Справа № 303/8883/23
23.12.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кривки М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і відповідно до ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Відповідно до постанови, - 14 вересня 2023 року о 21 год. 45 хв. у місті Мукачеві по вулиці Ужгородській, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки під час безперервної відео фіксації на БК 471617. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 14 вересня 2023 року, о 21 год 46 хв, у місті Мукачеві по вулиці Ужгородській, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 в порушення вимог пункту 2.1 а Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), при цьому не маючи права керування транспортними засобами. ОСОБА_1 порушив статтю 15 Закону України «Про дорожній рух». Правопорушення вчинено повторно, протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.09.2023 об'єднано в одне провадження матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (303/8883/23; 3/303/3182/23) із матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП (303/8885/23; 3/303/3184/23).
В апеляційній скарзі адвокат Кривка М.В. вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду, просить її скасувати. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність правопорушення, а саме: до матеріалів справи не додано постанови на підтвердження факту правопорушення. Натомість до матеріалів справи долучена довідка про те, що ОСОБА_1 15.07.2023 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що не є постановою про накладення адміністративного стягнення. Звертає увагу на те, що ці довідки у встановленому порядку не зареєстровані, на них відсутні реєстраційні номери, до цих довідок не додані жодні документи, які б підтверджували повноваження осіб на їх підписання, що безумовно унеможливлює їх вважати доказами вчинення правопорушення. Вважає, що долучена до матеріалів справи розписка працівників поліції щодо залишення транспортного засобу ОСОБА_1 є внутрішнім документом поліції та жодним чином не стосується адміністративного правопорушення. Саме лише посилання у протоколі про адміністративне правопорушення про його повторність не може свідчити про те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано відомостей про те, що яких обставин воно вчинене, відсутні дані про час вчинення.
При цьому, апелянт вважає, що працівники поліції не дотримались порядку направлення водія на проходження освідування, відповідно до ст. 266 КУпАП. Вважає, що поліцейськими не забезпечено участь двох свідків при проведенні огляду на стан сп'яніння, що підтверджується як змістом протоколу, так і відеозаписом. Вказує на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування 14.09.2023 автомобілем та передачі його для керування іншій особі, проте у протоколі вказано, що документи не вилучались. Окрім того, звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. При цьому, у матеріалах справи відсутній акт огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Також відсутнє направлення водія на освідування до закладу охорони здоров'я. До матеріалів справи долучений диск, на якому відображена подія за участі ОСОБА_1 , однак відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась відеозйомка. Окремо зазначає, що облікова база даних поліції та довідки, які наявні в матеріалах справи не є, та не можуть вважатися належним доказом вчинення або підтвердження певного правопорушення. Крім того, відсутніми є докази та інформація щодо не здачі ОСОБА_1 практичної чи теоретичної частини іспиту, а самого рішення, на підставі якого було позбавлено права керування транспортними засобами, у матеріалах справи немає. Адвокат Кривка М.В. вважає, що рапорт поліцейського не можна вважати належним доказом у справі, оскільки це є службовий документ працівників поліції. При прийнятті судового рішення судом не враховано, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем легендарної військової частини НОМЕР_2 та героєм війни, він нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Кривка М.В. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися. Останні повідомлені за допомогою смс-повідомлення, до суду в черговий раз не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Кривки М.В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею першої інстанції та наведених у постанові доказів.
Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №411064, та ААД №411152 від 14 вересня 2023 року, якими зафіксовано обставини вчинених правопорушень та які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; даними відеозаписів з нагрудних камер поліцейських; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7737418 від 14.09.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення вимог п. 2.9 «б» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; розпискою ОСОБА_1 про залишення транспортного засобу на зберіганні; довідками старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП Норожнової Д.
Вищенаведені докази є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративних правопорушень.
При розгляді справи, апеляційний суд враховує, що згідно п. 1.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак наркотичного сп'яніння, окрім інших, віднесено: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія ОСОБА_1 .
Таким чином у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника-адвоката Кривки М. В. про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження.
