ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" грудня 2024 р. справа № 300/6161/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації; скасувати рішення, прийняте начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби та звільнити від проходження військової служби.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.07.2024 оновив свої обліковані дані, проте в електронному військово-обліковому документі в графі «бронювання до» наявний пропуск, у зв'язку із чим 23.07.2024 позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою надання їм інформації про бронювання. Однак, 24 липня 2024 року його було призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стверджує, що якщо військовозобов'язаним AT «Укрзалізниця» було надано відстрочку відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 №16761 «Про бронювання військовозобов'язаних за AT «Укрзалізниця» строком на 6 місяців до 08.05.2024, то з урахуванням продовження відстрочка закінчиться 08.09.2024. Вважає, що факт мобілізації є незаконним, адже на той час позивач був заброньований на період мобілізації та на час воєнного стану за виробничим структурним підрозділом «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (виробничий підрозділ «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»). Також зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 є незаконним та, хоч він і вичерпує дію фактом свого виконання, його скасування не порушить стабільності публічно-правових відносин та принципу правової визначеності, а навпаки вказуватиме на неприпустимість допущення в подальшому неправомірних дій центрами комплектування при мобілізації військовозобов'язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову. Позивач також стверджує, що ним не подавався рапорт про звільнення на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки ця стаття не містить такої підстави як «заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку», однак сам факт його призову на військову службу під час мобілізації 24.07.2024 та подальше зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , є тотальним порушенням його прав. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду залучено до участі в адміністративній справі як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Військова частина НОМЕР_1 скористалася правом подання відзиву на позов. Зазначає, що 24 липня 2024 року солдат ОСОБА_1 у супроводі представників ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув на пункт прийому особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Надані представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 документи, які стосувалися солдата ОСОБА_1 , у представників адміністрації пункту прийому особового складу Військової частини НОМЕР_1 зауважень не викликали. Тому, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 №117 солдат ОСОБА_1 з 22 червня 2024 року зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . На теперішній час солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджує, що ОСОБА_1 , висунувши вимогу зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби не покликався на жодну із перелічених у пункті 2 частини 4 в статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» підстав. Вважає, що на теперішній час відсутні підстави для прийняття рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 . Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.64).
ІНФОРМАЦІЯ_2 надав суду відзив на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що до призову позивача по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 (24.07.2024) він перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (знятий з обліку 23.07.2024). Медичний огляд позивач також проходив в ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується відповідною довідкою від 26.03.2024. Тож рішення щодо придатності позивача до військової служби та бронювання позивача приймались ІНФОРМАЦІЯ_9 . На військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_10 позивач був взятий тільки 23 липня 2024 року, а 24 липня 2024 року був призваний на військову службу і знятий з військового обліку. Особова справа позивача в ІНФОРМАЦІЯ_11 відсутня. Стверджує, що згідно інформації, яка містилась в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів на дату призову позивача, останній значився як придатний до військової служби, а дата закінчення терміну бронювання була 08.05.2023. Також відсутня інформація про місце роботи (адреса підприємства та посада) позивача. Вважає, що позивач не виконав свого обов'язку та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_12 , в якому він перебував на обліку, свої персональні дані у визначений строк. Стверджує, що позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо наявності в нього бронювання на дату призову, а факти про нібито прибуття для інформації про бронювання не відповідають дійсності. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.99).
ІНФОРМАЦІЯ_6 правом подання відзиву на позов не скористався.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
За змістом соціального паспорту військовослужбовця ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з листопада 1998 року по квітень 2000 року (а.с.89).
У військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 від 26.11.1998 зазначено, що 26.03.2024 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_13 визнаний придатним до військової служби. Вказане підтверджено також довідкою ВЛК від 26.03.2024 №2/64/405 (а.с.74 зворот).
У військовому квитку зазначено, що 10.05.2000 позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 . З 22.07.2024 знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.25).
Згідно витягу з наказу Мінекономіки №3983 від 19.10.2022 «Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 (порядковий номер НОМЕР_3 ) була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (а.с.35).
За змістом витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 , номер військово-облікової спеціальності 166, військове звання рядовий, що працює у Виробничому структурному підрозділі «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» на посаді чергового по залізничній станції, відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 №16761 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08 травня 2024 року (а.с.18).
