Справа № 371/1645/24
Провадження №2-з/369/55/24
23.12.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву Теслі Степана Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
В провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявниця просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автотранспортний засіб марки MAZDA, комерційний опис СХ-5, тип загальний легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір чорний, зареєстрованого 06.07.2024 року ТЦС 3246.
Заяву обґрунтував тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3246/2024/4736636 від 06.07.2024 року марки MAZDA, комерційний опис СХ-5, тип загальний легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір чорний, зареєстрованого 06.07.2024 року ТЦС 3246 в Київській області, недійсним.
Так, заявник зокрема вказує, що 14.02.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2022 року справа № 359/11506/21 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано.
25.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-Скай» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № СкмА-001/025 автомобіля MAZDA СХ-5. Вартість автомобіля складала 809382,00 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2024 року у цивільній справі № 753/12636/24 було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на частину автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2020 року випуску, чорного кольору, який зареєстровано на ім'я ОСОБА_1 , із забороною відчуження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.09.2024 року у цивільній справі № 753/12636/24 відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Крім іншого, заявниця зазначає, що вона ОСОБА_1 перебувала у дружніх відносинах з ОСОБА_2 .
05.07.2024 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 намагається забрати у неї автомобіль, який нею було придбано за її особисті кошти. Крім того, ОСОБА_2 показала фото ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2024 року у цивільній справі № 753/12636/24 про накладення арешту на спірний автомобіль і запропонувала переоформити на неї спірний автомобіль.
06.07.2024 року між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 , як покупцем, в територіальному сервісному центрі № 3246 РЦС ГСЦ МВС в Київській області було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3246/2024/4736636 марки MAZDA СХ-5, 2020 року випуску, чорного кольору.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що користувалась спірним транспортним засобом, ключі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходилися в неї, однак 17.10.2024 року близько 7 години ранку вищевказаний автомобіль було викрадено з місця його знаходження, поблизу будинку 14 по вулиці Причальна в місті Києві.
ОСОБА_1 вказує, що повідомила оператору поліції за номером 102 про викрадення автомобіля.
На вказаний виклик прибули патрульні поліцейські на чолі із ОСОБА_3 , який є колишнім чоловіком заявниці.
У подальшому ОСОБА_3 в присутності вказаних притулених отримали від ОСОБА_1 технічний паспорт та ключі від авто під приводом його повернення при цьому будь-якого документального оформлення цьому проведено не було.
Під час написання заяви в Дарницькому УП ГУНП в м. Києві приїхала ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та повідомила, що вона є законною власницею транспортного засобу і що нею за допомогою евакуатора було забрано автомобіль.
З огляду на наведене, заявниця припускає, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 ввели її в оману з метою заволодіння її транспортним засобом.
На підставі вище наведеного, заявниця вказувала, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що вказану заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 року у справі № 361/6799/14-ц, провадження № 61-16714св21 було встановлено, що позивачем заявлено вимоги про скасування державного акту про право власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб слід відмовити, оскільки вказаний захід забезпечення позову не є співмірним майбутній позовній вимозі про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3246/2024/4736636 від 06.07.2024 року марки MAZDA, комерційний опис СХ-5, тип загальний легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір чорний, зареєстрованого 06.07.2024 року ТЦС 3246 в Київській області, недійсним.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Копію ухвали невідкладно направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Суддя А.В. Янченко