04 грудня 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/16376/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Писаної Т. О., Гаращенка Д. Р.
при секретарі Мудрак Р. Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Заведія Владислава Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Вишгородського районного суду Київської області
у складі судді Котлярової І. Ю.
від 24 липня 2024 року
у цивільній справі № 363/217/22 Вишгородського районного суду Київської області
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,
В січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 09.05.2020 р. між ним та ОСОБА_1 було укладено договір №08/05/2020, згідно умов якого позивач, в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов'язався передати у власність відповідача меблі, найменування та номенклатура якого визначається в п. 1.2. договору, а відповідач зобов'язалася прийняти меблі та оплатити їх у порядку та на умовах, визначених договором. Сума договору становила 250 200 грн. Зазначив, що договір містить всі необхідні істотні умови, зокрема, зазначено предмет договору, його ціну, опис меблів, які мають бути встановлені, визначено порядок передачі меблів, а також гарантійний термін. Окрім того, договором визначено назву комплектуючих елементів, назву виробника матеріалу, з якого мала бути виготовлена мебель, колір фасадів. На виконання умов договору, 10.05.2020 року позивачем отримано від ОСОБА_1 передплату у розмірі 5000 доларів США по курсу 26,7 грн, що еквівалентно 133 500 грн, а також 35 200 грн, а всього передплату у розмірі 168 700 грн.
Вказував, що 05 вересня 2020 року було доставлено та змонтовано мебель, зазначену у договорі. Будь-яких зауважень з боку відповідача не надходило. Разом з цим, після монтажу меблів ОСОБА_1 попросила надати їй декілька днів для випробування меблів та визначитися із можливими скритими дефектами, але в подальшому відмовилися від підписання акту прийому-передачі меблів. Факт передачі меблів та їх подальший монтаж та встановлення підтверджується показами свідків і фотокопіями, які були зроблені до встановлення меблів, під час їх встановлення, а також після встановлення та монтажу.
Вказував, що позивачем було у повній мірі виконано умови договору в частині передачі відповідачеві товару, а відповідачем частково здійснено попередню оплату товару, але не здійснено повну оплату вартості товару після його передачі відповідачу. ОСОБА_1 після передачі товару не було повідомлено позивача про будь-які порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк встановлений договором або актами цивільного законодавства. Вважає, що договір від 09.05.2020 року № 08/05/2020 є укладеним з моменту його підписання та такий, виконання якого фактично розпочалося.
Також зазначив, що відповідачем до суду було подано позов до позивача, відповідно до якого остання просила стягнути з позивача кошти у розмірі 168 700 грн., оскільки вважала, що договір № 08/05/2020 від 09.05.2020 року є неукладеним. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2021 року, залишеного без змін постановою Сумського апеляційного суду від 21.09.2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В ході розгляду вказаної справи встановлено виконання умов договору в частині передачі відповідачеві товару та відповідно встановлення кухонних меблів. Вказана обставина також підтверджується фотокартками та показами свідків. Факт встановлення кухонних меблів у відповідності до умов договору не заперечувався і стороною відповідача.
Вказував, що відповідачем частково виконані умови договору, а саме сплачено 168 700 грн, що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру, а тому заборгованість по договору складає: 250 200 грн. - 168 700 грн = 81 500 грн.
Враховуючи, що відповідач, як сторона договору, порушила обов'язки щодо своєчасної оплати вартості меблів, просив стягнути з останньої основну заборгованість за договором купівлі-продажу № 08/05/2020 від 09.05.2020 року на суму 81 500 грн та пеню за прострочення виконання умов договору на суму 18 541 грн., а всього 100 041 грн, а також понесені судові витрати.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 липня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу № 08/05/2020 від 09.05.2020 року у розмірі 81 500, 00 грн., пеню за прострочення виконання умов договору купівлі-продажу № 08/05/2020 від 09.05.2020 року у розмірі 18 541 грн, а всього 100 041 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1000 грн.
В апеляційній скарзі адвокат Заведій В. І., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Судові витрати з сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 501 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн покласти на позивача.
Адвокат вказував, що договором передбачено, що загальна вартість меблів становить 250 200 грн без ПДВ. Замовник зобов'язувався в день підписання договору або протягом трьох банківських днів здійснити попередню оплату меблів у розмірі 200 160 грн без ПДВ. Повна оплата (за вирахуванням попередньої оплати та оплати при доставці ) здійснюється після належної передачі меблів замовнику в момент підписання акту прийому-передачі меблів.
