27 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6797/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Героїв Маріуполя, б. 102, м. Кропивницький, 25004, ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 053484 від 01.10.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач прийняв постанову №ПШ 053484 від 01.10.2024 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. за відсутність у водія під час перевірки був відсутній протокол технічного контролю транспортного засобу.
Позивач вважає винесену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки водій транспортного засобу надав всі необхідні документи для перевірки, у тому числі і протокол технічного контролю транспортного засобу від 23.07.2024 року №01000-11404-24, відповідно до якого строк наступного технічного контролю 23.01.2025 року. Фактично у день проведення рейдової перевірки, перевізником вантажу перевезення пасажирів не здійснювалось.
Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу порядок та строки для подання до суду відзиву на позов та доказів, необхідних для вирішення справи (а.с.27).
15.11.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що 22.08.2024 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, проведена рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів, під час якої перевірено транспортний засіб марки IVECO 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , водночас водій не надав перевіряючим протокол обов'язкового технічного контролю.
Так, Відповідач зазначив, що під час рейдової перевірки водій ОСОБА_2 надав старшому державному інспектору протокол ОТК №01000-01404-24 від 23.07.2024 транспортного засобу марки ІУЕСО 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який під час здійснення перевірки на онлайн-сервісі для перевірки протоколу обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, розміщеного на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, мав статус анульованого. Втрата чинності нормативно-правого акту, на підставі якого було видано протокол від 23.07.2024 року, не відміняє обов'язок проходження обов'язкового технічного контролю та відповідності транспортного засобу.
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами складено акт №АР013110 від 22.08.2024 року. Водій від підпису та пояснень відмовився.
Позивач повідомлення про призначення до розгляду справи про виявлення порушення отримав, однак до відділу Укратрансбезпеки пояснення не надав, а відтак, за результатами виявлених порушень під час розгляду справи посадовою особою Укртрансбезпеки винесено постанову № ПШ 053484 від 01.10.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутня інформація щодо ведення господарської діяльності позивачем.
Автомобіль марки IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , перевізник ФОП ОСОБА_1 за маршрутом руху Кропивницький-Світловодськ, 22.08.2024 року було перевірено посадовими особами Укртрансбезпеки у рамках проведення рейдової перевірки, під час перебування на автостанції. Серед документів, що надано водієм для огляду, було надано у тому числі і протокол технічного контролю транспортного засобу від 23.07.2024 року №01000-11404-24 (а.с. 18), відповідно до якого строк наступного технічного контролю - 23.01.2025 року. Разом з тим, посадовими особами Укртрансбезпеки зазначено, що вказаний протокол анульовано суб'єктом проведення огляду технічного контролю, адже у розділі «Категорія, марка, модель» вказано, що автобус є категорії М2, хоча має бути вказана категорія М3.
Виявлене порушення було відображено посадовими особами відповідача в Акті №АР013110 від 22.08.2024 року (а.с. 19). За вказане порушення передбачена відповідальність за статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абзац 3 частина 1 - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач зазначає, що на момент отримання протоколу 23.07.2024 року за Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 285 від 12.04.2007 року діяла одна система визначення категорії, до якої належить автобус, і це була категорія М2, котра втратила чинність згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 24.07.2024 року №688, параметри комфортності змінено.
У зв'язку з виявленими змінами, того ж дня отримав новий протокол огляду технічного контролю від 22.08.2024 року №01000-01688-24, у розділі «Категорія, марка, модель» вказано, що автобус є категорії М3.
Вважаючи, що непорозуміння усунуто, отримавши повідомлення відповідача про розгляд справи на 01.10.2024, позивач не з'явився на розгляд справи.
Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №053484 від 01.10.2024 за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», з ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регулює ЗУ «Про автомобільний транспорт» від 5.04.2001р. №2344-III (далі по тексту - Закон № 2344-III).
Згідно зі статті 5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим Постановою КМУ від 8.11.2006р. №1567 (далі по тексту- Порядок №1567).
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За приписами пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 18.02.1997р. №176 (у редакції Постанови КМУ від 26.09.2007р. №1184) перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача зазначив, що під час проведення рейдової перевірки водієм контролюючому органу було надано протокол ОТК за №01000-01404-24 від 23.07.2024.
Дана обставина не заперечується також і відповідачем.
