Іменем України
16 листопада 2010 року справа № 5020-11/176
За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гастроном Крымский”
(99059, м.Севастополь, вул.Корчагіна, 34)
про: стягнення заборгованості у розмірі 114 539,86 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 11.01.2010, Фонд комунального майна СМР;
відповідач - не з'явився, ТОВ "Гастроном Кримський".
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Гастроном Крымский” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 114 539,865 грн., з яких: заборгованість з орендної плати - 53262,95 грн., пеня -4923,50 грн., 3% річних -789,56 грн., штраф -55554,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди №440-06 від 29.12.2006.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.10.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/176.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, рекомендованою кореспонденцією (а.с. 27, 29-31) за адресою, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.34).
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
29.12.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Гастроном Кримський” (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 440-06 (далі -Договір) (а.с. 10-11), відповідно до пункту 1.1 якого встановлено, що з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення першого поверху житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 611,20 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 34, що знаходяться на балансі РЕП-9, вартість якого складає, згідно зі звітом про експертну оцінку станом на 30.11.2006, -999312,00 грн.
Даний договір є новою редакцією договору оренди № 15-99 від 30.10.1998 (пункт 8.2 Договору).
До даного договору були внесені зміни, відповідно до Протоколу узгодження змін від 30.11.2007 до договору оренди №440-06 від 29.12.2006 (а.с. 13) та Протоколу узгодження змін від 19.03.2008 до договору оренди №440-06 від 29.12.2006 (а.с. 14).
Згідно з пунктом 2.2 Договору з урахуванням змін до нього, Об'єкт оренди залишається на балансі РЕП-9, із зазначенням, що це майно передано в оренду та зараховано на позабалансовий рахунок Орендаря, майно є орендованим та оплачується Орендарем у розмірі 5226,83 грн. на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються балансоутримувачем. Амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна є власністю орендодавця.
Розділом 3 Договору, з урахуванням внесених до нього змін, встановлено, що розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої Рішенням сесії міської Ради № 344 від 13.11.2002 та складає 62721,92 грн. на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 12%, 10%, 4%, 1% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, яке надається в оренду. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату.
Орендна плата складає 5226,83 грн. і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.
Відповідно до протоколу від 30.11.2007 щодо погодження змін до договору оренди № 440-06 від 29.12.2006 (а.с. 13) сторони внесли зміни в пункти 3.1, 3.2 Договору, відповідно до яких розмір орендної плати встановлюється згідно з рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 та складає 128133,37 грн. на рік. Орендна плата складає 11110,97 грн. за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на квітень 2007 рік).
Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, відповідний попередньому.
Сторони даного договору зобов'язані переглянути розмір орендної плати на вимогу однієї зі сторін у випадку зміни цін і тарифів, а також в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до протоколу узгодження змін від 19.03.2008 до договору оренди №440-06 від 29.12.2006 (а.с. 14 зворот) Договір діє з моменту його підписання строком до 27.12.2010 (пункт 7.1 Договору).
Договір оренди нерухомого майна № 440-06 від 29.12.2006 розірваний за рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.04.2010.
За твердженням позивача, свої зобов'язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином у зв'язку з чим його заборгованість за період з лютого 2010 року по 28 квітня 2010 року складає 53262,95 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 283 Господарського кодексу України та частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3.2 Договору у редакції протоколу узгодження змін до Договору від 30.11.2007 орендна плата складає 11110,97 грн. за місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.
Станом на момент вирішення спору докази оплати заборгованості з орендної плати за період з лютого 2010 року по 28 квітня 2010 року у розмірі 53262,95 грн. відсутні.
Перевіривши розрахунок суми орендної плати, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість у сумі 53262,95 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з лютого 2010 року по 28 квітня 2010 року у розмірі 798,56 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Згідно з пунктом 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з лютого 2010 року по 28 квітня 2010 року у розмірі 4923,50 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або за неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.
У зв'язку з тим, що орендна плата за період з лютого 2010 року по 28 квітня 2010 року перераховувалась відповідачем з порушенням строків, встановлених Договором, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 55554,85 грн.
Перевіривши розрахунок штрафу, у зв'язку з тим, що порушення відповідачем умов Договору доведене позивачем, підтверджене матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гастроном Крымский” (99059, м.Севастополь, вул. П.Корчагіна, 34, ідентифікаційний код 23666233, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) заборгованість у розмірі 114 539,86 грн., з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 53262,95 грн., пеню у розмірі 4923,50 грн., штраф у розмірі 55554,85 грн., 3% річних у розмірі 798,56 грн., шляхом перерахування 111103,68 грн. (в тому числі 51665,08 грн. -орендна плата, 4775,79 грн. -пеня, 774,61 грн. -3% річних, 53888,20 грн. - штраф) на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 33213870700001 ГУДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 2208044 та перерахування 3436,18 грн. (в тому числі 1597,87 грн. -орендна плата, 147,71 грн. -пеня, 23,95 грн. -3% річних, 1666,65 грн. -штраф) на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 31516933700001 ГУДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гастроном Крымский” (99059, м.Севастополь, вул. П.Корчагіна, 34, ідентифікаційний код 23666233, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) витрати по сплаті державного мита у розмірі 1145,40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України та
підписано 22.11.2010.
Розсилка:
1. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)
2. ТОВ „Гастроном Крымский” - рекомендованим з повідомленням
(99059, м.Севастополь, вул.Корчагіна, 34)
3. Справа