Відповідачем заперечується факт повного виконання договору позивачем, оскільки після укладення договору сторони погодили змінити матеріал, з якого буде виготовлена стільниця. Зміну в домовленостях сторони зафіксували на екземплярі договору купівлі-продажу, який знаходиться у позивача. Також на вказаному екземплярі договору здійснювалось фіксування сплати відповідачкою коштів, які частково надходили позивачу через рахунки його дружини - ОСОБА_3 в рахунок сплати коштів за договором купівлі-продажу.
В ході розгляду справи судом першої інстанції було витребувано оригінали договорів від 09.05.2020 року у позивача та відповідача. Обставини, які зазначала відповідач про відмінність записів виконання договору на останній сторінці обох договорів знайшли своє підтвердження. При цьому кардинальні відмінності у записах на обох екземплярах договору повністю залишені судом першої інстанції без уваги.
Вважає, що позивачем не виконано договір належним чином, а ОСОБА_1 сплачено позивачу суму коштів, яка перевищує ціну договору, на підставі якого ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом. Вказує на наявність у поведінці/заявах позивача суперечності, які мають значення для справи яка проявляється в тому, що за твердженням позивача меблі для кухні були доставлені та встановлені у квартирі відповідача 05.09.2020 року, в той же час, позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 лише у грудні 2021 року, тобто, через 15 місяців з моменту поставки товару. Зміст матеріалів справи не містить жодного доказу, який би свідчив, що позивач протягом 15 місяців до звернення до суду намагався отримати борг від ОСОБА_1 , зокрема позивач не звертався до ОСОБА_1 з вимогами про сплату боргу, не надав суду роздруківки переписок із месенджерів, соціальних мереж, де просив повернути борг, тобто не вжив жодного заходу, який свідчив би про те, що такий борг наявний, а лише звернувся до суду після того, як ОСОБА_1 ініціювала позов про стягнення коштів з відповідача та його дружини. Зміст укладеного сторонами договору не містить конкретного положення, яким чином має діяти замовник, якщо наявні суперечності щодо якості поставленого товару, тому можливо стверджувати, що факт не згоди із якістю наданого товару оформлюється відмовою від підписання акту прийому-передачі товару та усним повідомленням щодо того, які наявні недоліки у товару, а виконавець зобов'язується їх усунути. Позивачем до позовної заяви свідомо було надано докази, які не відображають реального стану речей, спотворюють обставини справи. В наведеному відповідач вбачає спробу позивача ввести в оману суд з метою стягнення неіснуючого боргу із відповідача, окрім тих коштів, які вже були отриманні ОСОБА_2 від ОСОБА_1 шахрайським шляхом.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу адвокат Музика А. І., в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на безпідставність доводів, викладених в ній, просив залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним. Вказував, що твердження відповідача про внесення змін до договору №08.05.2020 від 09 травня 2020 року в частині заміни матеріалу стільниці не відповідає дійсності. Щодо грошових кошти в сумі 214 800 грн, які були переведені на рахунок ОСОБА_3 , зазначає, що такі кошти були переведені за договором й у відповіді на відзив у справі №757/53365/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, ОСОБА_1 зазначала, що грошові кошти в сумі 214 800 грн були переведені на рахунок ОСОБА_3 саме для закупівлі меблів для спальної кімнати.
Вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було викликано та допитано в якості свідка ФОП ОСОБА_4 , оскільки як відповідачем так і його адвокатами Дзюбою М. Ю. та ОСОБА_5 жодного клопотання про виклик та допит в якості свідка ФОП ОСОБА_4 не заявлялось.
Зауважував про те, що відповідач усунулась від прийняття виконаної роботи, не підписала Акт прийняття-передачі, не зазначила жодним чином про допущені у роботі відступи від умов договору. При цьому відповідачем не надано жодного допустимого доказу про те, що нею було негайно заявлено підрядникові про виявлені будь-які недоліки.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від адвоката Заведія В. І., в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання, в якому адвокат просив розглядати справу у його відсутність, через його зайнятість в іншому судовому засіданні. Подану апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення.
Позивач та його представник про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву до неї, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 09 травня 2020 року ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) уклали договір № 08/05/2020, згідно п. 1 якого виконавець в порядку та на умовах, визначеним цим договором, зобов'язується передати у власність замовнику меблі, найменування та номенклатура якого визначається в п.1.2. договору (надалі - «меблі»), а замовник зобов'язується прийняти меблі та оплатити їх у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Опис меблів визначено п. 1.2 договору, а саме кухня та пенали: фурнітура Блюм (петлі, підйомники, висувні механізми Леграбокс); стільниця HPL Fundermax 0080SX 12 мм, чорне ядро; фасади основні Cleaf S082; фасади Rauvisio Crystal V2778 яскраво-біла глянець; блюм серводрайви на Aventos HF 5 шт.; ДСП корпус низ Egger U899 st9 космос сірий; ДСП корпус верх Egger W908 st2 білий базовий; лоток під столові прибори, коврики на висувні ящики, лед підсвітка, сушка, карго, профіль ручка 3 шт., профіль Гола чорний. Монтаж. Монтажні розхідники, доставки.
Відповідно п. 2 договору виконавець зобов'язується передати меблі належної якості замовнику у строк визначений п. 4 договору. Замовник зобов'язується прийняти меблі та сплатити передбачену цим договору вартість в порядку та розмірі, визначеному п. 3 договору.
Пунктом 3 договору передбачено, що загальна вартість меблів становить: 250 200 грн без ПДВ. Замовник зобов'язується в день підписання договору, або протягом 3 х банківських днів здійснити попередню оплату меблів у розмірі 200 160 грн без ПДВ.
Повна оплата (за вирахуванням попередньої оплати та оплати при доставці) здійснюється після належної передачі меблів замовнику в момент підписання сторонами акту прийому-передачі меблів.
Як передбачено п. 4 договору передача меблів здійснюється протягом 40 робочих днів після внесення замовником попередньої оплати. Передача меблів здійснюється за адресою вказаною замовником. Прийом-передача меблів оформлюється Актом прийому-передачі меблів, який підписуються сторонами чи їх уповноваженими представниками. При виявленні дефекту меблів при передачі в вини виконавця, останній зобов'язується на протязі десяти робочих днів усунути дефекти, а замовник зобов'язується надати виконавцю можливість виконати роботи по усуненню виявлених дефектів.
Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п.п. 3.2, 3.3, 4.1 договору, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню за кожен день прострочення виконання зобов'язань в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу чи вартості меблів, передача якого прострочена.
Як вбачається з прибуткового касового ордеру № 2 від 10 травня 2020 року ОСОБА_1 сплатила на користь ФОП ОСОБА_2 передплату за кухню по договору № 08/05/2020 від 09 травня 2020 року в розмірі 168 700, 00 грн.
05 вересня 2020 року ФОП ОСОБА_2 склав Акт приймання-передачі товару, згідно якого станом на 05.09.2020 року в повній мірі виконав умови договору № 08/05/2020, а саме передав ОСОБА_1 та встановив за адресою: АДРЕСА_1 , наступні меблі: фурнітура Блюм (петлі, підйомники, висувні механізми Леграбокс); стільниця; фасади основні Cleaf S082; фасади Rauvisio Crystal V2778 яскраво-біла глянець; блюм серводрайви на Aventos HF 5 шт.; ДСП корпус низ Egger U899 st9 космос сірий; ДСП корпус верх Egger W908 st2 білий базовий; лоток під столові прибори, коврики на висувні ящики, лед підсвітка, сушка, карго, профіль ручка 3 шт., профіль Гола чорний. Виконано також доставку та монтаж меблів.
Згідно п. 3 вказаного Акту загальна вартість виконаних робіт складає: 250 200 грн. Замовником здійснено на користь виконавця попередню оплату у розмірі 168 700 грн. Таким чином до сплати підлягає 81 500 грн.
Встановлено, що ОСОБА_1 відмовилася від підписання Акту приймання-передачі товару в присутності свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про що було зазначено у вказаному акті.
З матеріалів справи також слідує, що постановою Київського апеляційного суду від 11.05.2022 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2021 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів. Вирішено питання судових витрат. Предметом розгляду даної справи було стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів у розмірі 214 800, 00 грн. Вказана постанова набрала законної сили.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2021 року, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_9 до ТОВ «ДОРБУДСТРОЙ» про розірвання договору, стягнення сплачених коштів та пені за прострочення виконання зобов'язань задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ДОРБУДСТРОЙ» на користь ОСОБА_9 оплачені ним кошти за покупку побутової техніки у розмірі 107 995 грн, витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн, а всього в розмірі - 117 995 грн. Стягнуто з ТОВ «ДОРБУДСТРОЙ» на користь держави судовий збір в сумі 1079 грн 95 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог про розірвання договору та стягнення коштів пені за прострочення виконання зобов'язання відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що укладений між сторонами 09 травня 2020 року договір № 08/05/2020 є змішаним, який містить елементи договору купівлі-продажу та договору підряду, підстав для визнання Акту приймання-передачі товару від 05 вересня 2020 року недостовірним та виключення його з числа доказів судом не встановлено, та дійшов висновку про те, що відповідач по закінченню встановлення меблів згідно ст. 853 ЦК України був зобов'язаний прийняти роботу та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них позивачеві та вимагати від останнього безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк, пропорційного зменшення ціни роботи або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором, що передбачено вимогами ст. 858 ЦК України. Оскільки таким правом ОСОБА_1 не скористалася, виконану позивачем роботу не прийняла, відмова від оплати залишку її вартості в розмірі 81 500, 00 грн є безпідставною, а порушене право позивача підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання та стягнення з відповідача на його користь заборгованість за договором № 08/05/2020 від 09 травня 2020 року в розмірі 81 500, 00 грн. Оскільки прострочення виконання зобов'язань мало місце зі сторони замовника, яка згідно п п. 3.3 договору мала здійснити повну оплату після передачі їй меблів в момент підписання Акту приймання-передачі, суд також дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 18 541, 00 грн. за 455 днів прострочення виконання зобов'язання.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною 1 ст. 627 цього Кодексу встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Поняття договору міститься у ч. 1 ст. 626 ЦК України, відповідно до якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору та його правова природа не залежать від назви. Правова природа договору визначається з огляду на його зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (узгоджується із постановою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21, постановою Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, постановою Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
Вид договору визначається за специфікою матеріальних відносин, що опосередковуються договором, або колом юридичних умов, об'єктивно необхідних для утворення певного договірного зобов'язання.
