03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
апеляційне провадження № 22-з/824/892/2024
18 грудня 2024 року м. Київ
Справа № 757/54659/21-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Немировської О.В.
за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з матір'ю та за об'єднаним позовом ОСОБА_3 самостійно та як законного представника малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про повернення дітей,
встановив:
12 жовтня 2021 року ОСОБА_6 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місяця проживання дітей з матір'ю.
08 листопада 2021 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про негайне повернення малолітніх дітей - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до держави Австрія, посилаючись на незаконне переміщення дітей матір'ю із міста Відня ( Австрія) до міста Києва ( Україна) у липні 2021 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2022 року об'єднано цивільну справу № 757/59266/21-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про негайне повернення малолітніх дітей в одне провадження із справою 757/54659/21-ц за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві адміністрації про визначення місяця проживання дітей з матір'ю.
08 серпня 2022 року представник позивача за об'єднаним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_12 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила:
- застосувати заходи забезпечення позову якими зобов'язати ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт: № НОМЕР_1 ) забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт: № НОМЕР_2 ) з малолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15 кожного понеділка, середи, п'ятниці та неділі з 19 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин, засобами телефонного або інтернет зв'язку (програмами або застосунками: «FaceTime», «Skype», «Viber», «Zoom», «WhatsApp», «Telegram»);
- застосувати заходи забезпечення позову, якими зобов'язати ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт: № НОМЕР_1 ) забезпечити особисті побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт: № НОМЕР_2 ) з малолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15 кожної першої суботи місяця та кожної четвертої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. у місці фактичного проживання чи перебування дітей у присутності ОСОБА_1 або без її присутності.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року залишено без задоволення заяву про забезпечення позову у даній справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року - апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_12 , - задоволено частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року - скасовано та прийнято постанову:
Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_12 про забезпечення позову - задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_13 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт: № НОМЕР_2 ) з малолітніми ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної середи та неділі з 19 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин, засобами телефонного або інтернет зв'язку (програмами або застосунками: «FaceTime», «Skype», «Viber», «Zoom», «WhatsApp», «Telegram»).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києва державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з матір'ю було задоволено.
Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з їхньою матір'ю - ОСОБА_10 за її фактичним місцем проживання.
Об'єднаний позов ОСОБА_3 самостійно та як законного представника малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про повернення дітей - залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана адвокатом Незвіським Д.Я., задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з матір'ю - скасовано, та ухвалено нове судове рішення:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з матір'ю - закрито.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в частині вирішення об'єднаного позову - скасовано та ухвалено нове судове рішення :
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення дітей до держави Австрія - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05 червня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_3 - залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року - залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року скасовані заходи забезпечення позову, накладені постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року щодо зобов'язання ОСОБА_9 забезпечувати побачення та спілкування (контакт) ОСОБА_3 з малолітніми ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної середи та неділі з 19 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., засобами телефонного або інтернет зв'язку (програмами або застосунками: «FaceTime», «Skype», «Viber», «Zoom», «WhatsApp», «Telegram»).
10 травня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_17 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року, в якій заявник просить надати роз'яснення з наступних питань:
- в чому саме полягає процес забезпечення ОСОБА_18 побачення та спілкування ОСОБА_3 з малолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , кожної середи та неділі з 19 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин, засобами телефонного або інтернет зв'язку (програмами або застосунками: «FaceTime», «Skype», «Viber», «Zoom», «WhatsApp», «Telegram»)?
- чи зобов'язано ОСОБА_13 надавати свій особистий мобільний телефон / планшет / персональний комп'ютер малолітнім ОСОБА_19 та ОСОБА_20 або придбати для них окремий мобільний телефон / планшет / персональний комп'ютер, що технічно підтримує засоби телефонного та інтернет зв'язку (програмами або застосунками: «FaceTime», «Skype», «Viber», «Zoom», «WhatsApp», «Telegram»)?
- які мають бути технічні характеристики відповідного пристрою та хто й за чий рахунок має здійснювати технічне обслуговування пристрою?
- за рахунок чиїх грошових коштів ОСОБА_6 має забезпечувати побачення та спілкування ОСОБА_3 з малолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , за умови, що ОСОБА_7 ухиляється від своїх батьківських обов'язків щодо дітей, що підтверджується судовим наказом Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2022 (у цивільній справі № 757/13673/22-ц, яким вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти?
- хто саме має здійснювати (ініціювати) вихідний виклик (дзвінок) з використанням засобів телефонного та інтернет зв'язку: ОСОБА_21 ; ОСОБА_7 - ОСОБА_22 ; малолітні ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (разом чи окремо) - ОСОБА_25 ; ОСОБА_7 - ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (разом чи окремо)?
- чи зобов'язана ОСОБА_6 забезпечувати відповідь малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (разом чи окремо) на ініційований вихідний виклик (дзвінок) ОСОБА_3 ?
- чи відповідальна ОСОБА_6 за наявність бажання у малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (разом чи окремо) приймати участь в побаченні та спілкуванні з ОСОБА_26 ?
- чи зобов'язана ОСОБА_6 чинити вплив (примус) на малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (разом чи окремо), направлений на однозначне прийняття ними участі в побаченні та спілкуванні зі ОСОБА_26 попри їх особисту волю? Якщо зобов'язана, то яким чином?
- з якого географічного (геолокаційного) місця ОСОБА_6 має забезпечувати побачення та спілкування ОСОБА_3 з малолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за умови, що ОСОБА_6 не є громадянкою України, не має обмежень у пересуванні Україною та Світом?
- за яким географічним (геолокаційним, астрономічним) часом з 19 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин ОСОБА_6 має забезпечувати побачення та спілкування ОСОБА_3 з малолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за умови, що ОСОБА_6 , малолітні ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , а також ОСОБА_7 знаходяться у різних країнах, не мають обмежень у пересуванні Світом ?
- чи зобов'язана ОСОБА_6 підлаштовувати графік позашкільного навчання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (разом чи окремо), обмежувати дітей в участі в гуртках, що мають визначений графік роботи, у час, визначений судом для забезпечення побачення та спілкування ОСОБА_3 з малолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ?
Відповідно до ч. 1,2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
У вказаній ухвалі від 06 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту цієї норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, чинне процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Зі змісту заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року вбачається, що ОСОБА_28 просить роз'яснити порядок виконання постанови суду апеляційної інстанції про застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про негайне повернення малолітніх дітей - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до держави Австрія.
Приймаючи вказану постанову, апеляційний суд виходив із того, що оскільки предметом даного позову є повернення малолітніх дітей сторін у справі до держави Австрія та передання їх батькові, то вид забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача надати можливість спілкування та побачення батька з дітьми протягом певного проміжку часу засобами телефонного або інтернет - зв'язку не вирішує спір по суті, а лише спрямований на забезпечення збереження відносин та емоційного контакту малолітніх дітей з їх батьком.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що «судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.
ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов'язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.»
У постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 397/620/23 Верховний Суд зазначив, що «застосування судом тимчасового (до набрання законної сили рішенням по суті спору) заходу забезпечення позову шляхом усунення перешкод одному з батьків, з яким дитина на час вирішення спору фактично не проживає, у спілкуванні й вихованні дитини, не свідчить про вирішення судом по суті спору про визначення місця проживання дитини. Такі заходи забезпечення позову перебувають у межах виконання органами державної влади позитивних зобов'язань, які випливають з гарантій, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідають наведеній вище практиці Верховного Суду».
Відповідно до ч. 7, 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Таким чином, заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та діють до набрання законної сили рішенням суду по суті спору, а у разі задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з матір'ю - скасовано, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 - закрито.
Закриваючи провадження у справі в частині вирішення позову ОСОБА_9 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_29 є громадянином іншої держави та не має постійного місця проживання в Україні, а тому ОСОБА_28 не має правових підстав пред'являти до нього позов про визначення місця проживання дітей у суди України. Отже, позов про визначення місця проживання дитини повинен бути пред'явлений до компетентного суду Австрії і розгляду українським судом не підлягає.
Також постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в частині об'єднаного позову ОСОБА_3 самостійно та як законного представника ОСОБА_30 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про повернення дітей - скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Відмовляючи у позові ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 2021 рік у двох неповнолітніх дітей не було постійного місця проживання в Австрії. Тобто періодичне перебування неповнолітніх в Австрії не є визначенням постійного місця проживання, оскільки відбувалося лише протягом обмеженого часу. Отже, діти мали постійне місце проживання в Україні, водночас, як такого статусу щодо Австрії не набули.
Таким чином, в силу приписів ст. 158 ЦПК України та відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 397/620/23 заходи забезпечення позову, що полягають у встановленні графіку спілкування батька з дітьми, є тимчасовими та діють до набрання законної сили рішенням суду по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, то заходи забезпечення позову, застосовані постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року, діяли до набрання законної сили зазначеним судовим рішенням по суті спору, а також ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року такі заходи забезпечення позову були скасовані, тому постанова Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року виконанню не підлягає, відтак, і роз'яснення такої постанови не допускається.
Отже, наведені у заяві ОСОБА_1 обставини та аргументи не свідчать про наявність підстав для роз'яснення постанови апеляційного суду, а тому заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 271 ЦПК України, про відмову в роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 271, 367, 368 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 25 грудня 2024 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Немировська О.В.