В листі Міністерства економіки України №2704-20/49559-07 від 11.07.2024 «Щодо продовження відстрочки», адресованому АТ «Укрзалізниця», Міністерству оборони України, Генеральному штабу Збройних Сил України зазначено, що Порядком бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час", визначено механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час. та анулювання відстрочок заброньованим військовозобов'язаним. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2024 №492 «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних працівників залізничного транспорту» установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, надані військовозобов'язаним працівникам державних акціонерних товариств, що здійснюють діяльність у сфері залізничного транспорту, відповідними рішеннями Міністерства економіки України згідно із Постановою №76, які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на один місяць. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №516 "Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації" визначено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із Постановою №76, які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці. Зазначено, що Постановою №516 не передбачено вилучення роботодавцем у працівників витягів з наказу Мінекономіки про бронювання, видачі їм нових витягів та надсилання до ТЦК та СП повідомлення про бронювання військовозобов'язаного. Постанова №516 є підставою для автоматичного продовження перебування заброньованих працівників на спеціальному військовому обліку на три місяці. Вказано, що якщо військовозобов'язаним AT “УКРЗАЛІЗНИЦЯ» було надано відстрочку відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 "Про бронювання військовозобов'язаних за AT “УКРЗАЛІЗНИЦЯ» строком на 6 місяців до 08.05.2024, то з урахуванням продовження відстрочка закінчиться 08.09.2024 (а.с.38).
В довідці регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 26.07.2024 №255 зазначено, що ОСОБА_1 з 19.10.2011 працює в регіональній філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» і обіймає посаду чергового по залізничній станції господарства переведень станції Завалля 5 класу станцій Івано-Франківського регіону дотепер (а.с.19).
В пункті 3 витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №206 від 24.07.2024 зазначено, що ОСОБА_1 слід вважати таким, що призваний по мобілізації з 24.07.2024 на направлений у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 (а.с.104).
Відповідно до п.1.22 витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2024 №117 з 24.07.2024 зараховано на військову службу за призовом у воєнний час, на всі види забезпечення і призначено на посаду солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.66 зворот).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі також - Закон №2232-XII).
Статтею 1 Закону №2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За приписами частини 6 статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Відповідно до вимог статей 20, 22 Закону №2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).
Слід звернути увагу на те, що процес від початку мобілізації особи до проходження такою особою військової служби у військовій частині складається з певних етапів, на кожному з яких визначені суб'єкти владних повноважень здійснюють комплекс заходів у межах правовідносин, які виникають між цією особою та визначеними суб'єктами владних повноважень.
Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі також - Закон №3543-XII), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Абзацом 4 статті 1 Закону №3543-XII передбачено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №3543-XII зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
Згідно приписів частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані, серед іншого, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).
За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 (надалі також - Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», “Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
У відповідності до статті 24 Закону №3543-ХІІ бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
За змістом частини 2 статті 25 Закону №3543-ХІІ порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Згідно пункту 2 Порядку №76 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (надалі також - Порядок №76, в редакції станом на час прийняття Міністерством економіки України наказу від 08.11.2023 №16761 «Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «Укрзалізниця», в тому числі позивача) бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Міноборони (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану» (далі - Порядок бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Не підлягають бронюванню військовозобов'язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Військовозобов'язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку; шість місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 1 цього Порядку.
За приписами пункту 3 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.
Органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12, а також переліки посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 493.
Пунктами 6, 7 Порядку №76 передбачено, що підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).
Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних за формою згідно з додатком 2.
В обґрунтуванні зазначається: дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, установі і організації, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційного завдання (замовлення); інформація про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Військовозобов'язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.
До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, зазначені в абзаці сьомому цього пункту.
Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Відповідно до пункту 9 Порядку №76 з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання.
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.
Пунктом 10 Порядку №76 визначено, що за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного неправильної інформації про його прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
За змістом пункту 11 Порядку №76 з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
У відповідності до пункту 12 Порядку №76 надана відстрочка підлягає анулюванню у разі: 1) закінчення строку її дії; 2) завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування; 3) завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; 4) позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; 5) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації; 6) звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.
Пункт 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (надалі також - Порядок № 1487) визначає, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1487 для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі Міноборони визначає: показники та критерії з оцінювання стану військового обліку; перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та віком; перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями; перелік військово-облікових спеціальностей (крім СБУ).
Абзацом 1 пункту 16 Порядку №1487 передбачено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
В той же час додатком № 2 до Порядку № 1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), пунктом 1 яких встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
- особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).
Таким чином, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
У військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 від 26.11.1998 зазначено, що 10.05.2000 позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.25).
26.03.2024 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_13 позивач визнаний придатним до військової служби. Вказане підтверджено також довідкою ВЛК від 26.03.2024 №2/64/405 (а.с.74 зворот).
З 22.07.2024 знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В матеріалах справи наявний скриншот із військово-облікового документа позивача в системі «Резерв +», який сформовано 10.07.2024, і містить відомості про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Дата уточнення даних - 10.07.2024. В рядку «бронювання до» відомості відсутні (а.с.33).
Як зазначає позивач та не спростували територіальні центри комплектування, ОСОБА_1 з підстав відсутності в рядку «бронювання до» в системі «Резерв +» відомостей щодо бронювання, 23.07.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою надання інформації про бронювання його як працівника АТ «Укрзалізниця».
В матеріалах справи наявний наказ Виробничого структурного підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 01.06.2020 №249/ОС, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 01.06.2020 переведений на іншу постійну роботу на посаду чергового по залізничній станції Завалля - 5 класу Господарство перевезень (а.с.34).
Факт працевлаштування позивача у вказаному вище структурному підрозділі підтверджено також і світлокопією трудової книжки серії НОМЕР_4 від 07.07.1998 (а.с.20).
В довідці регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 26.07.2024 №255 зазначено, що ОСОБА_1 з 19.10.2011 працює в регіональній філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» і обіймає посаду чергового по залізничній станції господарства переведень станції Завалля 5 класу станцій Івано-Франківського регіону дотепер (а.с.19).
За змістом витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який працює у Виробничому структурному підрозділі «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» на посаді чергового по залізничній станції, відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 №16761, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08 травня 2024 року.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації" від 03.05.2024 за №492 установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, надані військовозобов'язаним працівникам державних акціонерних товариств, що здійснюють діяльність у сфері залізничного транспорту, відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації на воєнний час», які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на один місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації" від 07.05.2024 за №516, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 за №642, передбачено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року за №76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час", які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці.
Суд зазначає, що Постанова №516 не передбачає здійснення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями додаткових заходів щодо продовження строку відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
В матеріалах справи відсутні докази анулювання відстрочки наданої ОСОБА_1 на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 за №16761, з підстав передбачених Порядком №76.
З урахуванням зазначеного суд погоджується із доводами позивача про те, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, надана позивачу згідно наказу Мінекономіки від 08.11.2023 за №16761 строком на шість місяців до 08.05.2024, автоматично продовжилась строком на один місяць до 08.06.2024, а в подальшому строком на три місяці до 08.09.2024.
Відтак, станом на час призову на військову службу під час мобілізації (24.07.2024) ОСОБА_1 , був заброньованим за АТ «Укрзалізниця» (за Івано-Франківською дирекцією залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця АТ «Українська залізниця») згідно наказу Мінекономіки від 08.11.2023 за №16761.
Суд зазначає, що наявність наказу Мінекономіки від 08.11.2023 №16761, яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців, тобто до 08.05.2024, свідчить про те, що відносно позивача була проведена визначена законодавством процедура бронювання, надання відстрочки від призову позивачу погоджене Генеральним штабом Збройних Сил України.
Крім того, в листі Міністерства економіки України №2704-20/49559-07 від 11.07.2024 «Щодо продовження відстрочки», адресованому АТ «Укрзалізниця», Міністерству оборони України, Генеральному штабу Збройних Сил України, зазначено, що якщо військовозобов'язаним AT “УКРЗАЛІЗНИЦЯ» було надано відстрочку відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 "Про бронювання військовозобов'язаних за AT “УКРЗАЛІЗНИЦЯ» строком на 6 місяців до 08.05.2024, то з урахуванням продовження відстрочка закінчиться 08.09.2024 (а.с.38).
Доказів визнання протиправними та скасування наказу Мінекономіки від 08.11.2023 №16761 "Про бронювання військовозобов'язаних за AT “УКРЗАЛІЗНИЦЯ» суду не надано.
Суд вкотре звертає увагу на правове регулювання, визначене пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, за приписами якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
В контексті зазначеного суд вказує, що пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення; письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).
Пунктами 80 - 81 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Відповідно до пункту 1 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 за №154 (надалі також - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Також за приписами пункту 15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку.
Отже, обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання також покладено й на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому ІНФОРМАЦІЯ_1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Відтак, наведені у відзиві на позов доводи ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що згідно інформації, яка містилась в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів на дату призову позивача, останній значився як придатний до військової служби, а дата закінчення терміну бронювання була 08.05.2023, а також щодо відсутності інформації про місце роботи (адреса підприємства та посада) позивача, є безпідставними.
Також відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження доводів про те, що позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з питання саме наявності бронювання станом на дату призову.
Крім того суд зауважує, що Порядком №76 саме на Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) до 10.05.2024, а Мінекономіки з 10.05.2024 (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) покладено обов'язок доводити рішення про бронювання військовозобов'язаних до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони). Відтак, позивач не може нести відповідальність за належність/неналежність доведення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації про відстрочку від призову в зв'язку із бронюванням.
З урахуванням вказаних обставин, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не надали суду належні і допустимі докази, які б засвідчили, що відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 23 і 24 липня 2024 року було проведено належну перевірку перебування ОСОБА_1 в статусі заброньованої особи і відповідних підстав зарахування чи не зарахування позивача на спеціальний військовий облік.
Матеріали справи не містять документів які б засвідчували наявність будь-яких порушень при бронюванні ОСОБА_1 станом на 23-24 липня 2024 року.
Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 є протиправними.
Відтак, наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2024 за №206 про призов та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби та звільнити від проходження військової служби, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 5, 7 статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч. 2, 3 статті 2 Закону №2232-XII).
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-XII. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Частиною 3 статті 24 Закону № 2232-XII передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі також - Інструкція 280).
Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служб за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Наказ по стройовій частині розробляється на всі військові частини, що формуються та мають самостійний штат.
Пунктами 14, 15 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця; для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (керівника) щодо їх прийняття.
Виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки, зокрема: військовослужбовців, звільнених з військової служби, призначених для проходження військової служби до інших військових частин, зарахованих на навчання до військових навчальних закладів, обраних народними депутатами України, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, а також направлених для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування),- з дня вибуття.
Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.
Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов'язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.
Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками: зміну правового статусу з військовослужбовця на військовозобов'язаного; протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), які пов'язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.
Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб'єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов'язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого слідують всі наступні, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.
Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб'єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.
Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 24.07.2024 видано наказ за №206 про призов та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та поіменний список військовозобов'язаних від 23.07.2024 №5025, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 (другий відділ) відправлені у складі команди, згідно яких ОСОБА_1 1979 року народження, призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в складі команди до Військової частини НОМЕР_1 , із подальшим зняттям із військового обліку (а.с.104, 67, 25).
В ході розгляду цієї справи суд дійшов висновку про протиправність наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2024 за №206 про призов та направлення для проходження військової служби до військової частини ОСОБА_1 .
Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 9 КАС України, наказ Військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2024 за №117 в частині призначення позивача на посаду та зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 також є протиправним і підлягає скасуванню, незважаючи на те, що командир вказаної частини безпосередньо і фактично не вчиняв протиправної поведінки при прийнятті такого наказу.
Варто вказати, що після видання спірного наказу ІНФОРМАЦІЯ_14 від 24.07.2024 за №206 про призов та направлення для проходження військової служби до Військової частини ОСОБА_1 , стосовно позивача виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-XII.
Вказаним законом не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про зарахування особи в списки особового складу військової частини. Цей наказ вже реалізовано, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
Суд наголошує, що аналіз наведених вище законодавчих і підзаконних актів свідчить про те, що військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов'язків матеріального, та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов'язків та інше.
З матеріалів справи слідує, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2024 №117 ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу частини, призначено на відповідну посаду та на всі види забезпечення, і вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до пункту 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення № 1153/2008.
Згідно з абзацом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них; у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Суд звертає увагу на те, що зарахування позивача з 24.07.2024 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 є похідним від наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2024 за №206 про призов та направлення для проходження військової служби до військової частини ОСОБА_1 , а отже такі дії порушують права позивача, а тому, за таких обставин, слід зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Конституційний Суд України в Рішенні від 30.01.2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Повноваження адміністративного суду визначені у ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.4 ч.2 ст.245).
Відповідно до ч.4 цієї статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, на час судового розгляду цієї справи та за наявних у матеріалах справи доказів, у суду наявні підстави для визнання за позивачем права на звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача від проходження військової служби, суд зазначає, що вказана вимога не має самостійного характеру та охоплюється позовною вимогою про зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Так, з аналізу наведених вище норм права слідує, що прийняття Військовою частиною НОМЕР_1 наказу про звільнення з військової служби має наслідком власне саме звільнення та, відповідно, виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2024 за №206 про призов та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2024 за №117 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.