ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/48017.11.10
За позовомПершого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції з приводу спірних правовідносин - Міністерство культури і туризму в особі Шевченківського національного заповідника
до Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація"
простягнення 1 663 425,87 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
від прокуратуриМорозов В.Ю. (ст. прокурор відділу прокуратури м. Києва посв. №227)
від позивача Плахтієнко Є.І. (дов. від 26.10.2010 № 459)
від відповідача не прибув
В судовому засіданні 17.11.2010 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції з приводу спірних правовідносин - Міністерство культури і туризму в особі Шевченківського національного заповідника до Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" про стягнення коштів, як таких, що набуті без достатньої правової підстави у розмірі 1 663 425, 87 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2010 порушено провадження у справі № 50/480 та призначено її до розгляду на 06.10.2010.
Представники сторін та прокурор в судове засідання 06.10.2010 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розгляд справи було відкладено на 01.11.2010.
В судове засідання 01.11.2010 представник відповідача повторно не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судове засідання 01.11.2010 з'явилися представники прокуратури та позивача і дали пояснення по справі.
01.11.2010 через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Суд встановив, що згідно договорів на виконання робіт по реставрації об'єктів Шевченківського національного заповідника м. Канева ( музею ім. Т.Г. Шевченка та будинку музею ім. Т.Г. Шевченка) № 16 та № 55 відповідно, генпідрядником виступає Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельна виробнича корпорація "Укрреставрація", яка згідно актів приймання виконаних робіт отримувала кошти за проведені роботи. Тому рішення з даного спору не може вплинути на права і обов'язки третіх сторін, що залучалися генпідрядником у процесі виконання робіт. Суд у задоволені даного клопотання відмовив.
В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребувати додаткові докази розгляд справи було відкладено на 17.11.2010, а також продовжено строк вирішення спору.
В судове засідання 17.11.2010 прибули представники прокуратури та позивача, подали додаткові докази та надали пояснення по справі.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання втретє не з'явився, проте в черговий раз подав клопотання через відділ Діловодства господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість представника забезпечити явку в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, суд вважає за необхідне нагадати відповідачу, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у новій редакції строк вирішення господарського спору обмежений.
Відповідно до вищевказаного суд не вважає за необхідне його задовольняти, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідач вчиняє усі можливі дії направлені на затягування процесу розгляду справи.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд міста Києва, -
Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до сулу із позовною заявою про захист прав і законних інтересів громад, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така заява є підставою для порушення справи у господарському суді.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокуратурою Черкаської області встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням у Черкаській області в період з 06.04.2010 по 05.07.2010 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Шевченківського національного заповідника, в тому числі використання коштів державного та місцевих бюджетів, виділених на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках, заходи з охорони культурної спадщини, фінансування музейної справи, поповнення експозицій музеїв за період з 01.02.2008 по 31.03.2010 року, а в частині використання коштів на реконструкцію та реставрацію Будинку-музею Т.Г. Шевченка у м. Каневі - за період з 01.01.2003 по 31.03.2010.
Вказаною перевіркою виявлено незаконні витрати коштів державного бюджету України в сумі 1 663 425, 87 грн. внаслідок завищення вартості виконаних робіт.
Так, згідно з Основними заходами щодо розвитку Шевченківського національного заповідника в місті Каневі Черкаської області, що затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 4 квітня 2001 року, були розпочаті роботи з реконструкції Шевченківського національного заповідника в м. Каневі.
Рішенням Канівської міської ради № 416 від 11 листопада 2003 року надано дозвіл дирекції Шевченківського національного заповідника на проектування та виконання робіт з реставрації та ремонту Будинку-музею Т.Г. Шевченка, благоустрою території меморіального парку та ін.
На виконання робіт по реставрації та ремонту Будинку-музею Т.Г. Шевченка в м. Каневі 15.12.2003 між Шевченківським національним заповідником у м. Каневі (замовник за договором) та Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація»(виконавець за договором) укладено договір № 55, згідно умов якого виконавець зобов'язався виконати за завданням замовника комплекс робіт по реставрації та ремонту Будинку-музею Т.Г. Шевченка в м. Каневі згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно умов 2 розділу договору та додатків до нього виконавець зобов'язався виконати зазначені роботи на протязі 2003-2006 років. Вартість робіт згідно з договірною ціною склала 11 100 000 грн. При цьому замовник щомісячно повинен був здійснювати оплату робіт, виконаних виконавцем за договором згідно з актами за формами КБ-2в по фактично виконаних об'ємах робіт та згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, вказівок авторського нагляду, оформлених записом в журналі авторського нагляду, актів додаткових робіт.
