Справа № 1-75/10
30 вересня 2010 року Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючої, судді Строни Т.Г., при секретарі Рогач К.М., із участю державного обвинувача Гошовського М.В.,потерпілої ОСОБА_1, захисника підсудної ОСОБА_2, розглянувши в м.Турці кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Верхні Ворота Воловецького району Закарпатської області, жительки АДРЕСА_1, українки, гр-ки України, має вищу агроекономічну освіту, заміжня , має на утриманні неповнолітню доньку, приватний підприємець, інвалідності не має, депутатом не є, раніше в силу ст. 89 КК України не судима
за ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
15 липня 2009 року близько 15.00 год. в с.Івашківці Турківського району Львівської області підсудна ОСОБА_4 із метою спричинення тілесних ушкоджень нанесла декілька ударів руками та ногами по різних ділянках тіла потерпілої ОСОБА_1, чим заподіяла потерпілій синці в ділянці тім»яної кістки справа та зліва, тобто легкі тілесні ушкодження.
Свою вину у вчиненому підсудна не визнала і спочатку пояснила, що 15 липня 2009 року в селі Івашківці Турківського району Львівської області її не було, і вона ніяких ударів потерпілій не наносила. Однак в ході судового слідства підсудна змінила свої показання і на запитання головуючої пояснила, що таки була 15.07.2009 року о 23.00 год. в с.Івашківці Турківського району - приїжджала до бару, який орендує її чоловік, забрати виручку, однак потерпілу в цей день не бачила і тілесних ушкоджень їй не спричиняла.
Вина підсудної стверджується такими зібраними по справі доказами :
-показаннями на досудовому слідстві та в судовому засіданні по терпіло ОСОБА_1 про те, що в липні 2009 року підсудна прийняла її на роботу до кафе в с.Івашківці, де вона попрацювала декілька днів на віру без
-2-
оформлення трудової угоди , однак змушена була відмовитися від роботи із-за поведінки підсудної, яка її скривдила із-за того, що вона надала бухгалтеру власника кафе гроші в сумі 500 грвн., які йому заборгувала підсудна, без відома підсудної. Після цього підсудна подзвонила до неї додому і сказала прийти до неї в кафе отримати зарплату . Другого дня, а саме 15.07.2009 року близько 14.00 год. вона разом із своєю односельчанкою ОСОБА_5, яка теж працювала в кафе у підсудної і не отримала заробітну плату за свою роботу, прийшли до кафе підсудної в с.Івашківці коло 14.00 год. Десь півгодини вони із ОСОБА_5 чекали на підсудну. Коли остання приїхала зі своїм чоловіком, то одразу накинулася на неї із матюками, стала її ображати та нанесла їй декілька ударів руками по голові та копнула по нозі. Побиття припинив чоловік підсудної, який забрав підсудну від неї. Вони із ОСОБА_5 пішли на зупинку і, оскільки їй було погано, ОСОБА_5 викликала по телефону їх односельця ОСОБА_6, той приїхав на машині і відвіз їх додому.
-показаннями на досудовому слідстві та в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 про те, що 15.07.2009 року вона разом із потерпілою ОСОБА_1 поїхала до бару підсудної в с.Івашківці , так як їй підсудна заборгувала заробітну плату. Приїхали вони близько 14.00 год. і чекали біля бару. Через якийсь час приїхала підсудна. Одразу підсудна підійшла до потерпілої і , викрикуючи матіюки, схопила потерпілу за волосся, а потім стала її бити рукою по голові, після чого ще й копала по нозі. У потерпілої стала текти кров із носа, їй стало погано, а тому вона викликала односельця ОСОБА_6, який приїхав машиною і забрав їх додому;
-показаннями на досудовому слідстві та в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 про те, що в липні 2009 року десь о 14.00-16.00 год. до нього подзвонила ОСОБА_5 і попросила його приїхати в с.Івашківці за ОСОБА_1, так як її побили. Коли він приїхав, то підсудна та потерпіла вже чекали на нього на зупинці, у потерпілої на обличчі була кров, і потерпіла розказала, що її побила хазяйка бару, підсудна по даній справі. Він відвіз потерпілу та ОСОБА_5 додому в с.Мохнате;
-постановою про відмову в порушенні кримінальної справи по ст. 296 КК України від 20.07.2009 року, із якої вбачається, що начальником ДІМ Турківського РВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_7 встановлено, що підсудна спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження. Дану постанову підсудна не оскаржувала ( а.с.15 );
-актом судово-медичного освідчення № 213 від 17.07.2009 року та висновком експерта № 18 від 03.02.2010 року, із яких вбачається, що у ОСОБА_1 малися синці в ділянці тім»яної кістки зліва та справа , які могли утворитися від дії тупого предмету, можливо, при ударах руками, могли утворитися 15.07.2009 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження ( а.с.20, 24).
