ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/160-44/21017.11.10
За позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України
до 1) Державного підприємства "Ресурспостач"
2) приватного підприємства "Універсал - Строй"
третя особа Державний комітет України з державного матеріального резерву
за участі Генеральної прокуратури України
про визнання недійсним правочину
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від прокуратури Лук"яненко В.В. (ст. прок. відділу Ген. прок. Укр., посв. № 72)
Від позивача Коваленко Т.В.
Від відповідача-1 Вакуленко О.М. (дов. від 04.11.2009 №2610)
Від відповідача-2 не з"явився
Від третьої особи Михайлець О.В.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України до Державного підприємства “Ресурспостач”та приватного підприємства “Універсал-Строй”про визнання недійсним правочину, а саме -договору купівлі продажу № 1-2129 від 13.07.2009, укладеного між ДП “Ресурспостач”(Продавець) та ПП “Універсал-Строй”(Покупець), відповідно до якого ДП “Ресурспостач”продав, а ПП “Універсал-Строй”придбав Біокомпонент моторного палива “БКМП ТУ У 24.6-35463570-001:2008 в кількості 870 892,61 дал на суму 5 591 128,32 грн., раніше класифікованого як Спирт етиловий ректифікований, вищої очистки, який не відповідає ДСТУ 4221:2003.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.02.2010 порушено провадження у справі №50/160 та призначено до розгляду на 07.04.2010.
Крім того ухвалою господарського суду м. Києва від 27.02.2010 було вжито заходів до забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 по справі № 50/160 апеляційну скаргу приватного підприємства "Універсал - Строй" задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 27.02.2010 скасовано, заяву Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.04.2010 по справі № 50/160 відмовлено Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у прийнятті касаційної скарги на ухвалу
Згідно з резолюцією керівництва господарського суду України від 21.05.2010 справу № 50/160 передано судді Головатюку Л.Д. для розгляду по суті, який ухвалою господарського суду м. Києва від 21.06.2010 призначив її до розгляду на 09.07.2010.
09.07.2010 представники сторін у судове засідання не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали.
08.07.2010 через канцелярію суду представником позивача було подане клопотання, у якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв"язку з неможливістю його явки у судове засідання. Суд дане клопотання задовольнив.
09.07.2010 представником відповідача-2 через канцелярію суду було подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Суд дане клопотання задовольнив.
У судове засідання 09.07.2010 з"явився представник прокуратури, надав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи було відкладено на 28.07.2010.
У судове засідання 28.07.2010 з"явилися представники сторін.
Представник відповідача-1 через канцелярію суду подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 50/160.
У судовому засіданні 28.07.2010 було оголошено перерву на 29.07.2010 для вирішення керівництвом суду питання щодо призначення колегіального розгляду справи № 50/160.
Ухвалою Голови господарського суду м. Києва від 28.07.2010 клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 50/160 залишено без розгляду.
У судове засідання 29.07.2010 з"явилися представники сторін, дали пояснення по справі та подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.
Представник відповідача-2 подав клопотаня про зупинення провадження по справі, обгрунтовуючи його тим, що вирішення справи № 50/160 пов"язане зі справою № 39/213пд, яка розглядалася господарським судом Донецької області та рішення по якій від 09.07.2009 оскаржене в касаційному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, оскільки предметом позову по справі № 39/213пд є спонукання до укладання договору № 1-2824 від 26.06.2009, а предметом позову по справі № 50/160 є визнання недійсним договору № 1-2129 від 13.07.2009. Отже, предмети позову по вказаних справах є різними, а отже такі справи не є пов"язаними між собою і підстав для зупинення справи № 50/160 немає.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів.
Розгляд справи було відкладено на 08.09.2010.
У судовому засіданні 08.09.2010 було оголошено перерву на 13.09.2010 для підготовки сторонами додаткових доказів.
У судове засідання 13.09.2010 представник відповідача-2 не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судове засідання 13.09.2010 з"явилися представники позивачів, прокуратури та відповідача-1 і дали пояснення по справі.
