредитним договором, отже, є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2020 року у справі № 219/7527/16 про стягнення заборгованості за кредитним договором).
12липня 2023 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 12/07/23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження АТ «Банк Кредит Дніпро» (ціна продажу) за плату, а АТ «Банк Кредит Дніпро» відступає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників.
Згідно з витягом із реєстром боржників до договору факторингу № 12/07/23 від 12 липня 2023 року від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 66 849,42 грн.
Згідно п 6.2.2 договору факторингу № 12/07/23 права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання - передачі прав вимоги (додаток 3 до договору факторингу), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. На виконання даних умов договору, відповідно до акта приймання-передачі прав вимоги, акта приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 12/07/23 від 12 липня 2023 року від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 66 849,42 грн.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу №12/07/23 фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до боржників, придбаних від клієнта за цим договором.
29 січня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №29/01/24-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до відповідача за кредитним договором.
Пунктом 1.1 договору факторингу встановлено, що перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників від 29 січня 2024 року до договору факторингу №29/01/24-01 від 29 січня 2024 року.
Згідно з реєстром боржників від 29 січня 2024 року до договору факторингу № 29/01/24-01 від 29 січня 2024 року та акту приймання-передачі реєстру боржників, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 66 849,42 грн.
Відповідно до п.1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт приймання-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № №29/01/24-01 підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Після переходу права вимоги за договорами факторингу нарахування за кредитним договором №22037000278835 від 22 січня 2020 року жодним з факторів не здійснювалось.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №22037000278835 від 22 січня 2020 року станом на 1 березня 2024 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в загальному розмірі 66 849,42 грн. яка складається з: 49 698,19 грн. - залишок простроченого кредиту; 0,00 грн. - залишок прострочених відсотків; 17 151,23 грн. - залишок прострочених комісій, що також підтверджується випискою з особового рахунка ОСОБА_1 .
Листом від 30 січня 2024 року №25770522535/ВМ позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак станом на момент звернення до суду з даним позовом відповідач не виконав своїх зобов'язань.
З урахуванням того, що відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконані, а позивачем доведено належними та допустимими доказами заборгованість відповідача за таким договором, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, і за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1. ст. 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не виконував умови взятого на себе зобов'язання щодо повернення коштів за договором.
Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не виконувалися умови договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість по кредиту, яка станом на 1 березня 2024 року становить в загальному розмірі 66 849,42 грн., що складається з : 49 698,19 грн. - залишок простроченого кредиту; 0,00 грн. - залишок прострочених відсотків; 17 151,23 грн. - залишок прострочених комісій.
Відповідач не надав власного розрахунку заборгованості на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором.
З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.
Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 30 грудня 2024 року.
Головуючий_-_____________________Т. І. Приколота
Судді: ________________Ю.Р. Мікуш ___________________ Р.В. Савуляк