26 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1431/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Міністерство Оборони України (просп. Повітрянофлотський, б. м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022)
до відповідача-2: Командир військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )
до відповідача-3: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати незаконною бездіяльність Міністерства Оборони України, яка виразилася в ненаданні статусу та Посвідчення члена сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 який загинув, в ненаданні «Довідки для члена сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», в невиплаті систематичних платежів та одноразового платежу в сумі 1000000 гривень за загиблого сина ОСОБА_2 та зобов'язати Міністерство Оборони України надати статус та Посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця сина ОСОБА_2 , надати «Довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали без вісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», а також виплатити систематичні грошові виплати та виплатити мені одноразову грошову виплату в розмірі 1000000 гривень;
2) Визнати незаконною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_2 , яка виразилася в ненаданні статусу та Посвідчення члена сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 який загинув, в ненаданні «Довідки для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», в невиплаті систематичних грошових платежів та одноразової грошової виплати в розмірі 1000000 гривень за загиблого сина ОСОБА_2 та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 надати статус та Посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця сина ОСОБА_2 , надати «Довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», виплатити систематичні грошові виплати та виплатити одноразову грошову виплату в розмірі 1000000 гривень;
3) Визнати незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виразилася в ненаданні статусу та Посвідчення члена сім'ї загиблого сина ОСОБА_2 , в ненаданні «Довідки для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», в невиплаті систематичних грошових виплат та в невиплаті одноразової грошової виплати в розмірі 1000000 гривень та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати статус та Посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця сина ОСОБА_2 , надати «Довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», виплатити систематичні грошові виплати та виплатити одноразову грошову виплату в розмірі 1000000 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є матір'ю загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , приймав безпосередню участь у бойових діях та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 під час перебування на службі. Після смерті сина позивачка неодноразово зверталась (усно) до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питанням про отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця та виплати належного йому грошового забезпечення, водночас станом на день звернення до суду такого статусу не отримала. Вважає таку бездіяльність відповідачів протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.03.2024 року було залишено без руху позовну заяву. У встановлений суддею строк позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 51).
Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що до повноважень Міністерства оборони не входить оформлення та видача Довідки для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» та виплата грошового забезпечення, належного військовослужбовцію. Зазначає, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги можливо лише за поданням відповідного пакету документів відповідним центром комплектування та соціальної підтримки, такий пакет документів на адресу Міністерства оборони України не надходив. Наголошує, що Міністерство оборони не є належним відповідачем у справі (а.с.59-91).
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що Військова частина НОМЕР_2 не є належним відповідачем у справі, оскільки вирішення заявлених позивачем позовних вимог не входять до повноважень командира військової частини. Щодо виплати грошового забезпечення, належного ОСОБА_2 , зазначив, що всі недоотримані та нараховані у зв'язку з виключенням зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення ОСОБА_2 були виплачені ОСОБА_3 , як законному представнику неповнолітньої дитини померлого (а.с. 92-100).
29.04.2024 року позивачка подала відповіді на відзиви відповідача-2 (а.с. 103-106) та відповідача-1 (а.с. 107-109), за змістом яких наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та вказує, що Військова частина НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_5 є структурними підпорядкованими підрозділами Міністерства оборони України, а відтак Міністерство оборони України наділене повноваженнями реалізувати заявлені у позові вимоги. Вважає відмови відповідачів протиправними, тому звернулась за захистом своїх прав до суду.
Відповідач-3 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття провадження отримав 03.04.2024 року (а.с. 53).
Ухвалою від 03.06.2024 року суд зобов'язав відповідача-3 надати до суду інформацію, що може містити докази стосовно предмету спору. Ухвалу доставлено в особистий кабінет відповідача-3 12.0.2024 року (а.с. 115), водночас вимоги ухвали у встановлений судом строк відповідач не виконав.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є матір'ю військовослужбовця, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , який відповідно до довідки №7/1 від 16.02.2023 року був призваний у Збройні сили України за мобілізацією та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18).
Судом встановлено, що відповідно витягу з наказу командира військової частин НОМЕР_2 № 14 від 14.01.2023 року старшого сержанта ОСОБА_2 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 , для подальшого проходження служби в місце дислокації військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_4 , призначено на посаду стрілець - снайпер 2 механізованого відділення бойової машини 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 (а.с. 97).
За сповіщенням сім'ї №44 від 10.02.2024 року, на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 - син позивачки, стрілець - снайпер 2 механізованого відділення бойової машини 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , 10.02.2023 року був знайдений померлим на місці ночівлі без слідів насильницької смерті (а.с. 19).