Представник відповідача-1 подав клопотаня про зупинення провадження по справі, обгрунтовуючи його тим, що вирішення справи № 50/160 пов"язане зі справою № 39/213пд, яка розглядалася господарським судом Донецької області та рішення по якій від 09.07.2009 оскаржене в касаційному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, оскільки предметом позову по справі № 39/213пд є спонукання до укладання договору № 1-2824 від 26.06.2009, а предметом позову по справі № 50/160 є визнання недійсним договору № 1-2129 від 13.07.2009. Отже, предмети позову по вказаних справах є різними, а отже такі справи не є пов"язаними між собою і підстав для зупинення справи № 50/160 немає.
Розгляд справи було відкладено на 06.10.2010.
У судове засідання 06.10.2010 представник відповідача-2 не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
06.10.2010 у судове засідання з"явилися представники прокуратури, позивача та відповідача-1 і дали пояснення по справі.
06.10.2010 через канцелярію суду від представника державного підприємства "Ресурспостач" було подане клопотання про залучення на стороні відповідача Державного комітету України з державного матеріального резерву до справи №50/160 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Дане клопотання обгрунтоване тим, що Державне підприємство "Ресурспостач" відповідно до преамбул договорів № 4-2824 та №1-2129 діяло від імені Держкомрезерву України за договором доручення Юр-234/2006 від 10.02.2006. Суд дане клопотання задовольнив.
Крім цього, представник державного підприємства "Ресурспостач" подав клопотання про залучення в якості письмового доказу договір доручення № Юр-234/2006 від 10.02.2006. Суд дане клопотання задовольнив.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.2010 залучено до участі у справі № 50/160 третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Державний комітет України з державного матеріального резерву, відкладено розгляд справи на 01.11.2010.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2010 порушено провадження у справі № 44/210(суддя Чеберяк П.П.) за позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України до: 1. Державного підприємства "Ресурспостач", 2. приватного підприємства "Універсал-Строй" про визнання недійсним правочину, а саме -договору купівлі продажу № 1-2129 від 13.07.2009, укладеного між ДП “Ресурспостач”(Продавець) та ПП “Універсал-Строй”(Покупець).
Отже, предмет спору та сторони по справах № 50/160 та № 44/210 є ідентичними.
07.10.2010 по справі № 44/210 представник позивача подав клопотання про приєднання справи № 44/210 до справи № 50/160. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.10.2010 об'єднано в одне провадження справи № 50/160 та № 44/210 за позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України до: 1. Державного підприємства "Ресурспостач", 2. приватного підприємства "Універсал-Строй" про визнання недійсним правочину і призначено об'єднаній справі номер "50/160-44/210".
Судом встановлено, що провадження по справі № 44/210 порушено 26.03.2010 та призначено її до розгляду на 19.04.2010.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2010 у справі № 44/210 клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову задоволено повністю, а саме: з метою забезпечення позову накладений арешт на біокомпонент моторного палива БКМП ТУ У 24.6-35463570-001:2008.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 апеляційну скаргу ПП "Універсал-Строй" задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва про забезпечення позову № 44/210 від 31.03.2010 скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2010 у справі № 44/210 розгляд справи було призначено на 04.10.2010.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2010 у справі № 44/210 розгляд справи було відкладено на 18.10.2010.
01.11.2010 в судовому засіданні суд розглядав об'єднані справи № 50/160 та № 44/210 в одному провадженні.
В судовому засіданні 01.11.2010 у справі № 50/160-44/210 було оголошено перерву на 17.11.2010.
У судове засідання 17.11.2010 представник відповідача-2 не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
17.11.2010 у судове засідання з"явилися представники прокуратури, позивача, відповідача-1, третьої особи і дали пояснення по справі.
