Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/18505/2024
м. Київ Справа № 752/12605/21
16 грудня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Закритого акціонерного товариства «Вейка» адвоката Кубка Андрія Євгеновича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року, постановлену під головуванням суді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О., у справі №752/12605/21 за клопотанням Закритого акціонерного товариства «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року про стягнення на користь векселедержателя ЗАТ «Вейка» з боржника, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_1 , який володіє часткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежне рекрутингове агенство» (далі - ТОВ «Незалежне рекрутингове агентство»), грошових коштів,-
У травні 2021 року на адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання Закритого акціонерного товариства «Вейка» (далі - ЗАТ «Вейка») про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року про стягнення на користь векселедержателя ЗАТ «Вейка» з боржника, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_1 , який володіє часткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежне рекрутингове агенство» (далі - ТОВ «Незалежне рекрутингове агентство»), грошових коштів в сумі 776 427,42 євро.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року клопотання Закритого акціонерного товариства «Вейка» («Veika») про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року про стягнення на користь векселедержателя ЗАТ «Вейка» з боржника, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_1 , який володіє часткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежне рекрутингове агенство грошових коштів в сумі 776 427,42 євро залишено без розгляду.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, представник Закритого акціонерного товариства «Вейка» адвокат Кубко Андрій Євгенович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою надати дозвіл на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвалу суду першої інстанції постановлена без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що посилання суду першої інстанції на положення ст. 466 ЦПК України, як на підставу для залишення клопотання без розгляду, є помилковим та необґрунтованим, оскільки положення ч. 3 зазначеної статті, застосовуються лише у випадку, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР України не визначено такий перелік або за відсутності міжнародного договору.
Проте, виконання в Україні рішень органів юстиції Литовської Республіки у цивільних справах регулюється Договором між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07 липня 1993 року. Положення відповідної глави ЦПК України застосовуються до даних питань у частині, не врегульованій Договором 1993 року.
При цьому, документи передбачені зазначеним договором були долучені до клопотання про надання дозволу на примусове виконавчого напису нотаріуса. Крім того, відомості про пред'явлення до примусового виконання іноземного рішення, про які суд зазначив у оскаржуваній ухвалі, не входять до переліку документів встановлених у п.п. 1-6 ч. 3 ст. 466 ЦПК України. Відсутність у клопотанні відомостей про пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до примусового виконання, не є підставою для залишення його без розгляду.
Крім того, висновок суду першої інстанції про відсутність відомостей щодо пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до примусового виконання, не відповідає дійсним обставинам справи, та спростовується наявною у матеріалах справи довідкою № S-22-8-35662 від 21 вересня 2022 року.
Вважає, що відсутність відомостей про вирішення питання про заміну боржника у зобов'язанні, не може бути підставою для залишення даного клопотання без розгляду.
На переконання сторони заявника виконавчий напис 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року в розумінні договоруміж Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах є рішенням установи юстиції, яке підлягає виконанню на території України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Незалежне рекрутингове агентство» - адвокат Михайленко Дмитро Валерійович просить апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Вейка» залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року - без змін.
Зазначає, що виконавчий напис нотаріуса на векселі це формальний позасудовий спосіб надання векселю виконавчої сили, без перевірки обставин, від свого імені, а не від імені держави. Таким чином, посилання скаржника на те, що виконавчий напис нотаріуса є рішенням установи юстиції в розумінні договору, є помилковим.
Вважає, що довідкою № S-22-8-35662 від 21 вересня 2022 року підтверджуються висновки суду першої інстанції щодо відсутності відомостей про вирішення питання щодо заміни боржника в зобов'язанні після смерті ОСОБА_2 . Крім того, факт смерті боржника та не оформлення у відповідності до законодавства України, його спадкоємцями частки у статутному капіталі товариства, свідчить про неможливість розгляду клопотання про надання дозволу на виконання виконавчого напису нотаріуса.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Матеріалами справи підтверджується, що постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Вейка» задоволено частково. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року змінено, викладено мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Вейка» задоволено. Постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У такому випадку ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року переглядається судом апеляційної інстанції за раніше поданою апеляційною скаргою представника Закритого акціонерного товариства «Вейка» адвоката Кубка Андрія Євгеновича.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 01 листопада 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Ратнікова В.М., судді Левенець Б.Б., Борисова О.В. для розгляду справи № 752/12605/21.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник Закритого акціонерного товариства «Вейка»-адвокат Кубко Андрій Євгенович підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи ТОВ «Незалежне рекрутингове агентство» - адвокат Михайленко Дмитро Валерійович просив апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Вейка» залишити без задоволення.