Також, 06.07.2006 між Шевченківським національним заповідником у м. Каневі (замовник за договором) та Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією "Укрреставрація" (генпідрядник за договором) укладений договір № 16 на виконання робіт по реконструкції та реставрації музею Т.Г. Шевченка в м. Каневі (далі -договір 2), згідно умов якого замовник доручив, а генпідрядник зобов'язувався виконати передбачені договором роботи з реконструкції та реставрації музею Т.Г. Шевченка в м. Каневі відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації і здати замовникові в обумовлені договором терміни, а замовник зобов'язався передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування та оплату виконаних робіт.
Згідно умов договору-2 та додатків до нього термін виконання робіт встановлений з 06.07.2006 по 31.12.2008, вартість яких згідно розрахунку зведеного кошторису складала 24 489 034 грн. Також, замовник щомісячно повинен був здійснювати оплату робіт, виконаних генпідрядником згідно актів КБ-3 і КБ-2в за фактично виконані об'єми робіт та згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією. У відповідності з договором-2 генпідрядник повинен був виконувати роботи відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм та правил, графіків виконання робіт, а замовник здійснювати контроль і технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю будівництва об'єкта відповідністю виконання робіт проекту, кошторису, будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.
Як встановлено судом на виконання умов вищевказаних договорів відповідачем в період з 01.01.2004 по 31.12.2007 були проведені роботи по реконструкції та реставрації будинку-музею Т.Г. Шевченка на загальну суму 18 505 137,17 грн. та передані Шевченківському національному заповіднику м. Канева відповідні акти прийняття виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-2в) на вказану суму, які були замовником прийняті та підписані, а в подальшому на підставі даних актів ці роботи були оплачені в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до Акту № 03-26/09 від 12.07.2010, в ході ревізії проведеними контрольними обмірами встановлено розбіжності між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами, зазначеними у акті приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в.
Так, Контрольно-ревізійним управлінням в Черкаській області під час проведеної перевірки були виявлені правопорушення, внаслідок чого позивачем на користь відповідача було безпідставно перераховано кошти з державного бюджету в сумі 1 663 425, 87 грн., а саме:
- завищення об'ємів виконаних робіт по установленню віконних блоків у кам'яних стінах в порівнянні з фактично виконаними роботами на загальну суму 1 645,00 грн.;
- завищення об'ємів виконаних робіт, які здійснювались не відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт, а саме: по фундаментах та стінах цокольної частини будівлі Будинку-музею Т.Г. Шевченка, земляних роботах (розробка ґрунту), улаштуванню паль шляхом задавлювання, монтажу металевих балок перекриття, улаштуванню металевих балок перекриття та монтажу рам, ферм, вертикальних зв'язків, металевих елементів покрівлі, що призвело до переплати коштів загального фонду державного бюджету на загальну суму 982 002,00 грн.;
- не підтверджене використання матеріалів, яке не стосується жодної застосованої розцінки на види робіт, не підтверджене видами робіт установлення та розбирання металевих інвентарних риштувань, завищення вартості матеріалів, застосовано складські витрати та суміші бетонні та розчини, завищено витрати суміші бетонної, не вірно застосована розцінка Р15-90-2 при установленні радіаторів, подвійно застосовано види робіт, передбачених різними розцінками, завищено норми м/год по використанню механізмів, завищено норми використання матеріалів, не застосований понижуючий коефіцієнт до виду робіт, що призвело до переплати коштів на загальну суму 557 408,75 грн.;
- виконані роботи, не передбачені договором № 55 від 15.12.2003 та кошторисною документацією, по улаштуванню огорожі (паркану), що призвело до завищення вартості робіт на суму 103 439,20 грн.;
- до актів включені витрати на оплату проживання робітників, які повторно включені в інші акти, а також в актах включені дані витрати до позиції "Інші супутні витрати" з урахуванням податку на додану вартість, що призвело до подвійного включення до вартості робіт суму ПДВ, а всього на загальну суму 10 850,00 грн.;
- завищення суми видатків на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд виробничого та допоміжного призначення проведено шляхом застосування усередненого показника, вираженого у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт у розмірі 3,1 %, у той час як згідно з проектно-кошторисною документацією кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд виробничого та допоміжного призначення передбачено у розмірі 1,3 % (усереднений показник ліміту коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд), що призвело до зайвого використання коштів на суму 3 432, 92 грн.;
Таким чином, ревізією контролюючого державного органу встановлено, що Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація «Укрреставрація» внаслідок завищення обсягів виконаних з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року робіт по об'єкту реконструкції та реставрації Будинку-музею Т.Г. Шевченка у м. Каневі нанесла збитків державі на загальну суму 1 663 425, 87 грн.
Зазначений акт КРУ приймається судом у якості належного доказу неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань перед позивачем та доказом незаконного та безпідставного отримання бюджетних коштів.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 847 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Пунктом 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Пункт 6 цієї статті встановлює, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
В ст. 328 ЦК України сказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов”язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов”язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади»та Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»державне управління у цій сфері покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
Положенням про Міністерство культури і туризму України, що затверджене Указом Президента України № 1688/2005 від 2 грудня 2005 року, Мінкультури визначено центральним державним органом у цій сфері.
Відповідно до Положення про Шевченківський національний заповідник, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 9 грудня 2005 року № 1000, Заповідник - культурно-освітній та науково-дослідний заклад, є об'єктом державної власності, має особливу історико-культурну, екологічну, наукову, естетичну цінність та належить до сфери управління Міністерства культури і туризму України та підпорядкований йому.
Основним завданням Заповідника є здійснення заходів з охорони і збереження об'єктів культурної спадщини та пам'яток природи, пов'язаних з ними територій та рухомих предметів, творів монументального, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, а також проведення науково-дослідної, науково-методичної, інформаційної і культурно-просвітницької роботи з метою популяризації культурної спадщини духовного збагачення громадян та їх патріотичного виховання. Заповідник є неприбутковою організацією, його діяльність здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У відповідності до положень ч.1 ст. 2 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні ” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно з п. 7 ст. 10 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в України”, органам КРУ надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів.
Відповідно до ст. 15 вказаного Закону, законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності щодо вимог прокуратури.
Вказана заява відповідача ґрунтується на тому, що Цивільним кодексом України встановлений трирічний строк позовної давності і саме він має бути застосований до спірних правовідносин.
Строком початку перебігу позовної давності відповідач визначає сплив строку виконання зобов'язання. Однак суд не погоджується з таким твердженням відповідача та зазначає, що в даному випадку про відповідні порушення відповідача стало відомо лише під час проведення перевірки КРУ в Черкаській області, хід якої було зафіксовано в акті від 12.07.2010.
Вказане свідчить про те, що прокуратурі про відповідні порушення стало відомо лише з акту перевірки КРУ в Черкаській області, отже, саме з 12.07.2010 і починається перебіг строку позовної давності щодо спірних правовідносин.
Згідно ч.1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
З урахуванням викладеного, суд визнає зазначені в Акті № 03-26/09 від 12.07.2010 ревізії фінансово-господарської діяльності Шевченківського національного заповідника проведеної Контрольно-ревізійним управлінням у Черкаській області завищення вартості виконаних відповідачем робіт розрахованими правомірно, відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов прокурора задовольнити повністю.
3. Стягнути з Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»(04070, м. Київ, Контрактова площа, 4; код ЄДРПОУ 14358969) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь держави в особі Шевченківського національного заповідника (19000, Черкаська область, м. Канів, Тарасова гора, код ЄДРПОУ 02226180; р/р 35214023000941, УДК в Черкаській області, МФО 854018) борг в сумі 1 663 425 (один мільйон шістсот шістдесят три тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 87 коп.
4. Стягнути з Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»(04070, м. Київ, Контрактова площа, 4; код ЄДРПОУ 14358969) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 16 634 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 26 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7. Копію рішення розіслати прокурору та сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 22.11.2010