"04" листопада 2010 р.Справа № 4/78-1395
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області
про стягнення 57 840 грн. 56 коп.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Суть справи:
Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області про стягнення 57 840 грн. 56 коп., з яких: 38 029 грн. 96 коп. заборгованості, 5 307 грн. 46 коп. пені, 3 616 грн. 18 коп. індексу інфляції, 886 грн. 96 коп. три проценти річних та 10 000 грн. 00 коп. витрат на залучення компанії з надання юридичних послуг та представництва у суді.
В ухвалі про порушення провадження у справі від 25.08.2010р. та ухвалах про відкладення її розгляду від 23.09.2010р., 14.10.2010р., 20.10.2010р. господарським судом допущено описку щодо суми заявлених позовних вимог: замість “про стягнення 57 840 грн. 56 коп.” вказано “про стягнення 47 840 грн. 56 коп.”, тому господарський суд, не зачіпаючи суті ухвал, на підставі ст. 89 ГПК України, ухвалою № 4/78-1395 від 04.11.2010р. вніс виправлення.
14.10.2010р. відповідач подав у канцелярію суду відзив № 13-3 від 13.10.2010р. на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що вимоги позивача ґрунтуються на невиконанні підписаного сторонами договору на поставку товарів № 04/01-03/07 від 04.01.2007р., який припинив свою дію 13.05.2009р. відповідно до п. 8.2. зазначеного договору, у зв'язку з направленням ТзОВ "Захід ТМ" позивачу відповідного повідомлення, в підтвердження чого подав копію повідомлення № 08/4-1 від 08.04.2009р., докази його надіслання позивачу, а також подав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження у ньому станом на 02.09.2010р. Крім цього, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника просив розглядати справу без його участі.
04.11.2010. позивач у канцелярію суду подав клопотання № б/н від б/д про розгляд справи без участі його уповноваженого представника за наявними в ній матеріалами, а також додаткове обґрунтування позовних вимог № б/н від б/д, у якому зазначив, що заявка на поставку товару згідно договору № 04/01-03/07 від 04.01.2007р. була зроблена відповідачем в усній формі, а факт розірвання зазначеного договору заперечив посилаючись на те, що не отримував відповідного повідомлення, крім цього, просив суд взяти до уваги той факт, що відповідач після дати, з якої він вважає договір № 04/01-03/07 від 04.01.2007р. розірваним, проводив оплати, видав довіреність на отримання товару по даному договору та підписав видаткову накладну № Р0000089 від 07.08.2009р.
Відповідач участь уповноваженого представника в судовому засіданні, яке відбулося 04.11.2010р., не забезпечив. Ухвала від 20.10.2010р. направлена судом відповідачу за адресою, згідно позовної заяви № б/н від б/д, а саме: вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, однак повідомлення про вручення поштового відправлення, станом на день розгляду справи, відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.
Згідно поданого представником позивача витягу з ЄДРПОУ - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" зареєстроване у Тернопільській районній державній адміністрації за адресою: вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, і станом на 13.10.2010р. державна реєстрація зміни місцезнаходження не проводилась. Таким чином, враховуючи, що відповідач знаходиться у Тернопільському районі, Тернопільської області, а згідно п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах області становить п'ять днів (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи і спір може бути розглянуто без участі відповідача згідно із ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 14.10.2010р., до 20.10.2010р. та до 04.11.2010р., у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, а також для надання можливості сторонам прийняти участь у її розгляді та подати витребувані судом документи.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 04.01.2007р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Постачальник) та ТзОВ "Захід ТМ" (надалі - Покупець) укладено договір № 04/01-03/07 на поставку товарів, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався постачати Покупцю товар згідно заявки, а Покупець зобов'язався його прийняти та оплатити (п. 1.1.);
- відповідно до п. 2.3. договору - розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника. Оплата товару проводиться на умовах: відтермінування платежу 30 (тридцять) календарних днів;
- п. 8.1. передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2007 року. Однак остаточне припинення договору можливе тільки після повного виконання сторонами своїх зобов'язань;
- згідно п. 8.3. договору - у випадку коли жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявила клопотання про його припинення (розірвання), договір вважається пролонгованим, ще на один календарний рік.
На виконання умов зазначеного договору, Постачальник згідно видаткових накладних: № РН -0000109 від 18.09.2009р. на суму 22 471 грн. 56 коп., № РН -0000127 від 29.10.2009р. на суму 26 074 грн. 60 коп., та на підставі довіреностей: № 396 від 18.09.2009р., № 456 від 28.10.2009р. поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 48 546 грн. 16 коп. (факт одержання засвідчується підписом повноважного представника на видаткових накладних).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару, отриманого на підставі договору № 04/01-03/07 від 04.01.2007р., в повному обсязі не виконав, а провів лише часткову його оплату в сумі 9 000 грн. 00 коп. (згідно копій банківських виписок: від 29.01.2010р., 02.02.2010р., 17.02.2010р., 14.04.2010р., 27.04.2010р., 29.04.2010р., 14.05.2010р., долучених до матеріалів справи) та здійснив повернення товару згідно накладної на повернення № ВН-0000001 від 17.02.2010р. на суму 1 516 грн. 20 коп., допустивши заборгованість перед позивачем станом на 20.08.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 38 029 грн. 96 коп.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.1 договору № 04/01-03/07 від 04.01.2007р., у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, що відповідно до здійсненого судом розрахунку по кожній накладній окремо, з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, становить 4 671 грн. 06 коп. (по видатковій накладній № РН -0000109 від 18.09.2009р. за період з 19.10.2009р. по 19.04.2010р. з врахуванням проведених відповідачем платежів від 29.01.2010р. на суму 2000 грн., 02.02.2010р. на суму 2000 грн., 17.02.2010р. на суму 1000 грн., 14.04.2010р. на суму 1000 грн., 27.04.2010р. на суму 1000 грн., 29.04.2010р. на суму 1000 грн., 14.05.2010р. на суму 1000 грн., становить 2093 грн. 98 коп., по видатковій накладній № РН -0000127 від 29.10.2009р. за період з 30.11.2009р. по 30.05.2010р. становить 2577 грн. 08 коп., з врахуванням повернення товару згідно накладної на повернення № ВН-0000001 від 17.02.2010р. на суму 1 516 грн. 20 коп.).