Водночас, законодавець закріпив в ЦК України такий інститут договірного права як інститут змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України). Зокрема, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Судом встановлено, що укладений між сторонами 09 травня 2020 року договір № 08/05/2020 є змішаним, адже містить елементи договору купівлі-продажу та договору підряду.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Вимогами ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Факт виконання ФОП ОСОБА_2 обов'язку із передачі відповідачу ОСОБА_1 та встановлення в квартирі АДРЕСА_2 кухонних меблів, відповідно до умов договору №08/05/2020 від 09 травня 2020 року підтверджуються сукупністю наявних у матеріалах доказів й відповідачем не спростований.
А саме, згідно Акту приймання-передачі товару від 05 вересня 2020 року позивач передав та встановив в квартирі відповідача обумовлені договором меблі. Від підписання вказаного акту відповідач відмовилася, що засвідчено підписами ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з яких ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили вказану обставину і в судовому засіданні суду першої інстанції. Обґрунтованої відмови від прийняття змонтованих меблів, відповідачем надано не було.
Факт встановлення меблів за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується також рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, яким в відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 168700 грн, як безпідставно отриманих відповідачем. Відмовляючи у задоволенні позову, у вказаній справі суд виходив з того, що ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_2 кошти за договором купівлі-продажу № 08/05/2020 від 09 травня 2020 року, тобто за відповідним правочином, який діє на час розгляду справи судом, а тому відповідач набув кошти на відповідній правовій підставі.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з огляду на те, що відповідач не надала обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт із монтажу кухонних меблів у строк, визначений договором, й безпідставно та необґрунтовано ухилилась від прийняття робіт, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача (покупця, замовника) обов'язку згідно з положеннями статей 692 та 853 ЦК України сплатити позивачу (продавцю, виконавцю) за отримані меблі та їх монтаж на підставі акту, який підписаний в односторонньому порядку позивачем, що засвідчено підписами ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Оскільки прострочення виконання зобов'язань мало місце зі сторони замовника, яка згідно п п. 3.3 договору мала здійснити повну оплату після передачі їй меблів в момент підписання Акту приймання-передачі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 18 541 грн. за 455 днів прострочення виконання зобов'язання.
Апеляційний суд звертає увагу, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Посилання представника відповідача про те, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед позивачем, а навпаки вона здійснила переплату за кухонні меблі в сумі 214 800 грн, колегією суддів відхиляються як безпідставні, адже як встановлено, обставини сплати вказаної суми, досліджувались у межах справи № 757/53365/20-ц, й не пов'язані із спірними правовідносинами.
Доводи апеляційної скарги щодо внесення змін до договору №08.05.2020 від 09 травня 2020 року в частині заміни матеріалу стільниці колегія суддів відхиляє як необґрунтовані й безпідставні, адже належних та достовірних доказів вказаному твердженню представником відповідача надано не було, а наявність чи відсутність таких змін не спростовує факт безпідставної відмови відповідачки від прийняття товару й робіт та підписання відповідного акту.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було викликано та допитано в якості свідка ФОП ОСОБА_4 , не заслуговують на увагу, оскільки як відповідачем так і його адвокатами Дзюбою М. Ю. та ОСОБА_5 жодного клопотання про виклик та допит в якості свідка ФОП ОСОБА_4 , як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не заявлялось.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Заведія Владислава Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 20 грудня 2024 року.
Судді: Є. П. Євграфова
Т. О. Писана
Д. Р. Гаращенко