23 грудня 2024 року
м. Київ
справа №160/6852/24
адміністративне провадження № К/990/47129/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2024
у справі № 160/6852/24 за позовом ОСОБА_1 до Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ організації несення служби в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ організації несення служби в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 09.02.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, винесену головним державним виконавцем Брушковською О.В.;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 06.03.2024 про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_1, винесену заступником начальника відділу Тарасенко К.В.;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 09.02.2024 про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_1, винесену головним державним виконавцем Брушковською О.В.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2024, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 09.02.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, винесену головним державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською О.В. Визнано протиправною та скасовано постанову від 09.02.2024 про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_1, винесену головним державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською О.В. Визнано протиправною та скасовано постанову від 06.03.2024 про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_1, винесену заступником начальника відділу Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тарасенко К.В.
06.12.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2024 у справі № 160/6852/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Положеннями статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке обґрунтування скаржника про те, що розгляд цієї касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з'ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 287, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2024 у справі № 160/6852/24 за позовом ОСОБА_1 до Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ організації несення служби в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, про визнання протиправними та скасування постанов.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк Н.М. Мартинюк