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 від 16.02.2023 року, місце смерті ОСОБА_2 - смт. Калита, Броварський район, Київська область (а.с. 21).
Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2638 від 02.06.2023 року, до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 призвело захворювання «Гостра серцева недостатність Ішемічна хвороба серця», ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с. 22).
Те, що причиною смерті стала хвороба «Гостра серцева недостатність Ішемічна хвороба серця» підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №77 від 11.02.2023 року (а.с. 23) та висновком експерта №77 від 11.02.2023 року (а.с. 34-35), у якому, крім іншого, вказано, що при судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,39 %, що за життя могло відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 7 акту проведення спеціального розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_4 від 14.02.2023 року встановлена причина смерті «Гостра серцева недостатність. Ішемічна хвороба серця», п.8 - смерть старшого солдата ОСОБА_4 пов'язана із виконанням обов'язків військової служби (а.с. 37-39).
24.03.2023 року командиром військової частини НОМЕР_2 винесено наказ №83 про виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 10.02.2023 року старшого солдата стрільця - снайпера 2 механізованого відділення бойової машини 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю внаслідок ішемічної хвороби серця (а.с. 98).
29.01.2024 року позивачка подала до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, за змістом якої просила виплатити належні померлому ОСОБА_2 суми грошового забезпечення, отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000,00 грн., отримання статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та Довідки для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали без вісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (а.с. 16-17).
Відповідач-3 повідомив листом від 06.02.2024 року за №1/1495 про відмову у наданні статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця, з посиланням на те, що військовослужбовець помер від ішемічної хвороби серця, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а тому права на отримання пільг, які надаються родині, позивачка не має. Щодо виплати належного грошового забезпечення ОСОБА_2 , повідомив, що вказані кошти, в тому числі нараховані у зв'язку із виключенням зі списків особового складу померлого за наказом командира №83 від 24.03.2023 року були виплачені колишній дружині померлого, як законному представнику неповнолітньої дитини померлого ОСОБА_3 . Допомога на поховання була виплачена матері військовослужбовця ОСОБА_1 .
Відповідач-2 у відповідь на заяву позивачки листом від 18.04.2024 року повідомив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №83 від 24.03.2022, членам сім'ї та близьким родичам померлого старшого солдата ОСОБА_2 було здійснено всі виплати, які передбачені чинним законодавством України та входять в компетенцію командира військової частини. Вимога про виплату 1000000 гривень Військовою частиною НОМЕР_2 та надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) та Довідки для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали без вісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення не входить до повноважень командира. При цьому вказав, що рішення про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймаються органами соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника (а.с. 86-88).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні дій, вказаних у заяві, позивач звернулася із цим позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд враховує таке.
Частиною 5 статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 2 Закону №2011-ХІІ ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною другою статті 3 Закону №2011-ХІІ установлено, що його дія не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону №2011-ХІІ, особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі по тексту - Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до статті 4 Закону №3551-ХІІ, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (стаття 5 Закону №3551-ХІІ).
За приписами абзацу 1 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Стаття 10 Закону №3551-ХІІ надає визначення сім'ї загиблих (померлих) ветеранів війни.
Так, відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 зазначеної статті закону, до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
Абзацом 5 пункту 1 частини 1 статті 10 Закону №3551-ХІІ визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать, серед іншого: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.
Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України 28 травня 1993 року прийнято постанову за № 379 «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», якою, серед іншого, затверджено Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі - порядок №379).
Пунктами 2-5 Порядку №379 визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Підставою для видачі посвідчення є:
витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв'язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу;
свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім;
документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» №379 від 28 травня 1993 року (далі по тексту - Постанова №379) установлено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.
Для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до:
територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім'ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;
уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень (далі - уповноважений орган) - про видачу посвідчення члена сім'ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, розвідувальних органів, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити висновок про те, що для отримання посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, заявнику до уповноваженого органу необхідно надати визначений пакет документів, серед яких, зокрема, мав бути документ про причини й обставини смерті, а також висновок ВЛК.
Позивачкою до заяви було надано, серед іншого, усі документи, що перелічені п.3 Постанови №379.
Крім посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, у цій справі позивачка бажає отримати Довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», отримати систематичні грошові виплати та одноразову грошову виплату в розмірі 1000000 гривень.
