01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.11.2007 № 27/272
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Чуковський В.І. (за дов.)
від відповідача - Закревський В.Г. (за дов.), Дольська Л.І. (за дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північно-Західного ЗАТ "Вторкольормет"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2007
у справі № 27/272
за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії
до Північно-Західного ЗАТ "Вторкольормет"
про стягнення 2 177,61 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.10.2007 позов Відкритогоакціонерного товариства „Укртелеком” в особі Житомирської філії до ПЗЗАТ „Вторкольормет” про стягнення 2 177, 61 грн. задоволено частково.
Стягнуто з ПЗЗАТ „Вторкольормет” на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Житомирської філії 1 537,78 грн. основного боргу, 57,26 грн. пені, 63, 05 грн. три проценти річних, 222,99 грн. інфляції, 101,97 грн. державного мита, 117,96 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Житомирської філії відмовити повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано фактичні обставини, що мають значення для справи.
Апелянт не погоджується з висновком суду, тому що вважає, що акти приймання - передачі металобрухту, які складені сторонами і знаходяться в матеріалах справи не підтверджують факт доставки металобрухту саме автотранспортом позивача, а зазначає що вони можуть розглядатись лише як доказ передачі металобрухту відповідачу.
У відзиві позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою від 25.10.2007 апеляційну скаргу було прийнято та призначено до розгляду на 21.11.2007.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судовою колегією встановлено наступне.
30 червня 2005 року між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) було укладено Договір № 140/22 купівлі - продажу брухту та відходів чорних і кольорових металів (далі - Договір).
Відповідно до умов даного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця в 2005 році брухт та відходи чорних і кольорових металів, які відповідають вимогам ДСТУ 4121-2002, ДСТУ 3211-1995 і керівним документам, які діють на ПЗЗАТ „Вторкольормет”.
Відповідно до п. 3 Договору покупець зобов'язується прийняти і заплатити за брухт та відходи чорних і кольорових металів протягом п'яти банківських днів по з моменту отримання брухту від продавця.
Відповідно до п. 6 Договору приймання брухту та відходів кольорових металів оформляється приймально - сдавальним актом ф.19 (ф.69 в випадках поставки залізничним транспортом). Приймально - сдавальним акт є підставою для розрахунків.
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставки відходів чорних та кольорових металів на приймальний пункт Північно - Західного Закритого акціонерного товариства „Вторкольормет” власним автотранспортом, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, актами прийому - передачі № 569 від 10.08.2005, № 646 від 08.09.2005, № 654 від 09.09.2005, № 661 від 12.09.2005, № 663 від 13.09.2005, № 664 від 13.09.2005, № 670 від 14.09.2005, № 665 від 13.09.2005, № 675 від 14.09.2005, № 678 від 15.09.2005, № 687 від 19.09.2005, № 702 від 22.09.2005, № 717 від 27.09.2005, № 728 від 28.09.2005, № 742 від 04.10.2005, № 761 від 12.10.2005, № 774 від 19.10.2005, № 778 від 20.10.2005, № 836 від 07.11.2005 та № 836 від 07.11.2005, підписаними повноважними особами обох сторін.
Відповідно до п. 8 Договору автотранспортні витрати продавця повертаються покупцем на підставі калькуляції (на відстань в один кінець і в залежності від привезеної кількості брухту та відходів металів).
30.12.2005 позивач направив до відповідача листа за № 22-02-05/25, в якому просить відшкодувати автотранспортні витрати за доставку брухту та відходів чорних і кольорових металів з копіями калькуляцій і загальним розрахунком на суму 1 938, 33 грн. Лист залишився без відповіді.
Після цього, позивач звернувся до відповідача з претензією № 14/22 від 19.04.2006 з проханням перерахувати заборгованість в сумі 2 086, 90 грн., з врахуванням інфляційних витрат та 3% річних. Відповідач відповіді на претензію не надав.
Калькуляція фактичних витрат, щодо здавання металобрухту та фактичних автотранспортних витрат при здачі металобрухту підтверджується шляховими листами та актами - приймання передачі.
Оскільки відповіді на претензію не надійшло, Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Житомирської філії звернувся до суду з вимогою стягнути з ПЗЗАТ „Вторкольормет” заборгованість в сумі 2 177, 61 грн.
До винесення рішення судом першої інстанції позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до 1 818, 53 грн.
Твердження апелянта про те, що акти приймання - передачі з їх сторони підписані не уповноваженою особою, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги. Оскільки, відповідач посилається лише на свої пояснення, не надаючи суду жодних належних доказів на підтвердження викладених в них обставин.
Також, апелянт посилається на те, що позивачем не було надано актів приймання - передачі робіт по доставці металобрухту автомобільним транспортом, тому що ці акти не були складені і підписані сторонами.
В апеляційні скарзі відповідач зазначає, що позивачем не було надано актів приймання - передачі робіт по доставці металобрухту автомобільним транспортом.
Висновки місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає законними і обґрунтованими, з огляду на наступне.
Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 174 ГК України встановлює, що господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов'язання з укладеного між ними Договору.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певні дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо поставки продукції, що підтверджується зазначеними вище актами прийому - передачі, які підписані представниками сторін Договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В матеріалах справи містяться акти приймання - передачі, в яких зазначено номер автомашини, якою здійснювалось перевезення брухту та відходів кольорових металів.
Таким чином, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що акти приймання - передачі металобрухту не підтверджують факт доставки металобрухту саме автотранспортом позивача, а зазначає що вони можуть розглядатись лише як доказ передачі металобрухту відповідачу. Також в матеріалах справи міститься акт виконаних робіт, за яким Житомирською філією Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” надавалися транспортні послуги по доставці брухту та відходів кольорових металів на прийомні пункти ПЗЗАТ „Вторкольормет”, який підписаний обома сторонами.
Наявні в матеріалах справи акти приймання - передачі металобрухту відповідачу, які підписані обома сторонами Договору, спростовують твердження апелянта щодо їх відсутності.
Відповідно до ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмові від виконання зобов'язання або одностороння змін його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4 Договору за несвоєчасну сплату покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період за який вона сплачується, від вартості за несплачений брухт за кожен день затримки.
З вищенаведених підстав, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2007 по справі № 27/272 відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарсько процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Північно - Західного Закритого акціонерного товариства „Вторкольормет” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2007 у справі № 27/272 - без змін.
Матеріали справи № 27/272 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
25.12.07 (відправлено)