Позов в частині стягнення 636 грн. 40 коп. пені задоволенню не підлягає, оскільки пеня в цій частині нарахована без врахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом:
- відповідно до здійсненого судом розрахунку (з врахуванням проведених відповідачем платежів зазначених вище), розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. становить 3 358 грн. 85 коп., три проценти річних від простроченої суми за період з 19.10.2009р. по 14.07.2010р. становить 872 грн. 99 коп., а тому в частині стягнення 257 грн. 33 коп. інфляційних та 13 грн. 97 коп. трьох процентів річних суд відмовляє, як надмірно заявленій.
Щодо стягнення з відповідача 10 000 грн. витрат на залучення компанії з надання юридичних послуг та представництва в суді (розцінених судом як збитки у вигляді додаткових витрат), господарський суд відмовляє, виходячи при цьому із такого:
- згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки -наслідком протиправної дії.
Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 10 000 грн., яка полягає у витратах на залучення компанії з надання юридичних послуг та представництва в суді, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором (правову позицію з цього питання викладено і в постанові Верховного Суду України від 04.03.2002р. у справі №2/217).
Таким чином, віднесення позивачем 10 000 грн. до збитків у вигляді додаткових витрат, які полягають у витратах на залучення компанії з надання юридичних послуг та представництва в суді суперечить закону, зокрема положенням ст. ст. 224, 225 ГК України та ст. ст. 22, 623 ЦК України.
За таких обставин справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами, підлягають до задоволення частково -в розмірі 46 932 грн. 86 коп., в тому числі: 38 029 грн. 96 коп. заборгованості, 4 671 грн. 06 коп. пені, 3 358 грн. 85 коп. індексу інфляції та 872 грн. 99 коп. три проценти річних.
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву за № 13-3 від 13.10.2010р., господарським судом до уваги не беруться, як такі, що не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, та спростовуються доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних: № РН -0000109 від 18.09.2009р. на суму 22 471 грн. 56 коп., № РН -0000127 від 29.10.2009р. на суму 26 074 грн. 60 коп., які підписані повноважним представником відповідача й копіями довіреностей: № 396 від 18.09.2009р., № 456 від 28.10.2009р., які підтверджують факт існування між сторонами в цей період правовідносин з поставки товарів, про що не заперечував відповідач.
Судові витрати, у відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи, що згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825, з 13.08.2009р. розмір витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу складає 236, 00 грн. і відповідно до листа № 18.02-08-02/972 від 17.06.2010р. управління Державного казначейства України у м. Тернополі Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області на виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та наказу Державного казначейства України від 26.05.2010р. № 169 “Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету” за розгляд справ у апеляційних загальних судах, місцевих господарських судах та апеляційних господарських судах, Верховному суді України з 21.06.2010р. відкриваються окремі рахунки за кодами класифікації доходів бюджету 2205001, 22050002, 22050003. Таким чином, зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справ у господарському суді Тернопільської області з 21.06.2010р. здійснюється за наступними реквізитами: р/р 31210264700002, одержувач коштів -Державний бюджет м. Тернопіль 22050003, код ЗКПО -23588119, МФО -838012, банк одержувача - ГУДК у Тернопільській області.
Позивач звернувся з позовом до суду 20.08.2010р. та згідно платіжного доручення № 196 від 06.08.2010р. сплатив 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу на рахунок № 31214259700002 (що діяв до 21.06.2010р.), і згідно квитанції № 52-2190К від 13.10.2010р. - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 (який почав діяти з 21.06.2010р.), відповідно зайво сплачені, платіжним дорученням № 196 від 06.08.2010р., витрати в розмірі 236 грн. 00 коп. підлягають поверненню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, ідент. код 32941822:
- на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 -38 029 (тридцять вісім тисяч двадцять дев'ять) грн. 96 коп. заборгованості, 4 671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 06 коп. пені, 3 358 (три тисячі триста п'ятдесят вісім) грн. 85 коп. індексу інфляції, 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 99 коп. три проценти річних, 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 33 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ про повернення шляхом стягнення з Державного бюджету на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу, зайво сплачених платіжним дорученням № 196 від 06.08.2010р., що знаходиться в матеріалах справи № 4/78-1395.
Накази видати після вступу рішення у законну силу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Суддя
Повне рішення складено 22.11.2010р.