Україна
Харківський апеляційний господарський суд
19 грудня 2007 року Справа № 35/233-07
Колегія суддів у складі: головуючого судді Афанасьєва В.В.,
судді Бухана А.І.,
судді Шевель О.В.,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача -Бикова П.В. -дов., Мажари С.В. -дов.,
відповідача - Курочкіна В.М. -дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «СМП-166»(вхідний № 3348Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2007 року у справі № 35/233-07
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південспецбуд», м. Харків
до Дочірнього підприємства «СМП-166», м. Харків
про стягнення 691592,95 грн.
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «СМП-166», м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства «Південспецбуд», м. Харків
про стягнення 131765,40 грн.
встановила:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Південспецбуд»звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача, дочірнього підприємства «СМП-166»суму заборгованості за виконані по договору роботи в розмірі 653188,07 грн., 6531,90 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з ВАТ «Південспецбуд»на свою користь 131765,40 грн. штрафу та пені за порушення умов договору № 16 від 03.04.2006 р. , а також витрати по оплаті держмита в сумі 1317,65 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2007 року у справі № 35/233-07 (суддя Швед Е.Ю.) первісний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ДП «СМП-166»на користь ВАТ «Південспецбуд»653188,07 грн. заборгованості, 6531,90 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2007 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у сумі 131765,40 грн. та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що ним не порушувалися строки поставки матеріалів, оскільки графік поставки сторонами по договору не підписувався. Що стосується несвоєчасного перерахування авансу, відповідач вважає, що для повного виконання відповідного позивач повинен був направити на адресу відповідача листа та розрахунок на попередню оплату, однак, відповідного зроблено не було. Крім того, відповідач вказує, що умовами договору не поставлено у залежність своєчасне виконання робіт від своєчасного перерахування авансу, а тому, відповідач вважає, що вимоги його зустрічного позову мають бути задоволені повністю. При цьому, відповідач не заперечує факт наявності у нього перед позивачем заборгованості за виконані роботи у розмірі 653188,07 грн., а лише вказує на їх виконання з порушенням строків договору.
Позивач за первісним позовом проти апеляційної скарги відповідача заперечує, оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення. Позивач вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі матеріали справи та необхідні докази. На думку позивача, місцевим господарським судом цілком обгрунтовано відмовлено відповідачеві у задоволенні його зустрічного позову, оскільки матеріалами справи доведений факт несвоєчасного та не у повній мірі перерахування авансу, а також несвоєчасного надання матеріалів. Позивач стверджує, що незважаючи на це, він продовжував виконувати роботи, хоча мав право зупинити їх виконання.
В судовому засіданні 17 грудня 2007 року оголошена перерва до 19 грудня 2007 року.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
03 квітня 2006 року між сторонами по справі був укладений договір підряду № 16 на капітальне будівництво, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався виконати на свій ризик із свого матеріалу та матеріалу замовника, і своїми засобами таку роботу: реконструкція привокзального майдану вокзалу Харків-Пасажирський -благоустрій. Термін виконання робіт визначається календарним планом (додаток № 2), що є невід'ємною частиною договору -до1 липня 2006 року.
П. 2.1 та 2.2 договору сторони визначили, що вартість робіт за цим договором визначається згідно з договірною ціною (додаток № 1) та складає 1381922 грн. Згідно з п. 2.2. договору відповідач перераховує позивачу попередню оплату в розмірі 30% від ціни договору протягом 3-х днів з дня підписання договору. Остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт не пізніше 25 днів з дати їх підписання.
Підставою стягнення заборгованості за первісним позовом є акт виконаних робіт за серпень 2006 року, який підписаний обома сторонами. При цьому, відповідач за первіним позовом суму заборгованості по вказаному акту у розмірі 653188,07 грн. (сума позову) визнає, що її стягнення не заперечує, а лише посилається на те, що роботи були виконані позивачем з прострочкою у 60 днів, у зв'язку з чим і просить стягнути з позивача передбачені п. 2.7 договору пеню та штраф.
У відповідності зі ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Матеріали справи свідчать, що позивач за первісним позовом дійсно не виконав прийняті на себе зобов'язання у встановлені договором строки (до 1 липня 2006 р.). Прострочка виконання зобов'язання склала 60 днів.
Разом з тим, як пояснює позивач, відповідна прострочка сталася з вини відповідача, який несвоєчасно та не у повній мірі сплатив передбачені договором авансові платежі, що спричинило певні труднощі позивачу в закупівлі матеріалів та понесенні інших витрат.
Порушення відповідачем умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученням від 11.05.2006 р. на перерахування суми авансу у розмірі 50000 грн., від 25.05.2006 р. -на суму авансу 100000 грн., від 02.06.2006 р. на суму авансу 100000 грн., всього відповідачем перераховано 250000 грн. авансу, замість 414576,60 грн. (30% від суми договору), та вказані суми авансу відповідачем перераховані з прострочкою відповідно: 33, 49, 55 днів.
Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що внаслідок таких дій відповідач порушив термін перерахування авансу та його розмір, передбачений договором, що і спричинило затримку виконання робіт позивачем. При цьому, твердження відповідача про неотримання від позивача листів та розрахунку попередньої оплати не приймаються судом, оскільки відповідне не передбачено договором, відповідно до умов якого відповідач повинен був здійснити попередню оплату на протязі 3-х днів з дня підписання договору (тобто, до 06.04.2006 р.).
Також, місцевим господарським судом вірно зазначено, що остання поставка будівельних матеріалів позивачу відбулася 30.06.2006 р., тобто за день до закінчення терміну виконання робіт, згідно календарного плану робіт, це підтверджується видатковою накладною №151 від 30.06.2006 р., що також спричинило затримку виконання робіт позивачем.
Позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність якнайшвидшого вирішення питання підпису актів виконаних робіт або надання йому мотивованої відмови від їх підписання. Про це свідчать листи № 701 від 28.07.2006 р. та № 708 від 02.08.2006 р., які були надіслані позивачем в адресу відповідача. Проте відповідач відповіді на них не надав.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі та уточненнях до неї, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2007 року справі № 35/233-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом залишити без задоволення.
Головуючий суддя Афанасьєв В.В.
суддя Бухан А.І.
суддя Шевель О .В.