Постанова
Іменем України
11 грудня 2007 року
Справа № 2-23/163-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Рибалко Ю.Л., дов. № 6515/9/10 від 05.04.06,
відповідача: Нанаров О.О., дов. б/н від 11.06.07,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Схід" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 14 серпня 2007 року у справі №2-23/163-2006А
за позовом Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
до відкритого акціонерного товариства "Схід" (вул. Козлова 45,Сімферополь,95011)
про стягнення 108801,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2007 року у справі № 2-23/163-2006А (суддя Іщенко Г.М.) позов Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим до Відкритого акціонерного товариства «Схід» про стягнення 108801,00 грн., задоволено. З відкритого акціонерного товариства "Схід" у доход Державного бюджету міста Сімферополя стягнуто податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 108801,00 грн., у тому числі 67476,00 грн. - основний платіж, 41325,00 грн. - штрафні санкції.
Не погодившись з постановою суду, відкрите акціонерне товариство "Схід" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції.
У судовому засіданні, призначеному на 11 грудня 2007 року, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість постанови господарського суду Автономної Республіки Крим. Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що постанова суду першої інстанції необґрунтована, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого має бути оскаржена скасована.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
На підставі висновку управління податкового аудиту та валютного контролю про доцільність застосування непрямих методів при проведенні документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Схід»за період 2001-2002, 24.11.2004 начальником Державної податкової інспекції у м. Сімферополі прийнято рішення №16/23-8 про застосування при проведенні перевірки товариства непрямих методів визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за період 2001-2002 роки.
Працівниками позивача 31.12.2004 було проведено комплексну документальну перевірку додержання Відкритим акціонерним товариством «Схід»вимог податкового та валютного законодавства з застосуванням непрямих методів.
В ході перевірки виявлені порушення відповідачем вимог пункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у 2002 році в сумі 82650,00грн. та завищення податкового зобов'язання із зазначеного податку в розмірі 15176грн. В результаті перевірки було складено акт про її результати №248/23-08 від 31.12.2004.
За порушення податкового законодавства, на підставі акту перевірки №248/23-08 від 31.12.2004 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення - рішення №0000202301/0 від 05.01.2005 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 108801,00грн., утому числі основний платіж - 67476,00 грн., штрафні санкції - 41325,00 грн.
З матеріалів вбачається, що у зв'язку з пропуском строку для подачі скарги, що передбачений пунктом 5.2.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», листом від 29.03.2005 №8340/10/25-0, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі повідомила відповідача, що скарга не підлягає розгляду органами державної податкової служби та подальшому адміністративному оскарженню.
Згідно підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності застосування податковим органом Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 №697. Зазначену Методику застосовано на підставі підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, що діяла як на момент проведення перевірки так і на момент прийняття податкового повідомлення -рішення.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»пункт 4.3.3 статті 4 Закону України викладений у новій редакції, приписи якого, зокрема, передбачають що Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Зазначений закон набрав чинності 12.01.2005, тобто вже після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У той же час судова колегія зазначає, що відповідно до підпункту 19.3.6 пункту 19.3 статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(у редакції, що була чинною як на момент перевірки, так і на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) до 1 січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. При цьому обов'язок доведення того, що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на податковий орган.
Судом першої інстанції не було враховано той факт, що відповідач відмовився узгоджувати податкові зобов'язання, які нараховані податковим органом з використання непрямих методів, про що свідчать заперечення до акту перевірки, та звернення до контролюючого органу зі скаргою у порядку, що передбачений пунктом 5.2.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».
При таких обставинах, судова колегія вважає, що потоковий орган був зобов'язаний звернутися до суду до 1 січня 2005 року за визнанням суми податкового зобов'язання.
Замість цього, позивач звернувся з поданням лише у квітні 2007 року на підставі підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у редакції, яка набрала чинності 12 січня 2005 року, тобто після проведення перевірки відповідача та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000202301/0 від 05.01.2005
Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Схід" задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2007 року у справі № 2-23/163-2006А скссувати.
3. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська