Дата документу 13.11.2024 Справа № 336/4464/23
Єдиний унікальний №336/4464/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/543/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 13 листопада 2024 року у м.Запоріжжі в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Оріхів Запорізької області, громадянина України, неодруженого, не працевлаштованого, який малолітніх та інших осіб на утриманні немає, має неповну середню освіту, адреса реєстрації за фактичним місцем проживання (до затримання): АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник-адвокат ОСОБА_8 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2023 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 , у виді тримання під вартою, ухвалено залишити без змін.
Початок строку відбування ОСОБА_6 призначеного покарання ухвалено обчислювати від дня його фактичного затримання - з 30 березня 2023 року, зарахувавши період попереднього ув'язнення обвинуваченого з 30 березня 2023 року по дату ухвалення вироку суду включно у строк призначеного судом покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи у сумі 3 346,00 гривень (три тисячі триста сорок шість гривень 00 копійок).
Арешт, накладений на майно відповідно до ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справах №336/2704/23, пр.1-кс/336/344/2023 та №336/2704/23, пр.1-кс/336/345/2023, постановлених 28 березня 2023 року, - скасовано.
Знято арешт з майна, а саме: кофти темно-синьої, синтетичної на ґудзиках, футболки синьої, трусів чоловічих, штанів жіночих, носків, простині, простирадла, наволочки, мобільного телефону «Lenovo» та мобільного телефону «ZTE».
Вирішена доля речових доказів.
В апеляційній скарзі та доповненнях обвинувачений зазначає про те, що, на його думку, оскаржуваний вирок суду є надто суворим, призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та обставинам провадження. Він усвідомив свій вчинок та дуже жалкує, що так трапилось. Не заперечує того, що ним було нанесено матері один неусвідомлений поштовх, який він зробив, знаходячись у дуже емоційному стані без жодного умислу на спричинення фізичного болю, а тим більше на спричинення смерті останній. Судом належним чином не враховані умови, в яких він проживав, а саме без світла, без газу та води, були постійні обстріли, які спричинили пошкодження будинку. Мати була хвора, їй вважалося, що хтось ходить по даху будинку, а насправді це було чутно вибухи. Вона раніше знаходилась на лікуванні у лікарні з діагнозом, пов'язаним з психічними розладами. Мати забувала, що робить. Обвинувачений зауважив на тому, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, а випив лише 0,5 л пива. Він сам викликав швидку та поліцію. Через поганий зір, він не міг розібрати те, що йому давали підписувати працівники поліції.
Окрім того, обвинувачений просить надати можливість вступити на військову службу до ЗСУ для захисту Батьківщини.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 просить оскаржуваний вирок суду скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, а у разі якщо апеляційний суд прийде до висновку про законність оскаржуваного вироку, просить оскаржуваний вирок суду змінити, пом'якшивши призначене обвинуваченому покарання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд винність ОСОБА_6 підтвердив недостатніми доказами, не надав їм відповідної юридичної оцінки, що має суттєве значення для встановлення фактичних обставин кримінального провадження та вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого саме ч.2 ст. 121 КК України. Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_6 інкримінується нанесення одного удару зап'ястям правої руки в ліву частину голови ОСОБА_9 .
При цьому, звертаючись до змісту висновку експерта № 1666 від 26 квітня 2023 року, неможливо достеменно встановити, що тілесне ушкодження, яке отримано від удару, що інкримінується обвинуваченому, перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої.
Означені обставини, заявлялися стороною захисту в суді першої інстанції, проте місцевий суд не надав їм належної, обґрунтованої оцінки, що вказує на неповноту судового розгляду.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду підтвердив, що 19 березня 2023 року лише один раз долонею руки штовхнув матір в область лівої частини голови.
Разом з цим, визнання обвинуваченим нанесення одного поштовху в область голови матері не може бути основою до визнання його винним у вчинені інкримінованого злочину та притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки відповідно п.10 ч.1 ст. 7 КПК України однією з основних засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
До того ж, ні допитані потерпіла ОСОБА_10 , ні допитані свідки обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .. ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтвердити чи спростувати винність або невинність обвинуваченого не змогли, оскільки конкретні обставини подій 19 березня 2023 року їм невідомі.
Будь-яких письмових доказів, які б беззаперечно викривали обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме у спричиненні тілесного ушкодження на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, яке спричинило смерть потерпілої, сторона обвинувачення надати не змогла.
А тому сукупність зібраних доказів є недостатньою для встановлення факту доведеності вини ОСОБА_6 за ч.2 ст. 121 КК України.
Будь-які припущення, думки, здогадки при вирішенні питання про вину особи доказами не можуть бути і значення не мають. Вони можуть бути використані лише для висунення версій, але не для обґрунтування вини. Такі припущення лише підтверджують сумнів, а він має бути витлумачений на користь обвинуваченого.
У зв'язку з тим фактом, що під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, апеляційний суд має скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Якщо апеляційний суд прийде до висновку про законність вироку суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, то захисник вважає за необхідне зазначити про невідповідність призначеного місцевим судом обвинуваченому покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його суворості.
Так, визначаючи ОСОБА_6 покарання у виді 8 років позбавлення волі, районний суд належним чином не врахував ті обставини, що обвинувачений є раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, свою вину визнав частково, у спричиненні своїй матері тілесного ушкодження щиро розкаюється, дуже шкодує про вчинене, осуджує свій вчинок, позицію потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні.
Окрім того, ОСОБА_6 довгий час до затримання проживав в місті, яке є зоною бойових дій, без належних умов життя (електроенергія, води і т.д.) та в постійному страху. Саме із-за своєї родини, зокрема матері ОСОБА_9 , яка проявляла психічні та поведінкові розлади, останній вимушений був залишатися у небезпечному місті, під постійними обстрілами, щоб доглядати свою матір.
Захисник вважає, що з урахуванням вищенаведеного, наявні підстави для пом'якшення призначеного ОСОБА_6 покарання.
Згідно з вироком суду,19 березня 2023 року, у вечірній час доби, більш точний час судом не встановлений, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, знаходячись за місцем свого мешкання, в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі своєю матір'ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, наніс один удар зап'ястям правої руки в ліву частину голови ОСОБА_9 , чим спричинив останній згідно з даними висновку експерта N1666 від 26 квітня 2023 року тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки головного мозку та ділянки забою головного мозку, що призвело до набряку речовини мозку.
22 березня 2023 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_9 з отриманими тілесними ушкодженнями госпіталізована до КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, де ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09 годині 50 хвилин померла.
