ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/79-56/16804.10.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Приватного підприємства "Нафто -Кретор"
доВідкритого акціонерного товариства Комерційний банк " Надра" в особі Філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" Полтавське регіональне управління"
простягнення та визнання відсутності прав.
Представники сторін:
від позивача Скуріхін С.В. - представник
від відповідача Маціборко І.С. - представник
Відповідно до ст. 77 ГПК у судовому засіданні
20.09.2010 оголошено перерву до 04.10.2010.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Нафто -Кретор" до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк " Надра" в особі Філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" Полтавське регіональне управління" про стягнення з останнього 181221,87 грн. надмірно сплачених процентів за договором та про визнання відсутності права відповідача вимагати та отримувати пеню за несвоєчасне повернення кредиту за договором про надання овердрафту від 22.08.2008.
Позовні вимоги мотивовані не законним нарахуванням процентів та пені на заборгованість по договору овердрафту, оскільки в погашення заборгованості фізичною особою в межах договору про надання позики, до настання строку платежу були перераховані кошти у розмірі 1100 000,00 грн., які безпідставно були відповідачем повернуті на рахунок платника. За таких обставин, незаконні дії відповідача створили штучну ситуацію наявності у позивача заборгованості перед позивачем у зв'язку з чим позивач змушений був перерахувати на рахунок проценти за користуванням кредиту.
Відповідач проти задоволення позову заперечує вказуючи на наявність у позивача заборгованості по договору овердрафту, яку позивач сплачував з порушенням строку передбаченого договором. У зв'язку з чим на наявну заборгованість позивачу були нараховані проценти та пеня за користування кредитом.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
16.02.2006 між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" та Приватним підприємством "Нафта -Кретор" укладено договір банківського рахунку № 12038, за яким відповідач зобов'язався відкрити позивачу поточний рахунок №26006012038001 в гривні, а також здійснювати зберігання коштів, розрахунково-касові операції та інше, у т.ч. приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять позивачу.
За цим договором позивачу було відкрито поточний рахунок №26006012038001 в гривні.
Згідно п.1.1 Договору банк зобов'язався зберігати кошти та здійснювати розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, а також приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.
22.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" та Приватним підприємством "Нафта -Кретор" укладено договір про надання овердрафту №2615/15/08-ОВ.
Відповідно до п. 1.1.1 Договору про надання овердрафту відповідач встановлює на поточному рахунку №26006012038001 ліміт заборгованості за овердрафтом в сумі, яка не можу перевищувати 5300 000,00 грн., з 11.11.2008 ліміт не може перевищувати 3300 000,00 грн.
Термін користування овердрафтом встановлюється з 22.08.2008 по 23.02.2009 року (п. 1.1.2 Договору); за користування овердрафтом позивач сплачує відсоткову ставку 25,0% процентів річних (п. 1.1.3 Договору).
Відсотки за користування овердрафтом нараховуються щомісячно на фактичні залишки заборгованості. При розрахунку плати за овердрафтом приймається рік рівний 360 дням. (п. 2.5 Договору).
Як зазначає позивач у зв'язку із закінченням терміну овердрафту по Договору (23.02.2009) та у зв'язку із відсутністю у нього коштів на погашення заборгованості по Договору про надання овердрафту, ним були укладені договори позики.
Так, 11.02.2009 між Приватним підприємством "Нафто -Кретор", як позичальником та Шляховим Юрієм Михайловичем, як позикодавцем були укладені договори про надання позивачу позики у розмірі 900 000,00 грн. (договір № 4) та у розмірі 200 000,00 грн. (договір № 5).
На виконання вказаних договорів Шляховим Юрієм Михайловичем 11.02.2009 перераховано на рахунок позивача відкритий у відповідача кошти у розмірі 900000,00 грн. та 200000,00 грн.
Однак, вказані кошти 12.02.2009 відповідачем були повернуті на рахунок Шляхова Юрія Михайловича.
13.02.2010 позивач звернувся до відповідача з листом з проханням роз'яснити проведення операції з повернення коштів без відповідних на то підстав.
В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням роз'яснити причини списання з рахунку позивача коштів у розмірі 1100 000,00 грн. Однак, відповідач відповіді на звернення позивача не надав.
Відповідно до розрахунку по нарахованим відсоткам по Договору про надання овердрафту, підписаного позивачем і відповідачем, позивачу у зв'язку з наявною заборгованістю по Договору були нараховані проценти на загальну суму 181221,87 грн., які були сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача та не заперечується відповідачем.
Позивач не погоджується з нарахування процентів по Договору про надання овердрафту у розмірі 181 221,87 грн., оскільки позивачем були вжиті всі заходи по запобіганню існування заборгованості по Договору, однак незаконні дії відповідача щодо списання з рахунку позивача коштів у розмірі 1100 000,00 грн. та повернення їх Шляхову Юрію Михайловичу, спричинили виникнення у позивача заборгованості та зобов'язань щодо сплати процентів та пені.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє і його право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України є непорушним.
Частиною 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Стаття 1074 Цивільного кодексу України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Підставою звернення позивача до суду з позовом стало невиконання відповідачем умов договору та порушення наведених правових норм.
Як судом було встановлено вище, на виконання договорів про надання позики Шляховим Юрієм Михайловичем 11.02.2009 перераховано на рахунок позивача відкритий у відповідача кошти у розмірі 900000,00 грн. та 200000,00 грн. Позивач жодних розпоряджень щодо вказаних коштів не надав, у тому числі щодо їх повернення у зв'язку з помилковим перерахуванням. Однак відповідач без вказівок позивача списав з рахунку позивача та повернув Шляхову Юрію Михайловичу вказані кошти як помилково перераховані. Відповідачем жодних обґрунтованих пояснень та заперечень стосовно вказаних дій з посиланням на норми права та пункти Договору, не надано.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідачем неправомірно без відповідних розпоряджень позивача 12.02.2010 були списані кошти у розмірі 900 000,00 грн. та 200000,00 грн. з рахунку №26006012038001 позивача та перераховані на рахунок Шляхова Юрія Михайловича.
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Норма статті 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було встановлено судом, термін користування овердрафтом по Договору від 22.08.2008 був встановлений до 23.02.2009.
Відповідно до п. 3.2.5 Договору від 22.08.2008 позивач зобов'язаний забезпечити повне погашення фактично отриманого овердрафту в межах встановленого ліміту і нарахованих процентів в термін до 23.02.2009.
Як підтверджується позивачем та відповідачем станом на момент вирішення спору судом, заборгованість позивача по Договору про надання овердрафту відсутня, однак є заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне повернення овердрафту та позивачем були сплачені за період з 01.03.2009 по 18.04.2010 проценти за користування овердрафтом у розмірі 181221,87 грн., зі сплатою яких позивач не погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Боржник за грошовими зобов'язаннями не сплачує проценти за час користування кредитора.
Враховуючи те, що судом встановлено не законне списання 12.02.2009 з рахунку позивача коштів у розмірі 1100 000,00 грн., що призвело до відсутності на рахунку позивача вказаних коштів, то суд приходить до висновку, що прострочення повернення позивачем фактичного отриманого від відповідача овердрафту та наявність у позивача по Договору про надання овердрафту станом на 01.03.2009 заборгованості у розмірі 1366160,74 грн. сталось з вини відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення процентів, які були сплачені позивачем за період з 01.03.2009 по 18.04.2010 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованість відповідача станом на 01.03.2009 становила 1366160,74 грн., а якщо врахувати кошти, які були незаконно списані з рахунку позивача 12.02.2009 у розмірі 1100 000,00 грн., то відповідно позивач мав заборгованість у розмірі 266 160,74 грн., на яку повинні нараховуватись проценти.
За розрахунком суду, який зроблений з урахуванням подальшого зменшення заборгованості , розмір процентів, які позивач сплатив правомірно за період з 01.03.2009 по 21.06.2009 становить 7424,63 грн.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають задоволенню частково, а саме на суму 173797,24 грн.
Крім того, позивач просить суд визнати відсутності права відповідача вимагати та отримувати пеню за несвоєчасне повернення кредиту за договором про надання овердрафту від 22.08.2008.
Відповідно до п. 4.1 Договору про надання овердрафту за несвоєчасне повернення овердрафту та/або відсотків за ним в тому числі пред'явлених до дострокового погашення позивач сплачує відповідачу пеню у розмірі діючої ставки подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідач листом від 26.04.2010 № 1816/10 звернувся до позивача з вимогою про погашення пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 26.04.2010 у розмірі 172437,71 грн.
Сторонами у справі підтверджується, що нарахована відповідачем позивачу пеня останнім сплачена не була.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом, зокрема і відсутності прав.
Однак, враховуючи матеріали справи, а саме те, що судом було встановлено порушення позивачем строків щодо повернення овердрафту та процентів в меншому розмірі ніж визначено відповідачем, а саме станом на 01.03.2009 у розмірі 266160,74 грн., розрахунку пені, який би був підписаний позивачем та відповідачем суду не надано, то у суду відсутні правові підстави для захисту прав позивача у обраний ним спосіб.
Суд відзначає, що право на нарахування і стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту за договором про надання овердрафту від 22.08.2008, передбачено умовами договору, прострочення платежів по Договору станом на 01.03.2009 у розмірі 266160,74 грн., встановлено судом, а перерахунок розміру пені судом не можливий у зв'язку з відсутністю належного розрахунку пені.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання відсутності права відповідача вимагати та отримувати пеню за несвоєчасне повернення кредиту за договором про надання овердрафту від 22.08.2008, задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" Полтавське регіональне управління"(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження ) на користь Приватного підприємства "Нафто -Кретор" (39610, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Свіштовська, 11, код 34607790) суму у розмірі 173797 (сто сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 24 коп., державне мито у розмірі 1737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 97 коп. та 113 (сто тринадцять) грн.17 коп. (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Нафто -Кретор" (39610, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Свіштовська, 11, код 34607790) надмірно сплачене державне мито у розмірі 2 (дві) грн. 78 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
В.В. Джарти
Дата підписання 11/10/10