Представник третьої особи подав письмові пояснення, в яких проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
Представник відповідача-1 також проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Представники Генеральної прокуратури України та позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
13.07.2009 між Державним Підприємством «Ресурспостач»(далі -відповідач-1, продавець за договором) та приватним підприємством «Універсал-Строй»(далі -відповідач-2, покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу № 1-2129(далі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору продавець продав, а покупець придбав Біокомпонент моторного палива БКМП ТУ У 24.6-35463570-001:2008 в кількості 870 892,261 дал на суму 5 591 128, 32 грн., раніше класифікованого як Спирт етиловий ректифікований, вищої очистки, який не відповідає ДСТУ 4221:2003. Зазначений Спирт етиловий ректифікований, вищої очистки відповідно до Договору № 1 про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, знаходиться на зберіганні в ДО «Комбінат «Світанок»(копія договору в матеріалах справи).
Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (Департамент CAT ДПА України) в своїх позовних заявах(по справі № 44/210 та по справі № 50/160) стверджує, що договір купівлі-продажу № 1-2129 від 13.07.2009, укладений між ДП «Ресурспостач»(продавець) та ПП «Універсал-Строй»(покупець) є недійсним.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позовів(по справі № 44/210 та по справі № 50/160) у зв'язку з наступним:
Судом встановлено, що 26.08.2009 працівниками Регіонального управління Департаменту CAT ДПА України у м. Києві на підставі наказу від 19.08.2009 № 932 «Про проведення перевірки»проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Ресурспостач».
В ході перевірки встановлено, що в порушення ст. 14 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»ДП «Ресурспостач», яке не є підприємством спеціально уповноваженим Кабінетом Міністрів України на здійснення оптової торгівлі спиртом, було реалізовано спирт етиловий, який не відповідає ДСТУ 4221:2003 в кількості 870 892,61 дал на суму 5 591 128,32 грн., без ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим. Факт реалізації підтверджено податковою накладною від 16.07.2009 № 723, нарядами-розпорядженнями № 0.65/446, № 0.65/447, № 0.65/448, № 0.65/449, № 0.65/450, № 0.65/451.
За результатами вказаної перевірки Департаментом CAT ДПА України складено відносно ДП «Ресурспостач»Акт перевірки № 0029/32-112 від 11.09.2009. На підставі зазначеного акту Рішенням «Про застосування фінансових санкцій»від 22.09.2010 накладені фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 11 182 256,60 грн.
Відповідно до висновків, що викладені в акті перевірки, встановлено порушення ДП «Ресурспостач»частини 1 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме ДП «Ресурспостач»було реалізовано спирт етиловий ректифікований, вищої очистки, який не відповідає ДСТУ 4221:2003 загальною кількістю 870 892 дал без наявності відповідної ліцензії.
Закон України № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до ст. 14 Закону України № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»оптова торгівля спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, чинним законодавством України передбачено, що оптова торгівля спиртом здійснюється виключно підприємствами, спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України та за наявності відповідної ліцензії.
З матеріалів справи вбачається, що Департаментом CAT ДПА України встановлено, що в порушення ст. 14 Закону України № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»здійснювалась оптова торгівля спиртом етиловим підприємством (ДП «Ресурспостач»), яке не є спеціально уповноваженим Кабінетом Міністрів України на здійснення оптової торгівлі спиртом та не має відповідної ліцензії.
Суд наголошує, що речовина яка була продана відповідачем-1 відповідачу-2 на підставі договору купівлі-продажу № 1-2129 від 13.07.2009 є саме спиртом етиловим, що крім іншого підтверджується також протоколом від 18.12.2008 № 72прод засідання комісії Держкомрезерву України щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, де в графі «назва матеріальних цінностей»зазначено: «спирт етиловий, ректифікований, вищого очищення».
Таким чином, враховуючи те, що ДП «Ресурспостач»не є підприємством, спеціально уповноваженими Кабінетом Міністрів України на оптову торгівлю спиртом етиловим та не має відповідної ліцензії, воно не мало права на укладання відповідної угоди на оптовий продаж спирту етилового, який не відповідає ДСТУ 4221:2003 в кількості 870 892,261 дал на суму 5 591 128, 32 грн.