Відповідно до висновку експерта N1666 від 26 квітня 2023 року, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки головного мозку та ділянки забою головного мозку, що призвело до набряку речовини мозку та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, і перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції під час розгляду цього кримінального провадження зазначених вимог закону дотримався, ретельно дослідив зібрані по справі докази в їх сукупності, надав цим доказам належну юридичну оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що під час розгляду провадження в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, зазначивши, що він діяв ненавмисно. Дату, час та місце події правопорушення визнав, що підтвердив під час допиту. Пояснив, що він проживав у приватному будинку по АДРЕСА_1 разом із матір'ю літнього віку. Під час воєнного стану працював неофіційно, мав мінливий заробіток. З початком повномасштабного вторгнення почав вживати алкогольні напої, але «не до втрати свідомості». По поверненню додому, коли відбулась зазначена подія, він випив пляшку світлого пива, ємкість та різновид не пам'ятає. Його мати - ОСОБА_9 в день події перебувала вдома, як зазвичай. Останнім часом вона все забувала, тому він закривав всі виходи, щоб вона самовільно не пішла за межі домоволодіння, як це мало місце одного разу під час комендантського часу, коли він знайшов мати біля блокпоста. Точного діагнозу матері він не знає, адже лікуванням займалась сестра ОСОБА_10 . Порушення мови та координації рухів у матері почались після лікування незадовго до події. ОСОБА_9 страждала склерозом, іноді кричала з незрозумілих причин. Часто він не міг зрозуміти, що саме вона бажає. Її мову вночі було важко розібрати. Вдень мати розмовляла краще. Так і на відеозаписах, відтворених судом, мати розмовляла погано, адже запис здійснений ним вранці. Вдень зазвичай матір виходила прогулюватись на подвір'я.
Також, обвинувачений зазначив, що вранці 19 березня 2023 року приблизно о 09-09-30 годині він ходив до магазину за продуктами, після цього повернувся додому. В цей день сторонні особи додому до них не приходили. У вечірній час доби 19 березня 2023 року він повернувся з городу, почав поратись по господарству, готував та прибирав за матір'ю. Мати допомагала готувати. Поїла з його допомогою, відпочивала. Наголосив, що зазвичай їй потрібно було чітко говорити, що робити. Після пробудження матері він погодував її. Дійсно, 19 березня 2023 року у вечірній час доби, точного часу не пам'ятає, знаходячись поряд з ОСОБА_9 у будинку, де вони проживали на той час вдвох, завдав один поштовх долонею правої руки по обличчю матері (в район скроні з лівого боку). Конфлікт спричинило те, що він погодував матір, після чого відвів її за потребою. В цей час, коли він перебував на кухні, ОСОБА_9 перекинула пластиковий унітаз, придбаний для неї, почала намагатись самостійно все прибрати, руки витирала об себе, що і спричинило нанесення поштовху, коли він побачив це. Під час нанесення «поштовху» мати стояла навпроти нього, дещо схилилась донизу, адже намагалась прибрати. Напрямок поштовху був справа-наліво, зверху-вниз. Поштовх він ударом не вважає. Ушкоджень та слідів внаслідок цієї дії на тілі та обличчі матері він не бачив. Від поштовху мати не падала. Після цього він завів ОСОБА_9 до кухні, привів її до ладу, погодував, увімкнув радіо, пішов відпочивати.
Крім того, обвинувачений наголосив, що після поштовху ОСОБА_9 ні на що не жалілась, її поведінка не змінилась. Цієї ж ночі матір, наскільки він пам'ятає, розмовляла уві сні. Потім, ймовірно, злякалась від вибуху, почала кричати, що він показував під час слідчого експерименту. Нанесення інших ударів, показаних ним під час проведення слідчого експерименту, заперечує.
Наступного дня (наскільки він пам'ятає) вранці він викликав швидку допомогу матері за порадою сусіда ОСОБА_16 , якого покликав до свого подвір'я поговорити, адже йому почулись голоси на вулиці. Точного часу не пам'ятає, але це відбувалось біля 6-30 години ранку. Мати на час приїзду швидкої ще спала. Наголошує на тому, що ще до події 19 березня 2023 року ОСОБА_9 була в синцях. Стверджує, що батько міг підняти руку на матір, синці під її очима залишив саме батько. Раніше батьки спали в одній кімнаті до того, як він відвіз батька до м.Запоріжжя до сестри. Мати вночі одного разу накинулась на батька з подушкою, але не хоче казати щось погане про померлих батьків. Часу, коли мати забрали до лікарні, він не пам'ятає. Проте, між датою події та днем виклику швидкої, він мав розмову із сестрою з приводу стану здоров'я ОСОБА_9 .
Обвинувачений стверджував, що в нього були добрі відносини із матір'ю. Крім того, наголосив, що виключно він робив по господарству все необхідне та доглядав за матір'ю. У будинку, де вони проживали на час події, були відсутні світло та газ. Він не бажав настання смерті матері, співчуває, розкаюється, раніше матір не бив.
Також, обвинувачений показав суду, що відеозаписи із зображенням матері він зробив самостійно на свій мобільний телефон з метою надіслання їх сестрі ще до 19 березня 2023 року. Надіслати відеозаписи сестрі не зміг внаслідок поганого зв'язку. Дата зйомки відповідає часу, коли його батько ще був вдома. Так, до події злочину батько не мешкав вдома 1,5-2 тижні, точно протягом одного тижня. На запитання суду під час допиту щодо вирішення долі речових доказів обвинувачений ОСОБА_6 показав, що повернення мобільного телефону, за допомогою якого створював відеозаписи, не потребує. Щодо інших речових доказів не висловився.
Під час слідчого експерименту, зі слів обвинуваченого, працівники поліції в словесній формі закликали його «не брехати». Крім того, він погано себе почував у день, коли забрали матір до лікарні, перед слідчим експериментом вжив 200 грам горілки. В судовому засіданні обвинувачений також наголосив на важкому емоційному стані внаслідок обстрілів м. Оріхова та на вживанні значної кількості спиртного після того, як матір забрали до лікарні, а саме спочатку до м.Кірово, потім - у м. Запоріжжя.
Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що наразі усвідомлює, що потрібно було раніше викликати швидку матері. Наголосив, що не хотів спричинення наслідків, які настали, а саме смерті матері. Усвідомлює, що ОСОБА_9 була особою літньою, мала поганий стан здоров'я. Він завдав ушкодження ненавмисно. Пояснив вчинене своїм моральним становищем в умовах постійних обстрілів та необхідності постійного догляду за матір'ю. Виявив готовність понести покарання, хоче бути корисним країні та служити у Збройних Силах України.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, незважаючи на фактично не визнання своєї вини ОСОБА_6 вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, при викладених у вироку суду обставинах повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Мотивуючи свій висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд першої інстанції послався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст.94 КПК України.
Так, потерпіла ОСОБА_10 повідомила суду, що обвинувачений є її рідним братом, а померла ОСОБА_9 - матір'ю. Останнім часом вона із чоловіком мешкає у м. Запоріжжі. Разом із братом останнім часом мешкали батьки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . В м. Оріхові потерпіла давно не буває та не мешкає. Від сусідки ОСОБА_19 наприкінці березня 2023 року в денний час доби потерпілій стало відомо про побиття матері. Сусідка, також, повідомила про виклик поліції, питала, чи зможе ОСОБА_10 її забрати. У жовтні 2022 року потерпіла забирала батьків до себе у м.Запоріжжя, проте вмовити їх не повертатись додому не змогла, хоча її батько ще не завершив лікування. Технічно зв'язок із м. Оріхів був поганим, але ОСОБА_10 допомагала батькам за першої можливості. Військові й волонтери також передавали продукти харчування та ліки.
Після повернення батьків до м.Оріхів з лікування потерпіла із матір'ю не спілкувалась. Раніше фактів побиття матері не було. У 2022 році при відвідуванні лікаря ОСОБА_9 поставили діагноз «деменція», доньку вона не впізнавала, називала «ця жіночка». Приблизно за тиждень до події правопорушення волонтери на її прохання привезли її батька з м. Оріхова до м. Запоріжжя, стан його здоров'я був важким.
При цьому, потерпіла пояснила, що здійснювати догляд за обома батьками одночасно вона була неспроможна, враховуючи робочий графік, крім того, її чоловік - особа з інвалідністю ІІ групи, також потребує уваги. Так, батька відвезли до 5-тої міської лікарні, де він пробув приблизно 5 днів та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя батько жалітись не любив, тому подробиць спільного життя батьків із обвинуваченим не знає. Потерпіла відмітила, що ОСОБА_6 постійно бреше, тому спілкувалась з ним мало. Зі слів батька знала, що ОСОБА_6 виносить речі з будинку, живе за рахунок батьків. Наскільки відомо ОСОБА_10 , матір могла самостійно вийти з подвір'я, якщо хвіртка не зачинена, проте вона не була агресивною, дуже любила чистоту, обслуговувала себе самостійно. Приготувати їжу самостійно не могла, адже не пам'ятала порядок приготування. Коли був тверезим, обвинувачений допомагав матері. Після того, як батька госпіталізували, у будинку по АДРЕСА_1 жив лише ОСОБА_6 та їх матір. Із обставинами побиття матері не обізнана.
Допитаний свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що мешкає поряд із будинком Алексєєнків, який розташований по АДРЕСА_1 , приблизно протягом 50 років, стосунки із сусідами добрі. Обвинувачений проживав разом із матір'ю та батьком, який останнім часом був важко хворий, лежав. До дати події приблизно протягом 7-8 днів батько обвинуваченого вдома не проживав, перебував у лікарні. Коли батька ОСОБА_6 відвозили до лікарні, з будинку він вийшов самостійно, проте був дуже важкий. Догляд за матір'ю здійснював ОСОБА_6 , але періодично вживав спиртні напої. Хвіртки у паркані будинку зазвичай були закриті під час воєнного стану (щоб матір не виходила), тому спілкування у неї із померлою не було. У березні 2023 року їй вранці зателефонувала сусідка ОСОБА_20 та повідомила, що « ОСОБА_21 якісь проблеми», можливо, «біла гарячка», після чого ОСОБА_11 обійшла інші будинки поряд, щоб запитати, що сталося (свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ) та не йти наодинці.
З показань цього свідка слідує, що того ранку до будинку одночасно підійшли й вони із сусідкою, й прибув наряд поліції. Свідок спитала у обвинуваченого про те, де знаходиться матір, та увійшла до будинку. ОСОБА_9 лежала на дивані (топчані). Співробітники поліції попросили побути із нею, поки вирішиться питання евакуації. Потерпіла ні на що не реагувала, помітно схуднула. Вона була одягнута у лосини та светр. Відчувався запах фекалій. Під очима ОСОБА_24 були синці. За дві-три години прибули військові медики, з якими вона попрямувала до госпіталю у Кірово, супроводжуючи потерпілу. ОСОБА_6 виніс документи матері. Вдома у ОСОБА_25 того дня разом із нею була ще одна сусідка ОСОБА_26 з будинку ОСОБА_25 їй чутно не було, сторонніх осіб біля будинку свідка не бачила. Зазначила, що ОСОБА_6 скаржився їй на матір з приводу того, що вона щось пошкодила, порвала простирадло тощо, крім того, ОСОБА_11 часто питала про стан її здоров'я у обвинуваченого. З госпіталю додому ОСОБА_11 привезли військові медики, які розпитували її з приводу ОСОБА_9 та її життя. Сестра обвинуваченого батьків навідувала зрідка.
Свідок ОСОБА_12 під час допиту пояснила суду, що мешкає поряд із будинком обвинуваченого, в якому він проживав із батьками. Сторонніх осіб вдома у ОСОБА_6 протягом березня 2023 року не бачила. Наскільки їй відомо, іноді до обвинуваченого приходив сусід ОСОБА_27 , чи вживали вони спільно спиртні напої, їй не відомо. Хвіртки у паркані будинку зазвичай були закриті. Коли приїхала поліція, точної дати не пам'ятає, але це було у березні 2023 року. До цього останнім часом ОСОБА_9 вона бачила зрідка, адже за межі двору вона не виходила. У вказаний день рано вранці вона та свідок ОСОБА_28 підішли до будинку, в якому мешкали обвинувачений із матір'ю, куди прибув і наряд поліції з метою перевірити, що трапилось. Вони із сусідкою увійшли до будинку. ОСОБА_17 лежала, на тілі та обличчі потерпілої були синці, причин їх походження свідок не знає. Про подію їй повідомила сусідка ОСОБА_29 неможливо було заходити із-за неприємного запаху. Потерпіла перебувала в тяжкому стані. Крім того, ОСОБА_12 підтвердила, що батька обвинуваченого ще раніше забрали до лікарні. Скарг у бік ОСОБА_6 вона не чула. В день, коли матір відвезли до лікарні, обвинувачений поводив себе спокійно. В лікарню із ОСОБА_9 вона не їздила.
Свідок ОСОБА_13 зазначив, що він є сусідом ОСОБА_25 , мешкає у будинку АДРЕСА_2 . Із сестрою обвинуваченого не знайомий. У березні 2023 року матір обвинуваченого хворіла, наскільки йому відомо. Чи міг нанести та чи наносив раніше тілесні ушкодження матері ОСОБА_6 , свідку не відомо. Одного разу ОСОБА_13 бачив, як ОСОБА_6 схопив матір, яка стояла у садочку, за горло і хотів відвести до будинку, але, як побачив свідка, руку з горла прибрав та завів її у будинок. На час події правопорушення батько обвинуваченого вдома вже не проживав, до цього був тяжко хворий. Точного часу події не пам'ятає, але одного дня побачив біля будинку обвинуваченого поліцію. Зі слів сусідів, його матір була побита ОСОБА_30 . В будинку обвинуваченого не був. Знає, що він постійно вживав спиртні напої, зі слів сусідів, раніше бив матір. Свідку також відомо, що обвинувачений здійснював догляд за ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_31 пояснив, що працює медичним санітарним інструктором у 15 бригаді Національної Гвардії України, їх бригада співпрацює зі службою «103». Навесні 2023 року, приблизно о 10-00 ранку, точної дати та часу не пам'ятає, він отримав повідомлення від командира про необхідність надання медичної допомоги жінці похилого віку, яка перебуває у стані фізичної стомленості. Він із водієм на машині швидкої допомоги приїхав до приватного будинку у м.Оріхові, за адресою, яку повідомив командир, точних даних не пам'ятає. Їх із водієм зустріла сусідка та син потерпілої (обвинувачений). У будинку був неприємний запах сечі та калових мас. В одній із кімнат на ліжку перебувала жінка, яка на запитання не реагувала. Свідок попросив водія принести ноші. В той час ОСОБА_31 розмовляв із сином, попросив надати документи жінки та речі першої необхідності. Зі слів однієї із сусідок, яка була у будинку, точного імені не пам'ятає, у ОСОБА_6 напередодні була «біла гарячка», крім того, син часто б'є матір. Відмітив стан збудженості у обвинуваченого, якого впізнає. Потерпілу свідок оглянув поверхнево, спочатку подумав, що синці на тілі потерпілої є пролежнями, але після огляду в лікарні зрозумів, що це наслідки побиття. Крім того, синці були на руках та ногах жінки. На шляху до лікарні жінка, яку транспортували, була у свідомості. Сусідка йому повідомила, що останні три дні жінку на вулиці не бачили, хоча вона була досить жвавою. Про часті побиття потерпілої цей же свідок йому повідомляла й на зворотному шляху з лікарні додому.