Наведені вище докази по суті співпадають, не суперечать один одному, а тому суд визнає їх достовірними і відповідаючими дійсності.
-3-
Ними вину підсудної суд вважає доведеною.
Оцінюючи показання потерпілої , суд надає їм віри, оскільки підсудна правдиво розповіла суду про обставини вчиненого щодо неї злочину, своїх показань протягом досудового та судового слідства не змінювала і надала обґрунтовані відповіді на всі запитання учасників судового процесу, її показання підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не довіряти яким у суду підстав немає.
Показання підсудної про її невинуватість суд визнає неправдивими, направленими на свій захист із метою уникнення відповідальності, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, не довіряти яким у суду підстав немає, а також і тому що підсудна неодноразово протягом досудового та судового слідства змінювала свої показання, уникала відповідей на запитання головуючої, а також не на всі запитання учасників судового процесу надала відповідь.
Кваліфікацію дій підсудної за ч. 1 ст. 125 КК України суд вважає вірною, оскільки судом встановлено, що підсудна на грунті особистих стосунків умисно спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Обираючи міру покарання підсудній, суд враховує, що вчинений нею злочин віднесений законом до невеликої тяжкості.
В якості пом»якшуючих покарання обставин суд враховує те, що підудна є в силу ст. 89 КК України несудимою, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню доньку, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.
В якості даних щодо особи підсудної суд враховує те, що підсудна не вперше притягається до кримінальної відповідальності, у вчиненому не покаялася ані на досудовому слідстві, ані в судовому засіданні, перед потерпілою так і не вибачилася, намагається уникнути належної відповідальності за допомогою неправди.
Враховуючи всі наведені вище обставини у їх сукупності, суд вважає, що підсудній слід обрати покарання у межах санкції частини статті.
В силу ст.ст. 23,270,277,1166,1167 ЦК України стягненню із підсудної в користь потерпілої підлягає відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди. Враховуючи те, що внаслідок злочинних дій підсудної потерпіла терпіла біль і хвилювання, за захистом своїх прав змушена була звертатися до міліції, з»являтися на допити, надавати пояснення, приймати участь у судових засіданнях, нормальний ритм і спосіб її життя було порушено на значний термін, честь і гідність її діями підсудної було значно принижено, вона почувається скривдженою і надалі по причині намагання підсудної уникнути відповідальності за допомогою неправди, а також враховуючи тяжкість спричинених їй тілесних ушкоджень, суд вважає заподіяну потерпілій злочином моральну шкоду значною і знаходить за необхідне визначити розмір відшкодування сумою в 5 000 гривень, таким чином повністю задовольнивши цивільний позов.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,
-4-
присудив:
ОСОБА_4 визнати винною за ч. 1 ст. 125 КК України та засудити на двісті годин громадських робіт.
Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 п»ять тисяч гривень в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 до часу звернення вироку до виконання залишити без змін.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб із часу його проголошення.
Головуюча-
Справа № 1-75/10
24 червня 2010 року Турківський районний суд Львівської області в складі судді Строни Т.Г., із участю секретаря судових засідань Рогач К.М., прокурора Гошовського М.В., потерпілої ОСОБА_1, розглянувши в м.Турці на попередньому слуханні в судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
Дана справа підсудна Турківському районному суду Львівської області.
Підстав для зміни обвинуваченій міри запобіжного заходу на даний час немає.
Обвинувальний висновок складений згідно вимог КПК України.
Порушень вимог КПК України відповідно до п. 5 ст. 237 КПК України на даний час не виявлено.
Підстав для зупинення провадження або закриття справи на даний час немає.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 155, 237, 244, 245 КПК України,
постановив:
справу прийняти до провадження Турківського районного суду Львівської області.
У зв»язку із тим, що на а.с.47 мається свідоцтво про шлюб НОМЕР_1, що видане 02.03.2006 року виконкомом Нижньоворітської сільської ради Закарпатської області, із якого вбачається, що підсудна зареєструвала шлюб із ОСОБА_10 та при цьому змінила прізвище із «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», дійсним прізвищем підсудної на даний час вважати прізвище «ОСОБА_4».
Міру запобіжного заходу підсудній залишити без змін.
Справу призначити до розгляду в судовому засіданні на 02 липня 2010 року на 10.00 год.
У зв»язку із тим, що на даний день попередньо призначені до розгляду адміністративні справи та кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 185 КК України, а також на наступні дні попередньо призначені до розгляду справи, дану справу перепризначити на 12.07.2010 року на 10.00 год.
В судове засідання викликати осіб згідно списку обвинувального висновку.
Про час розгляду справи повідомити прокурора та адвоката.
Суддя-