Видача ОСОБА_1 запитуваної довідки регулюється наказом Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства інфраструктури України, Служби Безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Генеральної Прокуратури України від 16.12.2015 № 726/1220/2596/5/1581/526/800/444/745/780/402 «Про затвердження форми довідки для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та Порядку її оформлення і видачі».
Цей Порядок визначає процедуру оформлення та видачі довідок для членів сімей військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту України, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (далі - довідка) (п.1 Порядку)
Відповідно до п.п. 2, 3 зазначеного Порядку, довідка видається членам сімей осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, на яких поширюється дія абзацу восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та є підставою для оформлення органами праці і соціального захисту населення посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого», форма якого наведена у пункті 4 додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни".
Довідка оформлюється в апаратах державних органів, їх регіональних (територіальних) органах, органах управління (військового управління), військових частинах (підрозділах), військових (спеціалізованих) навчальних закладах, установах, організаціях, органах та підрозділах цивільного захисту, військових прокуратурах (далі - органи управління, військові частини, установи, організації), до списків яких особи, які загинули (пропали безвісти) або померли, були зараховані для проходження військової служби, зборів військовозобов'язаних, служби у військовому резерві, служби на посадах осіб рядового і начальницького складу (служби цивільного захисту), прийняті на роботу на посади державних службовців або працівників, направлені для безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та перебували безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення згідно з відповідними письмовими наказами (розпорядженнями) керівників органів управління, військових частин, установ, організацій.
Оформлення довідки здійснюється на кожного із повнолітніх членів сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або законних представників членів сім'ї, зазначених в облікових документах органів управління, військових частин, установ, організацій. Відомості щодо інших членів сім'ї (у тому числі неповнолітніх дітей) заносяться до окремої графи довідки.
Оформлення довідки здійснюється на кожного із повнолітніх членів сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або законних представників членів сім'ї, зазначених в облікових документах органів управління, військових частин, установ, організацій. Відомості щодо інших членів сім'ї (у тому числі неповнолітніх дітей) заносяться до окремої графи довідки.
Підставою для оформлення довідки є наказ командира військової частини (керівника органу управління, установи, організації) про виключення особи зі списків особового складу (оголошення про припинення роботи) у зв'язку із загибеллю, смертю.
Пунктом 4 Порядку визначено, що довідки на кожну особу оформлюються у трьох примірниках в день видання наказу по органу управління, військовій частині, установі, організації, відповідно до якого особи, які загинули (пропали безвісти) або померли, виключаються зі списків особового складу (оголошуються такими, що припинили роботу), та завіряються печаткою органу управління, військової частини, установи, організації із зображенням Державного Герба України. Військові частини у довідках вказуються за їх умовними найменуваннями. Реєстрація довідок здійснюється відповідно до правил діловодства органу управління, військової частини, установи, організації. Перший та другий примірники довідок направляються до військових комісаріатів за місцем проживання членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, або їх законних представників не пізніше трьох календарних днів з моменту їх виключення зі списків особового складу (оголошення про припинення роботи) відповідно до наказу по органу управління, військовій частині, установі, організації. Третій примірник довідки підшивається до справи діловодства органу управління, військової частини, установи, організації та зберігається сімдесят п'ять років, після чого знищується в установленому порядку, а за необхідності долучається до особової справи загиблої (пропалої безвісти), померлої особи.
При направленні довідок до військового комісаріату в супровідних документах обов'язково вказуються відомості про місця проживання членів сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або їх законних представників, які зазначені в облікових документах військової частини.
Про надходження довідок до військового комісаріату члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, або їх законні представники оповіщаються представником військового комісаріату не пізніше десяти робочих днів з моменту їх надходження з органу управління, військової частини, установи, організації.
Органом управління, військовою частиною, установою, організацією видаються копії довідок або оформлюються нові довідки за письмовими запитами органів праці та соціального захисту населення, військових комісаріатів, членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, або їх законних представників. Довідки за письмовими запитами членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, або їх законних представників органом управління, військовою частиною, установою, організацією безпосередньо їм не надсилаються, а передаються до військового комісаріату за місцем їх проживання.
У випадках розформування (ліквідації) органу управління, військової частини, установи, організації довідка оформлюється їх правонаступниками або військовим комісаріатом на підставі завірених документів, наданих відповідними архівними установами.
Перший та другий примірники довідок членам сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, або їх законним представникам видаються у військовому комісаріаті особисто на підставі документів, що посвідчують особу, під підпис у книзі реєстрації видачі довідок. У військовому комісаріаті робиться копія довідки, яка залишається у військовому комісаріаті в облікових документах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла.