У своєму відзиві на позовну заяву третя особа, в підтвердження своїх заперечень проти позову, зазначає що Господарським судом Донецької області розглядалася справа № 39/213пд за позовом ДП «Ресурспостач»до ПП «Універсал-строй»про спонукання укласти договір за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Держкомрезерву України та за зустрічним позовом ПП «Універсал-строй»до ДП «Ресурспостач»про спонукання укласти договір за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Держкомрезерву України.
За результатами розгляду господарським судом Донецької області прийнято рішення від 09.07.2009 у справі № 39/213пд, яким в позовних вимогах ДП «Ресурспостач»відмовлено, а зустрічні позовні вимоги ПП «Універсал-строй»задоволено та зобов'язано ДП «Ресурспостач»укласти з ПП «Універсал-строй»основний договір - договір № 1-2824 від 26.06.2009 в редакції ПП «Універсал-строй».
На виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2009 у справі № 39/213пд між ДП «Ресурспостач»та ПП «Універсал-строй»13.07.2009 було укладено договір купівлі-продажу 870 892,26 дал Біокомпонента моторних палив.
Отже, третя особа вважає, що задоволення позовів по справі № 50/160-44/210 неможливо, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2009 у справі № 39/213пд відповідачів зобов'язано укласти договір купівлі-продажу 870 892,26 дал Біокомпонента моторних палив і це рішення є обов'язковими до виконання.
Суд не заперечує того факту, що в силу ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однак, в даному випадку рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2009 у справі № 39/213пд зобов'язано ДП «Ресурспостач»укласти з ПП «Універсал-строй»основний договір - договір № 1-2824 від 26.06.2009, предметом же розгляду даної справи є визнання недійсним договору купівлі продажу № 1-2129 від 13.07.2009, укладеного між ДП “Ресурспостач” та ПП “Універсал-Строй”. Отже, предмети спору по справі господарського суду Донецької області від 09.07.2009 у справі № 39/213пд та по справі господарського суду м. Києва № 50/160-44/210 є різними -стосуються різних договорів, а тому заперечення третьої особи є необґрунтованими та не приймаються судом у зв'язку з їх безпідставністю.
Також судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи лист старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Б.О.Трачука до Голови Департаменту «САТ»ДПА України Радченка А.П., в якому зокрема зазначається, що слідчим відділом податкової міліції ДПА у м. Києві розслідується кримінальна справа № 80-0230 порушена за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами Державного підприємства «Ресурспостач»за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що упродовж грудня 2008 - липня 2009 років службові особи ДП «Ресурспостач»шляхом укладання нікчемних правочинів з ПП «Універсал-Строй»м. Донецьк на реалізацію спирту етилового ректифікованого під виглядом біокомпонентів для виготовлення моторного палива, ухилились від сплати податку на прибуток на суму 4 014 813,32 гривень та податку на додану вартість 58 619 841 гривень, чим вчинили умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Так, 18.12.2008 Держкомрезервом проведено аукціон по лоту № 1575, згідно Протоколу засідання комісії № 72/прод щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, з метою реалізації матеріальних цінностей (спирт етиловий ректифікований в.о., який не відповідає ДСТУ 4221:2003, в кількості 870892,261 дал) на загальну суму 5 591 128,32 гривень переможцю ПП «Універсал-строй». У подальшому, з метою ухилення від сплати податків, службовими особами ДП «Ресурспостач»за участі представників ПП «Універсал-строй», було змінено найменування продукції в угодах, заключних за результатами аукціону з метою заниження вартості даної продукції шляхом не включення до її вартості акцизного збору, таким чином, ухилились від сплати податку на прибуток та податку на додану вартість.