Зінтересована особа (боржник) громадянин Литовської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Відділом судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено до Голосіївського районного суду міста Києва клопотання ЗАТ «Veika» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) про стягнення коштів з ОСОБА_1 , який згідно матеріалів клопотання володіє 70,01 % часток ТОВ «Незалежне рекрутингове агентство», яке знаходиться за адресою: вул. Пирогівський шлях (Червонопрапорна), буд. 42, оф. 10, м. Київ, 03083, із долученням пакету документів, яке зареєстровано судом першої інстанції 21 травня 2021 року (а.с. 1-28).
Ухвалою Голосіїйського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року, з урахуванням повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2021 року, прийнято до свого провадження клопотання Закритого акціонерного товариства «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року про стягнення на користь векселедержателя ЗАТ «Вейка» з боржника, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_1 грошових коштів. Призначено справу до судового розгляду (а.с. 52 том 1).
Із долучених до матеріалів клопотання документів вбачається, що відповідно до виконавчого напису нотаріуса від 01 квітня 2019 року, зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за № 1507, з перекладом тексту цього документа з литовської мови російською мовою, «нотариус 3-ей нотариальной контори Паневежского района ПАВЕЛ ДОБРЬІНСКИЙ, в соответствии с п. 14 ч. 1 ст. 26 закона Литовской республики «О нотариате» требую в соответствии с настоящей исполнительной надписью солидарно взьіскать из должника ОСОБА_1, персональний код НОМЕР_2, проживающего по адресу: АДРЕСА_2, и из поручителя ОСОБА_5, персональний код НОМЕР_1, проживающей по адресу: АДРЕСА_1 000,00 (семьсот семьдесят тисяч) евро, с начисленнями 6% (шестью процентами) годовьіх, которьіе по состоянию на день исполнительной надписи составляют 3 923,84 евро (три тьісячи девятьсот двадцать три евро, 84 цента), подлежащие уплате векселедержателю UAB Veika, код юридического лица 120539180, адрес местонахождения: ул. Балтосес Вокес, д. 37, Вильнюс.
Кроме того, требую взьіскать из должника ОСОБА_1 и поручителя ОСОБА_5 вознаграждение нотариуса за видачу исполнительной надписи - 2 500 евро (две тьісячи пятьсот пятьдесят два, 00 центов), за подготовку документа - 0,58 евро (пятьдесят восемь центов), почтовьіе расходи - 3,00 евро (три евро, 00 центов), всего 776 427,42 евро (семьсот семьдесят шесть тисяч четьіреста двадцать семь евро, 42 цента)» - а.с. 7 том 1.
Із повідомлення про вексель, складеного 27 лютого 2019 року нотаріусом 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павлом Добринським, для направлення рекомендованим листом на ім'я ОСОБА_1, як боржнику, та ОСОБА_5 як поручичелю, з перекладом тексту цього документа з литовської мови російською мовою, слідує, що на прохання векселедержателя ЗАТ «Veika», нотаріус на підставі закону Литовської Республіки «Про переказні та прості векселі», видасть виконавчий напис за простим непротестованим векселем у сумі 770 000 (сімсот сімдесят тисяч) євро, векселедавцем та платником за яким є ОСОБА_1, поручитель ОСОБА_5 , вексель виставлений 14 серпня 2018 року, пред'явлений до оплати 21 лютого 2019 року, і векселедержатель ЗАТ «Veika» зможе у позасудовому порядку (тобто після пред'явлення векселя з виконавчим написом судовому приставу) стягнути всю суму векселя, проценти, які підлягають сплаті, та витрати на видачу виконавчого напису (а.с.16, 17-18 том 1).
Факт пред'явлення векселя з виконавчим написом нотаріуса у позасудовому порядку підтверджується довідкою №S-22-8-35662 від 21.09.2022 року судового пристава- виконавця Ірмантас Ґайдєліс(Республіка Литва), з якої вбачається, що згідно з виконавчим написом № PD-1507, поданим судовому приставу- виконавцю Ірмантасу Ґайдєлісу, у даний час здійснюється стягнення боргу у виконавчій справі №0008/19/00668. Виконавчий напис, за яким відкрито виконавче провадження, є чинним, не був відкликаний, іншим чином не був визнаний незаконним(а.с 99 том 1).