Про надходження довідок до військового комісаріату члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, або їх законні представники оповіщаються представником військового комісаріату не пізніше десяти робочих днів з моменту їх надходження з органу управління, військової частини, установи, організації.
Отже, аналіз викладених вище положень законодавства свідчить, що виданню спірної довідки передує чітко встановлена процедура, яка в даному випадку не дотримана саме позивачкою, яка мала не повний пакет документів, оскільки підставою для оформлення довідки є наказ командира військової частини про виключення особи зі списків особового складу (оголошення про припинення роботи) у зв'язку із загибеллю, смертю.
Так, у переліку доданих до заяви від 29.01.2024 року документів витяг з наказу №83 від 24.03.2023 року про виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 10.02.2023 року старшого солдата стрільця - снайпера 2 механізованого відділення бойової машини 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю внаслідок ішемічної хвороби серця - відсутній.
Натомість, такий наказ міститься в облікових документах ОСОБА_2 , що були направлені відповідно до наказу №83 від 24.03.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 , за місцем реєстрації померлого військовослужбовця.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що смерть ОСОБА_2 пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер уві сні, отже будь-яких дій, які б прямо чи опосередковано могли б бути пов'язані з настанням його смерті, не вчиняв та вчинити не міг.
Висновком експерта лише констатовано перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, однак зазначене не знаходиться у причинному зв'язку з його смертю.
Матеріали справи не містять доказів, що витяг з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку від 02.06.2023 року №2638 скасований (нечинний), а відтак смерть (загибель) ОСОБА_2 пов'язана із проходженням ним військової служби.
Отже, суд приходить до висновку, що відмова відповідача-3 у наданні позивачці статусу члена сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця сина ОСОБА_2 є протиправною.
Питання встановлення того чи іншого статусу члена сім'ї військовослужбовців має вирішувати відповідна комісія, а результатом розгляду має бути прийнято відповідне рішення, оформлене протоколом комісії. Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_8 таке рішення щодо ОСОБА_1 на підставі поданої нею 29.01.2024 року заяви, не приймалось.
Щодо позовних вимог стосовно виплати систематичних грошових виплат та одноразової грошової виплати в розмірі 1000000 гривень, суд зазначає наступне.
Так, Відповідачами зазначено, з наданням відповідних доказів, а позивачем не спростовано, що за період проходження військової служби у військовій частини НОМЕР_2 старшому солдату ОСОБА_2 було нараховано грошове забезпечення та інші види грошового забезпечення в такому обсязі:
Грошове забезпечення за січень - 8040,95 грн.
Додаткова винагорода за січень - 17419,35 грн.
Грошове забезпечення за лютий - 20704,85 грн.
Додаткова винагорода за лютий - 30000 грн.
Грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань - 20673,30 грн.
Сума нарахувань склала 96838,45 грн. і була виплачена на банківський рахунок ОСОБА_3 , як законному представнику неповнолітньої дитини померлого.
Одноразова грошова допомога на поховання в розмірі 12945 грн. була виплачена на рахунок у ПриватБанку матері померлого, ОСОБА_1 (позивачці).
Доказів про інші нараховані але невиплачені ОСОБА_2 суми грошового забезпечення на день смерті, матеріали справи не містять.
В силу положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Разом з тим, задоволення позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_9 у наданні позивачці статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , без перевірки суб'єктом владних повноважень дотримання усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Принагідно суд зазначає, що позивач спрямувала ідентичні позовні вимоги до усіх відповідачів, зокрема - зобов'язати надати статус та Посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця сина ОСОБА_2 , надати «Довідку для членів сім'ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», виплатити систематичні грошові виплати та виплатити одноразову грошову виплату в розмірі 1000000 гривень, що не відповідало положенням КАС України, та про що позивачці було вказано в ухвалі судді про залишення позовної заяви без руху.
Натомість позивачка так і не конкретизувала зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів.
При цьому судом були перевірені дії та можлива бездіяльність кожного з відповідачів, про що описано раніше, та зазначено, що відповідачами 1, 2 не були порушені права позивачки в межах заявлених позовних вимог, зокрема не допускалась бездіяльність. Водночас відповідачем-3 належним чином не була розглянута заява позивачки, що має наслідком часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_10 повторно розглянути подані позивачкою документи щодо отримання статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби, з урахуванням висновків суду у даній справі.
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваних дій.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу членів сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, викладену у листі від 06.02.2024 р. вих.№1/1495.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 29.01.2024 року в частині оформлення статусу члена сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер під час проходження військової служби та винести відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО