"18" листопада 2010 р.Справа № 18/76-1496
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи:
за позовом Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_3, доручення від 30.03.2010 р.
Відповідача: не з'явився
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про зобов'язання відповідача -суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, шляхом виселення, в користь Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р.; cтягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 в користь Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні упущеної вигоди в розмірі 23 184 грн.
29.09.2010 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд в порядку ст. 22 ГПК України, прийняти рішення про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р.; судові витрати покласти на відповідача.
Згідно фіскального чеку органу поштового зв'язку дана заява 29.09.2010 р. надіслана відповідачеві.
Так, у даній заяві позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача в користь позивача упущеної вигоди в розмірі 23 184 грн. та змінив предмет позову, а саме просить суд виселити відповідача з приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р.
18.11.2010 р. позивачем уточнено позовну вимогу, а саме просить суд зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис ч. 6 ст. 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку (Лист, Вищий господарський суд, від 29.06.2010, № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").
Відтак предметом даного спору є зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р., а провадження відносно позовної вимоги про cтягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 в користь Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні упущеної вигоди в розмірі 23 184 грн. підлягає припненню.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, із врахуванням заяви від 18.11.2010 р.
Відповідач у судове засідання 04.10.2010 р. не з'явився, про наявність причин, що перешкоджають прибути у судове засідання суд не повідомив. У судове засідання 14.10.2010 р. відповідач також не прибув, проте клопотав суд відкласти розгляд справи для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом. У судове засідання 01.11.2010 р. відповідач прибув та зазначив, що тривають перемовини із керівництвом Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні щодо врегулювання даного спору мирним шляхом, для чого розгляд справи було відкладено на 18.11.2010 р. Однак в судове засідання 18.11.2010 р. відповідач не прибув та не представив жодних доказів досягнення будь-яких домовленостей із позивачем.
18.11.2010 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з госпіталізацією 18.11.2010 р. Відносно даного клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає, що з нього не вбачається наявності обставин, що перешкоджають розгляду справи, і останнє не може бути прийняте судом як таке, що містить підстави для відкладення розгляду справи. Так, дане клопотання не містить жодних пояснень (наведення поважних причин) відносно неможливості забезпечення в судове засідання відповідачем свого представника, і до нього не долучено жодних доказів, що могли б засвідчити причину такої неявки. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Водночас, наявних в матеріалах справи доказів достатньо для всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріалі справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.
02.07.2008 р. між Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування згідно з актом приймання -передачі приміщення, що перебуває на балансі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні площею 38,4 м2, розміщене за адресою м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14. Приміщення передається в оренду з метою надання ритуальних послуг (п. 1.1. договору).
На підставі вказаного договору Орендар отримав у тимчасове оплатне користування вищевказане нежитлове приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення від Орендодавця до Орендаря згідно з договором від 02.07.2008 р.
Розділом 2 договору сторони визначили умови передачі та повернення орендованого майна. У разі припинення цього договору приміщення повертається Орендарем Орендодавцеві в аналогічному порядку, встановленому при передачі приміщення Орендарю шляхом підписання сторонами акту приймання -передачі (п.п. 2.1., 2.3. договору).
Договір укладено строком на один рік, що діє з 02.07.2008 р. до 02.07.2009 р. (п. 10.1. договору).
Дія даного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.7 договору).
Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі в силу даного договору, ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ (надалі -Закон №2269-ХІІ) виникли зобов'язання з договору оренди комунального майна, згідно якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах визначених договором.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 27 Закону №2269-ХІІ у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Дана норма кореспондується із ч. 1 ст. 785 ЦК України -у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно рішення господарського суду від 14.12.2009 р. у справі № 6/87-1626 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль про стягнення 1954,74 грн. безпідставно одержаних коштів та визнання договорів оренди продовженими, судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області укладений між Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) 02.07.2008 р. припинив свою дію 02.07.2009 р. через закінчення терміну, на який він заключався та відмови орендодавця від його пролонгації.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. рішення від 14.12.2009 р. у справі №6/87-1626 залишене без змін.
Оскільки, станом на час розгляду справи відповідачем не повернуто приміщення позивачу шляхом підписання сторонами акту приймання передачі, відтак позовна вимога позивача про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р. підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 р. "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю тільки у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою. У всіх інших випадках застосування ст. 80 ГПК України державне мито поверненню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, п.4 ч.1 ст.80, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задоволити частково.
2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити приміщення площею 38,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, у зв'язку із закінченням договору оренди від 02.07.2008 р.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні (вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02001280):
- 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Припинити провадження в частині cтягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні (вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02001280) упущеної вигоди в розмірі 23 184 грн.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 22 листопада 2010 року, через місцевий господарський суд.
Суддя