Водночас досудовим слідством встановлено, що при процедурі проведення аукціону не були виконанні вимоги Департаменту «САТ»ДПА України щодо надання учасниками документів щодо мети використання спирту, а саме: копії ліцензії на певний вид діяльності, найменування продукції, на яку використовується спирт, документів про внесення місць зберігання спирту до Єдиного державного реєстру зберігання та їх місткості, довідку органу Державної податкової служби за місцем реєстрації покупця, мету використання спирту.
Також у вказаному листі зазначається, що в ході досудового слідства здобуто достатньо доказів того, що рідина, яка зберігалась в резервуарах №№ 13, 16, 17 ДО «Комбінат «Світанок»»та була реалізована через аукціон Держкомрезервом, є не біокомпонентом моторного палива, а спиртом етиловим технічним, об'ємною часткою спирту 96,6-96,8%. Те, що вказана рідина не є біокомпонентом моторного палива також підтверджується показаннями свідків - експертів Київської торгово-промислової палати та Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», на підставі висновків яких судом було винесено неправомірне рішення зміни умов договору купівлі-продажу № 1-2824 від 26.06.2009 в редакції ПП «Універсал-Строй», де об'єктом купівлі-продажу зазначався «біокомпонент моторних палив» замість спирту етилового.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 203 ЦК України, встановлює: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
За загальним правилом правочини, що передбачені у ст. 227, належать до оспорюваних. Позов про визнання правочину недійсним за даною статтею може бути поданий самою юридичною особою, яка його вчинила, її контрагентами, учасниками (акціонерами) юридичної особи, органами, які здійснюють контроль за діяльністю юридичної особи, іншими заінтересованими особами, права чи законні інтереси яких порушені такими правочинами. При цьому в позовній заяві слід посилатися на конкретну норму нормативного акта, який встановлює необхідність отримання ліцензії.
Позивач у своїй позовній заяві посилається на ст. 14 Закону України № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якої оптова торгівля спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
Отже, звернення позивача з даним позовом до суду є правомірним та обґрунтованим.
Державою здійснюється державне регулювання у сфері господарювання такими, зокрема, засобами як ліцензування, патентування та квотування, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.
Юридична особа вважається такою, що не має ліцензії, якщо: а) вона не отримала ліцензії; б) ліцензія відкликана відповідним органом; в) закінчився строк дії ліцензії. У випадках, коли на момент вчинення правочину юридична особа не мала ліцензії, але на момент розгляду спору отримала її, правочин, не має визнаватися недійсним.
Матеріалами справи підтверджується і сторонами по справі не спростовано той факт, що сторони спірного правочину не мали відповідної ліцензії на торгівлю спиртом, що дає суду законні підстави визнати вказаний правочин недійсним.
Згідно з ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині 2 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Для вирішення питання щодо застосування наслідків недійсності угоди, в даному випадку наслідків, передбачених ч. 2 ст. 216 ЦК України, та виходячи зі змісту позовних вимог, відповідно до яких позивач просить тільки визнати договір 601 недійсним, в господарського суду немає правових підстав зобов'язувати сторони по угоді вчиняти дії, прямо передбачені законом.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В поданих письмових відзивах на позовну заяву та в усних поясненнях, що були надані відповідачами в судових засідання суд не вбачає спростування доводів позивача щодо недійсності укладеного договору, а тому всі доводи відповідачів не мають значення для справи та не приймаються судом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідачів в дохід державного бюджету України стягуються витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 1-2129 від 13.07.2009, що укладений між Державним підприємством "Ресурспостач"(вул. П.Пестеля, 4, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 34002592) та приватним підприємством "Універсал - Строй"(вул. Університетська, 108-А, м. Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 34900125).
3. Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач"(вул. П.Пестеля, 4, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 34002592) в дохід державного бюджету України 42(сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з приватного підприємства "Універсал - Строй"(вул. Університетська, 108-А, м. Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 34900125) в дохід державного бюджету України 42(сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
7. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 22.11.2010