Під час судового розгляду клопотання ЗАТ «Вейка» учасниками справи надано відомості про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (а.с. 78, 79 том 1).
Згідно з витягом з реєстру заповітів від 05 вересня 2022 року, після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина, яку 06 січня 2022 року прийняла його дружина - ОСОБА_5(а.с.93-95 том 1).
Постановлюючи ухвалу про залишання без розгляду клопотанням Закритого акціонерного товариства «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року про стягнення на користь векселедержателя ЗАТ «Вейка» з боржника, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_1 , який володіє часткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежне рекрутингове агенство», грошових коштів, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що матеріали клопотання не містять відомостей про пред'явлення до примусового виконання виконавчого напису та про розмір стягнутих сум. Також відсутні відомості про заміну сторони боржника в зобов'язанні його правонаступником, обсяг його зобов'язань.
Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні клопотання Закритого акціонерного товариства «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса, колегія суддів виходить з такого.
Перелік правовідносин та перелік органів іноземних держав, рішення яких по спорах, що виникають з цих правовідносин, можуть бути визнані та виконані в Україні, визначається статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право». Так, згідно із частиною першою цієї статті в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз?ясненень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» (далі- Постанова № 12 від 24 грудня 1999 року) розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами-учасницями відповідних міжнародних договорів.
Під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений ЦПК. Тому при розгляді зазначених клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК.
Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, визначені главою 1 розділом IX ЦПК України.
Предметом розгляду у цій справі є клопотанням Закритого акціонерного товариства «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року про стягнення на користь векселедержателя ЗАТ «Вейка» з боржника, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_1 , який володіє часткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежне рекрутингове агенство, грошових коштів.
Виконавчий напис нотаріуса - це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення виконавчого напису нотаріусом є способом захисту цивільних прав в позасудовому порядку.Так, кредитор (стягувач) може задовольнити свої вимоги та стягнути з боржника заборгованість шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на борговому документі та пред'явити його до виконання.
Факт вчинення нотаріусом 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павлом Добринським у позасудовому порядку виконавчого напису від 01 квітня 2019 року відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 26 Закона Литовської республіки «Про нотаріат», а такожпред'явлення векселя з виконавчим написом нотаріуса від 01 квітня 2019 року у позасудовому порядку, підтверджується перекладом тексту документів: виконавчого напису від 01 квітня 2019 року, повідомленням про вексель від 27 лютого 2019 року, довідкою №S-22-8-35662 від 21.09.2022 судового пристава- виконавця Ірмантас Ґайдєліс(Республіка Литва) - а.с. 7, 16, 17-18, 99 том 1.
При вирішенні питання про прийняття до розгляду клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду (арбітражу) суди повинні з'ясовувати наявність міжнародних договорів про взаємне надання правової допомоги між Україною і державою, про визнання й виконання рішення суду чи арбітражу якої надійшло клопотання- пункт 3 Постанови № 12 від 24 грудня 1999 року
Судами розглядаються питання про визнання й виконання лише тих рішень іноземних судів та арбітражів, коло яких визначено міжнародним договором, що поширюється на дані правовідносини- пункт 9 Постанови № 12 від 24 грудня 1999 року.
У даний час є чиннимидвосторонній договір України про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах із Литовською Республікою (підписано 7 липня 1993 р., ратифіковано Україною 17 грудня 1993 р).
Згідно зі статтею 1 договору громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до суду, прокуратури, нотаріальних контор (далі іменуються «установи юстиції») і до інших установ іншої Договірної Сторони, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні та кримінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни цієї держави.
Частина перша статті 42 договору визначає, що договірні сторони взаємно визнають і виконують рішення, що набрали законної сили, установ юстиції з цивільних і сімейних справ, а також вироки в частині відшкодування збитків, заподіяних злочином.
На території Договірних Сторін визнаються також без спеціального провадження рішення органів опіки та піклування, органів запису актів громадянського стану і інших установ з цивільних і сімейних справ, які не потребують за своїм характером виконання.
Положення статей 42-45 цього Договору про судові рішення застосовуються і до мирових угод, затверджених судом - стаття 46 договору.
Як передбачено статтею 43 договорурозгляд клопотань про дозвіл виконання рішень належить до компетенції судів Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання; клопотання про дозвіл виконання подається в суд, що виніс
рішення по справі в першій інстанції, який супроводжує його до суду, компетентного винести рішення по клопотанню.