Вказаний протокол на час перевірки був нечинним. Вказане підтверджено листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС №31/31/11-6158-202 від 07.08.2024 та скріншотом з онлайн-сервісу переліку транспортних засобів для перевірки наявності протоколу обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, розміщеного на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, відповідно до якого протокол ОТК транспортного засобу ІVЕСО 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 анульовано. Вказані обставини, власне, й стали підставою для проведення перевірки.
Фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ відповідно до оскаржуваної постанови стало: перевезення вантажів та пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону№2344-ІІІ, а саме, відсутній чинний протокол обов'язкового технічного контролю.
Такий висновок зроблено і в акті перевірки від 22.08.2024 №АР013110.
Водій зі змістом акту ознайомився, від підпису та пояснень відмовився.
Про дату час розгляду справи перевізника було повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення та трекінг відправлення рекомендованого листа, який позивачці вручено особисто 30.09.2024 року (а.с. 46, 53). Натомість правом надати пояснення позивач не скористалась, на розгляд справи не з'явилась.
Під час розгляду справи посадовою особою Укртрансбезпеки винесено постанову №ПШ053484 від 01.10.2024 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 7.05.2010р. №279 «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання» (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.09.2016р. №316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010р. за №409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок №279).
Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ Порядку №279 до дозволу на перевезення вноситься така інформація: 1) найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника; 2) назва маршруту (маршрутів); 3) номери рейсів; 4) режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути); 5) термін дії дозволу на перевезення; 6) умови організації перевезень, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), законодавством про захист прав споживачів, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують перевезення пасажирів автомобільним транспортом (забезпечення безпеки, якості перевезень, культури обслуговування); 7) показники якості транспортного обслуговування (регулярність виконання перевезень, використання автобусів за відповідними параметрами комфортності); 8) додаткові умови організації перевезень пасажирів (відповідно до умов обслуговування за рішенням конкурсного комітету); 9) умови анулювання та переоформлення дозволу на перевезення; 10) дата видачі дозволу на перевезення.
До витягу з дозволу на перевезення вносяться, зокрема, інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів.
Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено зазначення у дозволі та відповідно у витягу з дозволу, зокрема, інформації про параметри комфортності транспортних засобів, що використовуватимуться для перевезення пасажирів.
Відповідно до протоколу, який було надано під час перевірки працівникам Укртрансбезпеки, у графі «категорія» значиться М2 (а.с.18).
Визначення класу автобуса здійснюється відповідно до Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007р. №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 травня 2007р. за №499/13766 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №285).
Відповідно до п.4.1.1. р.4 Порядку №285 автобуси за максимальною масою поділяються на дві категорії:
- категорія М2 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу не більше ніж 5 тонн;
- категорія М3 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн.
Як вбачається з реєстраційного талону, ТЗ IVECO 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 , має повну масу 5200 кг, кількість сидячих місць з місцем водія 21.
Отже, з характеристик, які зазначені у реєстраційному талоні, можна зробити висновок, що даний автобус марки IVECO 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 , підпадає під категорію М3.
При цьому суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно статті 39 Закону 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 40 ЗУ «Про автомобільний транспорт» водій автобуса зобов'язаний мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Отже, хоча і водій позивача надав витяг з протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу під час перевірки працівниками Укртрансбезпеки, однак такий протокол є нечинним і не може вважатись належним доказом на виконання приписів статті 39 Закону 2344-III, оскільки IVECO 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 не відповідає категорії автобусів, яким можна здійснювати міжобласні перевезення пасажирів.
Щодо тверджень позивача про те, що матеріали справи взагалі не містять доказів перевезення пасажирів транспортним засобом IVECO 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 , то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи, перевірка проводилась на Автостанції №1 м. Кропивницький, який за розкладом під час перевірки 9 год. 15 хв. перебував за місцем посадки пасажирів (час відправлення 9 год. 30 хв.) для здійснення перевезення пасажирів за маршрутом Кропивницький-Світловодськ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посадові особи Укртрансбезпеки, приймаючи оскаржувану постанову, діяли правомірно та на підставі чинних норм законодавства України, оскільки під час перевірки у водія був відсутній чинний протокол перевірки технічного стану транспортного засобу IVECO 4912, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО