27 грудня 2024 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/20443/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.,
перевіривши відповідність апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 26 червня 2024 року
у цивільній справі №367/771/24-ц Печерського районного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕФЕСТ"
до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3
про стягнення трьох відсотків річних
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 16 грудня 2024 року через засоби поштового зв'язку безпосередньо до Київського апеляційного суду подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга надійшла до суду, зареєстрована та передана судді 26 грудня 2024 року.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
В порушення п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України ОСОБА_1 не надано доказів, що підтверджують отримання нею копії оскаржуваного рішення від 26.06.2024. Так, в апеляційні скарзі ОСОБА_2 зазначила, що копія оскаржуваного рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2024 надійшла на її електронну скриньку 11.12.2024, що підтверджується роздруківкою.
Проте, як вбачається з доданих до апеляційної скарги матеріалів ОСОБА_1 долучено лише скриншот листа про надсилання копії постанови Київського апеляційного суду у даній справі №367/771/24-ц.
Таким чином, ОСОБА_1 на виконання вимог п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України необхідно надати Київському апеляційному суду докази отримання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2024.
Також пунктом 2 частини 2 статі 356 ЦПК України визначено, що в апеляційній скарзі має бути зазначено відомості про наявність або у відсутність у особи, яка подає апеляційну скаргу, електронного кабінету.
Проте, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність у ОСОБА_1 електронного кабінету. Тому такі відомості необхідно подати до Київського електронного кабінету.
Апеляційна скарга не відповідає і вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги долучено документ про сплату судового збору не в повному розмірі.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 6 п.1 ч. 2. ст. 4 Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За приписами Закону України "Про судовий збір" при поданні ТОВ "ФК "ГЕФЕСТ" у 2024 році даного позову підлягав сплаті судовий збір у сумі 3 028 грн.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог до неї, як солідарного боржника. Отже, з розрахунку, що сума судового збору при поданні позовної заяви становить 3 028 грн, то з кожного із трьох відповідачів підлягав стягненню судовий збір в суді першої інстанції у розмірі 1 009,33 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 1 514 грн 60 коп. (1009,33х150%).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 надала докази сплати судового збору в сумі 1 009 грн 23 коп., тобто у меншому розмірі ніж визначено законом.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі необхідно доплатити судовий збір у сумі 505 грн 37 коп. (1514,60-1009,23) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Оригінал квитанції про доплату судового збору необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 26.06.2024, ОСОБА_1 посилалася на те, що копію оскаржуваного рішення вона отримала на електронну адресу 11.12.2024 та протягом тридцяти днів подала апеляційну скаргу, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
До апеляційної скарги долучено докази отримання електронного листа у даній справі №367/771/24 з Київського апеляційного суду, в якому міститься вкладення рішення та постанова. Проте, як зазначає сама ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що Київський апеляційний суд надіслав їй копію рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 разом з копією постанови Київського апеляційного суду від 27.11.2024, якою скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2024 та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_3 .
Отже, ОСОБА_1 надала докази отримання оскаржуваного рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2024, яке було надіслано їй судом апеляційної інстанції після розгляду апеляційного скарги іншого з відповідачів.
Водночас, за приписами ч. 5 ст. 272 ЦПК України, копія судового рішення надсилається учасникам справи протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Тобто, за приписами ч. 5 ст. 272 ЦПК України суд першої інстанції після ухвалення оскаржуваного рішення надсилає його копію всім учасникам справи.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 не надала доказів отримання рішення суду від 26.06.2024 саме від суду першої інстанції або доказів неможливості отримання такого рішення в суді першої інстанції не з її вини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання ОСОБА_1 на те, що апеляційну скаргу вона подала протягом тридцяти днів з дня вручення їй оскаржуваного рішення не відповідають дійсності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 26.06.2024 є неповажними.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України ОСОБА_1 необхідно подати до Київського апеляційного суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 26 червня 2024 року із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києвавід 26 червня 2024 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: www.kas.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О. Ф. Мазурик