Апеляційний суд оглянув відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого чітко вбачається факт вчинення ОСОБА_1 дій, які свідчать про явне ухилення від огляду на стан сп'яніння та відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
При цьому спілкування та поведінка ОСОБА_1 беззаперечно свідчить про правомірність підозри працівників поліції ймовірного перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння, що й слугувало підставою для ініціювання проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що на відеозаписі чітко зафіксовані неодноразові пропозиції працівників поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та роз'яснення наслідків відмови від проходження такого огляду. Окрім того, ОСОБА_1 було повідомлено, що проходження огляду може здійснюватися у медичному закладі, однак після пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовлявся.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 чи його захисник оскаржували дії працівників поліції щодо складання протоколів Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, матеріали справи не містять. З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права, про що міститься відповідна відмітка у протоколах та підпис ОСОБА_1 .
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №411064 від 14.09.2023 зазначені обставини утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та передачі його для керування іншій особі, апеляційний суд відхиляє як такі, що спростовуються розпискою ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив факт залишення транспортного засобу на місці зупинки - м.Мукачево, вул. Ужгородська, 168. При цьому, з відеозапису також вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про неможливість продовжувати керування транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі вказано, що документи не вилучались, апеляційний суд також не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не впливають на висновки суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що працівники поліції не вилучали в ОСОБА_2 документи, зокрема посвідчення водія, у зв'язку з їх відсутністю, за що відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріалах справи відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі жодним чином не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що з відеозапису чітко вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а необхідності зазначення у протоколі відомостей про те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонують пройти огляд на стан сп'яніння, у разі відмови від проходження такого огляду, не передбачено жодними нормами КУпАП та інших підзаконних нормативно-правових актів.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні акт огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння та направлення водія на освідування до закладу охорони здоров'я, апеляційний суд також не бере до уваги, оскільки як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому складення таких документів як направлення та акт огляду також не передбачено жодними нормами КУпАП та інших підзаконними нормативно-правовими актами.
Як такі, що не впливають на факт доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про відсутність відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась відеозйомка. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що відео зйомка з місця події здійснюється на боді-камеру працівника поліції, яка являється технічним засобом, за допомогою якого працівники поліції виконують свої повноваження.
Доводи апеляційної скарги про те, що облікова база даних поліції та довідки, які наявні в матеріалах справи, не є та не можуть вважатися належним доказом вчинення або підтвердження певного правопорушення, апеляційний суд визнає безпідставними та не бере до уваги, оскільки такі не свідчать про неналежність та недопустимість наявних в матеріалах справи довідок старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області Норожнової Д. як доказів у справі про адміністративне правопорушення в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області Норожнової Д. не зареєстровані, на них відсутні реєстраційні номери і до них не надані документи, які б підтверджували повноваження особи на їх підписання.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що довідки видані та підписані уповноваженою на те особою, а відповідно є офіційними документами, що в свою чергу дає можливість врахувати їх як доказ під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, як безпідставні і такі, що не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що відсутніми є докази та інформація щодо не здачі ОСОБА_1 практичної чи теоретичної частини іспиту, а самого рішення, на підставі якого було позбавлено права керування транспортними засобами, у матеріалах справи немає.
Таким чином, наданими доказами встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тому доведеною є його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того в порушення пункту 2.1 а Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306) ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи не наділеним правом керування транспортними засобами, повторно протягом року.
У матеріалах справи міститься довідка старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП - старшого лейтенанта поліції Норожнової Д., згідно з якою 15.07.2023 щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Тому в даному випадку повторність утворює факт притягнення ОСОБА_1 15.07.2023 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Крім того, в справі наявні відомості про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії серії НОМЕР_3 від 30.06.2016, не склав теоретичну та практичну частину іспиту після спливу строку позбавлення права керування транспортними засобами.
Вищенаведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки такі спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами захисника на заперечення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень за обставин, викладених як у протоколах про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі доводи є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та вимогам законодавства, а також повністю спростовуються дослідженими доказами по справі, що свідчить про те, що вони спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинені ним правопорушення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33, 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, ОСОБА_1 є військовослужбовцем легендарної військової частини НОМЕР_2 та героєм війни, нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня, апеляційний суд визнає такими, що не спростовують та не впливають на висновки суду першої інстанції як у частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і у частині накладення на останнього адміністративного стягнення.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана захисником Кривкою М.В. апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і є безпідставними - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Кривки М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага