Справа № 2а-680\10
22 жовтня 2010р. Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.
при секретарі Шебец І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Петрина Віталія Івановича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В Сокальський районний суд з позовною заявою звернувся житель м. Сокаля ОСОБА_1 до відповідача інспектора ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Петрина В.І. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушенн, в позовній заяві вказав, що 21.02.2010р. відповідачем винесено постанову серії ВК № 075739, якою накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення вимог ст. 122 ч.1 КУпАП у виді штрафу в сумі 300грн. Відповідно до цієї постанови позивач 21.02.2010р. о 18 год. 06 хв. на автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне в с. Клевань, керуючи автомобілем марки "Хонда", номерний знак НОМЕР_1, рухався в населеному пункті із швидкістю 91 кмгод., при встановленні швидкості 60 кмгод., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Вважає дану постанову незаконною, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, проїхавши знак населеного пункту, він звернув увагу на швидкість із якою рухався, вона становила приблизно 60 кмгод. Відразу після цього він помітив автомобіль ДАІ, біля якого знаходився інспектор тримаючи в руках вимірювач швидкості "Візир". Зупинивши автомобіль позивача інспектор повідомив, що він перевищив швидкість руху, рухався із швидкістю 91 кмгод. Позивач заперечив даний факт, інспектор предявив йому пристрій, на якому було дійсно зафіксовано швидкість 91 кмгод., однак час фіксації був 18 год. 06хв., а автомобіль яким керував позивач інспектор зупинив о 18 год. 15 хв., що свідчить про фіксацію швидкості руху іншого автомобіля. Крім цього, на зображенні приладу взагалі не було видно, що це за автомобіль та не видно його номерного знаку. Дані обставини позивач повідомив інспектору ДАІ, однак він їх проігнорував та склав протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач написав свої заперечення відносно даного правопорушення. В подальшому інспектор ДАІ виніс постанову незважаючи на клопотання про участь адвоката при розгляду даної справи. Із змістом даної постанови позивач ознайомився лише у відділі ДВС Сокальського РУЮ, а тому вважає, що десятиденний строк для оскарження постанови він пропустив з поважних причин. Просить суд поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнати протиправною та скасувати постанову ВК 0756739 по справі про адміністративне правопорушення від 21.02.2010р. винесену інспектором Рівненської роти ДПС ОДДЗ Петрин В.І. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді сплати штрафу в розмірі 300 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, подав в суд заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач інспектор Рівненської роти ДПС ОДДЗ Петрин В.І. будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, в судове засідання не прибув та не повідомив про причину неявки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З дослідженого протоколу серії ВК № 084539 від 21.02.2010р. складеного інспектором Рівненської роти ДПС ОДДЗ Петрин В.І., встановлено, що ОСОБА_1, 21.02.2010р. о 18 год. 06 хв. на 135 км. автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне, в смт. Клевань керуючи автомобілем марки "Хонда" номерний знак НОМЕР_1, перевищив швидкість руху в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45, рухався із швидкістю 91 кмгод., чим порушив п. 12.4 ПДР України, швидкість вимірювалась приладом "Візир" №0141242.
Згідно постанови ВК № 075739 від 21.02.2010 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 122 КупАП, зокрема, наступає адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно п. 12.4 Прави дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Разом з тим, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як встановлено, постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача від 21.02.2009 року винесена за результатами фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації, працівником ДАІ без складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто із застосуванням приладу "Візир".
Згідно ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Тобто, перед застосуванням на території України "Візир" повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв"язку і захисту інформації України.
Однак, пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху "Візир", органами ДАІ для проведення державної експертизи не надавався. Отже, експертного висновку або сертифікату відповідності прилад "Візир" немає, що робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом та достовірності вимірюваних даних.
Відповідно ст. 280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов”язаний з”ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, відповідно до розпорядження МВС України № 446 від 21.05.2009 року, працівникам ДАІ забороняється працювати у потаємному режимі (без форми та на приватних автомобілях), вести фотофіксацію під прикриттям зелених насаджень та об”єктів дорожнього сервісу, а також працівники ДАІ мають право фіксувати швидкість не ближче, ніж після 1 км. за знаком обмеження швидкості.
Крім цього, сторона відповідача не подала суду докази того, що станом на 21.02.2010 року на вказаному відрізку дороги були наявні будь-які вказівки на те, що швидкість руху контролюється за допомогою приладу „Візир”.
З наведених підстав, суд прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення ВК 075739 від 21.02.2010 року, про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає до скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 254, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163 КАС України, суд-
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВК № 075739 по справі про адміністративне правопорушення від 21.02.2010 року, винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Петрина В.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді сплати штрафу на суму 300 грн.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Ніткевич