Свідок ОСОБА_32 пояснив під час допиту, що перебуває у добрих відносинах із ОСОБА_6 . Вони живуть по-сусідству, разом часто вживали спиртні напої. Його матір (свідок ОСОБА_20 ) на час розгляду справи не виходить за межі будинку із-за стану здоров'я. З ким проживає обвинувачений, а також, чи приходили до події, що розглядається, сторонні особи у будинок, де він проживав, свідку не відомо. Конфліктів та сварок між ОСОБА_25 та його матір'ю свідок не чув. Обвинувачений під час спілкування часто казав, що потрібно придбати продукти харчування, чи здійснити інші дії по догляду за матір'ю, але особисто цього не бачив. Зі слів сусідок ОСОБА_19 та ОСОБА_28 свідок чув, що матір обвинуваченого побита ОСОБА_6 .
Від допиту свідка ОСОБА_20 сторона обвинувачення відмовилась. Так, за результатами виконання ухвали суду про примусовий привід свідків згідно з рапортом о/у СКП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_33 доставити свідка ОСОБА_20 не виявляється за можливе, оскільки остання є особою похилого віку, останнім часом стан її здоров'я погіршився - є напівлежачою, транспортувати її проблематично, що узгоджується із свідченням, наданими свідком ОСОБА_34 (рапорт, т.1 а.п.194).
Також, суд першої інстанції послався на відомості з таких документів:
- протоколу огляду місця події від 25 березня 2023 року (час проведення слідчої дії з 16-40 години до 17-10 години), із фототаблицями, складеного в присутності понятих, медбрата комунального закладу, у приміщенні патологоанатомічного відділення КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР, відповідно до якого на медичний каталці виявлено труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Тіло без одягу. Під обома очима наявні плями синюшного відтінку, а також пляма на передній частині шиї. Островчасті плями синюшного кольору наявні на обох нижніх кінцівках нижче колін. Інших ушкоджень при даних умовах огляду не виявлено. Труп спрямовано для подальшого дослідження (т.1 а.п.57-63);
- протоколу огляду від 27 березня 2023 року за участі понятих та лікаря, в приміщенні КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР, де здійснено огляд трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доставленої з КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня», під час огляду, зокрема, встановлено, що кістки мозкового та лицевого черепа на дотик цілі, без слідів деформації. Шия без пошкоджень. Кінцівки не деформовані, кістки на дотик цілі.
Крім того, за даними протоколу, в орбітально-виличній області тіла справа розташований синець невизначеної форми розмірами 11х6 см. В орбітальній області зліва, в щічно-виличній області зліва, на лівій вушній раковині з переходом на ліву бічну поверхню шиї - синець невизначеної форми 20х13 см. На передній поверхні шиї в області проекції щитовидного хряща наявний синець прямокутної форми розмірами 3х2 см. По задній поверхні лівого передпліччя також розташований синець розмірами 13?7 см. В області проекції лівого тазостегнового суглобу з переходом на зовнішню бічну поверхню лівого стегна на ділянці розмірами 35?11 см констатовано наявність групи синців невизначеної форми розмірами 3х3 см до 15?14 см. По передній поверхні правого колінного суглобу трупа наявний синець невизначеної форми розмірами 4?4 см, по передній поверхні лівого колінного суглобу з переходом на зовнішню бічну поверхню лівої гомілки у верхній третині на ділянці розмірами 16x12 см - група синців невизначеної форми розмірами від 3х3 см до 5х5 см. В нижній та середній третині лівої гомілки розташований циркулярний синець довжиною 28 см. По передньо-внутрішній поверхні правої гомілки в середній та нижній третині на ділянці розмірами 28?16 см наявна група синців невизначеної форми розмірами 4х6 см до 15х11 см. Всі синці сіро-синюшного кольору, з жовтушним та зеленуватим відтінком по периферії. Будь-яких інших ушкоджень не виявлено (т.1 а.п.80-83);
- висновку експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» №1666 від 26 квітня 2023 року (експертиза розпочата 27 березня 2023 року та закінчена 26 квітня 2023 року), відповідно до якого, на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_35 проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час проведення експертизи експертом досліджено медичну карту стаціонарного хворого №4868 КНП «ЗОКЛ» ЗОР. З медичної документації швидкої медичної допомоги враховано, що потерпіла три дні тому (відносно часу госпіталізації) побита сином. Стан пацієнта з різко негативною динамікою, обумовлений зупинкою серцевої діяльності. Реанімаційні заходи протягом 40 хвилин неефективні, біологічна смерть зафіксована о 09-50 годині 25 березня 2023 року.
Основний судово-медичний діагноз (за даними висновку №1666 від 26 квітня 2023 року): Закрита внутрішньочерепна травма: Синці в орбітально-виличній області справа та в орбітально-вилично-скроневій області зліва, крововиливи в м'які тканини в лівій лобно-вилично-скроневій області та в виличній області справа; крововиливи під м'які мозкові оболонки по зовнішньо-бічній поверхні правої потиличної долі великої півкулі головного мозку та по зовнішньо-бічній поверхні лівої потиличної долі великої півкулі головного мозку; ділянки забою головного мозку по базальній поверхні лівої скроневої долі. Ускладнення: Повнокров'я, виражений набряк головного мозку. Супутній діагноз: Церебральний атеросклероз. Ішемічна хвороба серця. Синці на верхніх та нижніх кінцівках.
Так, відповідно до висновків, здійснених експертом на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результатів лабораторних досліджень, даних медичної документації, відповідно до поставлених питань, смерть ОСОБА_9 настала від закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки головного мозку та ділянками забою головного мозку, що призвело до набряку речовини мозку.
Травма голови перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, утворилися незадовго до госпіталізації, та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя.
Синці в орбітально-виличній області справа та в орбітально-вилично-скроневій області зліва, крововиливи в м'які тканини в лівій лобно-вилично-скроневій області та в виличній області справа; крововиливи під м'які мозкові оболонки по зовнішньо-бічній поверхні правої потиличної долі великої півкулі головного мозку та по зовнішньо-бічній поверхні лівої потиличній долі великої півкулі головного мозку; ділянки забою головного мозку по базальній поверхні лівої скроневої долі - утворились незадовго до госпіталізації до лікарні 22 березня 2023 року, від дії тупих (тупого) предметів (предмету) з обмеженою травмуючою поверхнею, особливості яких не відтворились в характері ушкоджень, в вище вказані ділянки.
Синці по передній поверхні шиї в області проекції щитовидного хряща, по задній поверхні лівого передпліччя, в області проекції лівого кульшового суглобу з переходом на зовнішньо-бічну поверхню лівого стегна, по передній поверхні правого колінного суглобу, по передній поверхні лівого колінного суглобу з переходом на зовнішню бічну поверхню лівої гомілки у верхній третині, в нижній та середній третині лівої гомілки, по передньо-внутрішній поверхні правої гомілки в середній та нижній третині - утворились незадовго до госпіталізації до лікарні 22 березня 2023, від дії тупих предметів, особливості яких не відтворились в характері ушкоджень, в вище вказані ділянки, та мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Експертом, як видно з висновку, не виключається отримання вище вказаних ушкоджень від ударів руками, обутими ногами.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 будь-яких різаних, колотих, колото-різаних та рубаних ран не виявлено. Також, у висновку наголошено, що будь-яких характерних ушкоджень які могли би свідчити про боротьбу та самозахист не виявлено. Труп доставлений в морг без одягу. При проведені експертизи трупа ОСОБА_9 посмертних ушкоджень не виявлено. Смерть ОСОБА_9 настала в нейрохірургічному відділенні Запорізької обласної клінічної лікарні. При житті ОСОБА_9 страждала ішемічною хворобою серця, церебральним атеросклерозом. При проведені експертизи трупа ОСОБА_9 в шлунку виявлено слиз. За даними історії хвороби при надходженні до стаціонару етанолу не виявлено. Кров для судово-токсикологічного дослідження не бралась в зв'язку з перебуванням у стаціонарі протягом 3 діб та проведення інтенсивної терапії. Зріст ОСОБА_9 161 см. ???За даними історії хвороби, смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12:00 годині, що не суперечить даним, отриманим при проведенні експертизи (т.1 а.п.83-90).
Так, згідно з наведеним вище висновком, як встановлено під час розгляду справи судом, експертом допущено неточність у місяці госпіталізації потерпілої ОСОБА_9 (квітень 2023 року, замість березня 2023 року) в одному випадку з трьох (зазначення дати 22 березня 2023 року є у двох випадках коректним), що свідчить виключно про технічну помилку при виготовленні висновку, а також у часі настання смерті потерпілої (12-00 годин замість 09-50 годин, дата 25 березня 2023 року зазначена коректно). Проте, суд врахував з цього приводу досліджену копію картки пацієнта, який вибув із стаціонару №4868, дані якої наведені у вироку, що в повній мірі усуває розбіжності, крім того, узгоджується із іншими експертними даними у цьому провадженні та не викликає розумних сумнівів з приводу достовірності обставин, які визнаються судом доведеними та за відсутності заперечень сторін;
- протоколу огляду місця події від 27 березня 2023 року (час проведення слідчої дії з 15-37 години до 16-34 години) із відеозаписом, який складений в присутності понятих, спеціаліста та ОСОБА_6 , з якого убачається, що слідча дія проведена на території домоволодіння: подвір'ї та будинку АДРЕСА_1 . За змістом ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №336/2704/23, пр.1-кс/336/343/2023 від 28 березня 2023 року, яка набрала законної сили 28 березня 2023 року, при розгляді клопотання встановлено, що на момент проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно були наявні підстави для негайного проникнення до житла без ухвали слідчого судді, обумовлені невідкладністю, з метою фіксації обстановки на місці події, вилучення речей, предметів, слідів, які вказують на вчинення злочину. Постановлено дати дозвіл старшому слідчому СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітану поліції ОСОБА_36 на проведення огляду місця події, а саме території двору та приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та підтвердити законність дій працівників поліції, щодо проведення огляду вказаного домоволодіння (т.1 а.п. 76-78).
Так, під час проведення зазначеного огляду з кухні, де ліворуч під дальньою стіною розташовано ліжко, з нього вилучені простирадло коричневого кольору із орнаментом, яким воно застелене, наволочку білого кольору із малюнком квітів з подушки, яка знаходилась на подушці під простирадлом, «простинь» (півковдра). За змістом протоколу на наволочці наявні плями темно-бурого кольору невизначеної форми. Зі столу, розташованого біля ліжка у літній кухні, вилучено мобільний телефон «ZTE» Blade A3 2020 ( НОМЕР_2 ) imei НОМЕР_3 , imei-2 НОМЕР_4 та інший телефон «Lenovо» у вимкненому стані (т.1 а.п.64-72 з урахуванням стенограми). Зауваження до протоколу від учасників слідчої дії не надходили. Вилучені речі відповідно до постанови слідчого СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_37 від 27 березня 2023 року визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та передані до камери схову вказаного відділення поліції (т.1 а.п.73-74).
Крім того, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №336/2704/23, пр.1-кс/336/344/2023 від 28 березня 2023 року, яка набрала законної сили 04 квітня 2023 року, накладено арешт на простирадло, наволочку, мобільний телефон «Lenovo» та мобільний телефон «ZTE», які вилучені під час проведення огляду місця події 27 березня 2023 року за адресою: провулок Лермонтова, 6, м.Оріхів, Пологівський район, Запорізька область (т.1 а.п.79.
Також, відповідно до протоколу огляду від 28 березня 2023 року (час проведення слідчої дії з 09-00 години до 09-30 години), із фототаблицями, складеного в присутності понятих, спеціаліста та ОСОБА_6 , слідча дія проведена в кабінеті КНП «ЗОКЛ» ЗОР, здійснено огляд та вилучення одягу, в якому доставлена ОСОБА_9 до медичного закладу. Так, вилучено кофту темно-синю, синтетичну на ґудзиках, футболку синю з воротом, труси чоловічі коричневого кольору з малюнком, штани жіночі синтетичні (на передній поверхні на передній поверхні білого кольору з малюнком, носки чорні синтетичні у верхній частині зі смужками (т.1 а.п.91-94). Вилучені речі відповідно до постанови слідчого СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_37 від 28 березня 2023 року визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та передані до камери схову вказаного відділення поліції (т.1 а.п.95-96).
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №336/2704/23, пр.1-кс/336/345/2023 від 28 березня 2023 року, яка набрала законної сили 04 квітня 2023 року, накладено арешт на кофту темно-синю, синтетичну на ґудзиках, футболку синю, труси чоловічі, штани жіночі, носки, які поміщено до окремих паперових конвертів, які вилучені під час проведення огляду 28 березня 2023 року (т.1 а.п. 97).
Щодо вилучених речей та предметів суд врахував, що відповідно до даних експертних висновків №920 від 06 квітня 2023 року та №921 від 07 квітня 2023 року на жакеті (за постановою кофта), футболці та штанах, в яких померла доставлена в лікарню, наявність крові не виявлена; в слідах на півковдрі (простинь за постановою) та наволочці, вилучених під час огляду місця події, знайдена кров людини та відповідні антигени, що не виключає походження, зокрема, від ОСОБА_9 . Домішка крові від підозрюваного ОСОБА_6 не виключається. При дослідженні покривала (простирадла) наявність крові не встановлена. Групова приналежність крові встановлювала експертним шляхом, відповідні висновки наявні в матеріалах провадження та досліджені судом (т.1 а.п.98-107). Заперечень з приводу даних експертних досліджень, приналежності речей (одягу) та результатів експертиз стороною захисту не висловлено.
Також суд врахував, що для проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи за даними висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області №СЕ-19/108-23/4460-КТ від 28 квітня 2023 року для дослідження передані мобільний телефон «Lenovo» та мобільний телефон «ZTE», вилучені під час огляду місця події - домоволодіння АДРЕСА_1 у спецпакеті, який при візуальному огляді ознак пошкоджень не мав, засвідчений підписами понятих, спеціаліста та слідчого, спосіб пакування забезпечує збереження об'єктів. Кількість об'єктів, переданих на експертизу, відповідає кількості об'єктів, вказаних у постанові слідчого про призначення експертизи та супровідних документах.
Згідно з висновком експерта, серед інформаційного наповнення внутрішньої пам'яті мобільного телефону з написом «ZTE», наявні явні файли, які містять відеозображення у кількості 9 од. («шт.»), видалених файлів, які містять відеозображення, не виявлено. Всі виявлені файли записані на DVD-R диск, який додається до висновку експерта. Мобільний телефон з написом «Lenovo» на момент проведення експертизи знаходився у непридатному для проведення дослідження стані, про що вказано у висновку (т.1 а.п. 109-112).
Під час розгляду справи судом у присутності сторін досліджено й відомості з протоколу огляду від 10 травня 2023 року (час проведення слідчої дії з 11-30 години до 12-30 години), із додатком - DVD-R диском, зміст якого відтворений під час розгляду справи, складений в присутності понятих (т.1 а.п.113-120).
Предметом огляду є сейф-пакет N2828275, в якому згідно з пояснювальним написом знаходиться додаток до висновку експерта NCE-19/108-23/4460-KT, DVD-R диск інв.562. При поміщені вказаного диску до дисководу робочого комп?ютера «LG» 19M37A-B», встановлено, що на диску маються один файл та папка. Файл з назвою «Video» в форматі Microsoft Excel, дата створення 26.04.2023 8:55, папка з назвою «Video», дата створення 26 квітня 2023 року 9:27. При відкритті файлу наявна таблиця, в якій зазначено про запис на диск дев?яти відеозаписів, з порядковим номером, файловою системою, ім?ям, розміром, шляхом, метаданими, тегами, MD5. В окремій графі експертом, який проводив комп'ютерно-технічну експертизу, зазначено про відсутність змін у кожному з дев'яти файлів.
Крім того, при відкритті папки «Video» на диску знаходиться папка «files», дата створення 26 квітня 2023 року 8:55. В даній папці при відкритті знаходяться 9 файлів в форматі відео (МР4).
Суд за результатами їх відтворення встановив, що на всіх відеозаписах зображено жінку похилого віку, з чорним коротким волоссям (в ході досудового слідства, як вказано у протоколі, встановлено, що це ОСОБА_9 ).
Суд окремо наголосив на тому, що при наведенні курсору на властивості кожного з дев'яти зазначених файлів, наявна вкладка «докладно», у якій міститься графа «створення медіафайлу» із зазначенням дати та часу. Так, ці дата та час, вказані у властивостях, як встановив суд, чітко відповідають назві кожного з дев'яти файлів, записаних на компакт-диску та відтворених судом.
Тобто, перший файл з тих, що містяться на диску, має назву VID_20230317_152040, відповідно, створений 17 березня 2023 року о 15-21 хвилині, другий файл VID_20230317_154419 - 17 березня 2023 року о 15-44 годині, третій файл - VID_20230318_153940 - 18 березня 2023 року о 15-40 годині, четвертий файл - VID_20230318_154238 - 18 березня 2023 року о 15-43 годині, п'ятий файл - VID_20230318_160730 - 18 березня 2023 року о 16-08 годині, шостий файл - VID_20230319_124930 - 19 березня 2023 року о 12-50 годині, сьомий файл - VID_20230319_140321 - 19 березня 2023 року о 14-03 годині, восьмий файл - VID_20230319_153324 - 19 березня 2023 року о 15-33 годині, дев'ятий файл - VID_20230321_154708 - 21 березня 2023 року о 15-47 годині. Всі дев'ять файлів записані на диску в одну дату - 26 квітня 2023 року, що узгоджується із часом проведення експертного комп'ютерно-технічного дослідження, яке завершено 28 квітня 2023 року.
Отже, перший файл із записаних створений 17 березня 2023 року, тобто, до дати події злочину, а останній - 21 березня 2023 року, тобто, до дати госпіталізації потерпілої, яка відбулась 22 березня 2023 року.
Таким чином, з урахуванням показань потерпілої ОСОБА_10 , свідків та обвинуваченого, які підтвердили суду, що батько ОСОБА_6 не проживав вдома у м. Оріхів як мінімум протягом тижня до 19 березня 2023 року, суд дійшов висновку про те, що цим спростовуються твердження обвинуваченого з приводу того, що він створював ці відеозаписи з власного мобільного телефону саме на підтвердження завдання тілесних ушкоджень матері ОСОБА_9 батьком ОСОБА_38 для надіслання сестрі (потерпілій ОСОБА_10 ).
Вміст компакт-диску із переліком файлів був відображений на моніторах в залі судових засідань під час дослідження доказів, а саме при відтворенні відеозаписів за участі сторін кримінального провадження (зокрема, обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_39 , який здійснював захист ОСОБА_6 раніше).
Крім того, у матеріалах кримінального провадження в додатках до цього протоколу огляду від 10 травня 2023 року наявна фототаблиця №5 із переліком записаних файлів, їх назв. Протокол огляду предмета від 10 травня 2023 року із додатком - DVD-R диском включений до реєстру матеріалів досудового розслідування (розділ І: проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії), відповідно, відкривався стороні захисту при завершенні досудового розслідування, з приводу чого захист заперечень не наводив.
Зазначений DVD-R диск визнаний речовим доказом відповідно до постанови слідчої СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_37 від 10 травня 2023 року та долучений до матеріалів провадження.
Судом також досліджено відомості з протоколу слідчого експерименту від 28 березня 2023 року (час проведення слідчої дії з 16-41 години до 16-57 години). Слідчий експеримент проводився слідчою СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_40 в приміщенні ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: вул. 8 Березня, б.31, м. Запоріжжя, за участі підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час слідчої дії брав участь начальник СКП ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_41 , який проводив відеозйомку, поліцейський СРПП ОСОБА_42 як статист, у присутності двох понятих.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що докази сторони обвинувачення, вказані вище, у своїй сукупності підтверджують поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 вищевказаного правопорушення.
З дослідженого судом відеозапису проведення слідчого експерименту від 28 березня 2023 року за участю ОСОБА_6 убачається, що останньому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.42 КПК України. На запитання слідчого розповісти про події та обставини, які мали місце 19 березня 2023 року за участі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 за фактом спричинення останній тілесних ушкоджень, підозрюваний ОСОБА_6 пояснив таке:
19 березня 2023 року він повернувся додому ввечері, приготував, підігрів їсти матері. Після чого прийшов у кімнату та посадив матір на диван (розміщений впродовж вікна, а боковою частиною - до стіни) з положення лежачи на спині, адже вона була лежача, перебувала якийсь час у лікарні, після чого приблизно з тиждень ходила, а потім злягла. Так, ОСОБА_6 показав, що поклав подушки на диван під спину та посадив матір на подушки, сів біля неї навпроти до неї обличчям на край дивану, почав її кормити, мати почала випльовувати їжу, потім здійснила сечовипускання під себе, після чого ОСОБА_6 не витримав та вдарив її рукою по лівій частині обличчя.
В подальшому ОСОБА_6 на стільцях розмістив статиста, а саме так як сиділа його матір - в напівсидячому положенні з випрямленими ногами, які знаходились на дивані, а сам присів поряд з нею на дивані, на рівні її стегон, один до одного обличчями. Сидячі у вказаному положенні, зап'ястям правої руки з розмаху справа наліво, спереду назад, трохи зверху вниз, вдарив в область лівої сторони обличчя у виличну частину. Від удару ОСОБА_9 , зі слів підозрюваного, похилилася на правий бік, після чого він її поклав спати. Зазначив, що вказані обставини відбувалися приблизно о 18-19 годині вечора.
Близько 22-00 години ОСОБА_9 сказала, що хоче їсти. ОСОБА_6 приготував їй чай та зробив бутерброд - хліб з маслом. Зазначив, що якраз отримали гуманітарну. ОСОБА_9 поїла, лягла спати. Згодом приблизно о 02-00 години ночі вже 20 березня 2023 року ОСОБА_6 почув крик від ОСОБА_9 , у кімнаті горів нічник, він в цей час лежав поряд в цій самій кімнаті на сусідньому дивані, встав, побачив, що мати сидить і кричить, і вдарив її правою долонею в перенісся.
З метою демонстрації своїх дій підозрюваний розмістив на стільцях статиста, пояснюючи, що саме так сиділа мати на дивані, а саме випрямленими ногами на дивані, спиною та головою опершись об подушки. Він, ставши біля дивану, запитав «Мам, що ти хочеш?», мати почала відповідати «миканнями». ОСОБА_6 зауважив, що мати нормально розбірливо говорити не могла, тому що хворіла. Потім на відстані приблизно 30 см, з розмаху правою рукою спереду назад він наніс удар в область перенісся між очей, від чого вона лягла. Далі ОСОБА_6 пояснив, що вкрив її ковдрою, так як вона заспокоїлася і нібито заснула. Після цього ОСОБА_6 пішов спати.
Наступного дня ОСОБА_6 сходив у магазин, купив пельмені, прийшов додому, почав готувати їсти. Сказав матері, щоб вона сідала їсти, на що вона відповіла «Я не буду». Зауважив, що вдень вона нормально розмовляє, а вночі «мямлить, мичить» та нерозбірливо видає звуки. Почав її годувати пельменями, мати нібито почала їсти (4-5 пельменів, точну кількість не пам'ятає). Зауважив, що це відбувалося в обід.
ОСОБА_6 зазначив, що 21 березня 2023 року він почав підмітати підлогу, а мати в цей час почала ходити. На уточнене питання слідчої, коли саме мати почала самостійно ходити, уточнив, що це відбувалося 21 березня 2023 року вдень. ОСОБА_9 пішла в сусідню кімнату за потребою, де для цього було пристосоване відро й перекинула його. Так, ОСОБА_6 зайшов у кімнату побачив перекинуте відро, матір при цьому стояла, підійшов й вдарив матір по лівій нозі, від чого вона присіла. При цьому підозрюваний поставив статиста навпроти себе та, стоячи перед ним, правою рукою спереду назад, з розмаху наніс два удари по лівій нозі в область стегна.
Після цього ОСОБА_6 підняв матір, посадив на диван, зробив їй чай, який вона перекинула, поклав її на диван, укрив ковдрою. Також, ОСОБА_6 пояснив, що ушкодження правого передпліччя в матері спричинилися від удару об стіну, коли він її штовхнув, проте, чи бив в область правої сторони обличчя, не пам'ятає.
На запитання слідчої, яка проводила експеримент, стосовно мети нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 відповів, що не знає, бив тому що матір кричала, неадекватно себе поводила.
Зазначив, що вину повністю визнає, кається, вважає себе винуватим. Зауважив, що перебував у стані сп'яніння, коли наніс удар в ліву частину скроневої ділянки. На запитання слідчого, чи будуть від учасників слідчого експерименту запитання до підозрюваного, запитань та доповнень не надійшло.
При цьому, як вірно зазначив суд, відтворений відеозапис відповідає змісту наявного протоколу, який засвідчений підписами учасників експерименту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що з відеозапису вказаної слідчої дії убачається, що поведінка обвинуваченого не свідчила про примушування або наявність спонукань щодо надання свідчень, останній вільно поводився, почував себе спокійно, не мав зовнішніх ознак стану сп'яніння, чітко розмовляв, його рухи були скоординовані та зрозумілі. Відповідно до пояснень ОСОБА_6 , скарг на дії працівників поліції він не подавав.
Колегія суддів звертає увагу на те, що завдання частини тілесних ушкоджень, про які розповідав ОСОБА_6 під час слідчого експерименту, останньому не інкримінується згідно з обвинувальним актом. Проте, зазначені показання ОСОБА_6 узгоджуються з відомостями з висновку експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» №1666 від 26 квітня 2023 року.
Так, згідно з висновком експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» №1666 від 26 квітня 2023 року (експертиза розпочата 27 березня 2023 року та закінчена 26 квітня 2023 року), при дослідженні трупа потерпілої ОСОБА_9 встановлено основний судово-медичний діагноз: Закрита внутрішньочерепна травма: Синці в орбітально-виличній області справа та в орбітально-вилично-скроневій області зліва, крововиливи в м?які тканини в лівій лобно-вилично-скроневій області та в виличній області справа; крововиливи під м?які мозкові оболонки по зовнішньо-бічній поверхні правої потиличної долі великої півкулі головного мозку та по зовнішньо-бічній поверхні лівої потиличної долі великої півкулі головного мозку; ділянки забою головного мозку по базальній поверхні лівої скроневої долі. Ускладнення: Повнокров'я, виражений набряк головного мозку. Супутній діагноз: Церебральний атеросклероз. Ішемічна хвороба серця. Синці на верхніх та нижніх кінцівках.
Відповідно до висновків, здійснених експертом на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результатів лабораторних досліджень, даних медичної документації, відповідно до поставлених питань, смерть ОСОБА_9 настала від закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки головного мозку та ділянками забою головного мозку, що призвело до набряку речовини мозку.
Травма голови перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, утворилися незадовго до госпіталізації, та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя.
Синці в орбітально-виличній області справа та в орбітально-вилично-скроневій області зліва, крововиливи в м'які тканини в лівій лобно-вилично-скроневій області та в виличній області справа; крововиливи під м'які мозкові оболонки по зовнішньо-бічній поверхні правої потиличної долі великої півкулі головного мозку та по зовнішньо-бічній поверхні лівої потиличній долі великої півкулі головного мозку; ділянки забою головного мозку по базальній поверхні лівої скроневої долі - утворились незадовго до госпіталізації до лікарні 22 березня 2023 року, від дії тупих (тупого) предметів (предмету) з обмеженою травмуючою поверхнею, особливості яких не відтворились в характері ушкоджень, в вище вказані ділянки.
Синці по передній поверхні шиї в області проекції щитовидного хряща, по задній поверхні лівого передпліччя, в області проекції лівого кульшового суглобу з переходом на зовнішньо-бічну поверхню лівого стегна, по передній поверхні правого колінного суглобу, по передній поверхні лівого колінного суглобу з переходом на зовнішню бічну поверхню лівої гомілки у верхній третині, в нижній та середній третині лівої гомілки, по передньо-внутрішній поверхні правої гомілки в середній та нижній третині - утворились незадовго до госпіталізації до лікарні 22 березня 2023 року, від дії тупих предметів, особливості яких не відтворились в характері ушкоджень, в вище вказані ділянки, та мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Експертом, як видно з висновку, не виключається отримання вище вказаних ушкоджень від ударів руками, обутими ногами.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 будь-яких різаних, колотих, колото-різаних та рубаних ран не виявлено. Також, у висновку наголошено, що будь-яких характерних ушкоджень, які могли би свідчити про боротьбу та самозахист не виявлено. Труп доставлений в морг без одягу. При проведені експертизи трупа ОСОБА_9 посмертних ушкоджень не виявлено. Смерть ОСОБА_9 настала в нейрохірургічному відділенні Запорізької обласної клінічної лікарні. При житті ОСОБА_9 страждала ішемічною хворобою серця, церебральним атеросклерозом. При проведені експертизи трупа ОСОБА_9 в шлунку виявлено слиз. За даними історії хвороби при надходженні до стаціонару етанолу не виявлено. Кров для судово-токсикологічного дослідження не бралась в зв?язку з перебуванням у стаціонарі протягом 3 діб та проведення інтенсивної терапії. Зріст ОСОБА_9 161 см. За даними історії хвороби смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12:00 годині, що не суперечить даним, отриманим при проведенні експертизи.
Отже, зіставляючи механізм та локалізацію тілесного ушкодження, яке було заподіяно потерпілій обвинуваченим ОСОБА_9 , згідно з показаннями останнього - (у ліву частину голови), з висновком експерта за результатом проведення СМЕ потерпілої, колегія суддів вважає, що смерть потерпілої ОСОБА_9 настала від травми голови, яку умисно заподіяв їй ОСОБА_6 .
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої, могла останній завдати інша окрім обвинуваченого особа, в матеріалах провадження немає.
Сукупність досліджених доказів дає підстави для висновку, що у період, що відноситься до події правопорушення, потерпіла проживала разом із обвинуваченим ОСОБА_6 та через стан свого здоров'я повністю від нього залежала та знаходилась під його контролем.
З показань допитаних свідків убачається, що обвинувачений ОСОБА_6 і до вказаних подій застосовував по відношенню до своєї матері фізичну силу.
Свідок ОСОБА_11 повідомила суду, окрім іншого, про те, що коли прибули військові медики з метою госпіталізації потерпілої, вона бачила, що у останньої під очима були синці.
Свідок ОСОБА_12 надала аналогічні пояснення, та окрім іншого зазначила ще й про наявність у потерпілої синців на тілі.
Вказані тілесні ушкодження знайшли своє відображення у висновку експерта.
Згідно з показаннями свідків, ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями, чого сам обвинувачений не заперечує.
Версія ОСОБА_6 стосовно нанесення вказаних тілесних ушкоджень потерпілій його батьком була перевірена судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшла під час судового розгляду.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що така версія окрім іншого спростовується дослідженими відеозаписами, виявленими в мобільному телефоні обвинуваченого.
Свої висновки суд належним чином вмотивував у вироку. З цими висновками погоджується і колегія суддів.
Як зазначено вище, відомостей стосовно причетності інших осіб до вищевказаних подій, а саме нанесення тілесного ушкодження потерпілій, що спричинило її смерть, матеріали провадження не містять.
Більш того, обвинувачений зазначив про те, що в день, коли відбулися вищевказані події, сторонніх осіб у нього вдома не було.
Доводи обвинуваченого з приводу відсутності у нього умислу на вбивство матері, не є слушними, з огляду на те, що, відповідно до обвинувального акту, останньому не інкримінується вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 .
Так, кримінальна відповідальність за ч.2 ст.121 КК України настає за умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та двома суспільно небезпечними наслідками, що настали: первинні - тяжкі тілесні ушкодження, похідні - смерть. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження суб'єкт правопорушення ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. Об'єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння, яким заподіюється тяжке тілесне ушкодження іншій особі; 2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причинний зв'язок між зазначеним діянням і наслідками.
Тілесне ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних тощо. Дії при заподіянні тілесних ушкоджень виражаються у фізичному, хімічному, біологічному, психічному чи іншому впливі на потерпілого. Небезпечними для життя є ушкодження, які в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги, за звичайним перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки).
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.121 КК України відповідає вчиненому ним діянню.
Отже, проаналізувавши, досліджені судом першої інстанції, докази, колегія суддів погоджується з висновком суду про доведеність пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення у повному обсязі.
Зміст оскаржуваного вироку свідчить про те, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував усі обставини, які відповідно до вимог ст.91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та за наслідками розгляду провадження зробив висновки, які фактичним обставинам відповідають.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості та фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання, судом визнано - вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин, на чому неодноразово наголошував ОСОБА_6 під час судового розгляду (постійні вибухи на території м.Оріхів, стан здоров'я матері, складні побутові умови).
Обставинами, що обтяжують покарання, судом визнано - вчинення злочину щодо особи похилого віку та особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів не убачає підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_6 покарання, оскільки це покарання відповідає ступеню тяжкості та фактичним обставинам провадження, відомостям про особу обвинуваченого, та є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим так і іншими особами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуваний вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту не убачає, оскільки доводи, викладені в цих скаргах, а також доводи, наведені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду не спростовують та суперечать наявним в справі доказам, вказаним вище.
Вимога обвинуваченого в апеляційній скарзі про його направлення на військову службу, також не підлягає задоволенню, оскільки Законом такого не передбачено.
В свою чергу, згідно з вимогами ст.616 КПК України, у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
За результатами розгляду вказаного клопотання прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Відповідних клопотань від прокурора до суду не надходило.
Окрім того, судовий розгляд цього провадження вже завершений з ухваленням судом першої інстанції вироку, який, наразі переглядається.
Разом з цим, статтею 81-1 Кримінального кодексу України передбачено умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Так, згідно з цією статтею, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до положень п.2-1 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.539 КПК України, відповідне клопотання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.ст.404-405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2023 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4