Згідно із договором з Литовською республікою до клопотання додаються засвідчені судом копії рішення,і саме воно й додані до нього документи мають бути подані й у перекладі державною мовою його виконавця або російською мовою - стаття 5, частина 4 статті 43 договору.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у пункті 9 постанови № 12 від 24 грудня 1999 року року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» норми міжнародних договорів щодо кола судових рішень у цивільних (сімейних) справах, про визнання й виконання яких можуть порушуватися клопотання в компетентних судах України, свідчать про те, що в них під рішеннями розуміються владні постанови суду або арбітражу, якими визначаються певні обов'язкові для сторін права й обов'язки. Тому ними можуть бути як рішення у вузькому розумінні цього слова, так і затверджена судом мирова угода (інший акт примирення), ухвала, постанова (у тому числі про стягнення аліментів) суду (судді) і судовий наказ. Оскільки міжнародними договорами України не встановлено відповідних обмежень, їх правила щодо дозволу на примусове виконання стосуються рішень іноземних судів у цивільних справах і в частині стягнення з боржника судових витрат, у тому числі державного мита й інших витрат у дохід держави-Договірної Сторони, суд якої постановив рішення.
Аналіз положень договору України про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах із Литовською Республікою щодо кола судових рішень у цивільних (сімейних) справах, про визнання й виконання яких можуть порушуватися клопотання в компетентних судах України, вказує на те, що до цього кола включено: рішення судів, у тому числі мирові угоди в цивільних і сімейних справах, інших компетентних органів, до відання яких віднесено ці справи, а також рішення про відшкодування шкоди(збитків)в кримінальних справах.
Враховуючи характер стягненьза виконавчим написом нотаріуса, що є способом захисту цивільних прав в позасудовому порядку, такий документ у розумінні положень договору України про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах із Литовською Республікоюне є судовим рішенням.
Частиною першою статті 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Таким чином, клопотання про визнання та викнання рішення іноземного суду, не передбаченого міжнародним договором або при відсутності дії принципу домовленості ad hoc (з лат. - особливо для цього, лише для цього випадку) задоволенню не підлягає.
При надходженні такого клопотання суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, а в разі помилкового відкриття провадження у справі - закрити його на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Тоді як залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Стаття 466 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення клопотання без розгляду та його повернення, а саме: частиною 4 статті 466 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) визначено, що суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала; частина 5 цієї статті - у випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах 1-4 частини третьої цієї статті, можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання. У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.
Отже, вказана норма 466 ЦПК України передбачає вимоги щодо форми та змісту клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, за положеннями якої суд при вирішенні питання про прийняття до розгляду клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду (арбітражу) перевіряє передумови на пред?явлення клопотання та дотримання порядку його подання, а саме: чи відповідає форма клопотання та зміст і додані до них документи вимогам певного міжнародного договору та нормі статті 466 ЦПК України та встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених главою 1 розділом IX ЦПК України, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, заявникові.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції прийняв до розгляду клопотання ЗАТ «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року, здійснював його розгляд та, залишаючи клопотання без розгляду, з постановлення ухвали від 04 жовтня 2022 року, свій висновок мотивував тим, що матеріали клопотання не містять відомостей про пред'явлення до примусового виконання виконавчого напису та про розмір стягнутих сум. Також відсутні відомості про заміну сторони боржника в зобов'язанні його правонаступником, обсяг його зобов'язань.
Вказана судом першої інстанції підстава для залишення клопотання ЗАТ «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення судом першої інстанції помилкової ухвали.
В цій частині доводи апеляційної скарги заявника ЗАТ «Вейка» знайшли своє підтвердження.
Отже, залишення без розгляду клопотання ЗАТ «Вейка» призвело до порушення порядку, встановленого цивільним процесуальним законодавством для вирішення питання провизнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, і не може бути виправлено на стадії перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин справи та норм законодавства, колегія суддівапеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права умов визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, та відкриваючи провадження у справі з розгляду клопотання ЗАТ «Вейка» про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року, суд першої інстанції не перевірив чи передбачено міжнародним договором із Литовською Республікою визнання та виконання виконавчого напису нотаріуса. За результатами вказаної первірки суд має прийняти процесуальне судове рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду досуду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства «Вейка» адвоката Кубка Андрія Євгеновича задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Судді: