справа № 757/40018/21
провадження № 22-ц/824/800/2024
27 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», про стягнення безпідставно набутих коштів, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» - Лозіної Ольги Юріївни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року в складі судді Хайнацького Є.С.,
встановив:
22.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Акціонерного товариства Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») на його користь грошові кошти на загальну суму 23 867, 46 грн, що складаються з:
грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави 26.06.2020 в розмірі 21 176,84 грн;
3% річних від суми грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави 26.06.2020 в розмірі 678,82 грн;
індексу інфляції від суми грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави 26.06.2020 в розмірі 2 011,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2019 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков О. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-756/11, виданого 20.06.2011 Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошової суми в розмірі 2 085 977,41 грн.
19 грудня 2019 року в рамках вказаного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника та накладено арешт на грошові кошти, що містилися на банківських рахунках, у тому числі в АТ "Південний", в межах суми стягнення.
Станом на 20.06.2020 приватний виконавець частково виконав виконавчий документ на користь відповідача в розмірі 21 176,84 грн.
Проте, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року у справі №523/29/20 було задоволено скаргу ОСОБА_1 , а саме :
- визнані дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О. В. неправомірними;
- зобов'язано приватного виконавця скасувати постанову від 19.12.2019 про арешт майна боржника і виключити ОСОБА_1 із Єдиного реєстру боржників;
- зобов'язано приватного виконавця скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 208 597 гривень від 19.12.2019;
- зобов'язано приватного виконавця Велькова О. В. скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, якою було залишено в силі ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року, встановлено, що приватний виконавець Вельков О. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, який був наданий зі значним пропущенням річного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, на підставі заяви особи, яка на день звернення вже не була стягувачем за виконавчий листом.
20.10.2021 на виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2020 у справі № 523/29/20 приватний виконавець скасував постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 19.12.2019, постанову від 19.12.2019 про арешт коштів боржника та інші постанови в рамках ВП НОМЕР_3.
20.10.2021 приватний виконавець повернув виконавчий документ стягувану без прийняття до виконання.
Вищевикладене доводить позивачу позивача щодо помилковості сплати відповідачу грошових коштів на загальну суму 21 176,84 грн, підтверджує факт утримання відповідачем коштів без достатньої правової підстави та свідчить про використання помилкової сплати коштів на власну користь, оскільки грошові кошти в розмірі 21 176,84 грн вже більш року не повертаються відповідачем позивачу.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О. В. та ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал".
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 21 176,84 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
08.12.2023 АТ «Райффайзен Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що 11 грудня 2019 року АТ "Райффайзен Банк " звернувся до приватного виконавця Велькова О. В. із заявою про відкриття виконавчого провадження з метою примусового виконання виконавчого листа від 20.06.2011 №2-756/11, виданого Суворовським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь АТ "Райффайзен Банк" заборгованості за кредитним договором №014/0034/85/85844 від 16.11.2007 в сумі 2 084 157 грн 41 коп.
18 грудня 2019 року між АТ "Райффайзен Банк" та АТ "Оксі Банк" було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-28. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги АТ "Оксі Банк" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників.
18 грудня 2019 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-28-1. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників.
19 грудня 2019 року приватний виконавець Вельков О. В. відкрив виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа від 20.06.2011 №2-756/11.
26.06.2020 на т/р НОМЕР_1 АТ "Райффайзен Банк" надійшли кошти у сумі 21 176,84 грн.
У зв'язку з тим, що станом на 26.06.2020 АТ "Райффайзен Банк" вже не був кредитором за кредитним договором №014/0034/85/85844 від 16.11.2007, 02.07.2020 кошти було перераховано на рахунок нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», що підтверджується меморіальним ордером №1 від 02.07.2020.
Вважає, що отримані АТ "Райффайзен Банк" грошові кошти на підставі судового рішення, яке набрало законної сили , та виконавчого листа, виданого на виконання вказаного судового рішення, не є безпідставно одержаними грошовими коштами, а отримані на законних підставах, тому до спірних правовідносин не може бути застосована стаття 1212 ЦК України.
На час розгляду даної справи підстава стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів не відпала, оскільки існує виданий на виконання судового рішення виконавчий документ, який не визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Крім цього, грошові кошти в сумі 21 176,84 грн 02 липня 2020 року були перераховані на рахунок нового кредитора, отже станом на дату подання позовної заяви вказаними коштами володів новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», проте позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання клопотання про заміну відповідача належним відповідачем.
Вважає, що АТ "Райффайзен Банк" є неналежним відповідачем у справі.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 13 січня 2011 року (справа №2-756/11) позов ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитом задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 084 157 грн 41коп та судові витрати: держмито 1700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Відповідно до відміток державного виконавця про виконання вказаного судового рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення, вказаний виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 тричі повертався стягувачу із зазначенням підстав для його повернення (а.с. 136 т.1).
11.12.2019 АТ "Райффайзен Банк" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О. В. з заявою про відкриття виконавчого провадження.
18.12.2019 АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав права вимоги за кредитним договором №014/0034/85/85844 від 16 листопада 2007 року та за договором поруки №014/0034/85/85844/1 від 16 листопада 2007 року іншому кредитору - АТ «ОКСІ БАНК» за договором про відступлення права вимоги №114/2-28 від 18 грудня 2019.
18.12.2019 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-28-1. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло статусу нового кредитора за вказаним кредитним договором та договором поруки.
19.12.2019 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков О. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-756/11, виданого 20.06.2011 Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошової суми в розмірі 2 085 977,41 грн.
19 грудня 2019 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника.
Згідно з копіями платіжних вимог № НОМЕР_3 від 09.01.2020 року та копіями виписок з рахунка приватного клієнта ( ОСОБА_1 ) № 090000-2020/1028 від 28.10.2020 року Акціонерний банк «Південний» 14.01.2020 року перерахував на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий приватним виконавцем Вельковим О.В. у АТ КБ «Приватбанк», грошові кошти в розмірі: 12 398,64 грн, 6 153,73 грн та 89,27 євро; призначення платежу: стягнення боргу з ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом № 2-756/11 від 20.06.2011 року, виданого Суворовським судом м. Одеси.
Згідно з копією платіжного доручення № 149 від 26.06.2020 року платником Вельковим О.В. перераховано одержувачу АТ «Райффайзен Банк» грошові кошти в розмірі 21 176,84 грн.; призначення платежу - кошти з ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом № 2-756/11 від 20.06.2011 року, Суворовський суд м. Одеси.
Відповідно до меморіального ордеру №1 від 02 липня 2020 року, грошові кошт в сумі 21 176 ,84 грн АТ «Райффайзен Банк» перерахувало ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» згідно договору про відступлення №114/2-28.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2020 року у справі № 523/29/20, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13.10.2020 року, скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Велькова О.В. задоволено. Визнано дії приватного виконавця Велькова О.В. неправомірними і зобов'язано його скасувати постанову від 19.12.2019 року про арешт майна боржника і виключити ОСОБА_1 із Єдиного реєстру боржників. Зобов'язано приватного виконавця Велькова О.В. скасувати постанову про відкриття провадження від 19.12.2019 року. Зобов'язано приватного виконавця Велькова О.В. скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 208 597,00 грн від 19.12.2019 року. Зобов'язано приватного виконавця Велькова О.В. скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що АТ "Райффайзен Банк" отримав грошові кошти на загальну суму 21 176,84 грн без достатньої правової підстави, що є підставою для їх повернення відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
В постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
В постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 Верховний Суд зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Звернувшись до суду з позовом про стягнення коштів, отриманих без належної правової підстави, позивачем визначено відповідачем АТ "Райффайзен Банк".
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, станом 18.12.2019 АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав права вимоги за кредитним договором №014/0034/85/85844 від 16 листопада 2007 року та за договором поруки №014/0034/85/85844/1 від 16 листопада 2007 року іншому кредитору - АТ «ОКСІ БАНК» за договором про відступлення права вимоги №114/2-28 від 18 грудня 2019 року. 18.12.2019 АТ "Оксі Банк" в свою чергу передало право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги №114/2-28-1.
Грошові кошти, отримані від ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, були перераховані АТ «Райффайзен Банк» 02.07.2020 належному кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».
За таких підстав стягнення грошових коштів в сумі 21 176,84 грн безпосередньо впливає на право ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», яке є новим кредитором по відношенню до ОСОБА_1 , яке є належним відповідачем по заявленим вимогам.
Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких підстав ухвалене по справі рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 1 362 грн.
За таких підстав з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 362 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» - Лозіної Ольги Юріївни задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року скасувати та ухвали по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судовий зір в розмірі 1 362 гривні.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук